Світові ціни на нафту зростають. Це цілком закономірно, оскільки вакцинація від коронавірусу, що почалася, вселяє надії на швидке скасування карантинних обмежень та підвищення ділової активності. При цьому деякі експерти пророкують новий "суперцикл" високих нафтових цін аж до 100 доларів/барель і навіть більше. "Апостроф" розбирався, наскільки такий прогноз є обгрунтованим, і якими можуть виявитися наслідки для української економіки, якщо він виявиться вірним.
Ціни на нафту менш, ніж за рік повернулися до рівнів, які були до початку пандемії коронавірусу.
У лютому 2021 року котирування марки Brent перевищили 65 доларів/барель. Це навіть більше, ніж навесні 2020 року, коли по всьому світу стали вводити карантинні обмеження, викликані поширенням COVID-19.
В кінці березня минулого року ціна Brent впала майже до 20 доларів/барель, і, незважаючи на подальше зростання, протягом карантину вони все одно не доростали і до 45 доларів/барель.
Однак в грудні-2020 котирування різко пішли в вгору, і до кінця минулого року впритул підповзли до рівня 60 доларів/барель.
У нинішньому році зростання продовжилося, свого піку ціна бареля Brent досягла 24 лютого - 67,3 долара, але і зараз вона тримається в коридорі 60-65 доларів.
"Смерть" нафти відкладається
Аналітики найбільших світових банків - JPMorgan Chase і Goldman Sachs - прогнозують подальше зростання цін на нафту - аж до 100 доларів/барель.
Очевидно, що подорожчання нафти пов'язано з підвищенням попиту, який, в свою чергу, викликаний позитивними очікуваннями зростання світової економіки в світлі масової вакцинації від коронавірусу і, як наслідок, закінчення епідемії.
Експерти JPMorgan Chase і Goldman Sachs відзначають, що, з одного боку, уряди країн по всьому світу через бюджетні стимули накачують економіку грошима, з іншого, - після майже року скорочення попиту на нафту багато компаній різко скоротили капіталовкладення в нові проекти, в зв'язку з чим відновлення пропозиції відбувається досить повільно. Поєднання цих факторів, по ідеї, і призведе до зростання нафтових котирувань і формуванню "суперциклу" високих цін.
Нагадаємо, попередній "суперцикл" почався в середині 1990-х і з незначними коливаннями тривав аж до 2008 року, коли вибухнула світова фінансова криза, що отримала назву "Велика рецесія". У липні 2008 року ціна нафти досягла 145 доларів/барель, після чого пішла вниз.
Втім, вже в 2010 році нафтові котирування знову почали зростати і протягом декількох років трималися в середньому вище 100 доларів/барель (пік - в березні 2012 року, коли барель Brent коштував більше 128 доларів).
З середини 2014 року через надлишок сировини на ринку, викликаного, зокрема, слабким зростанням світового споживання і зростанням видобутку сланцевої нафти в США, ціни на нафту знизилися дворазово.
Після цього експерти заговорили про "смерть" нафти, що не дивно - адже світ все стрімкіше рухається в бік "зеленої" енергетики, в якій нафті немає місця.
Однак, як бачимо, чутки про її "смерть" виявилися дещо перебільшеними.
При цьому з прогнозом про ціну нафти по 100 доларів поділяють далеко не всі експерти. Основні контраргументи - вже згаданий "зелений" тренд світової економіки, а також відсутність для цього об'єктивних передумов.
Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар в розмові з "Апострофом" нагадав, що подібні прогнози робилися ще в 2019 році, зокрема, коли безпілотники єменських хуситів завдали ударів по найбільшому нафтопереробному заводу в Саудівській Аравії.
"Тоді ціни стрибнули до більш, ніж 80 доларів/барель. І тоді з'явилися прогнози, що зростання продовжиться", - зазначив експерт.
Але в 2020 році відбулося прямо протилежне. При цьому COVID-19 був далеко не єдиною причиною: "Він просто став каталізатором обвалу цін на нафту, тоді як реальною причиною було те, що в цей час торгувалася аномальна кількість "паперової" нафти (нафтові ф'ючерси, що представляють собою вже не ціни на" фізичну "нафту, а фінансові інструменти - "Апостроф"). Крім того, на ринку не було дефіциту пропозиції".
Якби обвал не відбувся навесні, він все одно б трапився, тільки трохи пізніше, додав Гончар.
Якщо говорити про нинішнє подорожчання, то в ньому помітна спекулятивна складова, що включає в себе все ту ж "паперову", а не реальну нафту.
"І такі прогнози, які йдуть, начебто, з авторитетних джерел, стимулюють цінової розгін, при тому, що об'єктивних передумов для цього немає", - говорить експерт.
За словами Гончара, в зростанні котирувань є інтерес навіть не стільки нафтових компаній, як банківського капіталу, який хоче наостанок схопити побільше.
При цьому, якщо ціни на нафту все ж виростуть до 100 доларів/барель, їх подальше падіння буде ще більш відчутним: "І тоді ціна 20 доларів/барель здасться класним варіантом".
Від себе додамо, що експерти JPMorgan Chase і Goldman Sachs вважають, що, якщо "суперцикл" високих нафтових цін відбудеться, він буде досить коротким через те, що світ все більше відмовляється від "брудних" енергоресурсів.
Та й сланцеві проекти, відомі тим, що вони можуть досить швидко наростити видобуток, в умовах високих цін значно збільшать пропозицію на ринку, що сприятиме зниженню котирувань.
Не тільки нафта
Але, навіть, якщо "суперцикл" буде коротким, все одно йдеться, принаймні, про кілька років. І ці кілька років потрібно прожити. Купуючи дорогу нафту. І не тільки її.
Ще років десять тому до нафтових котирувань були жорстко прив'язані ціни на газ - так було, наприклад, в українсько-російському газовому контракті, який діяв в 2009-2019 роках.
Останніми роками багато що змінилося, газовий ринок диверсифікувався, і лінійної прив'язки цін на газ до котирувань нафти вже немає.
Але газ все одно подорожчає, слідуючи загальному тренду зростання цін на сировинні товари.
Навіть в нинішньому році українська влада була змушена вдатися до держрегулювання цін на газ для населення, що призвело до припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). А в наступному опалювальному сезоні ціни можуть зрости ще більше, і тоді уряду доведеться шукати якісь компенсатори, попереджає економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Крім того, ще більше подорожчають нафтопродукти.
За словами директора консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, за останні чотири місяці ціни на нафту виросли з 37 до майже 67 доларів/барель. При цьому закупівельні ціни на нафтопродукти в Україні за цей же період збільшилися на 5,8 гривні/літр. Водночас вартість бензину і дизельного палива в роздробі піднялася трохи більше, ніж на 4 гривні/літр.
"Тобто роздрібна ціна ще не синхронізувалася з рівнем світових цін", - сказав він в коментарі "Апострофу", додавши, що на березень є потенціал зростання цін на АЗС, мінімум, на 1,8 гривні/літр.
Відповідно, якщо нафта подорожчає до 100 доларів/барель, прибавка в роздробі складе близько 6 гривень на літрі. "Плюс ще близько 2 гривень/літр - це те, що ще не "доїхало" з попереднього подорожчання. Тобто в цілому - 8 гривень/літр", - зазначив Куюн.
Порахуємо: якщо зараз середня роздрібна ціна бензину А-95 в Україні становить 28 гривень/літр, то при нафти по 100 доларів/барель він може подорожчати до 36 гривень/літр.
І це - за умови, що не буде девальвувати гривня. За розрахунками Сергія Куюна, якщо при нафті по 100 доларів долар доросте до 30 гривень, ціна бензину буде ще на 2 гривні вище.
Але це, скоріше, песимістичний сценарій.
До речі, подорожчання бензину і дизпалива, в свою чергу, викличе зростання цін на інші товари. "У нас логістика в значній мірі перейшла на автотранспорт, а це може становити в ціні товарів від 20% до 40%", - пояснив Олексій Кущ в коментарі виданню.
Ложка меду в "бочці" нафти
Але, насправді, не все так трагічно для нашої країни.
Справа в тому, що зростання цін на нафту, як правило тягне за собою подорожчання іншої сировини, в тому числі продовольчої.
"Йде серйозний ціновий перетік на технічні аграрні культури, які через біопаливо кореспондуються з вуглеводнями, - говорить Олексій Кущ. - Відповідно, кукурудза, соняшникова олія, ріпак, соя - все це буде рости в ціні".
А це як раз те, що експортує Україна, причому у великих обсягах.
Також наша країна поставляє на світовий ринок залізну руду, цінова кон'юнктура на яку зараз дуже непогана.
"Якщо нинішня ціна на залізну руду в 170-180 доларів/тонна буде падати в бік 100 доларів/тонна, а нафта підніметься до 100 доларів/барель, то "сировинні ножиці" будуть працювати не на нашу користь. Але такого зараз не спостерігається. І, якщо при нафті 100 доларів/барель ціна руди буде 200 доларів/тонн, у нас будуть компенсатори дорогих енергоресурсів", - пояснив Кущ.
Щоправда, високі ціни сільгосппродукції на світових ринках можуть сприяти подорожчанню продуктів харчування всередині самої України: "Ми ніби як експортуємо кукурудзу, але при цьому імпортуємо інфляцію".
За словами експерта, від високих цін на аграрну продукцію виграє дуже вузька група осіб, компанії яких експортують сировину.
"А прості українці програють, тому що вони в основному купують продукти харчування", - резюмував він.
