24 квітня, в суботу, президент США Джо Байден визнав масові вбивства вірмен в Османській імперії геноцидом. До цього на подібне насмілився лише Рональд Рейган ще в 1981 році, котрий, втім, пізніше відмовився від своїх слів, відступивши під тиском Анкари. Про те, як вплине це рішення нинішнього господаря Білого дому на і без того доволі прохолодні відносини між США і Туреччиною, розбирався "Апостроф".
На сайті Білого дому 24 квітня з'явилася заява Байдена до Дня пам'яті жертв геноциду вірмен, в якій сказано, що американський народ шанує всіх вірмен, які загинули в результаті геноциду, що почався 106 років тому. Йдеться про події 1915 року, коли режим младотурків наказав зібрати всю вірменську інтелігенцію в Стамбул і депортувати. Все це супроводжувалося масовими вбивствами, тортурами і гоніннями на вірмен. Під час геноциду загинуло понад 1,5 мільйона вірмен. Понад 1 мільйон вірменських біженців було розсіяно по світу, а геноцид вірмен вважається однією з причин, чому вірменська діаспора так широко представлена по всьому світу, в тому числі в США і в Європі. Туреччина ж на державному рівні наполегливо заперечує факт геноциду. Водночас Байден підкреслив, що США визнають геноцид вірмен не заради звинувачення кого-небудь, а заради запобігання подібних трагедій.
Відповідь Ердогана не змусила себе довго чекати та відбулася в стилі "а у вас негрів лінчують". Президент Туреччини заявив, що США причетні до геноциду. На думку турецького президента, мова йде про події, починаючи від знищення індіанців і закінчуючи війнами у В'єтнамі та Іраку.
"Якщо ви говорите "геноцид", подивіться на себе. Про індіанців говорити не варто - все і так відомо. Тож ви не зможете приліпити ярлик "геноцид" до Туреччини. Щодо США можуть бути відкриті дискусії з багатьох приводів: від В'єтнаму до Іраку", - передав слова турецького президента канал NTV в понеділок, 26 квітня.
Крім того, Ердоган заявив, що "у вірменської сторони немає жодних конкретних доказів, як немає рішення міжнародного суду" щодо геноциду 1915 року. Президент Туреччини нагадав про ініціативу створити комісію з учених-істориків, які б вивчили події столітньої давності і зазначив, що відповіді від США не надходило.
"Ми готові відкрити архіви. У нас є документи про 1915 рік. Приходьте, вивчайте. А ось США хіба відкриє документи про свою історію?", - сказав турецький президент.
Чим загрожує удар "геноцидом"
Визнання геноциду вірмен президентом США Джо Байденом - безпрецедентне і політично потужне рішення з точки зору практичного впливу на Туреччину, вважає експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу "Українського інституту майбутнього" Ілія Куса.
"Вважаю, що в результаті визнання якогось різкого розвороту або перегляду турецько-американського порядку не відбудеться. Тобто, максимум, між ними погіршаться і без того погані політичні відносини, які погіршувалися і до Байдена, і за Трампа, і при Обамі. Тому, звичайно, визнання геноциду тільки створить додаткові тертя в політичній комунікації між Вашингтоном і Анкарою, але не більше того. Я не очікую якогось фундаментального зсуву в турецько-американських відносинах, або, наприклад, розвалу їх співпраці в тих сферах, які для них важливі - це і регіональна безпека, і партнерство в рамках НАТО, тобто мені здається, що цього не станеться", - сказав "Апострофу" експерт.
Варто відзначити, що відносини між США і Туреччиною планомірно охолоджуються протягом останніх 8-10 років. У березні Ердоган несподівано публічно виступив на підтримку президента Росії Володимира Путіна, розкритикувавши господаря Білого дому за його слова про "вбивцю". Історія з геноцидом - явне продовження цього конфлікту.
Утім, тут є ще один нюанс: нинішній глава Білого дому - один з лобістів вірменського питання в Сполучених Штатах. У 1995 - 2007 роках, будучи сенатором, Байден входив до Групи у вірменських справах Конгресу США. Більше того, він голосував за ухвалення поправки 907, яка блокує надання грошей Азербайджану (діяла до 2004 року), і за виділення американської фінансової допомоги Вірменії та Нагірно-Карабахській автономії в 1992-2008 роках.
Чого чекати у Карабасі?
У Вірменії тим часом політичні кола дуже оптимістично дивляться на те, що відбувається за океаном. Як розповів "Апострофу" директор Центру політичних і економічних стратегічних досліджень Беніамин Погосян, деякі експерти і політики в Вірменії вважають, що визнання Байденом геноциду вірмен мало не створить американську парасольку безпеки для Вірменії та Карабаху.
"Згідно з цією логікою, після 24 квітня 2021 року США не допустять подальших ворожих дій Азербайджану або Туреччини проти Вірменії або Карабаху і за необхідності втрутяться військовим шляхом. Однак це перебільшення: визнання геноциду вірмен не означає, що Вірменія тепер є союзником США і будь-який можливий напад на Вірменію автоматично викличе військову відповідь США. Визнання геноциду вірмен також не означає, що США будуть перешкоджати ворожим діям Азербайджану проти вірмен, які наразі проживають в Карабаху, якщо російські миротворці покинуть територію. США не визнають незалежність Нагірного Карабаху, а це означає, що США юридично сприймають Нагірний Карабах як частину Азербайджану. Тому у США немає законних підстав для відправки американських військ в Карабах для боротьби з азербайджанської армією в разі нової ескалації", - розповів "Апострофу" політичний експерт з Вірменії.
Але чи варто чекати загострення у Нагірному Карабаху, де ще не так давно велися повноцінні бойові дії? Ілія Куса каже, що зараз ескалації в Карабаху з боку Туреччини не буде.
"Навіщо Туреччині руйнувати перемир'я в Карабаху, яке вони уклали з Росією, і до якого США взагалі не мають ніякого відношення? На шкоду собі? Вони нічого не будуть робити в Карабаху, тим більше що за результатами мирних домовленостей минулого року Туреччина серйозно посилила свій вплив. Тобто той статус-кво, який склався навколо Нагірного Карабаху, він їм вигідний. Тому загострення в Карабаху - воно не буде спрямоване проти США та їхніх інтересів, воно буде направлено проти самої Туреччини. Тому навряд чи турки будуть відповідати США в регіоні, де вони, і так, домоглися успіху, і навпаки, вони витіснили звідти США", - говорить експерт.
Навіщо потрібно було послання Ердогану?
Однак визнання президентом Байденом геноциду вірмен слід розглядати як послання Вашингтона до Туреччини, каже Беніамин Погосян.
"Це може бути ознакою того, що Туреччина припинила бути настільки важливим стратегічним союзником, як була раніше. У США - складні партнерські відносини з Туреччиною, тому що там відкидають ідею бути чистим поборником інтересів США і прагнуть проводити незалежну зовнішню політику. Інтереси США і Туреччини одночасно стикаються і сходяться в багатьох регіонах світу. Зростаючий апетит Туреччини в Східному Середземномор'ї і певна співпраця з Росією не відповідають американським інтересам", - вважає Погосян.
Утім, експерт відзначає, що більш напориста політика Туреччини на Південному Кавказі і в Середній Азії відповідає інтересам США.
"Росія і Туреччина не можуть повністю дійти згоди на Південному Кавказі, і в кінцевому підсумку сильна Туреччина в регіоні стане головним болем для Росії. В той же час могутня Туреччина в Середній Азії означає для США більше можливостей заохочувати загальний настрій в регіоні проти Китаю. У цьому складному павутині американо-турецьких відносин визнання геноциду вірмен є одним з можливих засобів посилити розбіжності. Це не зруйнує двосторонні відносини між США і Туреччиною, але зробить внутрішній порядок денний Ердогана більш проблематичним, оскільки опозиція буде використовувати цей факт у своїй боротьбі проти президента Туреччини. У будь-якому випадку крок Байдена істотно не вплине на динаміку регіональної безпеки Південного Кавказу", - пояснив Беніамин Погосян.
На думку експерта Ілії Куси, реакція Туреччина реагувати на дії Байдена цілком можлива: наприклад, ще більше обмежити співпрацю зі Сполученими Штатами Америки в області безпеки, обміну розвідданими, боротьби з тероризмом на Близькому Сході.
"Крім того, турки потенційно можуть почати процедуру перегляду статусу американських військових баз і статус баз НАТО на території Туреччини. Але це все-таки радикальні заходи. Тому що робити таке у відповідь на звичайну політичну заяву, це може вважатися надмірною реакцією", - відзначає експерт.
Він зазначає, що єдина умова, за якої Туреччина може дійсно якось різко відреагувати на подібний крок Байдена, це якщо для Ердогана питання визнання геноциду стане особистим.
"Існує версія, про те, що визнання геноциду вірмен - удар особисто по репутації Ердогана, який це питання курував сам, дуже багато коментував про цю тему, говорив, що не допустить визнання геноциду вірмен з боку США, дуже багато обіцяв, що відповість якщо таке трапиться. І виходить що тут його "взяли на слабо", принаймні є таке сприйняття", - вважає Ілія Куса.
При цьому експерт відзначає, що визнання геноциду вірмен показало той факт, що американо-турецька повістка продовжує погіршуватися, і загальна тенденція свідчить про те, що цілком можливий подальший дрейф Туреччини геть від Заходу і зближення Анкари з іншими центрами сили в світі.
"Мова йде про Китай, Росію, Іран, окремо з близькосхідними країнами, з якими турки зараз намагаються знайти спільну мову. Намагаються вони помиритися з Єгиптом і з Саудівською Аравією. Це робиться, щоб створити контрбаланс відносинам з США, що погіршуються. Тобто зачепитися з регіональними гравцями, і окремо вирішити з ними ті питання, які вони можуть врегулювати без участі США, як наприклад, Анкара зробила в Карабаху з Росією", - підсумував експерт.
