Кремль готовий піти на заміну ватажків так званих ДНР/ЛНР, щоб заштовхати ці території назад в Україну на своїх умовах. Крім того, Україна опинилася в епіцентрі геополітичної гри між Росією, Європою і США. А прорив Міхеіла Саакашвілі через кордон – швидше за все, спектакль, влаштований Петром Порошенком. Про це в бліц-інтерв'ю "Апострофу" розповів військовий експерт ОЛЕГ ЖДАНОВ.
- З'явилася інформація, що Росія збирається припинити фінансування ДНР/ЛНР. Як ви вважаєте, що станеться в регіоні, якщо фінансування обріжуть?
- Не вірте цим чуткам та інформації. Росія ніколи не кине ні ДНР, ні ЛНР, тому що головна стратегічна мета Росії – зробити з цих двох утворень хвіст, за який вони триматимуть собаку. Тобто, не випустити Україну зі своєї політичною орбіти. Тому з останніх сил вони фінансуватимуть ці "республіки", нехай і зменшать витрати з бюджету.
А якщо вони урізають бюджет, значить, домовилися з нашим керівництвом перекласти утримання цих двох регіонів на наші плечі, що, в принципі, відбувалося з самого початку – ми не розривали торгово-економічні зв'язки з цими регіонами. А зараз просто Росії важко, тому ми всіляко допомагаємо утримувати ці дві "республіки".
- Який сенс Україні цим займатися, адже Росія повинна відновлювати ці території.
- Ну чому. Росія формує там два новоутворення у вигляді квазідержав і заштовхує їх назад в Україну c особливим статусом. І далі продовжує присутністю свого контингенту керувати цими утвореннями. А особливий статус, я нагадаю, перше, що він передбачає, – це право вето щодо як внутрішніх, так і зовнішньополітичних питань.
- Тобто, Росія впливатиме на ці території, коли вони повернуться в Україну?
- Звичайно, присутність російського солдата, але з шевроном на рукаві сил "самооборони" цього новоутворення або "народної міліції", буде давати можливість Росії контролювати там політичну ситуацію. А право вето щодо вирішення всіх питань в масштабах України буде давати можливість Росії регулювати нашу політичну діяльність.
- Також є інформація, що очікуються перестановки серед ватажків ЛНР/ДНР. Збираються прибрати Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького і поставити на їх місце людей, які можуть бути прийнятніші для Києва.
- Вважаю, що з політичної точки зору це дуже правильний і своєчасний крок Путіна (правильний для нього самого, - "Апостроф"). Що він збирається зробити? В нас Плотницький і Захарченко асоціюються з війною, насильством, грабежами. Він хоче їх прибрати. Вони виконали свою роль, сформували дві цих квазідержави, і ніхто їх не вбиватиме. Їх відправлять на почесний відпочинок, як і Гіркіна-Стрєлкова. Його ж ніхто не прибрав, бо він не вступав у конфлікт зі своїм керівництвом. А ті, хто вступав у конфлікт, тих уже ліквідували – а на їх могилах росте трава. Тому їх просто можуть замінити на більш лояльні та демократичні персони, тим більше, з числа колишніх політиків, і потім скажуть: дивіться, нові люди нові обличчя; потім проведуть якісь місцеві псевдовибори, скажуть, вони делеговані місцевим населенням і потрібно з ними рахуватися і сідати за стіл переговорів. Як політичний крок для заштовхування назад цих квазідержав, то оцінка "відмінно".
- По суті, це не поверне регіон під владу України. А що повинен зробити Київ, щоб повністю повернути окупований Донбас?
- Для того, щоб повернути Донбас в наше правове поле і відновити там конституційний порядок, нам треба зробити одну річ – визнати факт війни. У цьому випадку, ми, нарешті, отримаємо такий бажаний нашим президентом миротворчий контингент, тому що слово "війна" дає нам повне право вимагати від ООН миротворчі війська (блакитні каски).
І другий момент: ми ставимо цивілізований світ в позицію, що у нас війна. І, будьте ласкаві, беріть в руки міжнародні документи, читайте і виконуйте. Тобто, всі ці конвенції, ставлення до країни-агресора тощо.
До речі, цей крок може навіть допомогти генсеку ООН, який підтримав американську ініціативу. Тобто, зараз йде збір підписів під декларацією генсекретаря ООН про реформування самої організації. І це могло б дати поштовх для реформування, тому що країна-агресор не може бути постійним членом Ради безпеки ООН, а тим більше, мати право вето.
- Але що заважає нашій владі вже четвертий рік оголосити цю війну?
- Політична і економічна залежність від Російської Федерації. І, причому, не тільки нашого президента, але й більшості нашої політичної еліти.
До речі, зараз, якщо звернути увагу на промову нашого президента у Верховній Раді, то Росія і Німеччина беруть в оборот Україну в плані того, що намагаються втягнути нас у велику бійку за частку Росії на європейському ринку. Причому обіцяють Петру Олексійовичу вічне правління в нашій країні, кажучи, що він - генерал, який може боротися на бойовищі, а насправді, використовуючи його як солдата. Я маю на увазі фразу Петра Олексійовича про те, що Європа повинна купити газ на кордоні Росії і України – це фактично консорціум з управління нашою газотранспортною системою. Якщо Меркель отримає нашу трубу в управління, вона відправить Америку куди подалі з її скрапленим газом, і Штати програють війну. Тому тут ми ключова країна на сьогоднішній день.
А якщо Путін і Меркель втягнуть Порошенка у гру проти США, то ви розумієте, яка буде бійка. Нам тут усім буде мало місця, тому що американці вже настільки глибоко увійшли в Україну, що у них вже теж немає зворотного шляху, так само, як і у Росії. На жаль, ми просто інструмент у великій геополітичній грі.
- Це може спровокувати нові конфлікти всередині нашої країни? Або це ніяк не відобразиться з точки зору бойових дій?
- З точки зору війни - ні. Ніяк не відобразиться. Ну, максимум – збільшення обстрілів і втрати з нашого боку. Це все, на що сьогодні може зважитися Росія, тому що не та ситуація. А ось всередині країни котел може закипіти і зірвати кришку.
- Ось, прорив Саакашвілі може розглядатися як певний каталізатор?
- Підбиваючи перші підсумки "прориву" кордону Міхеілом Саакашвілі, я все більше схиляюся до ідеї, що це вистава для того, щоб чітко визначити опозицію, посадити їх в один човен і почати їх цілеспрямовано топити до наступних президентських виборів.
- А хто автор цієї вистави?
- Петро Олексійович. Чому? Перше. Якби Саакашвілі на другий день приїхав до Києва і поставив барабани і намети під Верховною Радою, я б ще якось повірив в його щирість у бажанні розгойдати ситуацію. Друге – ви бачили, коли починаються протести на Інститутській. У нас там гвардійці стоять в чотири ряди з щитами і кийками, і хоч один хтось прорвався на Банкову? А не можна було таке зробити на кордоні? Або комусь було вигідно, щоб Аваков написав у своєму Facebook, що дав команду не застосовувати силу, а потім обурюється, що якісь цивільні особи били прикордонників – а це державний службовець, якого били при виконанні обов'язків в присутності Національної поліції і Національної гвардії. Розумієте, це дуже смішна ситуація. Вистава.
