У четвер, 15 вересня, Рада Євросоюзу затвердила продовження на півроку індивідуальних санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб. Це рішення було узгоджено представниками країн-членів ЄС 7 вересня. Втім, німецький політолог, старший науковий співробітник київського Інституту євроатлантичного співробітництва АНДРЕАС УМЛАНД не надає особливого значення цьому рішенню Брюсселя. На його думку, країнам Заходу не вдасться змінити політику Росії без посилення санкцій, пов'язаних з обмеженням експорту нафтопродуктів з Росії в країни ЄС.
- 15 вересня Євросоюз офіційно оголосив про своє рішення продовжити персональні санкції проти Росії. Наскільки важливим ви вважаєте цей крок?
- Я б не став переоцінювати його значення. Звичайно, це радує, але, з іншого боку, це не змінює суть санкційного режиму, який має бути більш жорстким і зачіпати торгівлю енергоносіями. Це найбільша можливість Заходу і Європейського союзу, зокрема, вплинути на Росію. Мова йде, наприклад, про російський експорт нафти в ЄС. Поки не буде порушене це питання, не думаю, що продовження санкцій або нові персональні обмеження змінять курс Москви.
- А продовження основного блоку санкцій, яке може відбутися в січні 2017 року, теж, на Вашу думку, мало що змінить?
- Так, тому що санкційний режим, який вже введено, не призвів до якоїсь зміни політики Москви. Ембарго на енергоносії було б найбільш потужним інструментом, але воно поки що не застосовується.
- В якому випадку ЄС може зважитися на посилення санкцій?
- Важко сказати. Думаю, якщо буде зберігатися проблема Донбасу, одним з можливих напрямків дискусії в ЄС може бути істотне посилення санкцій. Але можливий і зворотній напрямок: безуспішність санкційного режиму спричинить його ослаблення.
- Які настрої щодо основного блоку санкцій в Європі зараз переважають? Яке може бути прийняте рішення в січні наступного року?
- Залежить від того, якою буде до кінця року ситуація на Донбасі. Якщо буде поліпшення, це призведе, мабуть, до зняття, принаймні, частини санкцій. А якщо буде погіршення, це, швидше за все, буде означати, щонайменше, їх продовження. Якщо ж ситуація залишиться на сьогоднішньому рівні, невідомо, які наслідки це може мати: санкції можуть бути як продовжені, так і ослаблені. Не виключено, що політичної підтримки більшості країн Євросоюзу вже не буде, і компроміс доведеться шукати у вигляді скасування частини санкцій.
- Чи може істотно вплинути на це рішення Словаччина як країна, яка зараз головує в ЄС?
- Важко сказати. Не думаю, що Словаччина тут буде грати головну роль. Мабуть, її, знову ж таки, буде грати Німеччина. До того ж, мені поки що незрозуміло, якою буде позиція Словаччини взимку, коли постане питання про продовження санкцій.
- Один з українських послів в інтерв'ю нашому виданню висловив думку, що пару-трійку країн, які виступають проти продовження антиросійських санкцій, Брюссель зможе дотиснути. Ви згодні?
- Раніше у Франції, Італії, Греції вже виступали за скасування, принаймні, частини санкцій. Так, я думаю, що якийсь конфлікт серед європейських країн можливий, і тоді багато чого буде залежати від того, наскільки рішуче, скажімо, Німеччина виступить за продовження санкцій. Якщо такої рішучості не буде, то дійсно може знадобитися компромісний варіант. Але я не думаю, що санкції повністю скасують.
- Ви сказали, що рішення буде залежати від ситуації на Донбасі, тобто ситуація саме всередині України буде визначальною?
- Я мав на увазі політику Росії стосовно Донбасу. Істотне і видиме ослаблення тиску сепаратистів та Росії на Україну буде, звичайно, аргументом для тих, хто скаже, що зміна російської позиції має спричинити за собою зміну європейської позиції. Якщо ж Росія посилить тиск, санкції, думаю, будуть продовжені. Можливо, навіть почнеться дискусія про нові обмеження. У такому разі США можуть виступити ініціатором і застосувати свої інструменти додаткового тиску на Росію.
- Посол України в Німеччині Андрій Мельник вважає, що нинішня риторика і позиція Штайнмайєра (міністра закордонних справ ФРН Франка Вальтера Штайнмайєра) свідчать про те, що він почав свою передвиборчу кампанію в Німеччині. Чи може факт проведення виборів у Німеччині і Франції бути визначальним для позиції країн-членів ЄС щодо санкцій вже в цьому році?
- Є безліч країн, безліч різних політичних сил всередині цих країн та безліч фракцій всередині правлячих партій. Тому однозначно і коротко на це питання не відповісти. Думаю, що Штайнмайєр буде швидше риторично висловлювати позицію, що зближує Соціал-демократичну партію з "лівими" в Німеччині. А "ліву партію" вважають дещо проросійською. Але думаю, що на практиці, принаймні до тих пір, поки Ангела Меркель буде залишатися канцлером, Німеччина буде продовжувати свою нинішню політику. Штайнмайєр навряд чи зможе змінити її суть.
- Чим ви можете пояснити заяви про перемир'я на Донбасі з 15 вересня? Були повідомлення, що Москва віддала бойовикам наказ припинити вогонь.
- Можна тільки сподіватися, що так буде. Думаю, що в Москві є фракція міністрів, олігархів, які виступають за новий старт у відносинах Росії із Заходом. Зрозуміло, що для цього треба виконувати хоча б частину Мінських угод. Тому я не виключаю, що це дійсно станеться. І тоді всі тільки виграють.
- Москва говорить про покрокове виконанні Мінських угод паралельно з політичними поступками Києва. А міністр закордонних справ Франції під час візиту в Київ підкреслює необхідність прийняття законів про спецстатус Донбасу і вибори на підконтрольних територіях. Це симетричний тиск?
- Проблема дійсно в тому, що Кучма (екс-президент Леонід Кучма, - "Апостроф") з боку України підписав ці Мінські угоди, а потім Петро Порошенко підписав відповідну декларацію разом з Путіним, Меркель і Олландом. Тому тут є якась зачіпка для Росії, щоб вимагати втілення цих політичних кроків. Однак я думаю, що для Заходу головною буде поведінка Росії і те, чи припиняться бої. Сподіваюся, що Захід не буде змушувати Україну йти на подібні політичні кроки, які призведуть лише до того, що ці регіони (підконтрольні ДНР і ЛНР, - "Апостроф") стануть фактичним протекторатом Росії.
- 16 вересня у Братиславі відбудеться саміт глав держав та урядів країн-членів ЄС. Кажуть, що тема Росії і України не буде обговорюватися. Чому?
- Можу уявити собі багато причин, чому не будуть обговорювати Росію і Україну. Наприклад, тому що поки немає істотних змін в реаліях конфлікту на Донбасі. Тому немає і предмету розмови. На попередніх раундах переговорів було вже все сказано, і начебто все зрозуміло.
- Анонсувалося швидке проведення зустрічі в Нормандському форматі. Думаєте, вона відбудеться найближчим часом?
- Знову ж таки, це залежатиме, мабуть, від пріоритетів Москви. Якщо виникне серйозна зацікавленість у пом'якшення санкцій і прогресі щодо Донбасу, така зустріч можлива. Але ми просто не знаємо, що відбувається всередині московської еліти. Сценарій, при якому економічні фактори знову будуть грати більшу роль у зовнішній політиці, можливий. Тоді може і пройти така нова зустріч. І, можливо, вона навіть буде мати якісь результати.
