У Росії почали активно розганятися тези, що однією з найголовніших причин нападу на Україну стало прагнення нашої країни повернути собі ядерний статус. Нібито в Кремлі не могли змиритися з таким станом речей і були змушені розпочати вторгнення. З чим пов'язана така риторика?
Читайте також: Обстріл Запорізької АЕС: війська Путіна зайнялися ядерним тероризмом
Про те, що Україна, нібито має намір створити ядерну зброю, президент РФ Володимир Путін заявив ще 21 лютого, у своїй промові, під час якої він визнав "незалежність" "ДНР" та "ЛНР". Серед іншого він зазначив, що відновлення Україною ядерного статусу - не порожня бравада. "Україна дійсно має в своєму розпорядженні ще радянські ядерні технології та засоби доставки такої зброї, включаючи авіацію, а також оперативно-тактичні ракети "Точка-У" – теж ще радянська конструкція, дальність якої перевищує 100 кілометрів. Але зроблять і більше – це питання лише часу" , - Заявив Путін.
Початок масштабної військової операції проти України пояснювався зовсім іншими мотивами - "денацифікацією" та "демілітаризацією". Необхідність нищення ядерного потенціалу, котрий нібито зароджується, серед інших причин вторгнення не називалося.
Коли провал початкових військових планів Кремля став очевидним - не можна "денацифікувати" все населення країни, яке разом з армією рішуче виступило проти загарбників, знову спливла на поверхню теза про ядерну зброю в Україні.
Зокрема, Володимир Путін згадав про це під час зустрічі з бортпровідницями, 5 березня (є підозри, що відео за участю президента РФ було змонтовано). Через кілька днів після цього тези про відновлення ядерного статусу України, як про головну причину початку війни, почали розганятися у доступних для українських читачів проросійських телеграм-каналах (російські інтернет ЗМІ, на відміну від Телеграм, практично недоступні в Україні).
Зокрема, блогер Димитрієв ("Руський орієнталіст"), який має понад 89 тисяч передплатників, в одній зі своїх публікацій постарався пояснити, чому Путін, який досі намагався уникати прямої конфронтації, раптом наважився на військове вторгнення. "Всі говорять про якусь секретну доповідь, яка змінила його ставлення до того, що відбувається в Україні... Тепер зрозуміло, що в доповіді був зачеплений той тригер, який включив у Путіна зовсім інший режим - там були дані про ядерну зброю", - пише Дмитрієв.
За його словами, саме цим і пояснюється "кваплива підготовка кампанії, без огляду на соціологію, на дипломатичні реверанси", а також дуже жорсткі вимоги, насамперед до США. На підтвердження цієї ж версії Димитрієв наводить передвоєнні заяви президента Володимира Зеленського про визнання Будапештського меморандуму "непрацюючим". Як відомо, саме цей документ, підписаний 5 грудня 1994 року, визначив статус України як без'ядерної держави. Крім України та Росії, учасниками Будапештського меморандуму стали США та Великобританія.
На думку Димитрієва, саме Великобританія якось могла б взяти участь у відновленні ядерного статусу України, використовуючи при цьому ті науково-технічні ресурси, які залишилися на території нашої країни. Цю публікацію перепостили й інші телеграм-канали, які підтримують російський порядок денний.
Чи може Україна на практиці відновити ядерний потенціал? Відразу слід зазначити, що головним інтересантом ліквідації української ядерної зброї були США. Саме вони профінансували демонтаж відповідної інфраструктури. Остання ШПУ в Миколаївській області була знищена восени 2001 року саме завдяки американським інвестиціям. Тому американці першими зробили б усе для того, щоб Україна ніколи не стала б знову ядерною державою.
На цьому тему української ядерної зброї можна закривати. Але якщо продовжити фантазувати, то можна зазначити, що й технічні можливості України щодо цього дуже обмежені.
Так, ми взагалі не можемо розраховувати на відновлення стратегічного ядерного потенціалу, оскільки не маємо елементів класичної ядерної тріади - стратегічних ядерних бомбардувальників, підводних човнів, носіїв ядерної зброї, а також шахтних пускових установок з міжконтинентальними балістичними ракетами (МБР). І якщо ШПУ з ракетами теоретично можна побудувати – Україна має в своєму розпорядженні технології з шахто- та ракетобудування, то як бути з бомбардувальниками та підводними човнами, які український ОПК виробляти не здатен? Крім того, будівництво ядерних шахт неможливо приховати від міжнародних спостерігачів та й де брати на це фінансування? Адже навіть на виробництво звичайних озброєнь Україна поки що знаходила не надто багато грошей.
Однак Путін не говорив про стратегічну ядерну зброю. Згадуючи "Точку-У", президент РФ мав на увазі тактичну ядерну зброю, носієм якої можуть бути такі ракетні комплекси. Маючи в своєму розпорядженні засоби доставки, Україна могла б спробувати відновити тактичну ядерну зброю. Але знову ж таки, де взяти на це кошти і, найголовніше, як приховати проведення таких робіт, про початок яких, безперечно, дізнався б не лише Путін? Тим часом, про українську ЯЗ поки що говорять виключно в Москві і ніде у світі.
Але якщо тези про відновлення ядерної зброї неспроможні, то чому їх намагаються обґрунтувати у Росії? Зіткнувшись із різким засудженням своїх дій у світі, потужними міжнародними санкціями та жорстким військовим опором України, у Кремлі намагаються придумати нові причини свого вторгнення до нашої країни. Боротьба з ядерною загрозою здається у Москві більш вагомим доказом, ніж "денацифікація" та "демілітаризація" нашої країни. Під цим же соусом у Росії хотіли б обґрунтувати спробу взяття під контроль українських АЕС, де нібито могло вестися створення збройового плутонію. Але "продати" цю версію росіянам буде дуже важко. Усі чудово розуміють, що Україна не збиралася розробляти ядерну зброю, а спроби захоплення наших АЕС є лише одним елементом шантажу. Загрозою нового Чорнобиля - страшнішого інструменту, ніж бомбардування міст. Типова практика сучасної Росії: коли не вдається розбити армію - влаштуємо терор населенню.
