Майже рік минув відтоді, як Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону про Київ. Відразу після голосування з парламенту зазвучали оптимістичні прогнози про те, що на остаточне прийняття потрібно від сили пари місяців. Однак процес застопорився. Парламентський комітет рекомендував законопроект до прийняття в другому читанні тільки в лютому, але на голосування в зал його так і не винесли. Однак Банкова та монобільшість в будь-який момент можуть пустити його в хід. Чи відбудеться друга битва за Київ уже цієї осені та чи зможуть на Банковій обрізати повноваження Віталію Кличку, який зараз серйозно задумався над тим, щоб зробити столицю трампліном для наступних президентських виборів - читайте в матеріалі "Апострофа".
"Зелене" літо 2019-го
На початку літа 2019-го року Зеленський і його команда готувалися до парламентських виборів. Соцопитування говорили про те, що новостворена партія "Слуга народу" впевнено випереджає всіх конкурентів. Електорат був готовий голосувати за будь-якого "зеленого" кандидата, який висувався в парламент по мажоритарці, а рейтинг нового президента ріс, як на дріжджах.
Було зрозуміло, що в Раді наступного скликання саме "Слуга народу" буде правити балом (про шанси на створення монобільшості все ще висловлювалися дуже обережно, але реальність виявилася крутішою за будь-яких фантазій).
На цій хвилі тодішній глава Офісу президента Андрій Богдан активно продавлював ідею з і достроковим проведенням і місцевих виборів. Логіка наступна: поки електорат беззастережно вірить в Зеленського - цим потрібно користуватися. Банкова хотіла бачити своїх мерів на чолі всіх великих міст, але особливу увагу там приділяли Києву. Однак взяти контроль над столицею виявилося складніше, ніж виграти президентські чи парламентські вибори.
Чому Зеленський так і не звільнив Кличка
Богдан, Зеленський і Єрмак
План був зрозумілий. Зняти Віталія Кличка з посади голови Київської міської держадміністрації (тобто позбавити його практично всіх повноважень) і восени-взимку провести дострокові вибори мера в столиці в розрахунку на перемогу "зеленого" кандидата. Тоді б контроль за всім, що відбувається в столиці перейшов би до Банкової.
На початку вересня 2019 року Кабмін звільнив Кличка з посади голови Київської міської адміністрації. Далі наказ повинен був підписати Зеленський, але... досі цього не зробив. Бліцкриг захлинувся.
Чому так сталося? Тут ми вступаємо на важку стежку з припущень та припущень, скріплених інсайдами. Основна версія - зростання впливу нинішнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, який в перші місяці правління Зеленського тримався в тіні різкого Андрія Богдана.
Тоді Єрмак був ще в статусі радника президента і формально займався тільки рішенням зовнішніх питань. За "внутряк" відповідав Богдан, але в якийсь момент його конфліктний стиль перестав подобатися Зеленському і тоді Єрмак запропонував альтернативу: не воювати з Кличком, а домовитися. Це найбільш логічне пояснення того, чому президент так і не підписав наказ про звільнення, залишивши ситуацію в підвішеному стані.
"Я думаю, що на той момент вже могло виникнути загострення відносин. І, можливо, Зеленський прислухався в цьому питанні не тільки до Богдана, але й до Єрмака. Цей фактор міг зіграти свою роль. А можливо Зеленський зрозумів, що не варто починати ще одну війну. Він мені взагалі видається неконфліктною людиною. Якщо із Зеленським не починають війну, то він за власною ініціативою на конфронтацію не йде", - сказав в коментарі "Апострофу" політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Утім, є серйозна підозра, що неконфліктність президента тут ні до чого, а Кличко просто "відкупився" від Офісу президента посадами в КМДА, а також поділився з Єрмаком впливом на столичні районні державні адміністрації.
Рада теж поставила питання на паузу
Проте, на той момент генеральна лінія "слуг народу" полягала в тому, щоб кардинально змінити правила гри в Києві. Для цього члени президентської фракції в авральному режимі дописували оновлений закон про Київ і просували ідею дострокових виборів в столиці. У Раду надійшли відразу чотири альтернативні законопроекти про столицю (не тільки від "слуг", в гонці брали участь й інші фракції), але перевагу віддали нинішньому міністру культури Олександру Ткаченко, який тоді був нардепом "Слуги народу" і хотів брати участь у виборах мера.
"Я думаю, що максимум через місяць-півтора ми його приймемо", - не приховував оптимізму в жовтні 2019-го спікер Ради Дмитро Разумков після голосування.
Не склалось. Приблизно в середині жовтня Верховна Рада припинила працювати в режимі "скаженого принтера", багато хто з депутатів-новачків монобільшості вже освоївся "під куполом", і збирати голоси за складні законопроекти ставало складніше.
Однак навряд чи це головна причина того, що за закон про столицю так і не проголосували. Якби Зеленський тоді попросив нардепів проголосувати (що він з успіхом робив надалі), то голоси б напевно знайшлися навіть за сирий законопроект. Але президент не попросив. А весь наступний рік Банкова та Кличко зберігали публічний нейтралітет.
У чому суть законопроекту про столицю?
Чутки про те, що законопроект про столицю можуть ухвалити вже в перші дні осінньої сесії Верховної Ради, почали ходити в кулуарах Верховної Ради ще влітку. Однак нардеп і голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, а потім і глава Верховної Ради Дмитро Разумков публічно повідомили про те, що поспіху в прийнятті цього питання не буде, але не виключили, що вже восени це голосування може відбутися, і тоді Кличку - а швидше за все, саме він переможе на виборах мера - доведеться звикати до нових повноважень.
Якщо законопроект ухвалять у другому читанні, то розклад сил в Києві кардинально зміниться.
- Кияни так само обиратимуть мера, а президент призначатиме главу КМДА - так званого префекта. Зараз відразу дві ці посади суміщає Кличко, але після ухвалення нового закону йому навряд чи віддадуть обидві посади;
- Виконавча влада перейде від КМДА до новоствореного Київського магістрату - ця структура буде виконавчим органом Київської міської ради. Очолювати магістрат буде мер, а ще йому залишать посаду голови на засіданнях міськради;
- Відновляться районні ради. Їх буде 10 на базі районів Києва. Склад кожної - 20 депутатів. Вибори туди повинні були проходити одночасно з місцевими по всій країні - 25 жовтня. І це настільки важливий момент, що ми зупинимося на ньому детальніше. Для початку звернемося до букви ймовірного закону:
- Префект отримає наглядові функції. Він буде відповідати за відповідність законам і Конституції України рішень, ухвалених Київрадою. У разі будь-яких порушень - глава КМДА зможе через суд заблокувати будь-яке рішення міськради. Тобто в Києві з'явиться такий собі "сторожовий пес" Банкової, який зможе псувати життя майбутньому мерові, якщо той чимось не влаштує Офіс президента;
- кордони районів столиці затверджуються Кабміном за пропозиціями Київради, узгодженими з тими ж райрадами.
«Районні ради Києва здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, які належать до комунальної власності, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, затверджують містобудівну документацію, що стосується території відповідних районів в місті Києві, а також здійснюють інші повноваження, передбачені законом, в обсягах і межах, визначених Київською міською радою», - сказано в остаточній редакції законопроекту.
Якщо перевести на людську мову, то саме райради будуть вирішувати безліч "смачних" питань в Києві: затвердження документації для будівництва, дозволу на створення парковок, розпорядження всієї комунальною власністю району, формування власних бюджетів і так далі. Зараз центр прийняття всіх рішень - КМДА;
При цьому у експертів закон про столицю викликає серйозні побоювання. Ми звернулися за коментарем до юриста, директора аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександра Сергієнка.
"Поділ посад має сенс тільки тоді, коли глава КМДА матиме контрольно-наглядові функції. Тобто контроль над дотриманням законодавства. Що стосується посади мера, то він як і в будь-якому місті обирається громадою, очолює виконавчий комітет та головує на засіданні Ради. Такий поділ був би нормальним, але якщо збережеться старий статус, коли глава КМДА керуватиме виконавчим органом Київради і їм буде саме Київська адміністрація, то це означає, що міськрада залишиться без рук, тобто ухвалювати рішення він може, але виконувати вже ніяк. У всіх містах виконавчий комітет підпорядковується раді, а якщо немає, то це безголовість», - сказав Сергієнко.
Також великий скепсис викликає і справа зі формуванням райрад. Сергієнко вважає, що їх створення взагалі порушує Конституцію
«Місто це громада в цілому. Не громади району. Якби вона була, то це б мало сенс. Люди в районі не об'єднані спільними інтересами, проблемами і так далі. Так що це суперечить Конституції і принципам самоврядування. Є ще одна небезпека: у нас в законі про столицю написано, що главу райради вибирає сама Рада. Цей же глава очолює виконавчий комітет. Як порівняти легітимність мера, якого обирають два мільйони виборців і легітимність голови райради, якого обирає 30 депутатів? А такий глава буде крутити мозок всьому місту, тому що він не буде підкорятися рішенням мера - він від нього просто не залежить. Це дурість з різних сторін зору. Буде бардак, як і було в останній раз при Черновецькому», - пояснив експерт.
Війна чи мир?
Віталій Кличко
За рік розклади сильно змінилися. Електорат вже не готовий голосувати за будь-якого кандидата з зелених біг-бордів, а Кличко посилив свої позиції.
Слабких місць у Кличка вистачає, але немає жодного конкурента, який міг би ними скористатися. Судячи з результатів соцопитувань, за два місяці до виборів кандидат від "Слуги народу" Ірина Верещук може в кращому випадку потрапити до другого туру, але там все одно програє. Приблизно така ж історія і у декількох інших претендентів на цю посаду - відставання найближчого від Кличка не менше 20%. Розрив настільки великий, що відіграти його за два місяці практично нереально, якщо не трапиться щось екстраординарне.
Втім, ще є час для появи нових фігур. Так, на початку вересня в Києві з'явилися біг-борди з обличчям п'ятого президента Петра Порошенка і слоганом: "Наша мета - Європейський Київ". Поки що ні сам екс-гарант, ні його партія ніяк це не коментували, змушуючи всіх губитися в здогадах: чи Порошенко дійсно задумав такий своєрідний камбек або ж це просто піар-хід з метою привернути більше уваги електорату до своєї партії під час виборів до Київради?
Борди з обличчям Порошенко в Києві
Як би там не було, але навіть поява нових відомих претендентів на крісло мера, не скасовує того, що в Офісі президента обов'язково будують сценарії на столицю після 25-го жовтня: продовжувати зберігати нейтралітет з Кличком або ж спробувати взяти ситуацію в Києві під свій контроль?
Якщо Верховна Рада проголосує за законопроект про столицю, то у Зеленського з'явиться свій потужний важіль впливу на процеси в Києві. Але з іншого боку, це може викликати конфлікт з градоначальником. Втім, як розповіли "Апострофу" в штабі чинного мера, там давно обговорюють ймовірність походу Кличка в президенти. І Київ тут - ключова площадка, з якої можна готуватися до ривка. Але для цього потрібно бути в столиці повноцінним мером, а не "британською королевою" без будь-яких повноважень. Чи варто говорити, що ймовірність походу Кличка в президенти давно турбує Банкову. І законопроект про столицю явно потрібен для того, щоб "заспокоювати" Віталія Володимировича.
Чи зуміє команда Зеленського забезпечити нейтралітет, який влаштує всіх, до кінця першої каденції Зеленського? Складно сказати. Багато чого буде залежати від того, як "слуги" зможуть закріпитися в столиці. З виборами до Київради ситуація у Зе-команда - неоднозначна. Президентська партія, "УДАР" і "Євросолідарність" фактично поділять між собою депутатський корпус. Розрив між ними дуже невеликий (в групу лідерів також затесалося ОПЗЖ) і ситуація може качнутися в будь-яку сторону. Це залишає хорошу можливість для того, щоб оновити домовленості.
«Ніякої трагедії для Зеленського (в разі поразки кандидата від " Слуги народу", - "Апостроф") не буде. Конструктивні відносини з Кличком давно збудовані. Ми ж бачимо, що після відходу Богдана немає ніякої війни. Більш того, багато чуток, що між ними досягнуто попередніх домовленостей. Імовірність того, що більшість в Київраді створюватиме "Слуга народу" і УДАР - вельми велика. Можлива ще участь третьої фракції. Тут можуть бути різні варіанти: фракція Пальчевського, якщо партія проходить. Може бути "Голос" якщо пройдуть. Варіантів багато, але ймовірність того, що вони створять спільну більшість в Київраді дуже висока", - сказав Фесенко.
Водночас, за інформацією "Апострофа", Кличко одночасно веде переговори про коаліцію в майбутньому складі Київради і зі "слугами", і з "Європейською солідарністю". До сих пір не вибравши, з ким же об'єднуватися. Це зберігає інтригу в київських політичних іграх до останнього...
