Дефолт росії був запланований на 4 травня, проте в останній момент вона наскребла необхідну для виплат за держборгом суму в доларах і заплатила належне кредиторам. Але тема російського дефолту знову стане актуальною в кінці травня. Також наближаються дефолти багатьох російських компаній, як державних, так і приватних, які через санкції не можуть виконувати свої боргові зобов'язання. "Апостроф" з'ясовував, які є шляхи вирішення цієї проблеми, та в чому полягає інтерес України.
Росія заплатила міжнародним кредиторам 650 мільйонів доларів у рахунок погашення двох випусків своїх євробондів. Таким чином їй вдалося уникнути дефолту, який мав відбутися 4 травня.
Як відомо, рф на початку квітня не змогла здійснити платіж на вказану суму у рамках обслуговування свого державного боргу, оскільки через санкції більшість золотовалютних резервів країни заблоковано.
Російський Мінфін запропонував розрахуватися рублями, але власники державних цінних паперів рф відмовилися приймати їх до оплати. Таким чином, росія опинилася у стані так званого вибіркового дефолту. З 4 квітня діяв 30-денний пільговий період, під час якого рф могла врегулювати ситуацію, хоча враховуючи, що доступу до більшості своїх доларових ресурсів вона не має, розрахуватися з кредиторами у твердій валюті було дуже складним завданням.
Наступною важливою датою стане 25 травня, коли спливає термін дії дозволу Управління США з контролю за іноземними активами (OFAC) на проведення росією доларових платежів. Якщо дозвіл не буде продовжено, рф не зможе зробити наступну виплату за держборгом, яка призначена на 27 травня. І тоді буде вже повноцінний дефолт.
Як раніше писав "Апостроф", навряд чи росія визнає дефолт. Проте разом із санкціями, як діючими, так і тими, що будуть запроваджені в майбутньому, його наслідки для країни-агресора стануть колосальними.
Оголошення дефолту Росії запустить цілу серію дефолтів російських державних компаній, які також зіштовхнуться з труднощами з погашенням своїх зовнішніх боргів.
Насправді цей процес уже почався. Зокрема, держкомпанія "Российские железные дороги" (РЖД) у квітні не змогла здійснити черговий платіж по своїм євробондам на суму 250 мільйонів швейцарських франків. Це оцінюється як дофолт по цьому випуску облігацій. Але за ним підуть інші.
Не краща ситуація і у приватників. Нещодавно одна з найбільших золотодобувних компаній росії Petropavlovsk також не змогла зробити необхідний платіж за взятою раніше позикою, за що отримала рейтинг вибіркового дефолту. Не врятувало компанію навіть те, що вона зареєстрована у Великій Британії.
Усе заарештувати
Існують різні рішення розв'язання проблеми дефолту. Зокрема, це реструктуризація і, у деяких випадках, списання боргу або його частини. Але в нинішньому випадку такий варіант є малоймовірним — країни Заходу не підуть назустріч державі-агресорові. До того ж росія на сьогодні має фінансові можливості для погашення боргів, просто через санкції має складнощі із доступом до валютних ресурсів.
А тому найімовірнішим сценарієм виглядає арешт державного майна росії за кордоном.
На Заході вже точаться дискусії про необхідність виробити єдиний механізм, який дозволив би направити заарештовані російські активи на відновлення повоєнної України.
За словами міністра закордонних справ Польщі Павла Яблонського, йдеться про власність олігархів, близьких до режиму владіміра путіна, а також валютні резерви Центробанку рф. Глава польського МЗС вважає, що ЄС має ухвалити політичне рішення з цього питання.
США йдуть тим самим шляхом. Палата представників американського Конгресу вже ухвалила законопроект, який передбачає можливість конфіскації активів підсанкційних юридичних та фізичних осіб росії.
Будівля Капітолію, де засідає Конгрес США
При цьому якщо у випадку з активами олігархів можуть виникнути юридичні труднощі, пов'язані з тим, що на Заході приватна власність добре захищена, то із замороженими коштами російського Центробанку (обсяги яких складають приблизно 400 мільярдів доларів) все буде простіше.
"Я думаю, що під прицілом опиняться саме заморожені активи ЦБ росії - це найпростіший варіант, за яким буде порівняно легко довести причетність власника активів до держави рф, - сказав "Апострофу" український економіст, член Ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран. - Комітет кредиторів попросить суд про забезпечувальний захід, і ці активи будуть заарештовані в очікуванні рішення суду".
Але без судової тяганини точно не обійтися.
"На відміну від арештів за рішеннями урядів, тут потрібні судові рішення, - пояснив "Апострофу" виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. - Спочатку будуть позови (кредиторів), і за ними прийматимуться рішення у судах".
Втім, крім заморожених резервів Центробанку навряд чи можна буде конфіскувати якісь серйозні активи рф за кордоном – навіть через суд.
"Проблема в тому, що дуже мало що можна заарештовувати, тому що переважно у всього є дипломатичний імунітет", - сказав у коментарі "Апострофу" інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса.
Дещо інша, але схожа ситуація склалася і з російською держвласністю в Україні, яку наша країна вирішила конфіскувати. Як з'ясувалося, з більш-менш серйозних активів в Україні залишилися "МР банк" (раніше відомий як "Сбербанк"), "Промінвестбанк", який належить держкорпорації ВЭБ, а також Лисичанський нафтопереробний завод у Луганській області, контрольований "Роснефтью" (підприємство вже кілька раз зазнало обстрілів з боку окупантів, незважаючи на те, що воно давно нічого не виробляє).
Проте значно більше власності мають російські держкомпанії на Заході. Їхні активи заарештовуватимуться також через суди на вимогу кредиторів.
"У них дуже часто є власність (за кордоном), і вона не підпадає під імунітет", - пояснює Сергій Фурса.
Найбільш ласим шматком був би, наприклад, "Газпром", у якого дуже багато різноманітної власності за кордоном, особливо в Європі, а також частки в різних іноземних компаніях.
Проте, нагадує Фурса, російський газовий монополіст поки що не перебуває під санкціями: "Тому "Газпром" не буде в дефолті. Якби він був у дефолті, його можна було б розкуркулити".
Треба поквапитися
Арешт і конфіскація російських активів для України є важливим питанням, оскільки наша країна вже неодноразово заявляла, що розглядає їх як одне з можливих джерел фінансування повоєнного відновлення.
Йдеться, зокрема, про заморожені резерви Центробанку. Однак, якщо ці кошти розглядаються як забезпечення не виплачених росією боргів, то принаймні частина цих грошей Україні не дістанеться.
"Це приблизно мінус 50 мільярдів золотовалютних резервів ЦБ рф, заморожених на Заході. Звичайно, якщо наша влада не поквапиться з практичним вирішенням цього питання", - говорить Віталій Шапран.
"Тут також потрібні юридичні дії. Потрібно буде багато юридичної роботи - просто так вона не буде зроблена", - резюмував Гліб Вишлінський.
Таким чином, Україна в майбутньому може претендувати на 200-250 мільярдів доларів із заморожених резервів Центробанку росії, а також на частину заарештованих коштів російських держкомпаній та олігархів, які ще належить ретельно підрахувати фіскальним органам країн Заходу. Скоріше за все, швидко ми ці гроші не отримаємо через бюрократичну і, головне, судову тяганину. Тому у справі повоєнного відновлення Україні спочатку потрібно буде розраховувати на власні сили та допомогу наших закордонних партнерів, який вже відомий, як "План Маршалла" для нашої країни.
