"Газпром" обвалив видобуток газу з початку року майже на 20%. Також суттєво скоротився газовий експорт монополіста – майже на 45%. Це суттєво підриває доходи російського бюджету та створює низку інших проблем для газової галузі країни-агресора. "Апостроф" з'ясовував, які ще наслідки чекають на РФ на енергетичному фронті.
Російський "Газпром" за 11 місяців 2022 року скоротив видобуток газу на 19,4% порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Про це повідомила пресслужба монополіста.
За попередніми даними, у січні-листопаді "Газпром" видобував 376,9 мільярда кубометрів газу, що менше за аналогічний торішній показник на 90,8 мільярда кубометрів.
Інші показники компанії також погіршуються. Зокрема, постачання газу на внутрішній російський ринок з початку 2022 року зменшилося на 5,7% (12,8 мільярда кубометрів) ніж це було рік тому. У "Газпромі" повідомили, що на газ впав попит, не пояснюючи при цьому чому це сталося.
Натомість відрапортували про збільшення експорту до Китаю. Щоправда, жодних цифр не назвали. Що й зрозуміло, оскільки на основному ринку "Газпрому" – європейському – цього року спостерігалося повне обвалення. Так, попри нібито зростання обсягів поставок до КНР, загальний експорт газу російського монополіста у 2022 році впав на 44,5% або 76,3 мільярда кубометрів і склав на сьогодні скромні 95,2 мільярда кубів (за підсумками 2021 року він був на рівні 185,1 мільярда кубів).
Отримали те, що заслужили
За словами президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, опубліковані "Газпромом" дані свідчать про ефективність західних, зокрема, європейських санкцій. Крім того, зазначив він у розмові з "Апострофом", низка європейських країн, зокрема, Польща, повністю зупинили газовий імпорт із РФ.
"З іншого боку, це результат дій самого "Газпрому", який з 2021 року скорочував поставки на європейський ринок з метою ескалації ціни", - додав експерт.
Аналогічно бачить ситуацію директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Зрозуміло, чим спричинено падіння видобутку – скороченням постачання природного газу до країн Європейського Союзу, оскільки "Газпром", по суті, сам на себе наклав ембарго", - сказав він у коментарі виданню.
Він нагадав, що Росія припинила постачання газопроводом "Ямал-Європа", а також суттєво скоротила прокачування газу українським маршрутом. Крім того, через диверсію, в якій підозрюють РФ, з ладу вибув газопровід "Північний потік", яким паливо поставлялося до Німеччини – найбільшої країни Європейського Союзу.
Як відомо, Росія значно знизила постачання газу в країни ЄС, щоб, з одного боку, домогтися зростання цін через дефіцит, а з іншого боку, щоб "заморозити" Європу нинішньої зими й змусити її припинити підтримувати Україну у війні, при цьому з самого агресора зняти введені раніше санкції.
Але шантаж РФ не вдався – європейські сховища до зими були заповнені газом майже на 100% (у деяких країнах на всі 100%). А ціни на газ, хоч і залишаються в Європі досить високими, все ж таки нижчі, ніж навіть були ще влітку (станом на 2 грудня ціна газу на нідерландському хабі TTF становила близько 1500 доларів за 1000 кубометрів, тоді як в серпні вона перевищувала 3000 доларів).
Та й заробляти на високих цінах Росії стає дедалі складніше, оскільки її газовий експорт до Європи обвалився багаторазово. Так, якщо частка російського газу в ЄС у 2021 році становила приблизно 35%, то зараз наприкінці 2022 року вона ледве перевищує 7%. При цьому поставки, що збереглися на сьогодні, здійснюються переважно за довгостроковими контрактами, ціни за якими суттєво нижчі за спотові.
Читайте також: Слідом за російським кораблем: як Європа знімає з себе газовий зашморг Кремля
Далі буде гірше
Таким чином, "Газпром" покарав сам себе. Що й вилилося у колосальне скорочення газовидобутку, яке продовжиться й у 2023 році.
"Подальша відмова Європи від імпорту російського газу, безумовно, призведе до необхідності скорочувати видобуток, — каже Михайло Гончар. - І тоді їм доведеться проводити селекцію свердловин — що залишати, а що виводити з експлуатації. Думаю, що вони вже до цього готуються".
Йдеться, зокрема, про так звану консервацію свердловин, тобто тимчасове виведення їх з експлуатації з використанням спеціальних технологій, спрямованих на герметизацію свердловин з метою збереження їх стовбурів та можливості відновлення їх роботи через певний час.
"Газпром", швидше за все, консервуватиме частину свердловин. Деякі з них можна буде відновити, хоча й не всі. На відміну від нафтових свердловин, які внаслідок консервації, парафіняться і по суті пропадають, газові свердловини, теоретично, після консервації можуть бути запущені знову, — пояснює Володимир Омельченко. - Але це потребує додаткових коштів".
А ось цих коштів, як технічних, так і фінансових, у Росії, зауважимо, небагато.
"Тому, думаю, на "Газпром" чекають не дуже хороші часи. Ані технічно, ані комерційно Росія не зможе зберегти видобуток газу навіть на тому рівні, який був цього року", - резюмував експерт.
Відповідно, продовжиться скорочення й газового експорту – навіть без урахування фактора ЄС, який планомірно зменшує свою залежність від російських вуглеводнів.
"Наступного року навряд чи вони зможуть експортувати більш ніж 90 мільярдів кубічних метрів", - каже Омельченко.
Теоретично, РФ на тлі падіння експорту могла б спробувати зберегти поточний рівень газовидобутку або хоча б скоротити темпи його падіння шляхом нарощування внутрішнього споживання, яке, нагадаємо, цього року також падало. Це можна було б зробити, здійснивши газифікацію великих територій Східного Сибіру та Далекого Сходу. Таке завдання, до речі, нещодавно поставив перед урядом президент Росії Володимир Путін. Однак нюанс полягає в тому, що він дає таке доручення вже 15 років поспіль, а віз, як кажуть, і нині там – як не було в цих віддалених російських краях центрального газопостачання, так і немає. І навряд чи буде – якщо здійснити газифікацію не вдалося (швидше за все, не хотілося) у "жирні" роки, то складно собі уявити, що "Газпром" займеться нею, перебуваючи в нинішній не найкращій фінансовій ситуації.
Бюджет без доходів
Володимир Омельченко вважає, що "Газпрому" як держкомпанії не дадуть померти, і його накачуватимуть бюджетними грошима. Проте, додає експерт, російський бюджет сьогодні має також великі проблеми.
Від себе зазначимо, що, за іронією, проблеми російського бюджету багато в чому пов'язані з падінням нафтогазових доходів, які минулого року забезпечили понад третину всіх бюджетних доходів.
Задля справедливості зазначимо, що основним джерелом поповнення бюджету РФ є надходження від експорту нафти. До великої війни вони становили приблизно 50 мільярдів доларів на рік.
Газові надходження скромніші – приблизно 30 мільярдів доларів на рік (близько 25 мільярдів доларів від постачання трубопровідного газу та близько 5 мільярдів доларів від постачання скрапленого газу). Але це теж, скажімо так, не зовсім "копійки". Тобто тут є над чим працювати.
Тим більше, що й путінську нафтову галузь Захід не залишає поза увагою. Країни "великої сімки" та Європейського Союзу з 5 грудня встановлять граничну ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Це робиться для того, щоб обмежити прибутки російського бюджету, але при цьому зберегти російську нафту на ринку.
Таким чином, сьогодні ми всі є свідками того, як бензоколонка під назвою "Росія" поступово, але невблаганно занепадає. І обов'язково настане той день, коли на її дверях з'явиться масивний замок та напис: "Зачинено".
