В українському суспільстві стежать за масовими виступами в Білорусі проти режиму Олександра Лукашенка, порівнюючи тамтешню ситуацію з двома українськими майданами. Наші націонал-демократи підтримують протести в Мінську, бачачи в них прагнення білорусів до справжнього національного суверенітету та поступового руху в бік Європи. Білоруська опозиція як би відповідає взаємністю, але коли їхнім представникам ставлять питання "чий Крим?", вони демонстративно сідають на обидва стільці. Зручно припускати, що серед мінських опозиціонерів можуть бути "агенти Кремля" або латентні "ватники", але все трохи складніше. "Апостроф" з'ясовував, чому білоруська опозиція в цілому не буде для Києва "повноцінним" союзником.
Сочинське рандеву
На тлі тривалих протестів в Білорусі президент країни Олександр Лукашенко зустрівся в Сочі з російським колегою Володимиром Путіним. В ході переговорів, що тривали близько чотирьох годин, сторони домовилися про надання Мінську російського державного кредиту в розмірі 1,5 млрд доларів. Олександр Лукашенко подякував Володимиру Путіну за підтримку, в черговий раз назвавши Росію "старшим братом".
Після завершення переговорів, сторони не підписали жодного публічного документа, обмежившись лише загальними заявами. Володимир Путін підтримав ідею Олександра Лукашенка про проведення в Білорусі конституційної реформи, не пояснюючи, до чого "реформа" повинна привести. Обидва президенти також зобов'язалися доручити профільним відомствам відновити транспортне сполучення між країнами.
Переговори насторожили білоруську опозицію. Перед зустріччю виникли обґрунтовані підозри, що Кремль, скориставшись слабким становищем білоруського диктатора, буде схиляти Мінськ до більш "глибокої економічної інтеграції". Як зауважують російські спостерігачі, Володимир Путін в нинішній ситуації буде прагнути позбавити білорусів залишків економічного суверенітету .
Основний опонент Лукашенка по нещодавнім президентським перегонам Світлана Тихановська заявила, що будь-які рішення, ухвалені на зустрічі в Сочі, будуть оскаржені новою білоруською владою. Потім в колонці для американської преси вона зазначила, що режим Лукашенка пройшов точку неповернення, і відсторонення диктатора від влади - це лише питання часу.
На тлі Олександра Лукашенка, якого Москва демонстративно "інтегрує" і в хвіст, і в гриву, Світлана Тихановська та її колеги по опозиційному табору виглядають європейськими політиками. Українська публіка в основному, судячи по постах в соціальних мережах, підтримує білоруську опозицію хоча б тому, що їй протистоїть Кремль. У той же час самі опоненти Лукашенка не демонструють чітко виражених проукраїнських поглядів.
Читайте також: Білорусь без майбутнього: за будь-якого результату протестів переможе Кремль
Приступ русофільства
Координаційна рада (КР) Білорусі на тлі зустрічі президентів Путіна та Лукашенка звернулася із заявою до влади і громадськості РФ, в якій доволі компліментарно висловилась про російсько-білоруські відносини. "Хочемо особливо підкреслити: Координаційна рада ніколи не мала собі на меті погіршити відносини Білорусі та Росії, як це намагаються подавати білоруські офіційні канали. Ми підтримуємо розвиток білорусько-російських відносин у всіх сферах", - йдеться в заяві, опублікованій на офіційному сайті КР.
На думку опозиціонерів, режим Лукашенка, використовуючи насильство проти громадян, веде суспільство до подальшої радикалізації. Такі дії влади Білорусі, як вважають в КР, з великою ймовірністю "можуть привести країну до гуманітарної катастрофи".
Протести в Мінську
"Ми переконані, що Росія, як найважливіший партнер Білорусі, не може бути зацікавлена в такому сценарії. Ми переконані, що близький нам російський народ хоче, щоб Білорусь була мирною, спокійною країною. Ми впевнені, що стабільність в регіоні важлива не тільки для Білорусі, але і для Росії, і вже цілком очевидно, що ця стабільність не може бути досягнута подальшими репресіями та силовим придушенням мирних протестів. Тільки цивілізованим, переговорним шляхом повинні вирішуватися будь-які серйозні протиріччя та конфлікти", - наполягають білоруські опозиціонери.
Опозиція без позиції
Політичну риторику Світлани Тихановської та всієї опозиційної тусовки в РБ за кількома параметрами можна назвати "дивною". По-перше, сама Тихановська говорила, що влада їй не потрібна, а президентський пост необхідний лише для підготовки до наступних виборів.
По-друге, президія КР неодноразово заявляла, що не претендує на владу, а свою місію бачить у тому, щоб стати посередником між Олександром Лукашенком та протестувальниками. Незважаючи на таку травоїдну позицію, практично проти всієї верхівки КР були відкриті справи за політичними статтями. Частина президії зараз сидить в СІЗО, а частина - видавлена за межі країни. З керівництва Ради на волі перебуває тільки Нобелівський лауреат з літератури Світлана Алексієвич.
Наступна "дивина" - категоричне небажання противників Лукашенка чітко відповідати на питання, пов'язані з російською окупацією Криму та частини Донбасу. І тон тут задає Світлана Тихановська, яка спочатку ухилялася від предметної розмови, а після видала відповідь в дусі "і вашим і нашим". "Юридично Крим український, а фактично - російський", - сказала Тихановська.
Як відзначають експерти, суперниця Олександра Лукашенка не має "залізної" позиції не тільки щодо Криму, але і з інших важливих політичних питань.
"Тихановська кілька разів змінювала свою риторику. На початку кампанії вона працювала з російськими наративами, говорила, що Росія це "старший брат", але не зайшло. Потім вона казала, що союзної держави з РФ не потрібно, але ухилялася від питань щодо Криму. Якщо їй буде вигідно, то наступного разу вона назве Крим українським. Все буде залежати від ситуації і впливу з боку оточення. Зараз проглядається вплив уряду Литви, частково є вплив Польщі та самого режиму в Білорусі, який утримує її близьких", - зазначив в коментарі "Апострофу" експерт Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.
Світлана Тихановська
Валерій Цепкало, якого ЦВК Білорусі відмовився реєструвати кандидатом в президенти, виступаючи в ефірі українського ТБ, не дав прямої відповіді на питання про Крим. Політик, розмірковуючи на тему півострова, всіляко уникав слів "анексія" і "окупація".
Прес-секретар КС Антон Родненков і виконавчий секретар ради Іван Кравцов, які днями прибули в Україну, також ухилились від відповіді на питання щодо кремлівської анексії українського півострова . Але всіх "перевершив" екс-кандидат в президенти Білорусі Віктор Бабарика, який в інтерв'ю білоруській службі "Радіо Свобода" назвав Крим "грецьким".
Залежність від Москви
З огляду на те, що опозиціонери майже під копірку відповідали на питання про Крим, серед українських спостерігачів виникла резонна підозра, що російські чиновники і спецслужби можуть мати вплив на опонентів Олександра Лукашенка. У той же час проблема більш складна, і пояснити все "рукою Москви" не вийде.
Білоруські опозиціонери в "українському питанні" сидять на двох стільцях з кількох причин. По-перше, через масований інформаційний та економічний вплив Росії на процеси в країні. За роки правління Лукашенка в країні штучно підтримувалися якщо не прокремлівські, то прорадянські настрої. Частина білорусів досі сприймає Москву як "союзну столицю", і відсоток так званих "ватників" в сусідній країні більший, ніж в Україні.
Білоруси вийшли на протести, бо Олександр Лукашенко їм банально набрид, але на Москву негативні настрої поки що не проектуються. У такій ситуації, противник білоруського режиму - це не завжди прихильник України.
"Більшість білорусів хочуть жити в дружбі з Росією. Тому політик, який виступатиме з критичними заявами на адресу РФ, називаючи речі своїми іменами, підтримку не отримає. Білоруські опозиціонери усвідомлюють, що Кремль зчинив агресію проти України, окупувавши частину території. З точки зору їх політичних інтересів, вони не можуть собі дозволити категоричних висловлювань ", - пояснив в коментарі "Апострофу" керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Наступна причина, зазначає експерт, полягає в тому, що Білорусь повністю залежна від Кремля в плані грошей. "Давайте будемо відверті, Білорусь фактично живе за рахунок РФ. Вплив Москви на її економіку вельми істотний, що особливо помітно у фінансовому та енергетичному секторах. Навіть якщо в Мінську відбудеться зміна влади і на цьому тлі Кремль відмовить в економічній підтримці, у білорусів виникнуть серйозні проблеми ", - додав Віталій Бала.
Володимир Путін та Олександр Лукашенко
Ситуація на межі
Заради справедливості потрібно відзначити, що вина тут лежить і на українській владі, яка ще з часів Віктора Ющенка взагалі не вела в сусідній країні спланованих інформаційних кампаній.
"Вираженим проукраїнським настроями в Білорусі просто немає звідки взятися. Наша інформаційна присутність там мінімальна. Як визнають самі білоруси, найпопулярніший телеканал у них в країні - НТВ, а найпопулярніша газета -"Комсомольская правда", - пояснив в коментарі "Апострофу" директор Інституту світової політики Євген Магда.
Нинішню ситуацію в білоруському протестному русі можна назвати прикордонною. У КР поки намагаються не сваритися з Росією, закликають Москву до діалогу, але час грає проти опозиції. Градус протестних настроїв в Мінську рано чи пізно піде на спад, і потрібно буде шукати додаткові важелі соціальної мобілізації. Таким (нехай навіть не для всіх) може стати гасло захисту національного суверенітету.
"Інформаційна присутність РФ в Білорусі є, але не варто переоцінювати її вплив. По-перше, люди, які беруть участь зараз в протестах, телевізор не дивляться. Соціологія, яку, до речі, проводили самі росіяни, показує, що близько 60% білорусів виступають за економічну інтеграцію з Росією. Коли спробували розшифрувати, що саме респонденти розуміють під економічною інтеграцією, то виявилося, що вони мали на увазі збільшення товарообігу. За уніфікацію податкових систем висловлюється тільки 12%. За прийняття конституційного акту союзної держави висловилися тільки 7%. За те, щоб Білорусь стала частиною РФ, виступили тільки 2,5% ", - говорить Ігар Тишкевич.
У нинішніх умовах "зняти" Олександра Лукашенка здатний лише Кремль, аби поставити на його місце зовсім вже відверту маріонетку. Але, швидше за все, росіяни дозволять Лукашенку відбути термін до кінця, всіляко змушуючи його здавати залишки білоруського суверенітету.
