RU  UA  EN

Неділя, 21 липня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
25.75
Політика

Читайте нас у Telegram-каналі

Україна щорічно втрачає до мільярда доларів - нардеп Данченко про болючу проблему цифровізації

Цифровізація зупинить головне - масштабну корупцію на всіх рівнях

Народний депутат України, голова Комітету з питань інформатизації та зв'язку ОЛЕКСАНДР ДАНЧЕНКО в інтерв'ю "Апострофу" розповів про те, які партії мають шанси переобратися до Верховної Ради на дострокових виборах, чи потрібне Україні Міністрество цифровізації та чому програма "Держава у смартфоні", озвучена новим президентом України, є правильною, але дуже складною в реалізації.

Також Данченко вкотре підняв болюче питання програми цифровізації, з утіленням якої в життя український бюджет може щороку додатково отримувати щонайменше 25 мільярдів гривень.

- Одне з перших рішень новообраного президента - достроковий розпуск парламенту. Чи підтримуєте таке рішення президента?

- У мене подвійні почуття. По-перше, взагалі є проблема того, що вибори парламентські і президентські у нас відбуваються з величезним розривом і не зрозуміло, як потім один з одним працювати. Тому треба говорити в цілому про таку системну реформу виборчого законодавства, коли було б можливо проводити одночасно вибори і парламенту, і президента.

Зараз маємо те, що маємо. І розпуск в цій ситуації, щоб не загострювати відносини між президентом і парламентом, є правильним. Мені здається, не дуже добре, коли від початку новий президент в конфлікті з парламентом, тому що образи взагалі не є чимось нормальним і в звичайному житті, тим паче, в політиці.

Але я не вважаю, що цей парламент був поганим. Дуже часто усіх собак вішають на парламент, але я маю іншу думку. Це був один з найкращих парламентів за всю історію, хоч мені і важко порівнювати, тому що я вперше у політиці. Але те, що я спостерігав поза парламентом, у своєму бізнес-житті раніше – парламент достатньо непогано працював, і, попри численні розбіжності, зміг прийняти достатню кількість якісних законів. Не зрозуміло, звичайно, чому не були прийняті закон про зняття недоторканності, новий виборчий кодекс, імпічмент президента і ще низка важливих рішень. Цей парламент цього не виконав і у цьому так само є проблема правлячої коаліції, яка маніпулювала цим.

- Ви представляєте фракцію "Самопоміч", яка однією з перших заявила, що не бачить можливості формувати нову коаліцію з тими представниками в парламенті, які зараз є. Це не зовсім співпадає з тим, що ви говорите. Як пояснюєте це рішення?

- Я вийшов з партії "Самопоміч", але ми залишилися у фракції "Об’єднання "Самопоміч", тому що нас вибирали люди і ми повинні допрацювати у цій фракції. Це джентльменська домовленість.

Ми свого часу були в коаліції "Європейська Україна" і у нас дуже добре спочатку все виходило. Коаліція тривалий час була на патріотичному підйомі. Але потім відбулося те, що відбулося, тобто стара генерація політиків потихеньку все це з’їла і почала грати за своїми правилами. І коли нас почали обманювати, "Самопоміч" вийшла з коаліції, що, я вважаю, було невірним. Нам потрібно було залишатися і воювати.

Тому як можна заходити знову в коаліцію з тими людьми, які тебе вже одного разу обманули? Звичайно, нова коаліція зі старими силами неможлива.

- Яким ви бачите майбутній парламент? Чи встигнуть нові політичні сили, які зараз створюються, підготуватися і набрати достатню кількість підтримки?

Олександр Данченко: "Ми свого часу були в коаліції" Європейська Україна "і у нас спочатку все дуже добре виходило" Фото: Євген Котенко / Апостроф

- Стратегія президентської команди - вибори бліц-кріг на хвилі величезного рейтингу довіри до поки що віртуальної партії "Слуга народу". Але таку віртуалізацію і нетрадиційний підхід до виборчого процесу треба сприймати нормально. За рахунок нових технологій, "Слуга народу" має шанси стати основною фракцією у парламенті. А от з іншими політичними силами, які планували йти восени – є питання. Ні за часом, ні юридично вони не зможуть встигнути до 21 липня. Тому такі проекти, як "Люди важливі" чи "Сила людей", нова партія Єгора Соболєва – опинились поза бортом дострокових виборів. І це не дуже добре.

З іншого боку, встиг зареєструватися Слава Вакарчук з партією "Голос". Ми почули про нову партію Гройсмана. Дуже цікавий проект - "Сила і честь" Ігоря Смешка - і я знаю, що там дуже серйозна команда збирається.

Але, мені здається, ті, хто був без рейтингів, не встигнуть себе зарекомендувати, за винятком Слави Вакарчука. У нього як раз буде шанс за рахунок його популярності, нових ідей.

З усіх цих нових партій, що я назвав, реальні шанси – у "Сили і честі" Смешка і "Голосу" Вакарчука. І, звичайно ж, "Слуга народу".

- Чи зможе "Слуга народу" на хвилі популярності Зеленського набрати 50% і більше голосів?

- Думаю, що ні. Зараз у них десь між 30% і 35%. І це об’єктивно, тому що рейтинг потихеньку буде спадати. Не всі люди зараз розуміють кроки президента, його нестандартні підходи. Але, все рівно, 30-32% "Слуга народу", звичайно, набере.

Якщо говорити про майбутній склад, то коаліція буде або навколо цієї партії (якщо вона буде, тому що поки незрозуміло, які будуть пропозиції), або може бути так, як нещодавно сталось в Естонії. Там з відривом перемогла одна партія, а всі інші створили коаліцію без переможця, сформувавши в результаті більшість. Але я в це не вірю в Україні, тому що, за прогнозами, проходять "Слуга народу", "Опоблок", "Батьківщина", БПП, "Сила та честь" Смішка і "Голос" Вакарчука, які між собою навряд чи зможуть об’єднатись.

Я не вірю в об’єднання "Опоблоку", "Сили і честі", "Батьківщини" і "Голосу". Не вірю, тому що вони дуже різні. Тому там буде питання - які цінності, яке бачення розвитку країни буде між першочерговою командою чинного президента "Слуга народу" і тими, хто пройдуть.

Крім того, дуже важливими, на жаль, будуть відносини фактичних власників тих партій, олігархів один з одним.

Олександр Данченко: "Я не вірю в об'єднання" Оппоблока "," Сили і честі "і" Батьківщини" Фото: Євген Котенко / Апостроф

- Тобто кінцевих бенефеціарів.

- Так. Скажемо чесно, що ті старі партії – це не партії, а блоки імені когось – олігарха чи ще когось.

- Яке в такому разі ваше майбутнє? Чи ведете переговори з чинними або новоствореними проектами?

- Дуже багато маніпуляцій було, коли ми з групою депутатів вийшли із партії "Самопоміч". Хтось одразу сказав, що ми перефарбувались і таке інше... Це нормально і я до цього звик. Хтось із наших минулих однопартійців звинуватив нас, що ми побоялися брати участь у рейтингуванні "Самопомічі". Це взагалі було образливо чути. І я дуже сподіваюсь, що ті люди, які це говорили, вибачаться. Бо це абсолютно не так.

У попередньому інтерв’ю ми говорили, що я беру творчу відпустку для того, щоб подивитися, куди буду рухатись далі. І ця творча відпустка продовжується. Але я допомагаю своєму товаришу в розбудові одного проекту, ділюся досвідом… Що з цього вийде, буде відомо найближчим часом.

- Це новий проект?

- Скажімо так, це гарний проект, який вже був - з гарною ідеєю, з гарним лідером - і ми хочемо всі разом, з командою однодумців, додати цьому проекту нашого досвіду й можливостей.

- В парламенті цього скликання ви займалися питаннями інформатизації та зв’язку. Нещодавно ви зареєстрували постанову щодо створення Міністерства з питань цифровізації та інновацій. Розкажіть про цю ініціативу, чи підтримує парламент таку ідею?

- В нашій коаліційній угоді 5-річної давнини була прописана консолідація всіх питань інформатизації і їх концентрація в одному органі. В усьому світі цим займається окреме міністерство чи окремий віце-прем’єр (у більшості країн це Міністерство цифрової економіки). Тобто вже немає Міністерства просто економіки, тому що цифровізація і цифрові технології – зараз є трендом номер один в усьому світі. І найбагатші країни світу, такі як Велика Британія, Сполучені Штати, Франція, Південна Корея, та ж Польща, мають стратегію розвитку цифрової економіки. І ніхто вже нічого з цим не зробить.

Знаєте, я згадую мультфільм Радянського Союзу, який мені нещодавно показали – чи то 1963, чи то 1970 року, де було зроблено перший відео-дзвінок з Землі через величезний телефон на Місяць. І всі бігали і казали, що ніколи такого не може відбутись. А зараз ми живемо у цих смартфонах. І нас це не дивує. Тому всі ці технології розвиваються і цифровізація йде по всьому світу. Щоб Україна не відставала від цього тренду, треба, щоб хтось в Кабінеті міністрів лобіював цю галузь, розвивав цей напрямок на державному рівні.

Критики говорять, що міністерство буде заважати бізнесу. Ні, це лише у нас, в Україні, на жаль, влада заважає бізнесу, тому ми цього боїмося. Але структура, яка має з’явитися в Кабміні, повинна допомогти розвивати цифрові новітні технології на рівні держави. Де фактично, всі ці 5 років комітет виконував функції цього міністерства. Але комітет дуже обмежений в своїх діях.

- Що це має бути на практиці? Чергове міністерство?

- Ні, це не просто ініціатива створення нового міністерства. Мою ініціативу треба розглядати з точки зору реформування Кабінету міністрів взагалі, тому що за великим рахунком - це адміністративна реформа, а не просто створення чергового міністерства. Це серйозне реформування галузі як такої.

В такому разі - Агенція з питань електронного урядування ліквідовується, а її функції передаються. Функції адміністрації зв'язку, які знаходяться у Держспецзв’язку – теж забираються. Міністерство юстиції – ліквідовується, а все переводиться у цифрову форму і на блокчейни, тому що Міністерство юстиції має забезпечувати законність в державі, а фактично використовується як головний рейдер. Лише за останні три місяці, за рахунок підробки документів в реєстрах щодо власників, відбулось чимало випадків рейдерства.

Нотаріуси теж мають працювати електронно, на блокчейні. Для того, щоб дві інформації порівняти і підтвердити – достатньо електронної системи, реєстрів, побудованих на блокчейні з використанням ЄЦП, які б підтверджували дотичність інформації або законність тієї чи іншої операції.

- А як же книжечка, яку заповнюють усі нотаріуси…

- Ні, все, вибачте. Польща, Південна Корея, Франція – там електронні нотаріуси спокійно вже працюють.

Міністерство економічного розвитку – можна перейменувати, я в теорії кажу, у Міністерство цифрової економіки. І варто передати всі ті функції, про які я вище говорив. Це як один варіант сценарію. Або забрати частину функцій.

З Мінсоцу теж забираються не властиві їм функції, і передаються до новоствореного органу. Звичайно, це не просто реформа, питання йде про скорочення 90% тих людей, які зараз розкидані в усіх тих органах, про які ми вже згадали, і ще по 18 різних департаментів, які займаються цифровізацією і IT у різних інших міністерствах.

Тобто сценарії реалізації можуть бути різними, але мета одна – адміністративна реформа для ефективного держуправління. Наприклад, тільки за рахунок економії на оренді і зарплатах ми заощадимо 200 млн гривень на рік.

Далі треба набирати фахових людей, за рахунок фаховості й універсальності яких посад потрібно буде значно менше. І нова державна структура починає розвивати державну програму інформатизації, цифрового розвитку країни, кібербезпеку, звичайно.

Ефект від реформи, в результаті якої з’являється нова структура, може бути колосальним.

Якщо реалізувати те, про що ми кажемо, то це близько 4 млрд гривень економії на рік. Це без врахування того, що міністерство повинне розвивати цю галузь. IT-сектор повинен зростати. Замість сировинних економік Луганщини і Донеччини потрібно будувати Силіконові долини.

Взагалі, я вважаю, якби за історію незалежності держава приділила б увагу інноваційній економіці на Донеччині і Луганщині, то ми виховали б там покоління інноваційних людей з кругозором, вибачте, не шахт, а нових світових тенденцій - і ми б не втратили ці регіони. А так ми виховували покоління людей, які тільки і знали, як копати копанки.

Міністерство повинно це все лобіювати і створювати відповідні умови.

На жаль, цифровізація - це не створення програми у смартфоні. Для того, щоб запроваджувати такі технології, треба спочатку підготувати країну і людей до таких змін. На жаль, у нас це робиться навпаки.

Знаєте, є таке класне прислів’я у айтішників та інженерів: якщо автоматизувати бардак - ти в результаті отримаєш автоматизований бардак. І приклад мого комітету яскравий, тому що нарешті Агентство з питань електронного урядування впровадило це між Кабінетом міністрів і моїм комітетом. Місяць навчали мій секретаріат, видали ЄЦП. Але потім все це і далі працює у паперовому вигляді, різниця – що раніше я це отримував з живим підписом, а тепер з цифровим.

Олександр Данченко: "загалі, я вважаю, що якби за історію незалежності держава приділила б увагу інноваційній економіці на Донеччині і Луганщині, то ми виховали б там покоління інноваційних людей з кругозором, вибачте, не шахт, а нових світових тенденцій - і ми б не втратили ці регіони" Фото: Євген Котенко / Апостроф

- А в чому тоді була реформа?

- А ось це і є проблема. Спочатку потрібно прийняти закони, змінити взаємодію співпраці, регламент, а вже потім займатись цифровізацією. Втім, наша Агенція з питань електронного урядування говорить про сто запущених сервісів, але їх ніхто "помацати" не може. Тобто це як ви картоплю зварили, буряк купити забули, м'ясо хтось вам донесе, але потенційно у вас є борщ, тоді як реально його немає. Так і тут - по електронній пошті щось кудись пішло, але це не завершений сервіс. І в цьому проблема наших чиновників і всіх тих, хто навіть зараз каже: ми дуже швидко тут щось зробимо.

Ні, так не буває. Така структура повинна лобіювати на рівні держави запуск електронних сервісів.

Цифровізація – це тотальна зміна державного устрою, державних взаємодій, яка міняє все. Але для цього спочатку потрібно прийняти закони. Бо сьогодні у нас мало оцифрований великий бардак.

Скільки разів вже говорили, що у нас війна, потрібно бюджет наповнювати. Але ми продовжуємо сподіватися тільки на МВФ. Так, потрібно продовжувати і цю співпрацю, але ми зовсім не використовуємо свої можливості.

По факту, за п’ять років було запущено декілька електронних сервісів в державі, які не є взірцем цифровізації.

Величезний потенціал у лотерей. Я не говорю зараз про гральний бізнес, а саме про спортивні лотереї, які є в усьому світі, в кожній країні, і дають величезний дохід до держбюджету. А далі ці кошти можна використовувати на фінансування спорту, культури. У нас це все в тіні.

Але це також електронний сервіс, який робиться елементарно. Центральна система встановлюється чи у Мінфіні, чи у податковій, до якої підключені всі оператори лотерей. Кожна транзакція відбувається в онлайні, миттєво обраховується і до бюджету одразу йде податок. Але цього немає.

Лотереї дадуть близько 5-6 мільярдів гривень до бюджету. Електронна акцизна марка дає близько 12-13 мільярдів гривень додаткових надходжень на рік. Це те, що зараз в контрафакті, в контрабанді. Нічого не заважало цьому Кабінету Міністрів запровадити електронну акцизну марку. Це, до речі, і про якість життя, тому що елекронна акцизна марка - це якість підакцизних товарів. Якщо сумнівно говорити щодо користь алкоголю і тютюну, то якість медикаментів - кричуще важлива для збереження життя людей.

Надважлива для безпеки наших людей - це система відеозбереження та відеофіксація порушення правил дорожнього руху. Це значно підвищує безпеку дорожньго руху, а такрож суттєво зменшує смертність і травматизм на дорогах. З іншого боку - це ще ефективний збір штрафів за порушення до держбюджету. По різним оцінках такі надхоження можуть становити від 5 до 7 млрд гривень на рік. Саме ці кошти можна напавляти на ремонт та побудову нових доріг.

Далі: у нас близько 370 реєстрів, які щось зберігають, але між собою не взаємодіють. Але на це ще витрачається близько 2 мільярдів гривень на рік. Контроль за контрабандою смартфонів в електронному вигляді працював, його просто відключили і контрабандистське лобі у Верховній Раді заблокувало повернення до цієї системи. А це ще десь 1,3 мільярди гривень додаткових надходжень на рік.

Ось зараз ми нарахували щонайменше 25 мільярдів гривень на рік від п’яти сервісів. І все це можна зробити з нулем інвестицій і залучення наших ІТ-компаній, які працюють зараз на весь світ, а на внутрішній ринок - ні.

25 мільярдів гривень – це близько 1 млрд доларів, які ми беремо в МВФ і півтора роки Адміністрація президента, Кабінет Міністрів і Верховна Рада працювали над отриманням цього чергового траншу. Але 1 млрд доларів від МВФ ми отримуємо разово і повинні віддавати, а це щорічно економія і інвестиції в економіку. Ось коротко, що таке електронні сервіси, і це менше 1% з того, що потрібно запроваджувати в державі.

- Це все можна швидко зробити?

- Так. Але спочатку міністерство повинно розробити і затвердити регламент взаємодій всіх органів. А це не так просто. Я також п’ять років тому прийшов і думав, що однією лівою тут всіх обіграю. Ні, не так.

Якщо є правильний менеджмент в Кабінеті Міністрів, якщо є команда - це можна зробити. Підготовчий процес можна за шість місяців зробити, після чого почати оцифровувати ці сервіси.

Тобто об’єктивно за рік можна державу перевести на дуже добрий початковий рівень цифрової держави.

Але не забувайте, що масові запровадження можливі тільки за рахунок доступу до цифрових каналів високошвидкісного зв’язку. Ми забуваємо про те, що ці сервіси якось повинні між собою бути зв'язаними. Тобто для того, щоб використовувати це все, ти повинен мати зв'язок. Тому першочергово потрібно побудувати цифрову інфраструктуру доступу до високошвидкісного інтернету по всій країні. А цього у нас в Україні ще досі немає.

- Дивно про це говорити, але елементарно не по всій країні є інтернет.

- Я ж про це і говорю... Дуже багато людей скаржаться на мобільний зв'язок. Тобто цифрові сервіси масово можуть використовуватися тоді, коли мінімум 95% території країни мають доступ до високошвидкісного інтернету, тому що електронна медицина, дистанційне навчання не можливі без високошвидкісного, якісного інтернету. І це ті реалії, які потрібно брати до уваги.

Дуже просто зробити цифрову державу у смартфоні. Дуже просто у вашому офісі це зробити окремо. А от як це на державному рівні? Тому що цифровізація вбиває корупцію і велика кількість чиновників залишається без тіньового доходу. Скорочується кількість чиновників. Цифровізація повністю змінює стиль життя чиновників, а людина апріорі боїться змін.

Має бути не лише лідер цього процесу, а й відповідні повноваження для його реалізації.

Наприклад, у Польщі міністр цифровізації призначається на п’ять років. Навіть якщо Кабінет Міністрів йде у відставку, він залишається, тому що це технологічне питання, розвиток якого краще не зупиняти. В інших країнах, де парламент п’ятирічний, міністр цифровізації призначається так, щоб два з половиною роки він пропрацював при одному парламенті і два з половиною роки при наступній каденції. Це робиться для того, щоб технологічна, інституційна пам'ять не переривалась. У нас же як говорять? Середній термін життя чиновника втричі менший, ніж строк розгортання якогось технологічного проекту.

Тому кроків для такої структури дуже багато треба зробити. Повторюсь, цифровізація – це не про смартфон, в якому дуже просто все зробити, це кропітка праця щодо змін у державі практично всього. Цьому буде противитись кожен старий чиновник, тому що цифровізація вбиває корупцію повністю.

І це ми ще не сказали про потенційні 100 мільярдів від електронної митниці, яка так і не була запущена… Скільки буде зекономленого ресурсу за різними закупівлями тощо.

Олександр Данченко: "Дуже просто зробити цифрову державу у смартфоні. Дуже просто у вашому офісі це зробити окремо" Фото: Євген Котенко / Апостроф

Перший супротив – це корупція.

Другий супротив – багато чиновників залишиться без роботи в результаті створення нового міністерства.

Третій супротив – це те, що кожна людина схильна боятися будь-яких змін.

Моя ідея щодо Міністерства інформатизації, інновації та майбутнього – це елемент глобальної адміністративної реформи. Ось, Міністерство палива та енергетики й Міністерство екології – це у всьому світі одне міністерство, а у нас їх дії часто неузгоджені. Одні будують атомні станції і шахти, інші їм заважають - а це повинна регулювати одна структура.

Далі - Мінсоц, Міністерство молоді та спорту, Міністерство ветеранів, Міністерство науки і освіти. Замість них потрібно створити одне, бо вони всі займаються одним напрямком – забезпечення якості життя громадянина.

- Все, що ви говорите, дуже лягає в концепцію держави в смартфоні, про яку мріє і говорить Володимир Зеленський. Як до ініціатив його команди відноситесь?

- Я не контактував. З деякими людьми я ділився інформацією, але ніхто поки що не знає стратегії нової команди Зеленського. Мабуть, вона повинна бути в програмі на парламентські вибори, це було б логічно. Поки що я не знаю.

Заява про державу в смартфоні – це класно, і я хотів таке п’ять років тому зробити. Але хотів би застерегти нову команду, що створити гарну картинку і програмне забезпечення можна дуже швидко, а потім це завантажити у смартфони. Але, на жаль, це потрібно робити в кінці, коли в тебе є інфраструктура, процеси, інакше це працювати не буде. Це буде той самий електронний документообіг між моїм комітетом і Кабінетом Міністрів, який все одно друкується та йде за тією ж процедурою.

Звичайно, приємно, що в команді нового президента багато людей, яких я особисто знаю - і вони рухаються вперед. Але потрібно мати досвід і враховувати ті гулі, які ми вже набили і знаємо. Тільки сплав досвіду та нових ідей дасть результат і зможе створити дійсно державу у смартфоні.

- Створення такого міністерства можливе без допомоги міжнародних організацій, країн-партнерів?

- Абсолютно. Я вивчив весь досвід Сполучених Штатів Америки, Європи, Кореї, Китаю, Індії. Допомога тут не потрібна. Все в наших руках і все може зробити прем’єр, співпрацюючи з Верховною Радою. Все це дуже просто.

Я завжди наводжу приклад однієї з найбільш цифрових економік світу – Південної Кореї. У них є міністерство цифровізацій, інновацій і вони створили міністерство з питань стартапів. Тут же в парламенті на підтримку цього з’являється комітет з питань стартапів і вони працюють. Так, там 2,5 мільярди доларів на рахунках, але це приклад того, що не потрібно ніякої допомоги… Досвід вивчати потрібно, але ж ти робиш все сам.

Кабінет Міністрів міг це зробити п’ять років тому і зараз держава була б зовсім іншою. Всіх все задовільняло, а тапер, коли "запахло смаженим" - почали бігати. Гидко за цим спостерігати. Невже за п'ять років це не можна було зробити? Думали, що ще стільки ж пробудуть при владі. Те саме і в парламенті.

Я був у фракції "Самопоміч". Ми підтримували усі реформи і реально за них голосували, а тепер за місяць до позачергових виборів бридко дивитися на людей з інших фракцій, які зі мною сидять на ефірах, розповідають, що вони теж голосували - хоча цього не робили. Але це все легко перевірити.

Моя рекомендація виборцям на дострокові вибори - замість того, щоб дивитися на плакати і рекламу, відкрийте офіційний сайт Верховної Ради і подивіться, хто з цих партій чи особистостей голосував чи не голосував за зняття недоторканності, імпічмент, новий виборчий кодекс. І не вірте більше…

- Популістам.

- Так. Це і має бути першим елементом системи люстрації. Ми вже зробили фізичну люстрацію, а в інших демократичних країнах чиновників спочатку люструють за їх дії у парламенті.

- Ми говорили вже про інтернет. Як оцінюєте ініціативу уряду виділити 1 мільярд гривень на інтернет у школах? Цього мало чи достатньо? Яка в цілому має бути політика уряду в цьому плані?

- Тут є проблема. Ось чому потрібен орган, який б займався цифровізацією на державному рівні. От минулого року була електронна медицина, МОЗ щось робив, а тепер МОН робить свою цифровізацію шкіл. А повинна бути загальна стратегія цифровізації країни. Бо в іншому випадку це буде черговий розпил коштів.

- Не можна проконтролювати чи чому?

- Що таке цифровізація країни? Беремо село, райцентр, бо у містах все більш-менш працює.

Що знаходиться в селі поруч зі школою? Медичний пункт, сільрада і "Укрпошта". І всі вони знаходяться якщо не в одному приміщенні, то десь на 30-50 метрів один від одного. Кожен хоче зробити за державні кошти собі чотири каналу зв’язку в одній точці. У підсумку, ми маємо чотири проекти і чотири канали у одній точці, а на додаток - неефективно використані кошти. Невже у нас така багата держава?

По-друге, якщо робиться програма цифровізації країни, до неї долучаються всі оператори зв’язку, робиться аудит. Ми знаємо точно, де що є, де чого немає, де потрібно покращити. Аудит зроблений? - Ні. Це все було зроблено методом опитування окремих чиновників.

Коли ж мова про програму цифровізації, оператори зв’язку можуть зібратися в консорціум і запропонувати набагато дешевшу ціну. Крім того, вони можуть виконати ще соціальне навантаження, розгорнути там мережу 3G, 4G, наприклад, тобто ще всі отримують зв'язок, якого немає.

А що робиться цією постановою? Ми кричимо, як потрібно 4G, а окремі діячі вже й 5G запускають, а технічні умови зроблені такі, що ні мобільні, ні супутникові оператори не можуть брати участь у проекті інтернетизації шкіл штучно встановленими обмеженнями доступу до інтерету. Встановлення різних обмежень, якими вбиваються новітні технології, це – корупція і невідповідність директивам ЕС про технологічну нейтральність.

Чи потрібна максимальна швидкість на школу? 100 мегабіт на секунду - це добре. Але для роботи достатньо зовсім інше. Ці 100 магебіт - це мета Євросоюзу, коли б кожен приватний користувач мав таку швидкість, але це не стосується державних програм. Для державних програм за державні кошти швидкість розраховується окремо на всю мережу, щоб працювали усе необхідне для шкіл програмне забезпечення та електроні сервіси. Тому встановлення обмеження швидкостей для державних проектів - корупція і не відповідність європейським директивам.

Олександр Данченко: "Коли ж мова про програму цифровізації, оператори зв’язку можуть зібратися в консорціум і запропонувати набагато дешевшу ціну" Фото: Євген Котенко / Апостроф

Кожне міністерство собі щось тягне - "Укрпошта" собі, МОЗ, МОН собі - в одну й ту ж точку. Звичайно ж, що в чотири рази більше обладнання потрібно, бо це ж не просто канал зв’язку, його потрібно обробити, поставити маршрутизатор. Загальна ціна могла би бути взагалі іншою.

Вибачте, а ми канали зв’язку в школу чи сільраду для чого подаємо взагалі? Там же щось повинно працювати, повинні бути інтерактивні шкільні дошки, комп’ютери, інше забезпечення. Логічно було б це закуповувати стандартизовано. А у нас кожна область отримає своє і без відповідно проведеного тендеру буде закуповувати обладнання. А такі компанії як Samsung, Cisco чи інші відомі міжнародні компанії в результаті тендеру могли б дати гарні пропозиції з великими знижками. Під це можна було би ще отримати міжнародне фінансування. А у нас що буде? Губернатор сам собі буде вирішувати.

- Хто має зараз нести за це відповідальність?

- Той, хто розробив такі умови і той, хто це фінансуватиме, і той, хто це втілюватиме в житя.

Я вам більше скажу, не зрозуміло, що буде зроблено за цей мільярд гривень. Одна справа, якщо це будуть фізично побудовані лінії зв'язку, які перейдуть на баланс держави, а інша справа - за міфічний зв‘язок за мільярд чи скільки там гривень. Тобто на наступний рік потрібно буде ще мільярд гривень?

- Черговий дерибан?

- За ці державні кошти місцевий князьок будує собі власного оператора зв’язку. Все це залишається у цього князька, а потім держава ще буде сплачувати щомісячно йому за інтернет. І ви знаєте, це навіть не пенсійне забезпечення - це назавжди, тому що потім все життя потрібно сплачувати за цей зв'язок.

Ми ще забули обговорити, що для такої системи потрібна система кіберзахисту, антивірусів і вона теж повинна бути централізована.

Ще вам хочу сказати: з точки зору взаємодії України з міжнародними організаціями нам вдалося три роки тому підписати з Європою попередню угоду щодо доступу України до Single Digital Market. На жаль, нічого після того зроблено не було.

Тільки через те, що у нас немає в Кабінеті Міністрів людини яка б відповідала за цифрову галузь, Україна не змогла отримати близько 3 мільярдів євро навіть не інвестицій, а субсидій для побудови цифрової інфраструктури. Ось це ті реалії, які потрібно нам розуміти.

- Постанова, про яку ми з вами починали говорити - чи знайшла вона підтримку взагалі серед депутатів? Тобто чи є ймовірність того, що за неї проголосують до виборів?

- Будучи досвідченим політиком, на жаль, з негативної сторони оцінюю. Цю постанову я засвітив ще рік тому. Вона рік пролежала в мене на робочому місці у Верховній Раді під куполом, поки журналісти не сфотографували. Зараз її підписали представники абсолютно всіх фракцій. Сподіваюсь, що всі, хто кричить зараз за цифровізацію, мають проголосували.

Чи є шанс ще у цієї Верховної Ради? Цей парламент повинен проголосувати за цю постанову, а також закон про імпічмент президента, про зняття депутатської недоторканності, новий виборчий кодекс і пакет інших цифрових законів.

- А який сенс голосувати за виборчий кодекс зараз, якщо вибори пройдуть за старим?

- Звичайно, сенс є. Це можливість цього парламенту завершити роботу на фінальній ноті і зробити свій внесок на майбутні вибори. Наприклад, Андрій Парубій сказав, що якщо комітет погодить, то виборчий кодекс буде внесений до Верховної Ради. Цей законопроект дуже класно пропрацьований, і це буде те, що зробив цей парламент для майбутніх виборів.

- Залишається лише сподіватися, що цей парламент зможе на такій фінальній ноті завершити свою роботу.

- Так. Час покаже - і вже дуже скоро.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Скасувати санкції проти Росії в Польщі хочуть лише маргінали

Польща підтримує Україну в боротьбі проти Росії, і чекає результатів дострокових парламентських виборів

"Хотєлки Заходу" і українська реальність: хто очолить новий уряд

В Україні і на Заході називаються різні кандидатури на посаду прем'єр-міністра

Війна, тарифи і боротьба з олігархами: чим займеться Рада восени

Партії - лідери виборчих перегонів, розповіли, якими законопроектами вони займуться в новому скликанні Верховної Ради

Новости партнеров

Загрузка...