Туреччина буде інвестувати в житло для кримських татар, які переселилися на материкову Україну, побудує найбільшу в Україні соборну мечеть і допоможе в пошуку нового формату міжнародних переговорів щодо Криму. Водночас Анкара готова бути партнером Києва у військових проектах, хоча повноцінним військовим союзником вона не стане.
Такими побачив підсумки візиту в Україну турецького президента Реджепа Ердогана, який відбувся 3 лютого, лідер кримськотатарського національного руху, народний депутат України МУСТАФА ДЖЕМІЛЄВ.
- Ви анонсували зустріч із президентом Туреччини Ердоганом. Розкажіть, які обговорювали теми?
- Я був присутній на раді зі стратегічного партнерства. Була окрема зустріч зі мною і зустріч із нашою групою, яка тривала близько години. Ми говорили про створення нового формату для обговорення теми Криму. Ердоган визнав, що перш ніж вирішити, яку з обговорюваних схем вибрати, потрібно узгодити це із західними партнерами. Може, переговори щодо Криму будуть вестися в Стамбулі, а може, десь в Європі, скажімо, в Брюсселі, щоб привернути більше уваги.
Крім того, обговорювали будівництво соборної мечеті в Києві і, звичайно, обмін полоненими. Стосовно обміну, я сказав, що в українських в'язницях немає російських політв'язнів, є російські терористи, і ми знову будемо змушені відпускати їх в обмін на абсолютно невинних людей. Крім того, немає гарантії, що завтра Путін не заарештує в десять разів більше українців. Тому в питанні захисту людей від свавілля Путіна в першу чергу повинно зіграти свою роль світове співтовариство.
- До чого ви дійшли в домовленостях щодо нового формату стосовно Криму?
- Ми будемо працювати над цим: Ердоган - зі своєї сторони, ми - зі своєї. При цьому ми сказали, що своїми близькими союзниками вважаємо країни Балтії, Польщу. Ердоган, в свою чергу, сказав, що у всіх них - алергія на Росію, і вони навряд чи захочуть встановлювати з нею якісь контакти.
- Деякі затримані окупантами кримські татари проходять за звинуваченням у терористичній діяльності. Хоча 31 січня російський правозахисний центр "Меморіал" визнав 11 кримських татар, які проходять у справі радикальної мусульманської організації "Хізб-ут-Тахрір", політв'язнями. Хоча "Хізб-ут-Тахрір" не застосовує насильницькі методи, вона визнана терористичною організацією в Росії, заборонена в Німеччині, Туреччині, багатьох ісламських державах, до неї насторожено ставляться в США. Туреччина позиціонує себе, як борець з тероризмом, так само, як і головні європейські країни. Як домогтися звільнення кримських татар у таких умовах?
- Росія звинувачує в тероризмі, екстремізмі тих, хто виступає проти анексії, окупації. Тому не варто надавати значення тому, що говорять в Кремлі. Меджліс теж автоматично став терористичною організацією, тому що він не визнав окупацію. Якби він визнав кремлівську владу, то позиції у нього були б, як у Кадирова.
Усі мусульманські організації - в першу чергу "Хізб-ут-Тахрір" та інші - за чверть століття перебування в Криму не вчинили жодного терористичного акту. Вони обстоювали свої релігійні погляди. А Росія всіх їх оголосила терористами і приписала їм терористичні дії.
Євген Панов, затриманий російським ФСБ в Криму
Під канву ісламофобії, яка поширена зараз в Європі, заарештовують і звинувачують у тероризмі людей, які взагалі не мають відношення до цих організацій. Їм зручніше ось так представляти кримських татар, таким чином виправдовувати свої репресивні дії. Але основна мета цих репресій - залякати народ, змусити його мовчати, а кримських татар - в першу чергу змусити покинути Крим. Тому головне - донести правду про ситуацію, що склалася, до міжнародної спільноти.
- Ви згадали про будівництво соборної мечеті?
- Ми кілька років тому з президентом Ердоганом це обговорювали. Він сказав - нехай Крим надасть нам землю, ми будемо там будувати. Тобто фінансування будівництва буде повністю забезпечено турецькою стороною. Зеленський цю ідею підтримав. Це буде найбільша в Україні мечеть.
Якщо в Сімферополі, хоч ми і добивалися, нам землю не давали, зараз, при Росії, будівництво - вже на стадії завершення. Збиралися відкрити цю мечеть на 2,5 тис. осіб у минулому році, але перенесли на квітень цього року. Плануємо побудувати в Києві вдвічі більшу мечеть - на 5 тисяч.
- Скільки грошей готова інвестувати в це Туреччина?
- Ми обговорювали цю тему з Ердоганом ще до окупації. Тоді будівництво мечеті орієнтовно оцінювали в 20-30 мільйонів доларів. Зараз буде, звичайно, трохи дорожче.
- Анкара планує вкладатися в якісь інші соціальні проекти для кримських татар?
- В першу чергу, мова йде про будівництво житла. Під час зустрічі із Зеленським йшлося про те, що Туреччина профінансує будівництво квартир у Херсонській області для 500 сімей, що переселилися з Криму. Але коли ми особисто поговорили з Ердоганом, нам пообіцяли тисячу квартир у містах на материковій Україні, куди переїхали кримські татари. Найбільше їх у Києві - ми прикинули, що там треба приблизно 500 квартир, а також у Львові, Харкові, Херсоні, Одесі та Дніпрі.
- Тобто 500 квартир - окремо, а домовлені з вами 1000 квартир - окремо, я правильно розумію?
- У нашому розумінні - так. Просто Зеленському треба було до зустрічі з Ердоганом переговорити з нами. Він просто не знав, що є ця програма. А вчора (3 лютого) Ердоган підкликав мене і сказав: "Зі сторони Зеленського запропонували 500 квартир в Херсоні, ви не проти?" Я сказав - хоч тисячу, хоч 10 тисяч, нам не завадить. А на персональній зустрічі я Ердогану сказав - нехай квартири в Херсоні будуть понад те, про що ми домовлялися раніше.
Від нас тільки вимагають виділити землю під забудову. У нас є варіанти, але отримати землю в Києві дуже непросто, якщо ти не олігарх, тим більше безкоштовно. Так само було і з соборною мечеттю: скільки ми не оббивали пороги, нам показували карти і говорили, що вільної землі немає. Але ми не збираємося нічого платити. Якщо турецька сторона робить такий жест, чому наша держава не може зробити такий самий.
- Як ви оцінюєте угоди, які були підписані між Україною і Туреччиною?
- Було підписано багато угод про військове та економічне співробітництво. Зараз велика увага приділяється зоні вільної торгівлі - там близько 1,5 тис. пунктів, і ще багато чого не погоджено. Проблема в тому, що Туреччина не може виконати всі наші умови за всіма пунктами і щодо всіх товарів. Скажімо, сільське господарство - Туреччина каже, що якщо на ринку з'явиться українська продукція, то це завдасть місцевим виробникам шкоди. Але в цілому за всіма пунктами обидві країни виграють. Тому і Зеленський, і Ердоган кажуть, що проблемні пункти потрібно якомога швидше узгодити.
- Туреччина за останні десятиліття дуже сильно розвинула свою військову промисловість. Чи може Україна стати партнером Туреччини в цій сфері?
- Зараз обговорюється питання спільного виробництва турецьких безпілотників. Крім того, були переговори про турецький військовий кредит для України.
Правда, Туреччина весь час підкреслює: ми намагаємося з усіма вибудовувати рівні відносини і не підтримуємо якусь одну сторону, яка воює проти іншої. Мається на увазі, що політика одне, а економіка - інше. Також в Анкарі кажуть, що, звичайно, в жодному разі не визнаватимуть окупацію Криму, але водночас будуть продовжувати економічне співробітництво з Росією.
- Тому можна сказати, що повноцінним союзником для нас Туреччина не стане? Йдеться тільки про ситуативну співпрацю?
- Військовим союзником, напевно, не буде. Але, з іншого боку, Туреччина поставила нам ударні безпілотники. Петро Порошенко ще весною 2019 року, сказав, що, якби у нас була така техніка в 2014 році, коли Росія на нас напала, ситуація, ймовірно, була б зовсім іншою.
