Масниця, також відома в Україні під назвою Сиропуст або Колодій, - святковий тиждень, який відзначають перед Великим постом. У 2024 році вона починається в понеділок 11 березня і закінчується в неділю 17 березня. Після цього віруючих православних християн чекає 7-тижневий піст та світле свято Великодня, яке у 2024 році випадає на 5 травня.
Читайте також: Вареники з сиром – головна страва на Масницю в Україні: як їх приготувати.
Вареники, а не млинці - головна українська страва на Масляну
Свято Масниця має дохристиянське походження, у східних слов'ян воно пов'язане з проводами зими та весняним пробудженням природи. Якщо ж говорити про християнське значення свята, то здавна його пов'язували з обрядами прощення. Вважалося, що до початку Великого посту віряни мають простити одне одного заради Христа. Також в цей час люди намагалися наїтися продуктів, які є забороненими під час посту - м'яса, молока, вершкового масла, а також страв, які їх містять. У народі вірили, що таке гастрономічне розмаїття подарує їм благополуччя і достаток у майбутньому.
В Україні традиції святкування Масниці свого часу були перемішані з російськими. Сталося це і на гастрономічному рівні, і на символічному. Наприклад, головною ритуальною стравою української Масниці є вареники з сиром, а не млинці. "На Масницю й турки вареники їдять", - жартували козаки. Також було прийнято готувати холодець, тушковану капусту, щедро заправлені каші, борщ, гречані налистники зі смальцем. Галичани на свято готували вергуни та солодкі пампухи. Традиційними напоями були наливки – плодово-ягідне вино, кріплене цукром чи спиртом (самогоном).
Колодій – ще одна назва Масниці, і в Україні з ним пов'язані цікаві обряди. Неодруженим хлопцям і дівчатам у цей час прив'язували до ніг чи ліктів колодки - дерев'яні полінця, які вважалися "покаранням" за те, що вони не встигли одружитися до початку Великого посту. Щоб відкупитися від покарання, треба було пригощати матерів чи інших старших жінок, або ж давати їм гроші.
Читайте також: Які страви готують на Масницю: меню до свята.
Остання неділя Масниці називалася Сипропусною або Прощеною. У цей час люди обходили домівки родичів та знайомих, просили вибачення та мирилися. "Прости мені. - Бог простить", - традиційні діалоги в цей день.
Існують також народні прикмети, які допомагали нашим предкам передбачити погоду навесні. Наприклад, "яка Сиропусна неділя, такий і Великдень". Також сонячний ранок в цей день вказував на ранній прихід весни.