Лідія Таран – українська телеведуча, яка з 2009 року працювала на телеканалі "1+1". Глядачі знають її за програмами "Сніданок з 1+1", "Я люблю Україну", "ТСН" та проектом "Танцюю для тебе". Сьогодні 45-річна знаменитість не часто з'являється на ТБ, оскільки після початку повномасштабної війни виїхала з України разом із дочкою Василиною. Розповідаємо, де вона знаходиться та чим займається.
Біографія Лідії Таран
Лідія Таран народилася у 1977 році в сім'ї київських інтелігентів: тато Анатолій був публіцистом, мама Марія працювала журналісткою. Однак життя сім'ї було нелегким. Батько з ідеологічних мотивів не хотів вступати до комуністичної партії, через що не міг розраховувати на високі посади та гонорари. Після того, як газета, в якій працював чоловік, надрукувала фотографію тодішнього генсека Андропова догори ногами, весь штат, включаючи тата Лідії, звільнили. Майже 10 років він не міг офіційно працевлаштуватися, і мама Марія стала основним утримувачем родини. Жінка працювала вихователькою у дитячому будинку-інтернаті та допомагала чоловікові робити переклади.
Читайте також: Продає сірники і виступає російською: що стало з переможцем "Холостячки" Олександром Еллертом.
Лідія Таран з дитинства була серйозною та цілеспрямованою. Закінчила школу зі срібною медаллю, вступила до Київського університету ім. Т. Г. Шевченка на факультет журналістики. Під час навчання почала працювати на радіо "Промінь", а після закінчення вишу - у спортивних виданнях, на "Новому каналі", "5 каналі" та "1+1". Українські глядачі полюбили ефектну білявку як серйозну, геть позбавлену кокетства та награності телезірку.
Після смерті батька у 2005 році саме Лідію мама Марія називала головою та опорою родини. Також у неї є старший брат Макар – викладач університету, а нині – військовий ЗСУ.
Особисте життя Лідії Таран
У 2004 році Лідія Таран познайомилася з телеведучим Андрієм Доманським. Вже за рік пара почала жити разом, у 2007 у них народилася дочка Василина. 1 січня 2010 пара розлучилася: ЗМІ писали, що Доманський завів роман з іншою жінкою.
Через роки Лідія Таран зізналася, що не відчуває негативних почуттів щодо свого невдалого шлюбу. В інтерв'ю "Каравану історій" у 2021 році телеведуча розповіла, що вони з Доманським чудово спілкуються щодо виховання доньки, а сам Андрій – дбайливий батько, який бере участь у житті дівчинки.
"Звичайно, спочатку я себе звинувачувала в тому, що залишила дочку без батька. У сенсі без батька, який живе з нею під одним дахом. Але зараз, з висоти прожитих років, я розумію: все, що відбувається, - на краще, - говорила вона. - На якомусь етапі ми з Андрієм були важливими і потрібними людьми одне для одного, але історія завершилася, і це на краще. Можливо, тоді нам з Андрієм чогось і не вистачило - мудрості, чесності, але, хто знає, як би все повернулося, прояви ми такі якості? Це вже все умовний спосіб".
Читайте також: Де зараз Василь Вірастюк і яка трагедія мало не зламала його життя.
У 2012 році Таран брала участь у романтичному проекті "І прийде кохання", але знайти пару під світлом софітів не вдалося. У 2021 році вона зізналася, що в її житті все ще немає одного-єдиного, хоча з чоловіками вона зустрічалася.
"У мені закладена і материнська плата, і батьківська програма, і, звичайно, жити в любові і бути в парі - це найприродніший був би стан. Я навіть готова зробити паузу в роботі, піти в другий декрет, - говорила телеведуча. - Багатьом я здаюся такою собі залізною леді, куленепробивною. Двадцять років прямих ефірів дійсно призводять до певної професійної деформації особистості: я людина неспокійна, завжди включена в інформаційний потік, а це, напевно, не ті вібрації, які приваблюють чоловіків. Я, знаєте, не ідеальна жінка. Але й ідеального чоловіка не чекаю. Спеціально не чекаю. Але вірю в те, що така ось "моя людина", безумовно, існує, просто ми ще не зустрілися, час не настав".
Де зараз Лідія Таран
На початку повномасштабної війни Лідія Таран виїхала з України до Франції. Вона зізналася, що частково "відчувала себе зрадницею", але думала насамперед про безпеку своєї доньки. Сама повертатися до Києва Таран не стала, щоби не кидати Василину одну в чужій країні.
"У моєму будинку вбили людину ракетою, мені небезпечно там. Я не бачу себе там, - говорила телеведуча. - Мій будинок знаходиться біля заводу Артема, об'єкта, в який постійно намагаються потрапити російські ракети. Туди прилітало вже тричі, були людські жертви, і, в принципі, немає жодної гарантії, що не прилетить ще вчетверте і вп'яте".
Читайте також: Шляхи розійшлися: Сергій Притула прокоментував українофобну позицію екс-колеги Андрія Молочного.
У коментарі "1+1" Лідія розповідала, що її донька освоїлася у Франції, втягнулася у навчання. Незважаючи на те, що Василина скучала за домом, вона була вдячна мамі за те, що та вивезла її з війни. Зараз дівчинка закінчила 9 клас і навчатиметься у ліцеї.
Біженство стало випробуванням для 45-річної телезірки. Хоча вона регулярно була гостею французьких телепрограм, розповідала про війну в Україні та боролася із міфами російської пропаганди, ритм життя змінився. Нестачу професійної активності Лідія компенсувала навчанням: у віці 44 років вона вступила до магістратури французького вишу. Також вона залишається кореспонденткою каналу "1+1" у Франції.
"Ми найбільш ефективні там, де є, і найбільш продуктивні, коли образи та сварки не пожирають наші сили. Пропоную поважати всі вільні рішення вільних людей. Тому що наша жага до волі і наша можливість вільно обирати відрізняє нас від людиноподібної популяції з мордору", - писала Таран про своє рішення залишатися у Франції.
У червні 2022 року Лідія Таран приїжджала до Києва, а Марічка Падалко показувала пошкоджений ракетами ЖК, де знаходиться квартира її колеги.
"Частина України зараз у кожному з нас, де б ми не були. Ліда тепер може якусь частинку взяти з собою до Європи в буквальному сенсі цього слова - надто багато їх залишилося навколо після двох попадань російських ракет до її житлового комплексу", - розповіла Падалко.
Також Таран показувала свого рідного брата Макара, який служить у ЗСУ. "Найрозумніший з відомих мені людей. Понад 20 років викладання в Універі, китайська, англійська, французька.. але тепер довелося вивчити мову гранатомета та лютої ненависті до ворога. Страшно пишаюся і молимося разом за всіх наших!" – писала вона.
