Екс-депутат російської Держдуми ІЛЛЯ ПОНОМАРЬОВ у першій частині інтерв'ю "Апострофу" розповів, як затримання російського олігарха, члена Совфеду РФ Сулеймана Керімова у Франції пов'язане з американськими санкціями проти РФ, яке відношення мільярдер має до так званої ЛНР, а також про що свідчать останні події в окупованому Луганську, що спричинили заміну ватажка самопроголошеної "республіки".
- Хотілося би почати з новини, яку обговорюють не тільки в Росії, але і в Україні, а саме – із затримання російського підприємця Сулеймана Керімова у Франції. Що ви про це думаєте? І цікаво, чи знайомі ви з ним особисто?
- Так, я з ним знайомий. Не близько, а, що називається, зустрічалися кілька разів. Він – сенатор у Росії. І, звичайно, це затримання мало ефект ядерної бомби серед російської еліти, тому що зараз, напевно, немає жодної людини з більш-менш значущими грошима в Росії, яка би цю тему не обговорювала.
Це не перше затримання такого знакового росіянина у Франції. І якраз люди кажуть, що всі затримання, які досі траплялися, так чи інакше, траплялися, ймовірно, за вказівкою Кремля. У всякому разі, за наводкою, що надходить з Росії. І кожного разу це закінчувалося для людини якимось серйозним переділом власності.
У 2007 році, наприклад, був затриманий Михайло Прохоров. Закінчилося це тим, що він повинен був віддати "Норільський нікель". У 2013 році був затриманий колишній віце-губернатор Московської області Олексій Кузнєцов. І закінчилося це чим? Така була у нас впливова фігура – Борис Громов, генерал, командувач радянською армією в Афганістані, популярна армійська фігура. Він очолював Московську область, і його не зважувалися зняти просто так з посади. Але в підсумку він пішов у відставку, а на його місце призначили Сергія Шойгу, нинішнього міністра оборони.
Були й інші випадки, це все показує, що це не випадково. Звичайно, говорять про різні версії, які пов'язані із затриманням Керімова...
- Офіційна версія, наприклад, за несплату податків. А що ж насправді?
- Що йому закидають – відомо. Питання: що є причиною, тому що він туди їздив постійно, у Францію. Навіть він потрапляв у дуже резонансну автокатастрофу з Тіною Канделакі, яка була потім довгий час головною новиною нашої гламурної тусовки. Могло це статися і раніше, тим більше, що Керімов за російським законом мав усі свої активи переоформити на сліпий траст, так само, як і у вас. Він це зробив, була створена спеціальна компанія в Швейцарії, яка називається Suleyman Kerimov Foundation. Швейцарець, досить відомий, цю компанію очолює. Ці вілли, на які він приїжджав і через які йому висунули це звинувачення, формально належать не йому, а цьому самому фонду, у який він передав усі свої активи. А його статки зараз оцінюються приблизно в 7 мільярдів доларів.
І французи зачепилися за що (це вже практично стало мемом): рахунок за фіранки на цих самих віллах склав 580 000 євро. І французькі поліцейські – це ж не російські і навіть не українські податківці. Фіранки за 580 000 євро – там такого не розуміють, і тому вирішили, що це відмивання грошей. На цій підставі Керімов і був затриманий.
Я два слова буквально скажу, хто такий Керімов. Він у Росії довгий час вважався людиною аполітичною. Причому він був не дуже великим дагестанським підприємцем. Дагестан – дуже неспокійний регіон, люди звідти, як правило, дуже гарячі та неспокійні. Він був нафтотрейдером – досить стандартний бізнес, яким займаються ці люди. Потім він почав скуповувати акції "Газпрому" і позичати у банків гроші на придбання акцій "Газпрому". Вибудував таку, можна сказати, піраміду, став найбільшим приватним власником акцій "Газпрому". Тоді існувала диспропорція за курсом акцій, які продавалися на Заході і в Росії. Ось він набирав пакет в Росії, а потім, коли відбулася лібералізація та курси вирівнялися, він на цьому заробив багато грошей. І ці гроші тут же вивів з Росії та вклав на Заході. Кількість цих грошей, щоб ви розуміли, близько 20 млрд доларів. Просто величезні гроші на цьому були зароблені. Він купував західні активи. Проблема в тому, що це він почав робити в 2007 році, коли починалася фінансова криза. Він якраз зробив вкладення – тут фінансова криза, акції впали, і він їх всі втратив. Сукупні втрати його були близько 20 млрд доларів.
На той момент люди, наближені до російської держави, йому простягнули руку допомоги, врятували. І з цього моменту він почав робити різноманітні послуги (в основному міжнародного характеру, оскільки збирався сам якось відповзати на Захід) в інтересах Кремля. Цих послуг було багато, але найбільш резонансна історія – коли він ставив під контроль одне з ключових білоруських підприємств "Білоруськалій", через що виник серйозний конфлікт із [президентом Білорусі Олександром] Лукашенком. Абсолютно очевидно, що це було однією з дій Кремля щодо додаткового важеля контролю над Білоруссю.
І він засвітився насправді досить серйозно з Україною. У вас тут про це не кажуть, у вас практично не ведуть розслідування щодо того, як вибудувані фінансові потоки в ОРДЛО. А ключовою людиною з точки зору фінансування ЛНР був саме Сулейман Керімов, тому що він легалізовував реалізацію продукції Алчевського металургійного комбінату, який входив колись у [корпорацію] "Індустріальний союз Донбасу", там [Віталій] Гайдук, [Олег] Мкртчан. Саме Керімов брав на себе продукцію цього підприємства і реалізовував уже від свого імені в Росії. Тобто найбільший грошовий контрабандний потік ЛНР ішов через руки саме цього товариша.
Потім з'явилися інші кадри, типу Сергія Курченка, більш системні з точки зору українських взаємин. Найкритичніший час це протримав Керімов.
Ілля Пономарьов
- Це на рівні чуток або це факт?
- Ні, це 100%. Щодо Алчевська – це 100%. Коли чутки, то я кажу, що "це чутки". І ось є чутки, що Керімов теж за дорученням Кремля фінансував [кандидата в президенти Франції на виборах 2017 року] Марін Ле Пен. І одна з перших версій, яка з'явилася в Росії, чому його зараз затримали: що це [президент Франції Еммануель] Макрон вирішив помститися Сулейману. Так це чи ні, я не знаю. Щодо Білорусі та щодо Алчевська – це я можу сказати 100%. А це більше з розряду чуток.
Але є і більш системна версія. Найбільш серйозна і небезпечна для російської еліти версія полягає в тому, що насправді Керімова збиралося затримати ФБР за законом, який був ухвалений влітку [в США] щодо санкцій (новий закон вводить публікацію доповідей про осіб з оточення Путіна для подальшого введення санкцій проти них, - "Апостроф"). Вони повинні якраз підготувати список підприємців, які входять в оточення Путіна і які за дорученням Путіна реалізовують зовнішні політичні проекти. Керімов для Путіна був витратним матеріалом. І він уже кілька разів засвітився в цих самих міжнародних проектах впливу, які здійснювалися зі значущими грошима, як з Білоруссю і як зараз з Україною, тому існує версія, що він був одним із пріоритетних об'єктів для американців. І для того, щоб не допустити його арешту за запитом ФБР, хтось в Росії вирішив завдати попереджувального удару – настукати французам для того, щоб його затримали французи.
Застава в 5 мільйонів євро для Керімова – це взагалі ніщо. І напередодні на підтримку цієї версії французька прокуратура опротестувала звільнення Керімова під заставу. Це означає, що вони налаштовані не на тривалий процес, а хочуть це зробити дуже швидко. Інакше б за такими справами людина перебувала під заставою на цій самій віллі. А те, що вони хочуть тримати його у в'язниці, означає, що вони хочуть все зробити максимум за два місяці. Російське МЗС вже заявило, що Керімов як сенатор є офіційною особою, а на підставі того, що він – офіційна особа, його слід відразу ж екстрадувати в Росію і судити вже на території Росії. Виглядає це саме таким чином, що французи були використані для того, щоб його затримати і після цього вислати до Росії. Тому зараз ми, серед російської опозиції, дуже активно обговорюємо, як чинити тиск на уряд і Франції, і США, щоб суд над Керімовим обов'язково відбувся на Заході, а не в Росії.
- Крім Керімова ви можете назвати ще якісь прізвища людей, які здійснювали зовнішні проекти за вказівкою Кремля?
- Так, ці прізвища вже досить сильно на слуху. Той самий згаданий Прохоров заявив про те, що буде від імені Росії захищати російських спортсменів, яких не допустили на Олімпіаду. Існує засвітка Олега Дерипаски в контактах з [Полом] Манафортом і, відповідно, з тими процесами, які відбувалися в США. Існує в нас такий цікавий товариш, якого називають кухарем Путіна, Євгеній Пригожин, він тримає фабрику тролів, які роблять всі ці гидоти в соцмережах і брали участь в американській виборчій кампанії, через що вибухнув такий величезний скандал.
Насправді це досить великий список. У Вашингтоні зараз [над ним] працює ціла група товаришів. Так, скажімо, від російських опозиційних кіл там бере участь Андрій Ілларіонов, колишній економічний радник Путіна, один з найбільш гострих його критиків. Бере участь великий друг України і радник Петра Олексійовича Порошенка, пан [Андерс] Аслунд, співробітник Atlantic Council. І бере участь Ден Фрід, колишній заступник голови Держдепартаменту, який відповідав за [Барака] Обами за всю санкційну політику. Він залишив Держдепартамент після того, як туди прийшов [Рекс] Тіллерсон, але, як і раніше, залишається у зовнішніх політичних колах дуже значущою людиною з колосальним авторитетом у Конгресі. Власне, він і є центральною ланкою цієї історії. Ось ця трійця готує список підприємців. Причому вони роблять його ешелонованим: сама сім'я Путіна, його найближче оточення, люди, які не входять в найближче оточення, але виконують доручення, члени сімей, які легалізують капітал, на яких це все записано. Це досить серйозна робота, яка до лютого повинна розглядатися вже Конгресом.
- Ви говорили, що внутрішній конфлікт, який ми зараз спостерігаємо на окупованій частині Луганської області, українські служби можуть використовувати, щоб перетягнути окремих персонажів на свій бік. Про яких саме персонажів ви говорили і яким чином це може бути зроблено?
- Мені б зараз не хотілося називати прізвища, бо просто це буде шкодити процесу. Але можу сказати, що, по-моєму, якраз у попередньому інтерв'ю вашому виданню прізвище Плотницький я називав як одного з тих людей, що знаходяться в нестабільній ситуації, як людину, яка буде в критичний момент рятувати свою дупу, яка погано сидить на своєму місці. Є люди і в так званій ДНР, які теж перебувають у такому обмеженому становищі. Там ситуація у всіх змінюється, спливає час.
Головне, дуже важливо зафіксувати факт того, що немає такої ситуації, що там роботи, якими просто маніпулюють з Москви, маріонетки, яких смикають за ниточки. Безумовно, вплив Москви на все, що відбувається на цих територіях, колосальний, в Кремлі й уряді Російської Федерації контролюють фінансові потоки, контролюють військові поставки на ці території. Вплив дуже великий. Але тим не менш на цих територіях є своє життя, є своя політика, є свої інтереси і свої конфлікти.
- Тобто Москва не контролює ці конфлікти, які між собою в них відбуваються?
- Вона має колосальний вплив, але ось контролю немає. Саме це – найголовніше, що показала історія з ЛНР. Що, по-перше, вони не змогли продіагностувати початок цього конфлікту, незважаючи на прослуховування, спостереження, безпосередню присутність людей з великими зірками на погонах на цій території. Це заскочило Москву зненацька, вони цього не бачили. По-друге, вони не змогли швидко врегулювати цю історію, не змогли домогтися того, щоб сторони відкотилися на вихідні позиції, вони були змушені вдаватися до зовнішньої військової сили для того, щоб зупинити цю історію. Прийшли війська з ДНР в ЛНР для того, щоб всю цю справу гасити. А ви як українка, напевно, знаєте, що між луганськими та донецькими є проблеми у взаємовідносинах. Тому коли сусіди приходять з військовою технікою – це не супер позитивно сприймається жителями самого міста Луганська.
Ілля Пономарьов
- Так, конфлікти між ними, безумовно, є, але подейкують, що, можливо, буде об'єднання ЛНР і ДНР.
- Я в цьому сумніваюся. Розмова про це йде дуже давно. І весь час люди [помічника президента Росії Владислава] Суркова цю тему гасили. І зрозуміло, чому. У ситуації, коли є два центри, маніпулювати і влаштовувати різні розводки набагато легше, ніж якщо центр один. Це ми зараз і побачили: коли треба було вирішувати проблему в Луганську, прийшли війська з Донецька. Якщо, не дай Бог, виникне проблема в Донецьку, то прийдуть війська з Луганська. Це зручний механізм для вирішення питань. Силовикам, звичайно, простіше мати єдиноначальність, але все-таки за ситуацію в цілому відповідає пан Сурков, а він звик до такої каламутної води.
- Як ви вважаєте, до нового року цей конфлікт буде прогресувати або регресувати?
- Зараз він буде загашений. Плотницький програв, уся його команда програла, вона забрана з цієї території. Не знаю, що з ними станеться в майбутньому, чи залишаться вони в живих. Думаю, якщо будуть сидіти тихо і ні у що не втручатися, то, напевно, в живих залишаться. Якщо будуть намагатися яким-небудь бізнесом займатися або, тим більше, в політику лізти, як деякі інші діячі так званої "русской весны", то є різні способи влаштувати "серцевий напад". Тим більше, що Плотницький же, як сказали, "за станом здоров'я" пішов, із серцем не в порядку. Що з хворої людини взяти? У будь-який момент може врізати дуба, дай Бог йому здоров'я.
А що стосується в цілому ситуації, зараз потрібно переварити те, що сталося. Прийшов новий керівник, вони постаралися зробити цього керівника все-таки не з числа безпосередньо конфліктуючої групи. Наскільки я розумію, він досить аполітична людина, цей самий [новий ватажок ЛНР Леонід] Пасічник, у нього насправді немає непримиренних відносин з Україною. Так сталося, що він залишився на тій території, там його земляки. Такий служака – це те, що я про нього чув – такий виконавець. І саме таку людину і шукали.
Ну, а взагалі, звичайно, вкрай цікава історія. Я дивлюся, як вона буде розвиватися далі. Як з'ясувалося, в цього пана [Ігоря] Корнета донька навчається в харківському університеті. Цікаво подивитися, як на це будуть реагувати і українські спецслужби, і російські спецслужби, і сама ця сім'я. Знову ж, дай Бог всім здоров'я, щоб ні з ким нічого фізично не сталося. Але це цікава ситуація.
Продовження інтерв'ю читайте на "Апострофі" найближчим часом
