Питання продажу "Мотор Січі" давно вже вийшло за рамки комерційного контексту, а Україна опинилася перед непростим стратегічним вибором - стати на бік Китаю і віддати секрети найважливішого підприємства вітчизняної "оборонки", але отримати можливість розвивати стратегічне підприємство, або погодитися з аргументами США, які не тільки самі ввели санкції щодо китайської компанії-інвестора, але й активно тиснули на Київ, вимагаючи скасування угоди. 29 січня президент Володимир Зеленський зробив остаточний вибір, підписавши указ про введення санкцій проти китайських інвесторів "Мотор Січ". Чим ризикує Україна і що може отримати - читайте в матеріалі "Апострофа".
Дві спроби Китаю купити "Мотор Січ"
"Мотор Січ" - один з провідних світових виробників двигунів для авіаційної промисловості. На підприємстві побудували двигуни для найбільшого в світі транспортного літака Ан-225. Також там створюють створюють авіадвигуни для вертольотів Мі-8, Мі-17, Ка-226, літаків Ан-70, Ан-124, Ан-140, Ан-148, Як-130, крилатих ракет, агрегати для перекачування газу і поставляє все це більш ніж в 100 країн світу. З середини 90-х років підприємством володів В'ячеслав Богуслаєв - завдяки чому став одним з найбагатших людей України.
До 2014 року "Мотор Січ" найактивніше торгувала з Росією, однак після початку агресії цей напрям виявився закритим і виручка впала. В результаті головним стратегічним партнером став Китай. За даними англомовного китайського видання Global Times, на сьогодні в КНР експлуатується не менш 13 різних типів двигунів виробництва "Мотор Січ".
Однак керівництво Піднебесної не влаштовувала залежність в сфері будівництва авіадвигунів, тому в 2016-му році китайська компанія Skyrizon запропонувала Богуслаєву продати їм 56% акцій. На папері угода виглядала красиво: Китай міг би скоротити відставання у важливій для себе галузі, а Україна - завантажити власне підприємство, яке несло збитки через неможливість постачати продукцію в Росію. Однак угодою зацікавився Антимонопольний комітет, а незабаром СБУ порушила кримінальну справу, за якою в 2018-му році суд заблокував рух будь-яких акцій "Мотор Січ".
Приводом стало те, що підприємство має найважливіше значення для оборонної сфери України. Варто зазначити, що підстави були: наприклад, в 2021 році "Мотор Січ" має виконати контракт з постачання турбореактивних двигунів для вітчизняних ракетних комплексів "Нептун". Крім того, підприємство виробляє двигуни для гелікоптерів, які стоять на озброєнні української армії. Тому продаж контрольного пакету акцій іншій державі несла цілком зрозумілі ризики. До того ж СБУ підозрювала, що в цій угоді не обійшлося без участі Росії, яка явно зацікавлена у виведенні "Мотор Січі" з-під контролю Києва.
Влітку 2019-го Китай зробив ще одну спробу. Цього разу 25% акцій повинні були дістатися держпідприємству "Укроборонпром", а в схемі з'явилася група DCH, що належить українському бізнесменові Олександру Ярославському. У серпні 2020 року з'явилася інформація, що його компанія придбала у китайських інвесторів більше 25% акцій.
Виходило, що Україна все ж залишала за собою частину контролю над підприємством, а ще частина діставалася місцевій компанії (втім, зв'язки Ярославського з Росією ні для кого не є секретом) - на папері така схема виглядала більш-менш прийнятно, проте втрутився фактор США.
Вашингтон проти продажу, але що отримає Україна?
США з самого початку не приховували того, що вони - проти продажу "Мотор Січі" Китаю. Так, в кінці серпня 2019-го тодішній радник президента США Дональда Трампа з нацбезпеки Джон Болтон висловив стурбованість з цього приводу.
Джон Болтон
"Я не хочу говорити про конкретні угоди, але дійсно вважаю, що уряд, який діє у власній суверенній сфері, має право захищати свою оборонну галузь і бажати добробуту для українського народу. Тому я думаю, що нова українська влада президента Зеленського очевидно зараз вважає це своїм високим пріоритетом, і він повинен був би переконатися, перш ніж операцію такого роду дозволять здійснити, що від цього дійсно виграє український народ", - заявив Болтон в серпні 2019 го під час візиту до Києва.
США самі не особливо потребують технологій "Мотор Січі", але категорично проти посилення Піднебесної, яка в останні роки активно вкладається в цікаві для себе сфери на території колишнього СРСР. Найяскравіший приклад - Білорусь, яка всього за кілька років отримала від Пекіна більше 5 млрд доларів кредитами та інвестиціями. Зрозуміло, що перехід української "Мотор Січі" під контроль Китаю ніяк не влаштовував американців - ні демократів, ні республіканців. В результаті, на початку січня вони ввели проти китайської компанії санкції, а тепер отримали "фідбек" від Зеленського. Однак виникає закономірне питання: що отримує Україна і підприємство в разі відмови від угоди? На це питання чіткої відповіді досі немає.
Зеленський хоче привернути увагу Байдена
Прихід Джо Байдена до влади в Києві сприйняли з надією. Дійсно, "демократ", який добре знає Україну, виглядав для нас краще за свого ексцентричного попередника. Однак пройшло вже дев'ять днів, а телефонної розмови між Зеленським і новим американським лідером так і не відбулося. За цей час Байден навіть встиг поговорити з Володимиром Путіним - правда, з ініціативи останнього. І навіть обговорив з ним питання, пов'язані з Україною, однак це явно не те, чим може похвалитися Банкова.
Потрібен прямий контакт. Зрозуміло, що мова про особисту зустріч поки не йде, але навіть дзвінок в перші дні після вступу на посаду - став би хорошим сигналом. Але цього не сталося, хоча Зеленський дуже старається привернути увагу американців. Історія зі спробою виключити з президентської фракції нардепа Олександра Дубинського, який потрапив недавно під американські санкції, - лише один з епізодів. Ще один - створення Бюро економічний безпеки, яке є давньою "списку бажань" американців. Чи отримає Україна користь від появи ще однієї контролюючої структури? Є великі сумніви.
Але зараз мова про велику політику, а з рештою спробують розібратися потім. Підписання Зеленським указу про введення персональних санкцій проти китайських інвесторів, які купили "Мотор Січ", є лише продовженням ланцюжка поступок. Без очевидних вигод, але з явними втратами. Україна явно отримує погіршення бізнес-відносин з Китаєм - навряд чи тепер інвестори з Піднебесної ставатимууть в чергу, аби вкласти сюди гроші. А заодно нас явно чекає розгляд в міжнародному арбітражному суді, куди вже звернулися китайські інвестори, апелюючи до угоди з Україною щодо захисту інвестицій, підписану державами ще в 1992 році. У разі поразки нам світять санкції на 3,5 млрд доларів. Так що з цієї точки зору - приємного мало.
Засідання суду з розгляду заяви про скасування арешту акцій компанії «Мотор Січ»
"Україна тепер цілком може потрапити під фінансові штрафи. В останні тижні Офіс президента посилено шукав, як би ще сподобатися США. Ось шукали і знайшли. Досить імовірно, що тепер станеться різке погіршення умов роботи з Китаєм, але і американці сюди з гарантіями безпеки не полізуть. Хоча Пекін прекрасно розуміє становище України, усвідомлюючи, що це держава з абсолютно незрозумілим суверенітетом", - зазначив в бесіді з "Апострофом" директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов.
Найприкріше в цій історії те, що її справжні винуватці, які вирішили заробити мільярди на продажі стратегічного підприємства - Олександр Ярославський та В'ячеслав Богуслаєв - залишаються безкарними. Максимум, що від них буде потрібно - повернути китайцям гроші. Основна ж купа проблем звалиться на державу. Втім, є тут і вина наших можновладців. Якби у нас була розроблена чітка система з контролю над іноземними інвестиціями, то проблем могло і не виникнути. Спеціальні законодавчі акти з цього приводу діють і в США, і в Європейському союзі, але в Україні ж аналогічного законодавства просто не існує.
"За будь-яких обставин, очевидним і правильним кроком для українського уряду є запровадження жорстоких і чітких правил інвестування в стратегічно важливі галузі вітчизняної промисловості", - пояснила "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Людмила Філюк.
Що все-таки може отримати Україна
Ще за Петра Порошенка у України США було безліч військово-технічних проектів. Говорили і про спільні розробки "унікального військового обладнання", і розміщенні тут військових баз США, і про допомогу у відродженні військово-морського флоту. Звучали розмови і про будівництво в Україні патронних і артилерійських заводів за західними технологіями - але, на жаль, все це залишилося лише на папері і словах. Досягнення ж попередньої президентської команди обмежилися хіба що поставками списаних американських кораблів, партією протитанкових комплексів Javelin і періодичним виділенням порівняно невеликих сум на розвиток української армії. Зрозуміло, можна подякувати і за це, але розрахунок робився явно на більше.
Якщо Зеленському все ж вдалося отримати чіткі гарантії на те, щоб Україна замість "Мотор Січі" отримає реальну допомогу в модернізації військово-промислового комплексу, то це буде вже добре. Але віри в такий результат поки що не дуже багато.
"Свою позицію щодо України американці будуть формувати складно. Щоб з одного боку відповідати тим обіцянкам, які вони дають, а з іншого - не брати на себе надмірних зобов'язань. Все буде весело, але те що ми отримаємо від Америки якийсь союзницький статус - виключено. Чи отримаємо ми якесь розширення матеріальної підтримки? Велике питання. А інвестиційно-економічний стан України в цьому плані - нікого не цікавить. Це проблеми нашої обраної влади", - спрогнозував Сергій Толстов.
