Верховна Рада 330 голосами народних депутатів проголосувала за Виборчий кодекс з пропозиціями президента. Однак разом зі скасуванням мажоритарки, документ передбачає деякі спірні норми. Що не так з новим Кодексом - в матеріалі "Апострофа".
Майже під закриття останнього в цьому році пленарного тижня, Верховна Рада зробила подарунок президенту Володимиру Зеленському та прийняла "під ялинку" Виборчий кодекс з його пропозиціями. Попередню версію, ледве прийняту ще під час роботи Ради минулого скликання, Зеленський ветував. За нову версію проголосували 330 нардепів, більшу частину голосів вже за традицією дала монобільшість "Слуги народу". Інші фракції також підтримали законопроект.
Документ планувалося проголосувати ще на початку грудня, однак тоді його розгляд було відкладено, через скандал, який виник у зв'язку з тим, що частину правок Зеленського не було враховано. Після цього, на вимогу фракцій "Голос" та "Батьківщина", спікер ВРУ Дмитро Разумков відклав розгляд. За неофіційними даними, причина перенесення полягала в тому, що не з усіма мажоритарниками з СН вдалося домовитися. Останні, як вже неодноразово писав "Апостроф", часто влаштовують конфлікти всередині своєї фракції.
В результаті законопроект був направлений в створену робочу групу, а вже в четвер, 19 грудня, після доопрацювання його було винесено в сесійну залу.
Згідно з прийнятими змінами, вибори в Раду тепер будуть проводитися за відкритими регіональними списками. Виборці голосуватимуть не тільки за партію, а й за конкретного кандидата в списку.
Право висування кандидатів на парламентських виборах закріплено виключно за політичними партіями, можливість самовисування не передбачена, тобто, закон, нарешті, скасовує мажоритарку, яка завжди була сповнена корупційних ризиків. Тепер кандидати від однієї політичної сили будуть змушені конкурувати між собою.
"Ця система має ознаки змішаної, тобто, коли велика вага окремого кандидата дозволяє йому просунутися по списку вгору, а не лише партія визначає цей порядок. Ця система змушує кандидатів конкурувати в рамках одного списку", - коментує керівник громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.
Хоча й тут не все гладко. Наприклад, щоб просунутися по списку вгору, кандидату потрібно буде набрати 25% голосів, тобто за нього мають проголосувати майже 7 тисяч осіб.
"Кожен кандидат повинен набрати не менше ніж 25% від ваги повного мандата для того, аби просунутися в рейтингу регіонального списку хоча б на одну позицію вгору. Після другого читання в липні цей відсоток був один, а зараз - 25. На цьому наполягала фракція ОПЗЖ (Опозиційна платформа - За життя)", - прокоментувала експерт. Хоча нардеп від СН Олександр Корнієнко розповідав в кулуарах журналістам, що 7 тисяч голосів в рамках однієї виборчої кампанії - не така вже й захмарна цифра, яку, на його думку, легко можна подолати.
В результаті, як розповідали депутати не під запис, Кодекс в такій редакції став результатом компромісу між різними фракціями. Наприклад, фракції "Європейська солідарність" та "Батьківщина", хотіли зберегти фіксовану частину списку. Хоча основне зауваження Володимира Зеленського до Кодексу, стосувалося того, що він частково зберігає закриті списки, адже в ньому партія може зафіксувати першу десятку списку. Після консультацій з фракціями, нова редакція дозволяє зберегти "недоторканність" дев'яти членам списку. Тобто, вони автоматично потрапляють до Ради.
"Це стало результатом консультацій з різними партіями, кожна з яких хотіла зберегти певну частину списку, на яку громадянин не зможе вплинути. Тобто, ротація, рейтингування не стосуватимуться першої дев'ятки, яка не буде розподілена в регіональних списках і за неї громадяни України не зможуть голосувати індивідуально", - пояснює Ольга Айвазовська.
У самій "Слузі народу" зазначили, що були прийняті "напівзакриті списки". З цим погоджувалися інші фракції.
"Нас не влаштовує, що дев'ятка закрита, але це був компроміс між тим, щоб "вбити" мажоритарні округи або залишити все як є. А далі ми домовилися виправляти всі дефекти", - не під запис розповів "Апострофу" один з членів фракції "Голос". За його словами, вносити зміни до Кодексу хочуть вже на початку 2020 року.
Є претензії також до дизайну виборчого бюлетеня, що теж створює поле для маніпуляцій.
"Громадяни будуть бачити всі прізвища у виборчому списку та ставити галочки навпроти політичної партії, а вже потім в кінці списку шукатимуть номер кандидата в регіональному списку, якому віддадуть свій голос. Тобто громадяни за традицією голосуватимуть за партію. Таким чином, виходять цілком закриті списки", - коментує Ольга Айвазовська.
Таким чином, кажучи про Виборчому кодексі, що його ухвалила Рада, хочеться згадати фразу "хотіли як краще, а вийшло як завжди". Змінені виборчі правила знову стали результатом політичних "договорняків", й навіть скасована мажоритарка не стане запобіжником від корупції на наступних виборах.
