Криза навколо рішень Конституційного Суду України (КСУ) щодо визнання неконституційними кримінальної відповідальності за неправдиве декларування, а також контрольних повноважень Національного агентства по запобіганню корупції (НАЗК) ще не завершилася. Про те, як розвивався конфлікт між органами влади та КСУ, розповідає суддя Конституційного суду України ІГОР СЛІДЕНКО. Нагадаємо, саме Сліденко публічно розкритикував законопроект президента Володимира Зеленського, про припинення повноважень всіх суддів КСУ.
- На вашу думку, в який момент все почалося? Адже рішення КСУ, наскільки я розумію, не можна вважати точкою відліку.
- Якщо ви маєте на увазі конкретно ось цю ситуацію, яка склалася сьогодні в Україні, то очевидно вона є наслідком підходу, який був обраний для реформування радянської системи. У що саме - до кінця не зрозуміло, тому що навіть зараз Україна належить до так званих формальних демократій. Тобто у нас існують якісь формальні інститути, проте відсутня глибинна суть демократії. Формальна демократія переродилася на охлократію. Наслідки цього ми можемо зараз спостерігати, в тому числі і з Конституційним Судом.
- Тобто тиск на КСУ - це лише одна зі складових того, що відбувається з нашою формальною демократією?
- Тільки одна зі складових. Я ніколи не виділяю певні події і не аналізую їх окремо від інших подій. Я, наприклад, цілком допускаю варіант, що Україна перейде в якийсь інший формат свого існування. Ми пройшли електоральне коло з 2004 року і повернулися в ту ж точку. Тому я би не став говорити про те, що ситуація навколо КСУ існує у відриві від інших подій.
- Чи можна говорити про те, що історія з КСУ - це, в принципі, спроба змінити орган, який не був перезавантажений?
- Ви абсолютно вірно розумієте ситуацію. Якщо ви пам'ятаєте події першої половини 2019 року, то ця влада з самого початку намагалася утвердитися доволі сумнівними методами. Методами, які характерні, скоріше, для субкультур, ніж для влади.
Я говорю, перш за все, про розпуск Верховної Ради. Навіщо було розпускати парламент, якому залишалося працювати 3 місяці? Тепер в Офісі президента, який з одного боку демонізують, хоча для цього і є певні підстави, стало зрозуміло, що насправді єдиний орган, який стоїть на шляху до повного контролю влади і, я б навіть сказав, безконтрольної реалізації влади - це саме КСУ . Тому вже з минулого року почалися події, які свідчать про те, що КСУ намагалися використати, а потім дискредитувати.
- Влітку 2019 роки мені доводилося чути величезну кількість розмов, а також чуток про можливу ліквідацію КСУ шляхом переводу палати до Верховного Суду. Ви теж таке чули?
- До мене ця інформація почала доходити в липні-місяці. Особливо ці розмови активізувалися восени 2019 року, коли "слуги" вже стали депутатами. Власне кажучи, з'явилося кілька системних законопроектів (здається, п'ять). Наприклад, про переїзд КСУ до Харкова. А переїзд - це ж не просто так. Це практично виключення Конституційного Суду з роботи приблизно на рік, тому що не можна ж просто взяти такий заклад та перемістити його в просторі. На це потрібен певний час. Були законопроекти, зокрема, що стосуються змін повноважень Конституційного Суду таким чином, щоб Конституційний Суд не міг адекватно виконувати навіть покладені на нього функції. Наприклад, жорстко обмежити Конституційний Суд з точки зору часу, відведеного на розгляд будь-якого рішення. Конституційний Суд - це ж не суд в принципі. Це орган, який приймає, за великим рахунком, політичні рішення.
- Є якісь критерії, за допомогою яких можна якісно, а не кількісно виміряти ефективність роботи Конституційного Суду?
- Ефективність роботи Конституційного Суду полягає в тому, наскільки якісно він вирішує проблеми конституційного рівня. Розумієте? Я зараз поясню. Наприклад, проблема, яка склалася з антикорупційними органами - це проблема конституційного рівня. Це конфігурація форми державного управління і системи балансів влади - checksandbalances. Цей баланс намагалися зруйнувати в тому числі шляхом створення спеціальної структури (НАЗК - "Апостроф"), не змінюючи при цьому Конституцію, яка конфліктувала з цією структурою. Основною установкою будь-якого конституціоналізму є те, що виконавча влада за жодних обставин не може контролювати судову владу. Судова влада в ідеалі - це найбільш автономна влада з усіх.
Конституційний суд України
- У червні та в серпні 2019 року Демократичні ініціативи провели два соціологічних дослідження. Там стояло питання, щодо повноважень Конституційного Суду. У людей запитували, чи знають вони про ці повноваження? Цифри жахають. Виявилося, що про превентивний конституційний контроль 60% опитаних не знають; про повноваження КСУ - перевіряти конституційність питань, які виносяться на референдум - не знають; про можливість використовувати конституційну скаргу - теж не знають, а з тих, хто знає, не уявляють, як це правильно зробити. Фактично ми маємо ситуацію, що люди реально не в курсі, чим займається Конституційний суд.
- У тому, що ніхто не знає чим займається Конституційний Суд, звинувачувати КСУ можна в найостаннішу чергу. Це вина існуючої в Україні конституційної системи, починаючи від Мін'юсту та закінчуючи школами, які абсолютно не інформують громадян. Можливості Конституційного Суду в цьому плані дуже обмежені: є сайт і є журнал, який ніхто не виписує. Усе. Пропагандою ми не займаємося. Це не наша сфера. Це сфера інших гілок влади, проте це їх абсолютно не обходить.
- Ми зупинилися зараз хронологічно на стадії осені 2019 року. Цей період характеризується появою різних ініціатив щодо Конституційного Суду, а також розгляду президентських законопроектів, про внесення змін до Конституції.
- "Слуги" хотіли перетворити формальну демократію в лайт варіант Білорусі: коли є монобільшість, яка ухвалює все, що завгодно, коли заблоковані практично всі ресурси для подачі альтернативної думки та, найстрашніше - це претензія на істину, яка присутня у "слуг" . Це при тому, що істина там і не ночувала. Істина здобувається не в Трускавці (мається на увазі тренінг для новообраних народних депутатів "Слуг народу", який проводився з 29 липня по 4 серпня 2019 року в Трускавці - "Апостроф"). Істина здобувається зовсім іншими методами.
- Я міг спілкуватися з одним з народних депутатів від "Слуги народу". Коли я йому сказав: ви не розумієте до кінця, що ви робите з КСУ, ви не розумієте, що це матиме більш широкі наслідки - мені просто в очі відповіли: це тільки перший радикальний крок після місцевих виборів.
- Є спроби переформатувати владу під моновладу. Практично повна аналогія з "Важко бути богом" братів Стругацьких. Тотальна сірість та убогість, якої ніколи не було в Україні. Всяке бувало. Були бандити, кого тільки не було, але такої убогості не було ніколи. І ця убогість, в принципі, довго існувати не може. Ми бачимо, що економіка розвалюється, адже все визначає врешті-решт саме економіка. У тому числі і право, і існування бюджетів КСУ, НАБУ, ВРУ та інше. Це не мої слова і це не гасла, це факти. Але на заміну цій убогості прийде інше - вже переформатована під монобільшість. І цього я вже по-справжньому боюся. Воно не стільки страшне, скільки смішне. Страх полягає тільки в тому, що це, вибачте, мавпа з гранатою.
- Повертаючись до хронології подій. Що відбувалося далі, починаючи з 2020 року?
- У жовтні 2019 була повністю змінена природа НАЗК. З органу моніторингу, яким воно і повинно бути (очевидно, що всі повинні подавати декларації) НАЗК перетворилося в орган контролю над усіма. Для чого це було зроблено? Для того, аби контролювати всіх осіб, які здійснюють публічну владу. Це сталося знову ж з точки зору концепції монобільшості, яка реалізується в Україні.
- Коли ви говорите про монобільшість, я правильно розумію, що ви маєте на увазі не більшість в парламенті, а саму неможливість існування альтернативної точки зору?
- Саме, як неможливість існування альтернативної точки зору. Я розглядаю "слуг", як убогий конгломерат людей, які не змогли реалізувати себе ніде в цьому житті, однак ситуація в Україні надала їм шанс і винесла їх наверх. І у них зараз запаморочилося в голові - тепер ми можемо все. Відповідні процеси почалися вже на початку 2020 року. Коли Новіков (голова НАЗК Олександр Новиков - "Апостроф") повністю змінив своїми інструкціями, зауважте, не законами, а саме інструкціями, способи та методи перевірки, в тому числі і суддів. Все це повинно було початися в березні, якби не вірус. Тому що в березні закінчується термін подачі декларацій, а в цьому році він закінчився в кінці травня - на початку червня.
Я хочу сказати, що якби КСУ навіть не прийняв цього рішення (щодо неправдивого декларування, - "Апостроф") - все одно з ним відбулося б те, що відбулося зараз. Тільки це було б зроблено по-іншому. Вже були підготовлені кілька інших претензій з боку НАЗК до суддів КСУ. Ну, от наприклад, Головатий (суддя КСУ, Сергій Головатий, - "Апостроф") не задекларував майже 4 млн грн, в інших суддів теж є проблеми. Але я вас запевняю, що заповнити річну декларацію і не допустити помилок фактично неможливо. А це гачок, на який можна посадити будь-якого і потім їм управляти. І якщо ти не хочеш, щоб тобою керували, у тебе з'являються проблеми. Причому серйозні проблеми, я вже по собі бачу. І, таким чином, з червня-місяця були запущені ці процеси, плюс кількість подань від ОПЗЖ перевищило всі можливі очікування для цієї влади. Хоча я не думаю, що ця влада співпрацює з ОЗЖ.
Судді КСУ
- Ми говорили про загострення. Мені чомусь здається що цей законопроект президента - не можна вважати загостренням. Це просто піке.
- У мене немає ілюзій з приводу Президента Володимира Зеленського. Я прекрасно розумію, що він не володіє ситуацією. В принципі. Я більш ніж упевнений, що президент до цього законопроекту (про припинення повноважень КСУ - "Апостроф") не має абсолютно ніякого відношення. Я більш ніж упевнений, що цей проект писався... я не знаю, ким він писався, але судячи по стилю, знову ж представниками шароварного конституціоналізму - назвемо це так.
- Шароварного - це не козацького, я так розумію?
- Це совдепівська шароварщина, за допомогою якої українців намагалися перетворити в смішних хохлів. Розумієте? Ці конституціоналісти намагаються перетворити ситуацію на щось смішне, а одночасно - і в страшне.
- Питання з приводу мирних зібрань та мітингів. Чи вважаєте ви за доцільне встановлювати обмеження, наприклад, в проведенні мітингів не ближче
- Ні, це дурниці. Тим більше, що з точки зору проведення мітингів рахунок 3: 1 на нашу користь. Один мітинг проти КСУ і три - за. Мітингують різні організації, пов'язані з землею, фонд фермерів, які виступають за перегляд того, що ці хлопці називають земельною реформою. Хоча до земельної реформи вона має таке ж відношення як цей стілець, на якому я зараз перед вами сиджу, до електричного стільця.
- Чи скасує КСУ мовний закон.
- Навіщо?
- Це теж тези, які раніше висловлювалися.
- До речі, зауважте. Я не кажу, що пан Новиков - суцільне зло, він занадто сірий, щоб бути злом. Але через нього проходив вкид. Звідки йому знати про те, що скасує, а що не скасує суд? Які у нього джерела інформації, щоб говорити про такі речі? Це тільки підтверджує мою тезу про інформаційну війну, про грамотно розроблену спецоперацію, в якій він виконував одну з ключових функцій. Я - суддя доповідач по земельній реформі. Я не можу нічого коментувати - це справа знаходиться в провадженні. Про скасування земельної реформи взагалі не стоїть питання. Воно навіть не розглядалося. Чому на мене тоді всі вз`їлися?
- Чи існують якісь механізми протидії цьому тиску?
- Так, існують. Це Правда. Більше нічого. Забрехалися. 30 років брехали. Дивились в очі один одному. Грали в гру: у кого довше. І догралися, що втратили 10% території, людського та економічного потенціалу. Єдиний патронний завод був у Луганську. Єдиний в Україні, в найбільшій країні Європи. І зараз Україна не має патронів. Своїх. І так далі. Зараз потрібно починати говорити правду. Це важко. Дуже важко. Був такий письменник-фантаст Іван Єфремов. І є у нього такий твір - "Час бика". До речі, з дуже красномовним епіграфом, який, на мою думку, дуже підходить до сьогоднішньої ситуації в Україні: Dolor ignis ante lucem. Це латинське прислів'я, яка говорить, що найтемніші часи - завжди перед сходом. І там він вустами одного з героїв розмірковує, як управляти натовпом. І він каже, що з натовпом можна робити все, що завгодно. Тільки кажіть їм, яка вони великі, яка унікальні. І які непервершені. І тоді натовп дозволить вам робити все, що завгодно. Але спробуйте тільки сказати ким той натовп є насправді - зборищем невігласів, дурнів і нездар - тоді вони вас порвуть. Так от Україна потрапила саме в цю пастку, коли нас переконали в тому, які ми унікальні.
