28 червня 2018 року Конституції України виповнилося 22 роки. І хоча за цей час їй довелося багато чого пережити, не вщухають розмови про те, що в майбутньому на Конституцію чекають ще більші зміни. Ледь не кожен кандидат в президенти обіцяє представити новий Основний закон держави. Але поки це просто слова. Тому "Апостроф" вирішив поцікавитися в політиків, яких конкретно змін потребує Конституція і які настрої щодо цього у владі та опозиції.
Одні з останніх змін в конституційному житті України відбулися в лютому 2014 року, коли було ухвалено рішення повернутися до Основного закону редакції 2004 року. Передумовою стали події на Майдані. Тому було прийнято рішення відмовитися від "Конституції Януковича", яка повертала країну до президентсько-парламентської форми правління. А чинний Основний закон дає більше прав саме парламенту.
Проблема лише в тому, що цей перехід не можна вважати повністю законним. Рішення ухвалювала тільки Верховна Рада без висновку Конституційного суду, що суперечить законодавству. Зараз в парламенті іноді виникають розмови про легітимність нинішньої Конституції, але проводити відкриті дискусії на цю тему ніхто не наважується.
Натомість політики пропонують нові варіанти Конституції. І один з них - це конституційна реформа, яка передбачає перехід від змішаної форми правління до парламентської. При цьому президент втрачає велику частину своїх повноважень, які передаються парламенту і Кабінету міністрів. Головним ініціатором цієї ідеї виступає партія "Народний фронт" на чолі з Арсенієм Яценюком і Арсеном Аваковим. Як вже писав "Апостроф", "фронтовики" шукають прихильників у всіх партіях, навіть серед ворогів - в "Опозиційному блоці". Незважаючи на конфлікти, НФ знайшов спільну мову з ОБ. Але головний союзник і партнер за коаліцією, "Блок Петра Порошенка" на чолі з президентом, не виявляє особливої радості з приводу ідеї Авакова і Яценюка.
Ще у вересні минулого року Петро Порошенко в своєму посланні до депутатів Верховної Ради дав чітко зрозуміти - він не допустить конституційної реформи. НФ це не зупинило, і там попередили, що в президента є час до 28 червня, щоб прийняти остаточне рішення. Але поки з Банкової ніяких навіть найменших натяків з цього приводу не було.
Зазначимо, що в оточенні президента є й прихильники конституційної реформи. Вони відмовляються про це публічно говорити, але погоджуються, що Порошенку необхідно задуматися, з огляду на його скромні шанси перемогти на президентських виборах в 2019 році. Джерела "Апострофа" в БПП кажуть, що навіть політтехнолог президента Ігор Гринів підтримує реформу. Але переконати главу держави йому не вдається.
У випадку, якщо це вдасться і Петро Олексійович погодиться на конституційну реформу, це може дати йому як мінуси, так і плюси. З мінусів - втрачається сенс йти на президентські вибори, тому що більшість повноважень у глави держави відберуть. З плюсів - прагнення посісти головне крісло країни втратять багато конкурентів Порошенка. Кермо - в руках президента. Щоправда, станом на 28 червня конституційні зміни, запропоновані главою держави, зводяться до фіксації в Основному законі курсу України на вступ до Євросоюзу й НАТО і розширення прав кримських татар, що не спрямовано на вирішення проблеми перерозподілу владних повноважень.
Чимало ідей, як вдосконалити Конституцію, є і в інших політиків. Наприклад, позафракційний депутат Віктор Чумак вважає, що в першу чергу потрібно створити спеціальний орган - конституанту (всенародний вищий колегіальний тимчасовий представницький орган, спеціально створений для розробки і ухвалення конституції держави, - "Апостроф").
"І я би прописав, що Конституція ухвалюється не Верховною Радою, а цим органом", - поділився він думками з "Апострофом". На його переконання, парламент у принципі не може займатися цим питанням.
Але політичної волі для створення конституанти в парламентаріїв поки що немає. Над реалізацією цієї ідеї замислюється і Юлія Тимошенко. "Апостроф" раніше писав, що вона з експертами готує власну Конституцію, яку готова представити суспільству в разі перемоги на президентських виборах.
Про цікаві ідеї розповів "Апострофу" і депутат від БПП Валерій Карпунцов. На його думку, всі проблеми у країни з'явилися після того, як політики почали міняти Конституцію, ухвалену в 1996 році. "Її розбалансували змінами під політичну кон'юнктуру", - говорить парламентарій.
Розподіл повноважень між гілками влади призвів до дуалізму і, власне, до боротьби за владу. Як результат - кожен намагається урвати свій шматок під сонцем української політики. Наприклад, ті, хто не планував своє політичне майбутнє, з часом змінюють плани. "Тому потрібно чітко виділити повноваження виконавчої влади, визначити, хто її очолює", - пропонує Карпунцов.
І якщо виконавча гілка влади "дістається" Кабінету міністрів, то президенту потрібно надати інший компенсатор з можливістю забезпечувати громадянам дотримання конституційних прав і свобод, про що йдеться в Конституції. І таким компенсатором могла б стати прокуратура.
"Президент зміг би одноосібно призначати і звільняти вище керівництво прокуратури з дотриманням всіх критеріїв, прописаних в законі. Тоді й функції прокуратури повинні бути врегульовані. Наприклад, дати їй можливість контролювати витрати бюджетних коштів і державного майна. В такому випадку прокуратура буде розпоряджатися механізмом, який дасть можливість процедурного забезпечення захисту конституційних прав громадян", - пропонує нардеп.
Читайте також: Гучна відставка або договірняки з Порошенком: в українській політиці зріє нова інтрига
Ключове питання - чи готовий парламент міняти щось у Конституції. Якщо взяти до уваги, з якими труднощами призначався глава Національного банку й те, що кілька крісел в Кабміні досі вакантні, то відповідь напрошується сама собою.
Тому актуальна думка про майбутнє Конституції, яку висловила депутат від "Радикальної партії" Тетяна Юзькова.
"Найголовніше - це дотримуватися нинішньої Конституції", - сказала вона "Апострофу".
А будь-які зміни можливі в тому випадку, якщо буде готовність кардинально міняти політичну систему країни.
