9 грудня у Франції відбудеться "нормандська зустріч", від якої залежить не лише довгоочікуваний діалог між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним, а й доля Мінських угод. В усякому разі, міністр закордонних справ України Вадим Пристайко припускає вихід України з Мінських домовленостей - і перший крок до такого рішення може бути зроблений після "нормандського саміту", в разі затягування процесу і відсутності прогресу у виконанні домовленостей усіма сторонами. "Апостроф" розбирався, до чого може привести рішення Києва про вихід з "Мінська-2".
Документ під назвою Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод ("Мінськ-2") був підписаний 12 лютого 2015 року. Він був узгоджений лідерами України, Франції, Німеччини та РФ (нормандський формат) та підписаний представниками України, РФ та ОБСЄ. Угоду також підписали ватажки так званих ДНР (Олександр Захарченко) і ЛНР (Ігор Плотницкий), але їхній статус і посади в документі не вказувалися. 17 лютого 2015 року, Рада безпеки ООН прийняла резолюцію щодо підтримки підписаного документа. У резолюції зазначено, що ООН висловлює прихильність незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України і бачить виключно мирний шлях пошуку рішення на Донбасі. З часу вступу в силу, 15 лютого 2015 року, Мінські угоди майже не виконувалися.
Вхід - рубль, вихід - два
Можливість виходу з Мінських угод, "якщо цей процес буде тривати нескінченно", міністр закордонних справ Вадим Пристайко допустив в одному зі своїх інтерв'ю. "Це дуже непопулярна заява і, напевно, вона знову не сподобається нашим західним партнерам. Але для нас Мінськ - не самоцінність. Самоцінність - наше виживання як нації. І якщо ми побачимо, що вони (угоди, -" Апостроф ") не спрацьовують і це веде нас до постійного затягування нескінченного процесу, то рано чи пізно буде ухвалено рішення про вихід з Мінського процесу", - розповів Пристайко в інтерв'ю BBC-Україна.
Пристайко підкреслив, що у нього є розуміння перспективи можливого скасування санкцій проти Російської Федерації, в разі виходу з Мінських домовленостей. Міністр нагадує, що санкції можуть бути скасовані і без цього: "Ми з вами можемо виконувати Мінськ до кінця нашого життя і до кінця життя наших онуків, а санкції можуть бути скасовані кожні півроку. Складна еквілібристика між тим, як зрозуміти та відчути настрої та чи можуть санкції все ще грати стримуючу роль або нам потрібно все-таки вийти з Мінська та шукати мир якимось іншим шляхом - це і є відповідальність голови держави, нинішнього уряду і всього суспільства", - заявив міністр.
На думку експертів, пропозиції пана Пристайка, якщо вони будуть втілені в життя, можуть мати непередбачувані наслідки для України. Зокрема, український дипломат Василь Філіпчук нагадав про існування Резолюції ООН від 17 лютого 2015 року. Він пояснив "Апострофу", що відмова від виконання "Мінська-2", фактично є ігноруванням відповідної Резолюції, а це загрожує санкціями вже щодо України.
"Мінські угоди закріплені резолюцією Радбезу ООН, а це вищий міжнародний документ, обов'язковий для виконання. Якщо ми просто відмовимося від нього, то ризикуємо самі наразитися на санкції. Без іншої резолюції нічого міняти або скасовувати не можна. Думаю, що міністр закордонних справ розуміє це. Крім того, ці ініціативи викличуть, як мінімум, подив у наших західних партнерів", - зазначає Філіпчук.
За його словами, час для перегляду Мінських угод на рівні Радбезу ООН вже минув. Процес потрібно було ініціювати після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах.
"У перші два місяці можна було робити заяву про існування власної позиції, щодо виконання Мінських угод, які підписав колишній президент Порошенко. Тоді можна було привернути на це увагу міжнародної спільноти. Хоча шансів було мало. На моїй пам'яті, вперше за 20 років, через п'ять днів після підписання документа, щодо нього було прийнято резолюцію. РФ поспішала протягнути її через Радбез саме тому, щоб швидше зняти з себе відповідальність за бойові дії на Донбасі", - говорить дипломат.
Колишній представник України в Тристоронньої контактній групі в Мінську Роман Безсмертний також вельми скептично оцінює можливість нового обговорення Мінських угод на Радбезі ООН: "Питання щодо нової резолюції повинен розглядати Радбез ООН, а він, за моїми спостереженнями, все більше відсуває українську проблематику на другий план" .
Зазначимо, що президент Володимир Зеленський також не задоволений порядком виконання пунктів Мінських угод. Про це глава держави заявляв на початку жовтня, під час прес-марафону з журналістами. "В цілому я не задоволений тим Мінським документом, який був підписаний, але ми шукаємо відповіді на деякі складні питання, які є в "Мінську", і найголовніше - ми шукаємо порядок виконання послідовності подій. Нас не влаштовує той порядок, який є в Мінському документі, все це ми хочемо обговорити в "нормандському форматі", - говорив Зеленський. Попри це, президент не заявляв про можливість виходу з "Мінська-2".
Свій план
У разі виходу з Мінських домовленостей, Пристайко пропонує "план-Б" - звернутися до Ради безпеки ООН з приводу розгортання на Донбасі миротворчої місії з підтримання миру (peacekeeping). Ідея розгорнути миротворчу місію на Донбасі не є новою. І перші кроки в цьому напрямку зробив якраз президент РФ Володимир Путін. На початку вересня 2017 року, Володимир Путін запропонував розмістити миротворців на лінії розмежування на Донбасі, пізніше погодившись поширити їхній мандат на всю територію ОРДЛО. Однак, за задумом президента РФ, "блакитні каски" повинні були виконувати, скоріше, поліцейські функції для забезпечення діяльності місії ОБСЄ.
У той же час, Київ, наполягав на розміщенні миротворців на непідконтрольній ділянці українсько-російського кордону в Донецькій та Луганській області. Це не знайшло розуміння ані в Кремлі, ані у ватажків маріонеткових ДНР та ЛНР, які побоювалися, що миротворці перекриють їм постачання з Росії, дозволивши українській армії швидко ліквідувати сепаратистські анклави. З часом позиція Києва стосовно цього не змінилася - Володимир Пристайко і в нещодавніх інтерв'ю повторив, що "блакитні каски" слід розміщувати саме на непідконтрольній ділянці державного кордону.
Василь Філіпчук нагадав, що рішення про розгортання миротворчої місії обов'язково має пройти через Радбез ООН, де Росія має право вето. А оскільки Кремль не підтримує "київський" сценарій розміщення миротворців, то реакцію Москви на розгляд такого питання передбачити нескладно. Завдання України ускладнюється ще й тим, що анонсований Володимиром Пристайком "план Б" пропонується запустити після відмови від "Мінська-2", тобто після фактичного ігнорування Україною положень Резолюції Радбезу ООН від 17 лютого 2015 року. В цьому випадку, шанси нашої країни на будь-яке позитивне рішення в рамках Ради безпеки ООН зводяться до нуля.
Роман Безсмертний каже, що нові представники влади, в своєму бажанні за будь-яку ціну врегулювати конфлікт на Донбасі, мимоволі стають ретрансляторами позиції Кремля. "Подібні заяви з боку міністра закордонних справ робляться для того, щоб передати динаміку процесу або запропонувати альтернативу. В даному випадку ми не бачимо ні того, ні іншого. Складається враження, що влада використовує слова-меми, щоб ввести в оману всіх. Наприклад, багато говорять про припинення війни, але це може статися лише в разі перемоги чи поразки. Якщо це так, то про це потрібно саме говорити, а не заговорювати проблему. Зараз же ми робимо все, про що говорить Росія - "формула Штайнмайєра ", відведення військ", - каже він "Апострофу".
У свою чергу, координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець нагадує, що свого часу Мінські угоди стали фактором, який сприяв припиненню активних бойових дій. На його думку, якщо розглядається варіант виходу з них, значить у керівництва держави повинен бути план подальших дій. В іншому випадку, це призведе до ескалації бойових дій.
"Формально вихід з Мінських угод, може викликати ескалацію конфлікту. Де гарантії, що це не спровокує противника? Думаю, вище політичне керівництво вивчило ситуацію, перед тим як робити подібні заяви. До цього у нас була своя стратегія - наявність військ Операції об'єднаних сил, як елемент стримування, та санкційний тиск, як примус до миру. Можливо, у влади є нова стратегія, може навіть бачення силового вирішення. Але про це нічого не говорять", - підкреслив "Апострофу" Машовець.
Таким чином, можна припустити, що ніякого "плану Б" на той випадок, якщо Росія дійсно почне затягувати виконання Мінських угод, висуваючи все нові і нові умови, у Києва не існує. Швидше за все "план Б" - це лише план подальшої затягування часу за сценарієм попереднього президента Петра Порошенка, тільки на гірших умовах. Адже Володимир Зеленський сам зробив крок назустріч, заявивши про бажання вирішити проблему Донбасу саме в рамках "Мінська-2".
