В Україні все ніяк не можуть запустити процес створення антикорупційного суду, чого наполегливо вимагають міжнародні партнери. Після ухвалення відповідного законопроекту в першому читанні його завалили сотнями правок. Тим часом від створення нового суду залежить макрофінансова допомога для України. Чому ж у владі зволікають з важливим рішенням, розбирався "Апостроф".
Перший крок до створення нового органу Верховна Рада зробила в березні 2018 року, ухваливши в першому читанні законопроект №7440 про "Вищий антикорупційний суд". Цьому передувала безліч скандалів і дискусій навколо повноважень та незалежності майбутнього суду. Однак враховуючи, що його створення – не стільки бажання української влади, скільки вимога західних партнерів, а саме Міжнародного валютного фонду, скрегочучи зубами, депутати віддали свої голоси за ініціативу.
Після голосування в сесійній залі законопроект був направлений до парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя, де "зависнув" більше ніж на місяць. Офіційна причина такої повільності – велика кількість запропонованих правок: понад 1700 від 68 нардепів з різних фракцій і груп. Але неофіційно в політикумі кажуть, що таким чином влада хоче просто завалити законопроект.
"Законопроект знаходиться в комітеті у [нардепа від "Блоку Петра Порошенка" Руслана] Князевича, тобто на повному контролі президента. У Адміністрації президента, м'яко кажучи, не сильно хочуть ухвалювати цей документ. Його хотіли забрати у комітету Князевича, але потім передумали. Його вирішили вбити поправками", - сказав "Апострофу" інформований парламентарій.
За інформацією "Апострофа", профільний комітет наразі навіть не приступив до розгляду законопроекту.
"Це свідома затримка з боку адміністрації президента. Комітет з правової політики навіть не починав розглядати цей законопроект до другого читання. Вони зупинилися на тому, що роздали депутатам порівняльну таблицю і відпустили з Богом думати, що запропонувати. До нього тисячі поправок, тому це буде не швидкий процес", - коментує "Апострофу" співрозмовник.
Президент Петро Порошенко
Один з парламентаріїв, знайомих з процесом, розповів "Апострофу", що минулого тижня тільки створили робочу групу з підготовки законопроекту до голосування. "У найближчий тиждень подаватимуть правки і йтимуть окремо по ним, інакше законопроект просто втратить свою первинну суть", - сказав він.
Раніше "Апостроф" писав, що у владі не можуть домовитися про кілька нюансів функціонування майбутнього органу правосуддя. Так, залишається відкритим питання юрисдикції суду, тобто чи розглядатиме він тільки справи топ-корупціонерів або ж займатиметься і менш високопоставленими чиновниками, що позначиться на його завантаженості. Турбує Банкову також проблема відбору суддів: у владі побоюються, що Захід через громадську раду міжнародних експертів зможе призначати кандидатів без погодження з політичним істеблішментом в Україні.
Президент Петро Порошенко вважає, що в цьому моменті необхідно шукати компромісу. Таку ж позицію висловлювала його представник у парламенті, нардеп Ірина Луценко. "Не може група міжнародних експертів, тобто дорадча група експертів, - наполягала депутат, - повністю обирати склад українського суду. Ми – суверенна держава".
У самій Адміністрації президента в принципі погодилися з вимогою Заходу щодо міжнародних експертів.
"Ніякої паніки немає. Президент подав цю ініціативу, вписав про міжнародників. Він знає, що ця норма там є. Просто все повинно бути в рамках Конституції, щоб не розцінювалося як втручання іноземних держав у внутрішні справи України. А тепер ми думаємо, як правильно все це врегулювати і сформулювати", - розповів "Апострофу" співрозмовник в АП.
Тим часом західні партнери продовжують наполягати на своєму. Так, країни-члени "Великої сімки" закликали Україну створити антикорупційний суд у відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії.
"АП сподівається виторгувати у МВФ порушення вимог меморандуму, а МВФ стоїть на своїй позиції досить жорстко. Ключове питання – хто вибиратиме антикорупційних суддів. МВФ дуже чітко говорить, що це мають бути міжнародні експерти, у яких має бути право вето, а АП хоче для них лише дорадчу роль. Але при цьому в АП розуміють, що нам потрібен транш МВФ. Вони сподіваються щось виторгувати, звичайно. Але малоймовірно, що їм вдасться це зробити, хоча вони намагаються", - розповідає "Апострофу" експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська.
Президент України на зустрічі з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду
На думку експерта, у владі вже підготували запасний план, як врятувати українських топ-корупціонерів у разі запуску незалежного антикорупційного суду.
"АП починає готувати "план Б" – законопроект про "нульову" декларацію (законопроект №8257 "Про правовий режим добровільного декларування коштів, майна та інших об'єктів фізичними особами", - "Апостроф"). Цей законопроект дозволяє фактично легалізувати корупційні доходи і уникнути відповідальності за незаконне збагачення. Це своєрідний "план Б", як виживати, якщо доведеться створювати незалежний антикорупційний суд", - пояснила Красносільська.
Але, схоже, на Банковій не поспішають з рішенням. Минулого тижня, коли президент збирав у себе в адміністрації поперемінно то міністрів, то голів фракцій, обговорювалося й питання антикорупційного суду (тоді як публічно представники президента заявляли, що мова йшла виключно про створення помісної церкви). Однак ні до чого не прийшли.
"Склалося враження, що всі болючі питання, а це і оновлення ЦВК, і створення антикорупційного суду, просто відклали. Але неясно, чи усвідомлює президент наслідки цього", - повідомив "Апострофу" один з учасників зустрічі.
Хоча відкладати створення антикорупційного суду, на думку Анастасії Красносільської, небезпечно, адже МВФ може відмовитися давати Україні черговий транш.
"Чи встигнуть проголосувати до травня або в травні, залежить від переговорів президента з МВФ. Можуть відтягувати це питання ще до кінця травня – початку червня, але вони дуже чітко розуміють, що якщо до кінця цієї сесії – до середини липня – вони не показують МВФ ухвалений законопроект, який відповідає всім вимогам, рекомендаціям Венеціанської комісії, то вони не отримують транш. А без траншу нам буде дуже складно впоратися з виплатами за зовнішнім боргом і без траншу нам навряд чи вдасться залучити євробонди. Тобто ціна питання – виживання економіки на початку виборчого року", - вважає Красносільська.
У відповідь на це у Порошенка переконують, що законопроект про Вищий антикорупційний суд все-таки буде ухвалений у травні.
"Усе в травні. Я думаю, що зараз буде ще одна серія переговорів – і тоді тільки можна буде говорити про остаточні рішення", - повідомив "Апострофу" нардеп, наближений до президента. А ось питання, чи врахують до другого читання рекомендації Венеціанської комісії, поки залишається відкритим.
