RU  UA  EN

Неділя, 25 серпня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.95
Політика

Читайте нас у Telegram-каналі

Трійка з плюсом: як оцінити п'ятирічний "роман" України та ЄС

Наша країна не змогла використати весь свій потенціал

Наша країна не змогла використати весь свій потенціал

21-й саміт "Україна – ЄС", як і очікувалось, не призвів до якихось проривів чи досягнення нових висот у відносинах України та ЄС. Але чи можливі взагалі якісь нові визначні результати у двосторонньому співробітництві? Чи може Україну та ЄС після безвізового режиму та зони вільної торгівлі чекають десятки років тупцювання у форматі відносин сусідів? "Апостроф" попросив експертів оцінити стан взаємин України та ЄС і європейські перспективи нашої держави.

Стратегія Порошенка вичерпала себе вже давно

"За 5 років відносин України з ЄС я поставив би "три з плюсом" або навіть просто "три". Було добре, але могло бути набагато краще", - каже експерт з міжнародної політики аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілія Куса.

Україна не займалася побудовою системних стосунків з ЄС. Вона просто реагує на те, що відбувається довкола, а не самостійно задає тенденції, вважає експерт. Певний час вдавалося вирулювати на тезі "ми захищаємо Європу від агресії", але її потенціал не вічний. Нічого нового і цікавого в українському політикумі вигадати не спромоглися.

Україна не змогла використати свій потенціал, а головний недолік – це втрачені можливості, каже Куса. Багато чого українські політики провалили через брак політичної волі чи бажання. Найважливіша із втрачених можливостей – реформа судочинства. Іноземні інвестори бояться іти в Україну, бо не зможуть захистити свої інтереси. Деякі вкладаються у Росію та Білорусь.

Колишній президент Петро Порошенко і сам зізнавався, що антикорупційні інституції діють неефективно, а реформи ідуть повільно. Найбільші провали ставалися саме через корупційні скандали і брак реформ, повідомляє TNS Ukraine – українське представництво однієї з найбільших у світі компаній з дослідження ринків.

"Щодо НАТО - ми запровадили за останні 5 років 10, в кращому випадку, 20 стандартів і рекомендацій із тих 1500, які ми маємо запровадити. Щодо Угоди про асоціацію – ми виконали її на рівні 30%", - називає цифри Куса.

"Порошенко і Гройсман вичерпали свій потенціал як мінімум 2 роки тому", - вважає український дипломат Костянтин Грищенко.

Його колега Василь Філіпчук теж критикує українську зовнішню політику. Наприклад, два роки поспіль саміт "Україна – ЄС" взагалі завершувався без підсумкової спільної заяви. Цього ж року документ таки спромоглися виписати, але використали формулювання про європейські прагнення України за 1999 рік. На думку Філіпчука, саме брак цікавих пропозицій Києва і щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, і щодо майбутнього розвитку відносин з ЄС та європейської архітектури співробітництва і безпеки у цілому створює простір для маневру з боку Кремля. "Коли ми нічого нового і цікавого не продукуємо, не даємо ідей щодо вирішення проблем, не показуємо успіху у своїх реформах і розвитку, погляди з європейських столиць поволі повертаються назад до Москви, яка лише і чекає моменту, коли в Україні почнеться чергова криза, сутички, турбулентність, щоб потім сказати – "Ага, а ми попереджали, що Україна є проблемою, а ми маємо вирішення цієї проблеми". Для багатьох в Європі це зручний підхід, а оскільки ми нічого не пропонуємо – то підтримка такої позиції лише посилюється", - зазначає дипломат.

Іншу позицію має директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. На його думку, зовнішня політика Порошенка була найефективнішою за всю незалежність України. Тож, Зеленському варто хоча б зберегти уже отримані здобутки. Європейці ж хочуть побачити наступність позицій попереднього та нинішнього президентів.

Популізм – і нічого більше

Можливо, наступний саміт "Україна – ЄС" уже буде не потрібен, бо Україна буде невід'ємною частиною Євросоюзу, заявив під час саміту 8 липня новообраний президент України Володимир Зеленський.

Павло Клімкін нещодавно називав дату – 2035 рік. Але експерти поставилися до такої заяви скептично – надто довга перспектива, і невідомо, чи існуватиме ЄС надалі. В українському політикумі такі чіткі прогнози – це рідкість. Зазвичай називають терміни більш ефемерних речей – переговорів, готовності подати заявку на членство в ЄС, готовності до вступу.

"Це було у Петра Порошенка основним і залишається. Його нинішній лозунг "Голосуй за НАТО і ЄС", назва партії "Європейська солідарність" – це ніщо інше, як спекуляція. Так же само він спекулював на Томосі", - коментує голова правління "Майдану закордонних справ" Богдан Яременко.

"Політики і виборці потрапляють у замкнуте коло. Електорату популістські заяви подобаються, а політики бачать, що люди "хавають" і використовують все більше абсурдних висловлювань. Таким чином, вони один одного підживлюють", - каже Ілля Куса.

"На Заході на це реагують спокійно – у них є свої популісти. І допоки це заяви, а не дії України, то не більше, ніж знизують плечима", - каже Яременко.

Через терен до зірок на синьому тлі

Вступ України до ЄС залежить виключно від бажання країн- членів. Все решта – формальності, вважає Богдан Яременко.

На такі поступки Брюссель уже йшов Болгарії та Румунії – їх прийняли без виконання попередніх умов. Таким чином сподівалися мотивувати до подальших реформ, але експеримент провалився.

Кажуть, Україна зможе нагадувати про себе, коли до ЄС приймуть Чорногорію, Сербію і Північну Македонію. Вони підписували Угоду про асоціацію та стабілізацію у 2000-х. На відміну від документу для України, там був прописаний статус кандидата в члени ЄС. Ці країни мають шанс стати членами Євросоюзу у 2023-2025 роках. В умовах набуття чинності ж угодою про асоціацію ЄС з Україною чітко зафіксовано, що ця угода не надає статусу кандидата і навіть не створює передумов для цього. І ЄС не забуває про це нагадувати – зокрема у підсумковій Заяві саміту у Києві.

"Україні бідніша за Чорногорію і Сербію. У нас гірша справа із демократичними інститутами, захистом прав нацменшин ", - коментує експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко. Він додає, що "досвід останніх десятиліть показує, що ми не наближаємося до європейських стандартів і цінностей, а скоріше віддаляємося від них. З цієї точки наблизитися до членства в Євросоюзі – нереальне завдання".

Європейці хочуть від України безпеки, передбачуваності, демократичного розвитку і рівня добробуту, щоб Україна стала ринком збуту, вийшла на двозначні показники зростання ВВП, відзначає він.

Україна має розробити власну стратегію

Експерти сходяться на тому, що Україні потрібне оновлення стратегії і тактики щодо ЄС. Нова команда у парламенті та уряді матиме потенціал активізувати євроінтеграцію та реалізувати реформи, але знову може або провалити їх, або зробити не те, що потрібно, каже Ілія Куса. Головне – це вибудувати комунікацію між Верховною Радою, урядом і президентом. Саме через відсутність ефективного спілкування України сталися катастрофічні помилки, які привели до дипломатичних поразок, таких як у ПАРЄ.

"Нам необхідна стратегія зовнішньої політики, якої у нас ніколи не було 27 років. Концепція зовнішньої політики – документ про фундаментальні інтереси України. Їх потрібно захищати завжди для того, щоб країна виживала", - каже Куса.

Він сподівається, що свій потенціал новообрані політики витратять на побудову державних інституцій, чиновницького апарату, посилення комунікації між різними органами влади, і на те, щоб стабілізувати внутрішню ситуацію в країні.

"Україні слід нарешті дати реалістичну оцінку того, чим ми є для ЄС, який реальний стан та перспективи розвитку двостороннього співробітництва і на основі цієї оцінки визначити цілі і завдання, які відповідають нашим сьогоднішнім національним інтересам", – говорить Василь Філіпчук. На його думку, поки діє ця угода, ми не отримаємо статусу кандидата, ЄС чітко висловився з даного питання. ЄС точно не надішле армії країн-членів захищати наші східні кордони. "За цих умов – що ми можемо досягнути з ЄС, якими мають бути наші амбіції, бачення реалістично досяжних цілей і завдання? На мою думку, це використання фінансових ресурсів ЄС для відбудови східних регіонів країни та для інвестицій у розвиток інфраструктури на території усієї країни. А для цього нам потрібно якісно інший обсяг і характер коштів з боку ЄС. Отримати їх можна з структурних фондів ЄС, які витрачатимуться не на радників техдопомоги та піар ЄС в Україні, а на дороги і мости, побудову інфраструктури, яку громадяни зможуть побачити і використовувати щодня. Це амбіційно? Так, навіть дуже. Реалістично? Думаю, що так, якщо ми продемонструємо спроможність до реформ, прогресу у антикорупційній сфері, виконанні угоди про асоціацію, досягнемо максимально можливого за цією угодою рівня взаємної інтеграції. Тут буде менше опору з боку країн, які виступають проти вступу України до ЄС, бо гроші – це не повноправне членство, тому дане завдання може бути спільною середньостроковою ідеєю сторін", - вважає Філіпчук.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Зе-Кабмін: кого призначить та звільнить Зеленський у перший день Ради

Хто з чинних чиновників має високі шанси залишитися на посадах в новому Кабміні, і кого лобіює олігарх Коломойський, - читайте в матеріалі Апострофа

Монополія на владу: як партія Зеленського бере під контроль Верховну Раду

Партія Зеленського Слуга народу захоплює владу в парламентських комітетах

Зеленський повинен бути готовий до військового сценарію з Росією - Володимир В'ятрович

Глава Інституту нацпам'яті Володимир В'ятрович розповів Апострофу, як нова влада повинна відстоювати інтереси України як усередині країни, так і на міжнародному рівні

Новости партнеров

Загрузка...