У Верховній Раді не можуть визначитися, що робити з електронним декларуванням для антикорупційних організацій та наглядових рад державних компаній, яке, всупереч громадському супротиву, ввели ще минулого року. Одні депутати закликають скасувати таку норму для активістів, інші – відстрочити. Однак є ризик, що декларування для активістів "під шумок" залишать. І всі, хто має відношення до західних грантів, а також члени наглядових рад будуть зобов'язані вже з 1 квітня подавати фінансові звіти. У ситуації розбирався "Апостроф".
Спохватилися
У березні 2017 року Верховна Рада внесла зміни до закону "Про запобігання корупції", зобов'язавши подавати електронні декларації не тільки чиновників, а й громадських активістів, громадян, які "залучаються до здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням, протидією корупції", а також членів наглядових рад держкомпаній.
Тоді такі дії влади були негативно сприйняті як в середовищі активістів, так і на міжнародному рівні. Ухвалений законопроект засудили в Євросоюзі і міжнародній правозахисній організації Amnesty International. Після шквалу критики президент Петро Порошенко навіть скликав зустріч з представниками громадських організацій, на якій повідомив, що все ж підпише закон через необхідність урахування інтересів військовослужбовців, але закликав створити робочу групу для узгодження змін до документа.
У Адміністрації президента розробили законопроекти №6674 і №6675 "Про внесення змін до Податкового кодексу" та "Про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об'єднань та використання міжнародної технічної допомоги", які влітку 2017 року були внесені у Верховну Раду. У цих проектах пропонується зобов'язати громадські об'єднання, річний дохід яких перевищує 300 прожиткових мінімумів (близько 530 тисяч грн), щорічно оприлюднювати фінансовий звіт про діяльність. У разі невиконання цієї вимоги пропонується виключати такі організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Тобто фактично президентські проекти законів передбачають збереження контролю над активістами.
У березні минулого року було внесено ще один законопроект на цю тему (№6271), серед авторів якого лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко, нардеп від "Самопомочі" Олена Сотник і "фронтовик" Леонід Ємець. Відповідно до нього, декларування для активістів виключається повністю. Саме на цьому варіанті й наполягають громадські організації.
Проте досі у депутатів так і не дійшли руки до розгляду цих документів. Спохватилися у владі тільки зараз, адже якщо до кінця поточного пленарного тижня не внести зміни в законодавство, то громадські активісти й наглядові ради будуть зобов'язані подати декларації до 1 квітня. А це ще більше посилить гнів західних партнерів. Країни "великої сімки" вже закликали український парламент скасувати декларування для громадських діячів відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.
"Вимоги щодо е-декларування для антикорупційних активістів і міжнародних членів наглядових рад державних компаній не відповідають міжнародним зобов'язанням України та кращим практикам, що негативно впливають на міжнародну допомогу і перешкоджають боротьбі з корупцією", - говорилося в заяві.
Хоча офіційно у провладній більшості виступають за скасування декларування, в порядку денному законопроекти стоять у кінці пленарного дня в четвер, 22 березня. А це означає, що на них просто може не вистачити часу.
"Вони стоять в непрохідній частині, і малоймовірно, що вони будуть пересунуті кудись вгору. Швидше за все, саме цим буде прикриватися БПП, кажучи про те, що в порядку денному це стоїть, але врешті-решт можуть не розглянути питання", - сказала в коментарі "Апострофу" нардеп Олена Сотник.
На думку нардепа, через обов'язкове е-декларування влада хоче отримати додатковий інструмент впливу на активістів.
"Громадянське суспільство має майже найвищий показник довіри, особливо антикорупційні активісти. А політики – один з найменших. Це, з одного боку, помста активістам, з іншого – це чіткий інструмент, адже щойно з'явиться інформація про активи, цим можна буде маніпулювати, можна дискредитувати будь-яку людину. Також це механізм впливу, це вбиває історію незалежних членів наглядової ради, тому що більшість з них скаже: "Навіщо мені це потрібно? Я прийшов працювати на державу, допомогти – і що отримую?" Питання ж в їх безпеці. Дуже багато цих людей можуть просто розвернутися і піти", - вважає Сотник.
Проте в обох фракціях коаліції – в "Блоці Петра Порошенка" і "Народному фронті" – публічно декларують свою готовність голосувати за скасування звітності для антикорупційних активістів. "Якщо це буде в порядку денному, то ми будемо голосувати. Ми проти електронного декларування для активістів", - відповів на запитання "Апострофа" голова фракції НФ Максим Бурбак.
Сценарій Банкової
У БПП тим часом пропонують у разі провалу голосування у четвер продовжити строк подання декларацій. "Ми хочемо голосувати законопроект №7574, але якщо будуть проблеми, то пролонгуємо на три місяці. Ми виступаємо за голосування, а інші фракції налаштовані не так оптимістично, скажімо так", - заявив "Апострофу" співрозмовник у пропрезидентській фракції.
Ще один нардеп з БПП повідомив про ще один варіант розвитку подій. "Ми вже підстрахувалися. Ми можемо пролонгувати на рік, а за цей рік прописати нормальне законодавство. Є навіть альтернативний законопроект Сергія Лещенка про це. Але ми налаштовані голосувати в четвер за те, що вже є", - повідомило джерело, близьке до керівництва фракції.
Сам же Сергій Лещенко впевнений, що Банкова вже визначилася зі сценарієм – ухвалити законопроект про відстрочку декларування на три місяці.
"Тобто завтра на голосування в залі поставлять законопроекти, провалять їх, Порошенко розведе руками і скаже, мовляв, бачите ж, який неслухняний парламент, я дуже хотів скасувати декларування, але ці депутати втратили страх, і нічого не вийшло, - пояснює "Апострофу" депутат. – Потім глава фракції БПП Артур Герасимов внесе законопроект про відстрочку декларування на три місяці. Але тут для нього пастка: я вже вніс законопроект про відстрочку декларування на один рік, щоб за цей рік можна було схвалити цивілізовані правила гри. Тому Герасимов буде подавати тільки альтернативний моєму законопроект, а я буду виступати з вимогою ухвалити мій закон, щоб на цей рік скасувати декларування, перевести на наступний, а за рік прописати нормальну процедуру, яка б задовольнила європейські інституції, Венеціанську комісію і відповідала б вимогам здорового глузду".
Очевидну плутанину, що панує в багатьох фракціях парламенту, пояснив "Апострофу" один з нардепів від БПП: "Був сценарій, що особисте декларування не потрібно, а тільки звітність про гранти. Потім змінилося. Тому вирішувати остаточно позицію на фракції будуть або ввечері в середу, або в четвер вранці".
Але, судячи з усього, остаточно все вирішилося саме в середу ввечері, оскільки на комітеті з протидії корупції депутати вирішили рекомендувати Верховній Раді голосувати за законопроект №8120-1 авторства голови фракції БПП Артура Герасимова, який був зареєстрований і внесений у Раду тільки 21 березня.
Документом пропонується відстрочити подачу декларацій представниками антикорупційних організацій до 1 квітня 2018 року. Таким чином, у депутатів буде можливість доопрацювати законодавство в цьому питанні. На думку Герасимова, саме цей законопроект, який є альтернативним, депутати мають підтримати четвер у сесійній залі.
Політолог Петро Олещук називає таку поведінку влади "дріб'язковою та примітивної позицією", адже спроба ввести подібний механізм тиску на громадських активістів вже викликала серйозні нарікання з боку партнерів на Заході.
"Влада розуміє весь руйнівний вплив на її політичні рейтинги перманентних корупційних скандалів. Захід може в цьому питанні тиснути сильніше, але я думаю, що вони поки ще не визначилися з методами і, найголовніше, з "червоною лінією", до якої вони можуть тиснути на Україну", - пояснив він "Апострофу".
За словами експерта, той факт, що ще півтора-два роки тому українська влада дотримувалася рекомендацій західних партнерів, а тепер у питаннях декларування доходів антикорупціонерів зробила вигляд, що нічого не чує, пояснюється тим, що Захід вимагає дуже незручних для політиків речей.
"Наприклад, коли Захід вимагав якимось чином збалансувати Пенсійний фонд, мова йшла про доходи пенсіонерів, але ніхто не бачив особливих причин цьому опиратися, оскільки фундаментальні інтереси еліт не зачіпалися. Але зараз мова йде саме про фундаментальні інтереси еліт, - каже Олещук. – Якби Захід вимагав, наприклад, підвищити пенсійний вік, це, звичайно, були б неприємні електоральні моменти для влади, але домовитися можна. А коли мова торкнулася базових інтересів еліт, тут вже ні на які поступки ніхто йти не хоче. Якщо використовувати аналогію з відомого радянського фільму: хтось просто плутає власну шерсть з державною і видає свої особисті інтереси за державні".
