У вівторок, 30 березня, Верховна Рада проведе одразу три позачергових засідання поспіль. Вони будуть стосуватися подій під Офісом президента 20 березня, загострення на Донбасі та низки економічних питань. Чого слід очікувати українцям та чи введуть в країні повний локдаун – в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла заступниця голови фракції "Слуга народу" ЄВГЕНІЯ КРАВЧУК.
- 30 березня відбудеться позачергове засідання Верховної Ради. Які найголовніші питання будуть порушені? Чи ви вже обговорювали це на своїй фракції?
- Імовірно, буде три позачергових засідання поспіль. Буде довгий парламентський день. Почнемо ми з розгляду постанови щодо загострення на Донбасі і звернемося до міжнародної спільноти, щоб вона продовжила тиск на Російську Федерацію, яка власне і порушує режим припинення вогню та влаштовує ці провокації, які, на жаль, коштують нам життів українських військових.
Два інших засідання, як і планувалося, будуть з низки питань. Зокрема, крім постанови, де Верховна Рада, очевидно, засудить дії, які відбулися 20 березня під Офісом президента, ми ще призначимо вибори в Харкові на 31 жовтня цього року. Також на цю дату плануються довибори у Раду на двох округах – на Черкащині, де був народним депутатом Вадим Скічко, який зараз голова Черкаської ОДА, та в Херсоні, де народний депутат Ігор Колихаєв виграв вибори мера.
І буде велике позачергове засідання, яке ініціював президент. І там буде дуже багато економічних питань. Зокрема, законопроект, який стосується виплати восьми тисяч для ФОПів, а також працівників підприємств червоної зони, які вимушено не працюють через посилені карантинні заходи.
- Тобто перше – війна, друге – Стерненко, довибори та вибори у Харкові, а третє – це економіка. Чи буде порушено питання вакцинації, що зараз теж дуже важливо в Україні? Чи будуть депутати вимагати звіту від міністра охорони здоров’я?
- В планах присутності міністра охорони здоров’я немає. Але в рамках парламентського контролю профільного комітету це можна зробити на засіданнях комітету. Бо ці години запитань до уряду відбуваються саме під час звичайних пленарних засідань, а зараз ми працюємо в режимі позачергових сесій.
Але ми, звичайно, слідкуємо за перебігом подій. Вже минулого тижня Україна отримала Sinovac. Найближчими тижнями ми очікуємо додаткових поставок для того, щоб розгорнути масову вакцинацію.
- Можливо, так здається, але трохи змістилися акценти з того, через що було скликане позачергове засідання. Раніше його було скликано саме через те, що відбувалося під Офісом президента. Але суспільство стало справедливо запитувати: чому лише через розмальовані двері, чому не через війну, не через зґвалтування в Кагарлику, не через ситуацію з коронавірусом, чому саме через цю акцію. Нам здалося, що трохи змістилися акценти, та питання розмальованого Офісу президента стає на другий план.
- Знаєте, просто досить багато часу минуло. Я розумію, якщо б це засідання відбулося на наступний день чи на тижні після ситуації під Офісом президента, то це питання стояло б більш гостро. Але зараз ми бачимо, що і підозри є.
Але я особисто переконана, що все одно треба дати політичну оцінку. Зараз ми що бачимо? Ті представники партій, які закликали прийти під Офіс президента, розповідають, що це дурниці і не треба. Але я вважаю, що дурницею було запрошувати туди людей. Ми бачимо, на яке безчинство це перетворилося, і насправді дурницею було запускати петарди і феєрверки, коли на акції є учасники АТО, а потім говорити, що це якимось чином могло вплинути на їхнє психологічне здоров’я.
Дурницею було розмальовувати двері, а не говорити потім, що це не я, був хтось схожий на Дзідзьо, і тут пікселі замість мого обличчя. Ми зрештою закриємо цей гештальт та обговоримо ситуацію.
Але зрозуміло, що, оскільки Верховна Рада не працює в режимі постійних пленарних засідань, то нам потрібно використати цей час для того, щоб ухвалити і проголосувати інші речі. Звичайно, загострення на Донбасі вимагає реагування Верховної Ради також. В першу чергу ми це розглянемо.
- Після того, як Верховна Рада дасть політичну оцінку тим подіям під Офісом президента, чи може це означати те, що в подальшому акції або мирні протести чи навіть виходи незгодних людей на вулиці стануть неможливими?
- Ви знаєте, якби президент Зеленський вважав, що мирний протест – це щось непотрібне, а він так не вважає, як ви розумієте, то він не відкривав би Офіс президента та площу перед будівлею. Я вам просто нагадаю, бо вже всі забули, що два роки тому, коли президентом був Петро Порошенко, то ця площа перед тоді ще Адміністрацією президента була зачинена на ворота. Ніхто туди не міг потрапити.
Ми поважаємо мирний протест. Власне, в цій постанові по Майдану депутати від "Слуги народу", як співавтори, підкреслили, що право на мирний протест – це одне з основоположних демократичних прав, яке захищене Конституцією. Але коли мирний протест перетворюється на обмальовування тризубу та підпал фактично інституції… Бо президент, Верховна Рада, Кабмін – це гілки влади, прописані в Конституції. Ми маємо якусь повагу до них забезпечувати.
- У нас зараз області поділені на червоні карантинні зони. Чи буде мова про ймовірний повний локдаун в країні, чи буде продовжуватися зонування? Кажуть, що карантин буде подовжено до 9 травня. Чи є у вас якась інформація?
- Верховна Рада не впроваджує карантин. Верховна Рада може проголосувати за те, щоб підприємців підтримали під час цього карантину. Але рішення (по карантину) ухвалюються на рівні комісій з питань надзвичайних ситуацій на рівні областей. Зараз ми бачимо, що майже половина областей червона.
Я чесно скажу, що я є прихильником більш жорсткого локдауну. Але вирішувати має уряд і, можливо, РНБО. Вони мають базуватися на цілком конкретних математичних розрахунках: як буде розвиватися ситуація, чи прискорюється розповсюдження вірусу.
Ми прекрасно розуміємо, що зараз всі країни закриваються. От Ангела Меркель звернулася до німців із закликом поставитися з розумінням. Бо будуть дуже жорсткі заходи. А Німеччина зробила вакцинацій набагато більше, ніж Україна. Але цього на цьому етапі недостатньо. Для того, щоб не колапсувала медична система, вводиться локдаун. Бо в якийсь момент просто не буде вистачати лікарів. Може не вистачити ліжок, бо кількість ліжко-місць не можна збільшувати безкінечно, бо є інші хвороби – інсульти, інфаркти, термінові операції.
Але ми не можемо всі місця в лікарні зробити під пацієнтів з коронавірусом. Тому щоб не колапсувала медична система, і потрібні ці додаткові заходи.
Водночас серед цих питань, які ми будемо розглядати, є збільшення відповідальності за порушення режиму самоізоляції. Бо це теж дуже важливо. Якщо людям кажуть сидіти вдома на ізоляції, а вони йдуть на базар, то ми ніколи не поборемо пандемію.
- У Туреччині людей контролюють за QR-кодом. Як в Україні це може бути впроваджено?
- Ви знаєте, я декілька тижнів тому була в Туреччині та користувалася цим кодом. Дійсно, щоб зайти до будь-якого великого приміщення, треба мати цей код. Вони фіксують, влада фактично слідкує за тим, де перебувають люди - це такий собі великий брат у дії.
У нас є аналог і доволі непоганий. Це аплікація, яка називається "Дій вдома". Зараз всі люди, які прибувають, наприклад, з-за кордону, після 22 березня – незалежно, приїхали вони з зеленої зони чи ні – якщо вони не мають на руках негативного ПЛР-тесту, то повинні зареєструватися в цьому додатку та перебувати на самоізоляції або здати тест і показати, що він негативний. Це неможливо обманути, бо ти не можеш піти купити довідку про негативний ПЛР-тест. Це буде перевірено в цій лабораторії, а бази будуть об’єднані. Тому певні можливості і додатки також є.
Найбільше, що може зараз врятувати нас, це самосвідомість громадян. Я часто їжджу в громадському транспорті, користуюся метро практично кожен день. Я спостерігаю, що практично всі носять маски правильно, закриваючи ніс і рот, а не якось на бороді, під носом тощо. Тому, мабуть, уже немає людей, які не вірять в те, що коронавірус – це реальна небезпека.