Нещодавно народні депутати спробували зробити крок в напрямку розблокування постачання води до окупованого Криму. У сесійній залі розглядалися законопроекти з переліком підприємств, які не підлягають приватизації. З цього переліку пропонувалося виключити управління Північно-Кримського каналу та управління Головного Каховського магістрального каналу, які можуть подавати воду з материкової України на окупований півострів. Документи були підготовлені групою народних депутатів від фракції "Слуга народу". Передавши ці об'єкти в приватну власність, держава усунулася б від питання поставок води в Крим, оскільки управління об'єктами потрапило б до приватних рук. Однак законопроекти не були підтримані в сесійній залі. "Апостроф" проаналізував можливі сценарії вирішення "водного питання" щодо Криму.
Відповідні документи Верховна Рада розглядала 17 червня. Вони свідчать про те, що незважаючи на неодноразові заяви перших осіб держави про те, що ніяких поставок води до деокупації півострова не буде, ми все ж бачимо приховані спроби її організувати. "Апостроф" вже розповідав, що попри вперте мовчання на Банковій, в Офісі президента ведеться пошук умов для відновлення постачання води в Крим. Новий імпульс цим розмовам задав глава президентської адміністрації Андрій Єрмак, який вже давно сконцентрував на собі питання міжнародних відносин і переговорів з Кремлем, зокрема.
В тому, що глава Офісу готовий домовлятися непублічно, без інформування суспільства, ми вже переконалися на початку березня 2020 року, коли в Мережі спливли документи про створення консультативного органу з представниками ОРДЛО. Проти закулісних домовленостей обурилася навіть частина пропрезидентської фракції. В опублікованій народними депутатами заяві також побіжно згадали про постійні розмови у високих коридорах щодо відновлення поставок води в Крим.
В цілому, на думку експертів, для Кремля питання запуску води в анексований Крим залишається ключовим. І вирішити його там збираються вже в цьому році. "Апостроф" нарахував п'ять сценаріїв того, як може бути вирішена проблема з водопостачанням для півострова, який після захоплення російськими поступово перетворюється на пустелю.
Сценарій №1: Відкрити дамбу та пустити воду
Фактично, пуск води залежить від політичного рішення Києва. Але зробивши це Зеленський гарантовано зіштовхнеться з акціями громадського спротиву. Причому гарантовано знайдуться сміливці, котрі захочуть фізично перешкодити запустити воду. Більш того, на думку деяких експертів, нинішня ситуація в країні така, що це може навіть коштувати Зеленському президентського крісла.
До того ж, наші міжнародні партнери, швидше за все, не зрозуміють таку поступливість нинішньої влади. Європа і США, які вже шість років поспіль зберігають санкції проти Росії через анексію, навряд чи позитивно сприймуть раптовий прояв "стокгольмського синдрому" України щодо Кремля.
Колишній представник президента України в АР Крим Борис Бабін каже, що запустивши воду на півострів, Київ автоматично розпишеться у своїй відмові від цієї території. "Вода - це останнє, що потрібно Росії, щоб замкнути всі економічні процеси в Криму. Вона необхідна для військових баз - головних споживачів. Подавши воду, ми повністю забезпечимо їхні потреби та посилимо військову загрозу для нашої території", - сказав він "Апострофу" .
Північно-Кримський канал
Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв'ю "Апострофу" розповідав, що запасів води для потреб місцевого населення вистачає. Зростання споживання зумовлене інфраструктурними проектами окупанта.
"Вода потрібна для того, аби модернізувати та розвивати рекреаційну, туристичну сфери... Одночасно Росія намагається максимально переселити своїх громадян, щоб змінити демографічну та етнічну складову кримського населення. Тому їй потрібно більше води, щоб розвивати Крим. А для простого населення на півострові, з огляду на той спосіб життя, який воно веде, запасів води в Криму вистачає", - говорив Чубаров.
Сценарій №2: Ніякої води
Президент Володимир Зеленський може провести через Верховну Раду звернення до міжнародних організацій і посольства союзних країн про те, що Київ не подасть воду в Крим до його повернення Кремлем. Логіка така: гуманітарна катастрофа в Криму, про яку постійно заявляють представники окупаційної адміністрації, є їхньою проблемою. Нагадаємо, згідно Женевської конвенції 1949 року відповідальність за долю населення окупованих територій несе сам окупант.
Втім, поки що таких заяв з боку Банкової ми не чули. Більш того, за інформацією "Апострофа", в Офісі президента розв`язання проблеми постачання води в Крим є одним з основних вимог президента РФ Володимира Путіна для подальших переговорів в "нормандському форматі". З цим і пов'язано небажання Зеленського публічно загострювати увагу на цьому питанні.
На думку колишнього народного депутата Борислава Берези, Путін буде постійно нав'язувати питання поставок води для Криму, поки не досягне своєї мети. "Для Кремля це буде моральна перемога, якої домагається Путін. Було чітко сказано, що жодних переговорів по Донбасу не відбудеться, поки питання не буде закрите. Наша влада час від часу вкидає тему води, щоб подивитися на реакцію суспільства", - сказав він нашому виданню.
Директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця пояснив "Апострофу", що на зустрічі в "нормандському форматі" в Парижі нам робили натяки про воду в обмін на певні поступки.
Зустріч лідерів країн в Нормандські форматі
Сценарій №3: Сісти за стіл переговорів
Україна дійсно може нав'язати Кремлю переговори щодо відновлення поставок води на територію Криму в обмін на поступки. Наприклад, Київ ініціює початок переговорного процесу з Російською Федерацією щодо для Криму. Міжнародними посередниками залучаються представники ООН, ОБСЄ, лідери "Великої сімки". Основною умовою відкриття дамби є, наприклад, вихід з Криму російських військових формувань. Після згортання та виведення певних військових баз, з боку України подається відповідний обсяг дніпровської води. Таким чином ми демонструємо світовій спільноті, що готові вирішувати проблему гуманітарної катастрофи кримського населення. Крім того, ми нав'язуємо Кремлю тривалий переговорний процес, де головну роль віддаємо вітчизняній дипломатії.
Втім, на думку Перепелиці, не варто чекати такого діалогу. "Питання (статусу, - "Апостроф") Криму вже внесено до нової редакції російської Конституції, для них воно закрите", - говорить експерт.
Борис Бабін, в свою чергу, не виключає варіанта переговорів із залученням міжнародного арбітра. Але попереджає, що в команді президента немає досвідчених кадрів, які могли б зайнятися організацією таких переговорів.
Сценарій №4: Нова війна
Те, що Крим став військовою базою Російської Федерації вже давно не є таємницею. За даними української військової розвідки, за станом на початок 2019 року, на території півострова перебувала 31 тис російських військових і ця кількість постійно збільшується. Російське військове угруповання в Криму зросло до стратегічного рівня. Істотно посилений корабельний склад Чорноморського флоту РФ, перекинуто зенітні ракетні комплекси С-300 та С-400, з боку Краснодарського краю було зафіксовано розгортання нових комплексів "Іскандер". Також відзначається присутність на території Криму ударної авіації.
Читайте також: Вторгнення з Криму: чому Путін не поспішає та що йому заважає
У недавньому інтерв'ю телеканалу "Росія-1", президент РФ Володимир Путін натякнув, що не збирається забувати про тему приєднання "исконно русских земель". Зокрема, він повідомив, що при виході зі складу Союзу, республіки СРСР "отримали величезну кількість російських земель", а також "традиційні російські історичні території". Хоча, на думку президента Росії, кожна з цих республік мала б "виходити з чим вона прийшла" , а не "тягнути за собою подарунки від російського народу".
Російські війська в окупованому Криму
Безумовно, спрогнозувати дії російського лідера неможливо. Немає гарантії, що під виглядом забезпечення "исконно русского Криму" водою, він не зважиться на військову операцію по захопленню південних регіонів України. Але тут вже варто говорити про повномасштабні бойові дії, а не про гібридну війну з "зеленими чоловічками".
За даними української військової розвідки, Росія не відмовилася від створення сухопутного коридору в Крим. "Очевидно, що стратегічний план застосування ЗС РФ для створення цього сухупотного коридору і позбавлення України виходу до Чорного моря і світового океану - в запланованих документах Росії залишається", - заявив в інтерв'ю журналістам представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький. За його словами, реалізація цього плану буде залежати від "багатьох чинників".
Головний консультант відділу військової та військово-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Белєсков підкреслює, що на території півострова справді базується угруповання військ, яке здатне до наступальних дій.
"Якщо буде наступ, то з метою отримання контролю над Одеською, Херсонською та Запорізькою областями - а це вже повноцінна війна. Легенда про захист російського населення, як це було на Донбасі, тут вже не спрацює. Сценарій можливого вторгнення відпрацьований, доказом того є новини про постійні навчання в тому регіоні. Але і у нас там є 57-ма мотопіхотна бригада, батальйон морської піхоти. Є кому зустріти, поки інші підтягнуться", - пояснює "Апострофу" Белєсков. Він також додав, що кримські перешийки, які поєднують півострів з материком, є більш зручними для оборони, аніж для наступу.
У той же час політичний експерта МЦПД Микола Капітоненко дотримується іншої точки зору. На його думку, Росія не піде на подальшу ескалацію проти України, тому що вже змирилася з втратою нашої країни. До того ж, на думку експерта, основні завдання щодо України Москва вже виконала - відібравши Крим та створивши проблему на Донбасі на роки вперед.
Читайте також: Путін досяг в Україні всього: чому говорять про нову війну
Сценарій №5: Продати та пробачити
Ще одним варіантом вирішення питання міг б стати продаж води в Крим. Про це раніше говорив народний депутат Юрій Аристов. Для прикладу наводилася продажа води Ізраїлем в Палестину. Незважаючи на перманентний конфлікт, Ізраїль щорічно поставляє Палестині більше 20 млн кубометрів прісної води. У 2017 році була навіть досягнута домовленість збільшити цей обсяг до 30 млн кубометрів. На думку опитаних виданням експертів, цей сценарій аналогічний подачі води без зобов'язань. Наслідком такого кроку може стати припинення будь-якої підтримки з боку Заходу.
"Які можуть бути претензії, якщо ми самі допомагаємо агресору? Яку ми можемо просити допомогу у Заходу, якщо добровільно за гроші віддаємо свої ресурси?", - каже Перепелиця.
Втім, реалізація будь-якого з сценаріїв залежить від політичної волі керівництва країни. Поки ситуація знаходиться в "завислому" стані. Нова влада не пропонувала власних варіантів вирішення проблеми Криму і не намагалася використовувати фактор води, як інструмент для переговорного процесу для того, щоб перехопити ініціативу. Поки що ми лише чекаємо ходів з боку опонентів.
