RU  UA  EN

Четвер, 25 квітня
  • НБУ:USD 39.30
  • НБУ:EUR 41.95
НБУ:USD  39.30
Політика

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

"Не хочуть сваритися з Росією": хто затягує закон щодо деокупації Донбасу

Ухвалення закону перенесли з волі президента, говорять його колеги за коаліцією

Ухвалення закону перенесли з волі президента, говорять його колеги за коаліцією Фото: EPA/UPG

Ухвалення закону щодо деокупації Донбасу, який визнає Росію країною-агресором, а окремі райони Донецької та Луганської областей – окупованою територією, можуть відкласти на невизначений час. Як стало відомо "Апострофу", причина – в різних позиціях з приводу документу в двох фракціях коаліції, які не можуть дійти компромісу.

Напередодні останнього пленарного тижня 2017 року голова Верховної Ради Андрій Парубій анонсував, що законопроект №7163 "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях" буде ухвалений у другому читанні до Нового року. Однак у понеділок, 18 грудня, під час погоджувальної ради перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко повідомила, що документ потрібно доопрацювати.

Необхідність відкласти розгляд законопроекту у фракції "Блок Петра Порошенка" пояснили, зокрема, тим, що його ухвалення може зірвати процес звільнення заручників, який вже давно готується.

У підсумку багатостраждальний законопроект щодо Донбасу, який і в першому читанні ухвалювався важко, ризикує "зависнути" надовго. І причина, як пояснюють "Апострофу" нардепи з президентської фракції, навіть не в обміні заручниками, а в тому, що після внесених поправок документ значно відрізняється від початкового варіанту, запропонованого Петром Порошенком.

Після внесення правок законопроект щодо деокупації Донбасу може "зависнути" Фото: Олександр Гончаров / Апостроф

"Після внесених правок його змінили майже до невпізнання, голосувати в такому вигляді за нього ми не готові", - заявила "Апострофу" нардеп від БПП Тетяна Ричкова.

Оновлений текст законопроекту був опублікований 19 грудня. Так, до документу на вимогу деяких депутатів включили питання Криму, а датою початку російської агресії вибрали 20 лютого 2014 року, коли "зелені чоловічки" вперше з'явилися на півострові, незважаючи на те, що в США закликали розділити питання Криму і Донбасу.

Крім того, у законопроекті більш чітко прописали деякі спірні моменти. Зокрема, в документі уточнили, які повноваження будуть мати у зоні бойових дій правоохоронці та представники спецслужб. Так, українські силовики матимуть право застосовувати в разі крайньої необхідності зброю і спецзасоби, затримувати порушників і осіб, які беруть участь у збройній агресії, проникати у будинки, на земельні ділянки, використовувати у службових цілях засоби зв'язку і автомобілі, що належать громадянам (за їх згодою), підприємствам та організаціям, крім тих, що належать дипломатам чи міжнародним організаціям.

Але, незважаючи на те, що порівняльна таблиця з поправками і текст законопроекту, підготовлений до другого читання, вже опубліковані, його ухвалення, як заявив спікер Андрій Парубій, планується не раніше 16 січня, коли стартує новий пленарний тиждень.

Головна причина такої відстрочки, за версією депутатів із "Народного фронту", - небажання перших осіб держави сваритися з Росією.

"Президент застопорив це питання, бо чомусь не хоче сваритися з Росією зараз, хоча комітет всі необхідні рішення ухвалив. Усі розмови про небажання руйнувати процес обміну заручниками – це відмазки. Коли ухвалювали законопроект щодо пролонгації "Мінська", то запобіжником був саме цей закон №7163, а зараз ми бачимо повне небажання команди президента ухвалювати його в другому читанні", - неофіційно повідомив "Апострофу" співрозмовник в "Народному фронті".

Інший нардеп з НФ пояснює, що на Порошенка міг натиснути Захід. "Це міг бути тиск на президента з боку міжнародних партнерів через неузгоджені позиції щодо Росії, - сказав "Апострофу" депутат. – Але закон дуже добре опрацьований, і "Народний фронт" був готовий голосувати за нього вже в цей четвер, а тепер через позицію президента він може взагалі "зависнути". Хоча якщо не ухвалять зараз, це великим провалом не буде, бо закон три роки не ухвалювали. Але репутаційно нам потрібно показати свою силу".

Як неофіційно пояснюють нардепи, головна причина відкладання закону щодо Донбасу – небажання перших осіб держави сваритися з Росією Фото: Прес-служба президента

У інших фракціях кивають не тільки на президента, але й на секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександра Турчинова.

"Турчинов маніпулює цим питанням, хоче якомога більше преференцій, тому якісного закону тут уже не вийде. У них є домовленість з Росією, щоб вона не несла всієї повноти відповідальності", - заявив "Апострофу" представник фракції "Самопоміч".

У лавах коаліції визнають, що "Народний фронт" і особисто Турчинов зайняли в цьому питанні жорстку позицію. "Тому, можливо, Порошенко і піде на певні поступки, щоб не втрачати останніх союзників", - додає один з нардепів.

Офіційно в керівництві БПП заявляли, що не проти, якщо законопроект внесуть на голосування в четвер, 21 грудня. "Ми не проти, але все в руках Андрія Парубія, нехай ставить на голосування, а там вже видно буде", - розповідав в кулуарах заступник голови фракції Сергій Березенко. За інформацією "Апострофа", обговорення цього питання мало відбутися на нараді у президента ввечері 19 грудня, але, мабуть, сторони так і не прийшли до консенсусу, і закон просто вирішили відкласти.

Політолог Михайло Басараб вважає, що саме Петро Порошенко поставив на паузу законопроект щодо Донбасу. І у президентської команди немає чіткого пояснення, чому він вирішив це зробити. Але можна з певною часткою впевненості говорити, що законопроект не ухвалять цього року, а, можливо, і взагалі відкладуть у довгу шухляду.

"З двох законопроектів, які розглядалися в один день – №7163 і №7164, останній, про продовження особливого статусу Донбасу, значно більше цікавив президента (мається на увазі закон про продовження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, ухвалений Верховною Радою 6 жовтня, - "Апостроф"). У цьому законопроекті значно більше зацікавлена Москва, і я не виключаю, що №7163 був прикриттям, обіцянкою для того, щоб був проголосований №7164. І вже тоді багато хто припускав, що законопроект №7163 відкладуть у довгу шухляду, бо основне питання для президента ухвалене. Тому справедливими є побоювання, що законопроект не буде ухвалений найближчим часом – ані 16 січня, ані взагалі в січні, можливо, законопроект запхали в абсолютно довгий ящик", - коментує Басараб "Апострофу".

На думку політичного експерта, тепер усе буде залежати від ситуації в парламенті.

"Багато в чому ситуація залежатиме від "Народного фронту" як коаліційної фракції, тому що протягом цього тижня були заяви про необхідність ухвалення цього законопроекту якомога швидше, - пояснює Басараб. – Але виглядає так, що під тиском аргументів президента вони нібито погодилися, що законопроект має бути розглянутий вже в січні. Але все буде залежати від того, якою буде обстановка в Раді, наскільки ультимативними будуть заяви НФ, чи вдасться їм сформувати потужне політичне ядро для лобіювання цього закону, якщо президент буде зволікати. І якщо Порошенко не побачить у парламенті належної політичної волі для його ухвалення, то він охоче забуде про існування цього документа".

Читайте також

Пошук "Патріотів": що НАТО пообіцяв Україні

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба приїхав в НАТО попросити ЗРК Patriot, що йому відповіли

Примара Трампа: як НАТО намагається допомогти Україні

На зустрічі глав МЗС країн — членів НАТО питання України — головне на порядку денному