Верхня палата Конгресу США в четвер, 8 грудня, ухвалила рішення про надання Україні військової підтримки для боротьби проти російської військової агресії. При цьому у військовий бюджет США в 2017 році планується закласти $350 млн для надання військової допомоги нашій країні. Втім, на сьогодні США - це, мабуть, єдина країна НАТО, яка заявляє про необхідність надавати Україні пряму військову допомогу. У самому Альянсі, як показали результати засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ, так далеко заходити не збираються. На думку експертів, незважаючи на взаємні запевнення в дружбі і співпраці, у відносинах між Україною і НАТО є дефіцит довіри. Він пов'язаний з тим, що серед членів Альянсу немає впевненості в тому, що Україна позбавлена від ризиків реваншизму.
У середу, 7 грудня, в Брюсселі відбулося засідання Комісії Україна - НАТО за участю міністра закордонних справ нашої країни Павла Клімкіна. Засідання комісії було присвячене виконанню рішень, прийнятих щодо України на Варшавському саміті НАТО в липні 2014 року. Тоді, нагадаємо, був прийнятий комплексний пакет підтримки України, що складається з 40 різних пропозицій, що стосуються в тому числі сектору безпеки, кібернетичного захисту та реабілітації поранених.
Як повідомив за підсумками засідання Комісії 7 грудня генсек НАТО Йєнс Столтенберг, заходи, передбачені комплексним пакетом підтримки України, наразі здійснюються через низку трастових фондів, заснованих спеціально для цих цілей. "Наші цільові фонди допомагають Україні у реформуванні оборонного сектору. Ми також створюємо спеціальний центр з розслідування кіберінцидентів і займаємося реабілітацією українських військових, які отримали поранення. Ця програма допомогла вже 150 військовослужбовцям", - зазначив Столтенберг. За його словами, в рамках програми військової освіти були підготовлені 770 сержантів і інструкторів.
Всього для допомоги Україні засновано шість трастових фондів. П'ять з них Альянс заснував у 2014 році, за результатами саміту в Уельсі, а ще один - щодо збору коштів на знешкодження мін та інших вибухонебезпечних предметів - був сформований у червні 2015. Однак зараз ці фонди наповнюються не надто добре. Зокрема, на 100% забезпечені фінансами лише два цільових фонди, один з яких пов'язаний з питаннями кібербезпеки, а другий - з перепідготовкою та соціальною адаптацією військовослужбовців. Найгірше наповнюються трастові фонди, спрямовані на реформування систем логістики та стандартизації, а також на медичну реабілітацію військовослужбовців. У першому випадку замість запланованих 4,1 млн євро прийшло лише 1 млн 235 тис. євро, а у другому випадку замість 2,2 млн євро отримані тільки 317 тисяч, і ще 460 тисяч євро країни Альянсу вже пообіцяли внести.
Втім, після засідання міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що союзники найближчим часом готові зробити внески у трастові фонди, в тому числі ті, які не фінансуються належним чином. Пан Клімкін також повідомив, що Україна залишиться в пріоритеті НАТО.
Про те, що Альянс буде продовжувати надавати цілковиту політичну і практичну підтримку Україні, заявляв і генсек Йєнс Столтенберг. Він також запевнив, що Альянс "ніколи не визнає анексію Криму", і вважає, що саме Росія відповідає за врегулювання конфлікту в Україні.
Про те, що анексія Криму ніколи не буде визнана, заявив держсекретар США Джон Керрі, виступаючи перед журналістами напередодні засідання Комісії. За його словами, після того, як новий президент США Дональд Трамп вступить на посаду, політика Штатів своїх союзників не зміниться. "Світ підтримується лише завдяки силі і єдності", - заявив, зокрема, Керрі, посилаючись на історичний досвід минулих років.
Як би на підтвердження цих слів 8 грудня верхня палата Конгресу США ухвалила рішення надати Україні військову підтримку для боротьби проти агресії Росії. Документ, який подав на розгляд сенатор Джон Маккейн (один з головних друзів України), тепер направлений для схвалення ще чинному президенту Бараку Обамі. Раніше Джон Маккейн запропонував передбачити в бюджет Пентагону на 2017 рік $350 млн для допомоги Україні, на 50 млн більше, ніж в 2016 році.
Дії американських конгресменів і заяви представників НАТО дозволяють зробити висновок, що наразіСША залишаються єдиною країною-членом Альянсу, яка голосно заявляє про необхідність надання прямої військової допомоги Україні. В масштабах всього НАТО ситуація дещо інша: допомагаючи Україні політичними методами, там озираються на Росію. На думку директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентина Бадрака, в цілому у відносинах між Україною і НАТО намітилися ознаки, які викликають занепокоєння в експертів. "З одного боку, ми маємо ситуацію, коли всі члени НАТО висловилися за те, щоб проти України була припинена збройна агресія. Але щодо військово-технічного співробітництва, поставок озброєнь і спільних розробок, то тут держави-члени НАТО поводяться більш стримано. Проблема має двосторонній характер. З одного боку, досі існує дефіцит довіри. Він пов'язаний з тим, що в НАТО немає повної впевненості в тому, що Україна позбавлена від ризиків реваншизму. З іншого боку, члени Альянсу - Італія, Франція, а також частково Німеччина мають хороші проекти з Росією і не бажають їх переривати", - пояснив Бадрак.
