Шоумен Володимир Зеленський отримав колосальну підтримку виборців на президентських виборах, зібравши понад 73% голосів. Багато в чому це була не стільки підтримка самого Зеленського, скільки бажання змінити минулу владу, до якої в українського суспільства накопичилося багато претензій. Тому від Зеленського, як від президента, тепер багато чого очікують. Йдучи на пост голови держави, Володимир Зеленський зі своєю командою анонсував багато змін. Що вдалося реалізувати за перші сто днів правління нового президента, аналізував "Апостроф".
"План ста днів" - це придумана технологічна штука, яку завжди використовували, намагаючись показати свою ефективність... Президент не приходить на сто днів. Президент приходить на той термін, який йому відведено Конституцією. Зрозуміло, що є якісь проміжні моменти, а є результати його роботи на цій посаді. Їх ми побачимо пізніше, значно пізніше", - саме так на питання про план президента Зеленського на перші сто днів роботи відповів в інтерв'ю "Апострофу" глава його партії "Слуга народу" Дмитро Разумков.
В цілому ці слова - є квінтесенцією того, про що останніми тижнями кажуть симпатики Володимира Зеленського: ще не минуло достатньо часу для того, щоб говорити про реальні результати і що президент опинився в найбільш непростому становищі, якщо порівнювати з його попередниками. За словами прихильників президента, зайнявши посаду голови держави, Зеленський потрапив фактично в безпрецедентну ситуацію, працюючи без "своєї" Верховної Ради, "свого" Кабінету міністрів та "своїх" керівників силових структур.
Дострокові вибори
Хоча за цей час Володимир Зеленський дещо все-таки встиг зробити. Наприклад, розігнати Верховну Раду, про що він оголосив у своїй інавгураційній промові з трибуни парламенту. Формально причиною для цього стала відсутність коаліції в парламенті з 2016 року. Саме ця причина була зазначена в Указі президента, хоча головним, звичайно, було те, що Зеленський просто хотів отримати свою більшість в Раді. На хвилі успіху з виборами президентськими, йому було незручно чекати чергових виборів парламенту, які мали пройти тільки восени.
А тому вже 29 серпня пройде перше засідання оновленої Верховної Ради, де у Зеленського буде найбільша фракція чисельністю майже 250 "слуг народу". І тепер уже не пройдуть виправдання про те, що на прийняття потрібного рішення у партії влади не буде голосів.
Офіс президента
Дещо встиг зробити Зеленський і в кадровій політиці. Наприклад, оновити Адміністрацію президента, яку пізніше перейменували в Офіс президента. Зроблено це було для того, щоб близький до Зеленського юрист Андрій Богдан, який потрапляв під дію закону про люстрацію, зміг обійняти посаду голови президентського офісу. Крім того, Зеленський призначив свого друга дитинства та близького соратника, Івана Баканова, тимчасово виконуючим обов'язки керівника СБУ, фактично відсунувши на задній план Василя Грицака, котрий раніше очолював службу.
Також, Зеленський встиг оновити місцеву владу, про що вже писав "Апостроф", розставивши на посади голів багатьох обласних держадміністрацій "своїх" людей. Лінія губернаторів завжди вважалася президентською вертикаллю, а тому такий крок був очікуваним. Нові керівники тепер є в Луганській, Донецькій, Київській, Закарпатській, Львівській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Житомирській та Черкаській областях. Найближчим часом будуть представлені голови Вінницької, Запорізької та Рівненської обласних адміністрацій.
Неоднозначна ситуація виникла навколо мера Києва та голови Київської міськадміністрації Віталія Кличка. Очільник Офісу президента Андрій Богдан запропонував уряду звільнити Кличка з посади голови адміністрації, але Кабмін не став розглядати це питання. Втім, це не завадило соратнику президента влаштувати публічну перепалку з Кличком в соцмережах.
Також, Зеленський трохи оновив склад Мінської тристоронньої групи, повернувши туди екс-президента Леоніда Кучму й Романа Безсмертного. Останнього, щоправда, потім виключили, про що Безсмертний дізнався зі ЗМІ.
Свій серед чужих
Але більш за все, мабуть, перша стоденка президента запам'ятається великою кількістю скандалів і конфліктів. Іноді, їх учасником ставав сам президент, іноді - люди з його оточення. Наприклад, у випадку з фейковою відставкою голови ОПУ Андрія Богдана або його скандальною заявою про те "що владі не потрібні журналісти".
Складається враження, що президент Володимир Зеленський, ще не встиг відійти від образу шоумена, а тому багато його візитів у регіони та робочі наради більше нагадували зйомки роликів "Вечірнього кварталу", ніж реальну роботу президента. Наприклад, в Борисполі він посварився з секретарем міськради Ярославом Годунком, назвавши його розбійником. А після цього прозвучали вже знамениті слова - "Зараз зателефоную Баканову з приводу цього чорта ... Мені треба закінчити з цією людиною".
Дісталося від Зеленського і керівнику Миколаївської ОДА В'ячеславу Боню, якому він в ультимативній формі наказав "писати заяву", тому що "мені всі кажуть, що Миколаїв - найбільш бандитське місто. Це нормально? Для чого ви взагалі працюєте?". Такі дії президента поки "на ура" заходять його електорату, про що свідчать захоплені відгуки в соціальних мережах.
Розведення військ та звільнення полонених
Деякі зміни відбулися і на Донбасі. 26 червня відбулося розведення військ в районі Станиці Луганської. За даними командування ООС, українські військові відійшли на 300-400 метрів.
"Я сподіваюся, що цю практику ми зможемо використовувати і розширювати на всю територію лінії розмежування", - заявив в інтерв'ю "Апострофу" Дмитро Разумков.
Результати переговорів про обмін ув'язненими, якщо їх буде досягнуто, також можна буде зарахувати до успіхів президента Зеленського. За попередньою інформацією, обмін за схемою 33 на 33 може відбутися вже 28 або 29 серпня. Українських політв'язнів, яких, імовірно, готують на обмін, вже зібрали в московському "Лефортово", а в Київ прибула російський омбудсмен Тетяна Москалькова.
Але в цілому, перші значні результати президентства Зеленського слід очікувати лише восени, коли запрацює нова Верховна Рада, буде сформований Кабмін, з близькими Володимиру Зеленському прем'єр-міністром і міністрами, а також призначено нового генпрокурора.
Фактично, з цього моменту вся відповідальність цілком ляже на Зеленського та його команду. У президента запевняють, що не бояться цього. Але важливо, щоб поруч із відсутністю страху йшли й реальні дії, адже кредит довіри українського суспільства вичерпується дуже швидко.
