Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) починає новий етап своєї історії. 28 березня главою відомства був обраний Олександр Мангул, який змінив на цій посаді Наталію Корчак, чия робота була оточена суцільними скандалами та звинуваченнями в роботі на Адміністрацію президента. "Апостроф" з'ясував, чи зміниться щось в роботі проблемного органу і чим на своєму посту запам'яталася Корчак.
У середу, 28 березня, закінчився дворічний термін повноважень Наталії Корчак на посаді глави НАЗК. Згідно із законом "Про запобігання корупції", вона не може бути обрана вдруге, отже, її місце посів один з діючих членів агентства. При цьому сама Корчак залишиться членом НАЗК.
Стати новим главою відомства, згідно із законодавством, міг хтось із вже діючих членів ради НАЗК. Їх на сьогоднішній момент п'ять: сама Наталія Корчак і Олександр Скопич, які прийшли з нею, призначений в 2017 році Олександр Серьогін, який може бути членом агентства до 2021 року, і призначені в січні 2018 року Станіслав Патюк і Олександр Мангул, повноваження яких закінчуються в 2022 році.
За інформацією "Апострофа", за посаду нового глави зійшлися, як це традиційно відбувається останнім часом з кадровими питаннями, дві фракції коаліції – "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт". Головним претендентом на пост до недавнього часу був Олександр Скопич, якого, як казали джерела видання, лобіювала партія "Народний фронт". Однак його звинуватили у недбальстві. Виконуючий обов'язки керівника апарату НАЗК Олександр Писаренко направив голові агентства Наталії Корчак доповідні записки, в яких повідомив про виявлені в діях Олександра Скопича можливі ознаки злочинів, передбачених статтями 364 і 367 КК України ("Зловживання владою або службовим становищем" і "Службова недбалість"). У підсумку на засіданні, що відбулося 28 березня, новим главою НАЗК був обраний Олександр Мангул, який керуватиме відомством наступні два роки.
Мангул з 2000 по 2013 роки працював у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, з травня 2015 року по лютий 2018-го обіймав посаду голови Мелітопольської райдержадміністрації Запорізької області. Також він якийсь час очолював мелітопольську районну організацію партії "Блок Петра Порошенка - Солідарність".
"Це людина АП, хоча виконувати свої обов'язки він буде суто номінально, як ширма", - коротко прокоментував "Апострофу" один з нардепів.
З огляду на це, ні експерти, ні політики не беруться прогнозувати кардинальних змін у роботі антикорупційного органу.
Олександр Мангул і Наталія Корчак
Зокрема, голова громадського об'єднання "Декларації під контролем" Олександра Дрік розповіла "Апострофу", що між БПП і НФ велися торги за цю посаду, щоб мати ще більший вплив.
"З приходом нового глави нічого не зміниться, оскільки абсолютно всі члени НАЗК дискредитовані. Тому все, що відбувається навколо обрання нового глави – це просто перерозподіл сфер впливу, це не має ніякого відношення до боротьби з корупцією", - сказала Дрік.
При цьому ще до призначення Мангула вона передбачала два варіанти розвитку подій навколо НАЗК.
"Можуть змінитися дії з впровадження автоматизованої перевірки декларацій. Логічно подумати, що, якщо буде обрано представника БПП (що й сталося, - "Апостроф"), то вони будуть зацікавлені в тому, щоб запустити автоматизовану перевірку. Вона, звичайно, буде фіктивною, не даватиме ніяких результатів – це буде просто бутафорія. Але в їхніх інтересах буде запустити цю автоматизовану фіктивну систему, щоби президент міг відзвітувати перед ЄС про її запуск для отримання макрофінансової допомоги, для збереження безвізового режиму. Якщо це буде представник НФ, то логічно було би подумати, що вони блокуватимуть автоматизовану перевірку для того, щоб сказати: нічого не зроблено, безвіз під загрозою. Але для нас, як громадян, які очікують результатів від роботи цього органу, нічого не зміниться. Ми як не отримували результату, так і не будемо його отримувати. Єдиним способом все це змінити є ухвалення закону (№6387, "Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективності та незалежності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції", - "Апостроф"), який переформатує НАЗК, який створить умови, за яких можна обрати незалежне керівництво, який змінить склад комісії, який звільнить всіх діючих членів відомства", - вважає вона.
Позафракційний народний депутат, член антикорупційного комітету Верховної Ради Дмитро Добродомов упевнений, що за нового глави НАЗК не буде перевірок людей, наближених до президента.
"Як може бути незалежним голова незалежного антикорупційного органу, за який боролися дві фракції коаліції влади? Ще до початку конкурсу всі знали, хто буде главою відомства. Це людина, наближена до Адміністрації президента, і зрозуміло, що ніяких гучних перевірок щодо оточення президента або правлячої коаліції не буде", - сказав він "Апострофу".
Варто зазначити, що ніхто з опитаних "Апострофом" експертів не прогнозує НАЗК подальшої плідної роботи.
Адже НАЗК, яке було запущено на виконання останньої з вимог ЄС для надання Україні безвізового режиму, з першого дня свого створення не демонструвало ефективної роботи. У перші ж дні спалахнув скандал із розробниками ПЗ для системи електронного декларування "Міранда". Корчак звинувачувала їх у тому, що сервіс е-декларування працює нестабільно: перша і друга хвилі декларування призвели фактично до колапсу системи. Крім того, в 2016 році спалахнув скандал із преміями, які в НАЗК становили майже по 200 тисяч гривень на людину. Тоді Корчак парирувала, що премії були виписані "за роботу".
Один із останніх конфліктів навколо відомства стосувався політичного кураторства з Адміністрації президента. Керівник департаменту фінансового контролю НАЗК Анна Соломатіна звинуватила Корчак у фальсифікаціях перевірок електронних декларацій і зловживанні становищем. Вона заявила, що "куратор НАЗК" в АП намагався встановити контроль над рішеннями агентства, а коли Соломатіна відмовилася, то, за її словами, Корчак підпорядкувала її департамент лояльній до себе людині. Пізніше Соломатіна оприлюднила листування з "куратором", яким, за її словами, був співробітник АП Олексій Горащенков. В АП заперечили цю інформацію, а в НАЗК подали позов до Соломатіної, який суд повинен розглянути 12 квітня.
"Всі свої завдання члени НАЗК виконали. Вони дуже успішно виконували замовлення, які їм надходили, за словами Соломатіної, з АП. Вони діяли абсолютно точно не в інтересах держави. Абсолютно всі члени НАЗК несуть відповідальність за те, що агентство є імпотентними органом, який так і не зміг стати незалежним і виконати свої завдання. І уряд, і президент, і парламент зацікавлені в тому, щоб НАЗК і надалі залишався імпотентним органом, щоб використовувати його як інструмент для боротьби з політичними опонентами перед виборами", - зазначила Олександра Дрік.
У політикумі ж прогнозують, що ситуація може змінитися тільки після виборів.
"Їм вдалося за два роки роботи повністю нівелювати довіру до цього органу, а такі люди як Корчак та інші члени НАЗК повинні нести за це відповідальність. Але важливо також пам'ятати, що до президентських виборів, а, може, і до парламентських, ніяких результатів роботи НАЗК не буде", - підсумував Добродомов.
