Путін побоїться йти танками на Київ одразу з кількох причин - військовий експерт

Україна отримає більше шансів у війні на Донбасі, якщо назве речі своїми іменами та стане гравцем у великій політиці. При цьому президент РФ Володимир Путін навряд чи відправить танки на Київ, незалежно від розвитку подій, вважає військовий експерт ОЛЕГ ЖДАНОВ.

Про те, що значать останні заяви маріонеток Кремля на Донбасі, шансах у війні з Росією та втому Європи від України Жданов розповів в інтерв'ю "Апострофу".

- Ватажок так званої ДНР [Олександр] Захарченко заявив, що окупований регіон може повернутися до складу України, якщо буде вбито близько півтора мільйона мешканців ОРДО, які начебто за Росію. Як ви вважаєте, який меседж намагався донести Захарченко?

- Захарченко намагався донести нам простий меседж, що повернення до складу України можливе тільки на їх умовах. Або, якщо ми повертаємо Донбас на своїх умовах, тобто силовим варіантом, чого вони найбільше бояться, то тоді нібито доведеться винищити населення, щоб підкорити цей регіон. Тут чітка противага тому, що хоче Україна. Хочете нас забрати - забирайте, але такими, як ми є.

- Разом з тим, Захарченко також сказав, що можливий варіант повернення окупованого Донбасу до України, якщо у нас зміниться влада.

- Тут все дуже просто, тому що завжди при зміні влади сподіваються на те, що буде зміна політичного курсу, як зовнішнього, так і внутрішнього. Як то кажуть, нова мітла мете по-новому. Це цілком логічно і передбачувано.

Ми ж із вами теж сподіваємося на зміну влади в Російській Федерації та віримо, що якщо Путіна поміняють, то новий президент Росії буде по-іншому ставитися до існуючої проблеми. Те ж саме і тут.

- Чи варто всерйоз сприймати всі ці меседжі Захарченка?

- Меседжі Захарченка і [ватажка так званої ЛНР Ігоря] Плотницького взагалі не варто сприймати - ні всерйоз, ні жартома. Тому що це люди, які озвучують не своє позицію. Вони не мають власної думки і навіть не мають карт-бланшу на її висловлювання. Вони озвучують ту позицію, яку кажуть куратори з Кремля. Тут ми можемо сприймати це як інформаційний меседж, розуміючи, що це продиктовано виключно з кремлівських веж.

- З одного боку, Кремль намагається примиритися - йдуть переговори [помічника Володимира Путіна Владислава] Суркова з [представником Держдепу США з питань України Куртом] Волкером. А, з іншого боку, вони наполягають, що ми "не віддамо Донбас, але й самі не заберемо".

- У першій половині питання ви правильно сказали, що Кремль намагається знайти компроміси і точки дотику, а Захарченко при цьому озвучує позицію, що мир можливий тільки через широку автономію і тільки на їх умовах. Захарченко, в принципі, не проти повернутися. Він же і сказав, що якщо "ви берете нас згідно Мінських домовленостей, в якості широкої автономії - з амністією, з власною адміністрацією і так далі, - то так, ура, ми повертаємося. Але якщо ви хочете повернути конституційний лад України, то тоді убийте нас всіх - або ми не підкоримося ".

- Але ж цей варіант неможливий.

- Нереальний ні один, ні другий варіант, тому що Мінські домовленості - це, де-факто, федералізація України. А чи готове населення країни до цього?

Ви розумієте, що якщо зараз дати особливий статус Донбасу, то у нас буде парад суверенітетів. Подивіться, що Угорщина витворяє зараз на Закарпатті. Очевидно, що це атака з боку Кремля, тому що пул держав, які обурилися нашим законом "Про освіту", з якоїсь дивної причини збігається з клубом любителів Росії. Як говорив відомий персонаж: "Збіг? Не думаю". Тому я вважаю, що це цілеспрямовані дії.

Якби ми порушили мовну хартію Європи, ухваливши цей закон, то Євросоюз вже порвав би нас на фашистський хрест. Але ми ж нічого не порушили, нам пред'явити нічого. Але розігнати хвилю сепаратизму - тут, будь ласка. І якщо ми створимо прецедент, то, повірте, країна розвалиться на величезні шматки. Відразу і Польща згадає про кордон по річці Збруч, і Угорщина та ж, і Румунія, і знову виникне проект "Новоросія".

Тому для нас федералізація - ну ніяк. Взагалі Мінські угоди нездійсненні. За умови збереження цілісності країни, Мінські домовленості виконати не можна. Це глухий кут.

- Виходить, нам залишається чекати?

- Ні в якому разі. Нам потрібно будувати власну політику. Нам потрібно перетворюватися з об'єкта на суб'єкт переговорного процесу. І західні країни постійно штовхають нас ногами і підказують. Волкер приїхав, і що він сказав: "У вас гаряча війна". Макрон що сказав? "У вас збройна агресія Російської Федерації".

Можливо, пора вже сказати, що у нас війна, і допомогти західним партнерам, тим же Штатам. Зрозуміло, що Європа грає на боці Росії, тому що вони дуже сильно залежать від Кремля і навіть бояться перейти під залежність від США. Але якщо ми хочемо співпрацювати зі США, то, будь ласка, потрібно підіграти їм, сказати, що у нас війна.

Адже резолюція ПАРЄ, яка була напередодні проголосована, говорить про те, що в Європі думають, що у нас громадянський внутрішній конфлікт, в якому Росія підтримує одну зі сторін. Я саме так розцінюю резолюцію про зняття політичних санкцій з РФ. А після цього можуть зняти і економічні санкції, адже війни ж офіційно немає. І якби ми вибудовували власну політику в цьому плані, то, навіть просто шантажуючи РФ фактом оголошення війни, можна було б спільно зі США домогтися колосальних успіхів.

- Але ж у такому випадку в Кремля будуть розв'язані руки, щоб розширити зону дії конфлікту аж до Києва. Чи є небезпека, що танки Путіна дійдуть до столиці України?

- Небезпека, звичайно ж, існує, і ймовірність її зросте. Але, з урахуванням сьогоднішнього угруповання військ і сьогоднішнього стану Росії у військовому плані, армія РФ практично розтягнута на шпагат. Все, що живе і боєздатне в складі збройних сил Росії, воно знаходиться або на кордоні з Північною Кореєю, або на кордоні з Україною, або на кордоні з Прибалтикою, або в Сирії. Плюс ще на Кавказі. Якщо вже задіяна перша танкова армія, так звана смоленська армія, яку висунули до наших кордонів - це говорить про те, що резервів більше немає. І зараз Путін формує національну гвардію чисельністю в 400 тисяч осіб. На хвилиночку, у них сухопутні війська - це 400 тисяч за штатом. Розумієте, де пріоритети?

Тому я не став би говорити про те, що Росія готова до великої війни, навіть до регіональної війни.

- Припустімо, ми оголосимо війну. Яка ймовірність того, що наші Збройні сили зупинять ворога, якщо він рушить на Київ?

- Ймовірність величезна. Я думаю, що вони не зважаться - це перше. Тому що та ж натівська авіація підтримає нас із повітря в разі, якщо вони спробують.

Друге. Не забувайте, що якщо ми зараз просто оголосимо мобілізацію, то добробатів буде удвічі більше, ніж Збройних сил. Так, у Збройних силах начальник Генштабу, на жаль, створив атмосферу лизоблюдства, внаслідок чого нормальні бойові офіцери просто розбігаються з армії. Але 2014 рік повториться дуже швидко. Я знаю стільки бажаючих піти в добровольчі рух. Якщо буде дана команда, що треба захищати країну, то дуже багато хто піде. Цього і боїться Кремль - вони добре запам'ятали 2014 рік.

У нас вже два роки не можуть задушити добробати. Всією державною машиною не можуть переїхати 20 батальйонів - ні пересаджати, ні закрити їм роти, нічого.

А Кремль чудово бачить настрій народу, бачить, що електоральні настрої такі, що люди будуть захищати. Отримати величезний фронт на тисячі кілометрів з партизанською війною - Росія це не потягне. Це перше.

По-друге, не варто забувати, що відразу ж включаться механізми ООН, про що мріють і США, і Ізраїль. Одразу ж почнеться процес реформування Ради безпеки, тому що країна-агресор не має права вето і не може бути постійним членом Ради безпеки. Дуже багато закрутиться механізмів.

І Європі нікуди буде дітися. Ось зараз вони йдуть шляхом політики подвійних стандартів. Ось [президент Чехії Мілош] Земан сказав в ПАРЄ: "Забудьте про Крим, продайте Крим". А якщо перекласти з дипломатичної мови, то Земан сказав: "Крим в обмін на Каталонію". Ще й з доплатою.

А хто підняв Каталонію - адже іспанська прокуратура тільки в Каталонії збиралася до кінця року конфіскувати нерухомість у так званої російської мафії на 2 мільярди євро. Це збіг? Знову ж ми повертаємося до сакраментальної фразі.

І каталонці швиденько розгойдали ситуацію. І так, що зараз іспанська прокуратура не знає, що їй далі робити. А слідом за Каталонією може розгойдатися Північна Італія, де австрійська, німецькомовна Італія. А третя на черзі - Баварія, адже це до сих пір не федеральна земля, а королівство [вільна держава] баварське. І фактично Земан сказав: "Хлопці, хочете, щоб в Європі було все добре, візьміть доплату і забудьте за Крим". І тут же Європа починає думати, що своя сорочка ближче до тіла. І, може, дійсно варто зняти санкції, повернути делегацію Росії в ПАРЄ. А там і домовимося. Розумієте, йде дуже складна гра.

- Тобто для України на сьогодні найголовніше - називати речі своїми іменами? Війна - значить війна?

- Так. Якщо ми хочемо стати суб'єктом міжнародного права і грати у великій політиці, то треба називати речі своїми іменами і вступати у велику політичну гру. Але я вам скажу, що для Петра Олексійовича це вже нереально, тому що, послухавши його промову в ПАРЄ, я зрозумів, що він там вже сильно набрид. Навіть в ПАРЄ.

- Що ви маєте на увазі?

- Він тільки струшував повітря англійською мовою, а конструктиву у його промові не було. Європа так пропустила мимо вух і прийняла зовсім іншу резолюцію - абсолютно протилежну його меседжам, які він намагався донести до Євросоюзу. Він просив посилити санкції проти Росії і допомогти Україні. А за що посилювати санкції? Потрібно називати речі своїми іменами, тоді нас почують.