Через рішення платити за зовнішніми боргами не у доларах, а рублями, Росія опинилася у стані вибіркового дефолту. Власне, дефолт держави-агресора очікується на початку травня, але вже зараз російські компанії, як державні, так і приватні, стикаються зі значними проблемами на зовнішніх ринках. "Апостроф" з'ясовував, до яких наслідків для корпоративного сектора РФ призведе волюнтаристська політика російського керівництва.
Перша "ластівка" хвилі дефолтів
Після того, як Росія заявила про здійснення чергового платежу за своїми державними доларовими облігаціями в рублях, міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's присвоїло цій країн рейтинг SD (вибірковий дефолт). І оскільки московська влада не робить жодних спроб домовитися з кредиторами, очікується, що остаточний дефолт буде визнано 4 травня, коли спливе місяць від терміну сплати.
Таким чином Росія вперше за останні 100 років опинилася в ситуації дефолту за зовнішніми державними зобов’язаннями і повною мірою відчує всі наслідки цього кроку. Зокрема тепер шлях на ринок зовнішніх запозичень для країни закритий.
Проте наслідки цього кроку зовсім не обмежаться проблемами з державними фінансами. Можна навіть сказати, що сама по собі неможливість в майбутньому розміщувати державні облігації, як раз значною проблемою поки що не стане.
"Росія переважно експортує енергоносії, і ціни на них протягом останніх десятиріч були високими, - пояснює голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. - Завдяки цьому країна мала величезну валютну виручку і профіцит державного бюджету. Тому необхідності в тому, щоб фінансувати дефіцит за рахунок зовнішніх запозичень (як це робить український уряд) Росія не мала. Державні облігації розміщувалися скоріше з метою підтримання на достойному рівні кредитного рейтингу країни, щоб російські компанії могли вигідно запозичувати гроші на власну діяльність".
І дійсно, ще пару місяців назад кредитний рейтинг Росії знаходився на рівні ВВВ (задовільна платоспроможність). Це забезпечувало досить комфортні умови для приватних і державних компаній, які легко розміщували свої цінні папери на провідних світових біржах.
Проте менш ніж за півтора місяці війни кредитний рейтинг упав до рівня SD, що є рекордно швидким зниженням рейтингу в історії. З надійного партнера Росія практично миттєво перетворилася на злісного боржника. І це різко змінило ситуацію на ринку запозичень.
"В фінансовому світі вважається, що як правило рейтинг окремої компанії не може бути вищим за рейтинг країни, з якої вона походить, - говорить засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан. - Адже надійність бізнесу сильно залежить від того, в яких умовах він працює. Звичайно, з цього правила бувають винятки, і деякі компанії вважаються більш надійними, ніж уряди їхніх країн. Але такі випадки трапляються нечасто. В будь якому разі проблеми з державними боргами є важливим сигналом для всіх інвесторів, і примушують їх сумніватися в надійності всіх компаній, що працюють в даній країні".
Відтак після того, як Міністерство фінансів Росії здійснило демарш, відмовившись виплатити власникам облігацій 650 мільйонів доларів, довіра до російських компаній серед інвесторів різко впала.
Результати не забарилися. Першою ластівкою в низці корпоративних дефолтів стала державна компанія "Російські залізниці" (РЖД). Вже через кілька днів після того, як Росія відмовилася платити за боргами, Комітет із кредитних деривативів, до якого входять провідні світові фінансові компанії (Bank of America, Goldman Sachs International, JPMorgan Chase Bank та інші), визнав, що РЖД перебуває в стані дефолту за своїми євробондами.
Причиною такого рішення стало нездійснення державним перевізником чергового платежу на суму 250 мільйонів швейцарських франків.
"Це стало поганим сигналом для світового фінансового ринку, - говорить Іван Компан. - Він свідчить про те, що становище корпоративного сектору в Росії за останній місяць різко погіршилося. І вже найближчим часом після дефолту РЖД ми побачимо і багато інших".
І дійсно, РЖД зовсім недовго залишалася єдиною російською компанією, яка оголосила дефолт. Вже через кілька днів золотодобувна компанія Petropavlovsk також отримала рейтинг вибіркового дефолту через те, що не змогла здійснити платіж за своєю позикою. Слідом за нею "Акрон" - один з найбільших у світі виробників мінеральних добрив - не виплатив своїм акціонерам третину дивідендів (3 мільярди рублів, за віртуальним курсом на сьгодні це 36,5 мільона доларів).
Доведеться все віддати
"Відтепер всі російські компанії, незалежно від їхнього фінансового становища, розглядаються міжнародними інвесторами як такі, які будь якої миті можуть оголосити дефолт, - говорить Борис Кушнірук. - Відповідно, інвестори зовсім інакше будуть ставитися і до них, і до цінних паперів, які вони емітують".
Причому, на думку експерта, насправді втрати рейтингу і виникнення хвилі корпоративних дефолтів Росія на даний момент могла уникнути. Адже незважаючи на те, що санкції сильно обмежили фінансові можливості агресора, Росія все ще отримує значні кошти від продажу нафти і газу. І заплатити за державними облігаціями 650 мільйонів доларів не склало б для неї великих проблем. Проте керівництво вирішило інакше.
"Очевидно, логіка російського уряду була такою, що раз згоріла хата, то вже неважливо, що там робиться в сараї, - каже Кушнірук. - В результаті санкцій Росія практично втратила доступ до світового ринку капіталу. Причому очевидно, що ці санкції введені надовго. Вони продовжать свою дію і після війни. І будуть зніматися поступово тільки в обмін на реальні зміни політичного ладу в країні та роззброєння. Тож ймовірно в Москві вирішили, що якщо немає можливості найближчим часом залучати нові запозичення, то немає і необхідності погашати вже наявні. Через це кредитоспроможність важко буде відновити і тоді, коли влада зміниться".
Втім, якщо припустити, що після зміни влади Росія вирішить повернутися до спільноти цивілізованих держав, на неї можуть чекати неприємні сюрпризи, які будуть наслідками нинішніх дефолтів.
Адже невиплата за корпоративними облігаціями веде до різкого зниження вартості цих паперів. Це, в свою чергу, може призвести до ситуації, яку фінансисти називають "маржин кол" (Margin Call): коли вартість акцій падає нижче певного рівня, власники облігацій можуть вимагати або негайного погашення боргу, або конфіскації акцій компанії.
"Звичайно за нинішнього режиму інвесторам не вдасться отримати акції дефолтних російських компаній, - говорить Борис Кушнірук. - Проте, якщо після зміни влади Росія вирішить повернутися на світовий ринок, їй доведеться погодитися на вимоги інвесторів. І тоді значна частина підприємств може перейти у власність іноземних інвесторів, перед якими Росія сьогодні не виконує своїх зобов’язань".
Звичайно, в умовах розміщення облігацій передбачена можливість звільнення від платежів за умови форс-мажорних ситуацій. Проте наразі російські компанії позбавлені можливості цим скористатися.
"Росія офіційно не оголошувала війни, оскільки напад на іншу державу є злочином навіть за російським законодавством, - каже Кушнірук. - А раз нема війни - немає і надзвичайних обставин. І російським компаніям рано чи пізно доведеться розплатитися за тими зобов’язаннями, які вони сьогодні не виконують".
Тож неприємності, з якими стикаються російські компанії на міжнародному ринку, зараз тільки починаються. Найближчими місяцями їм доведеться повною мірою відчути на собі, які наслідки має для економіки агресивна політика держави і зневажливе ставлення до власних зобов’язань.
