RU  UA  EN

Субота, 23 листопада
  • НБУ:USD 41.05
  • НБУ:EUR 42.85
НБУ:USD  41.05
Політика

Москва, по кому подзвін: хто вдарив по Кремлю

Кремль веде брудну інформаційну війну, щоб збити з пантелику власне населення і виправдати можливі удари по Банковій

Кремль веде брудну інформаційну війну, щоб збити з пантелику власне населення і виправдати можливі удари по Банковій Фото:

Вночі в середу, 3 травня, Кремль атакували безпілотниками – у Росії цю подію пов'язують із спробою замаху на російського диктатора Володимира Путіна напередодні 9 травня. У Кремлі звинуватили українське керівництво, яке нібито збиралося вбити Путіна. Вітчизняне керівництво такі звинувачення відкидає, підкреслюючи, що Кремль веде брудну інформаційну війну, щоб спантеличити власне населення і виправдати можливі удари по Банковій. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа"

"Путін не постраждав"

В історії з безпілотниками, які вдарили по Кремлю, експерти одразу виявили низку нестиковок. Так, російська влада та їх кишенькові пропагандисти почали істерично тиражувати повідомлення з цього приводу після обіду, незважаючи на те, що удар безпілотників по Кремлю стався ще вночі.

Далі (за версією Кремля) атака дронів була успішно відбита і ніхто не постраждав. Натомість низка відео, опублікованих у мережі, свідчить про те, що обидва літальні апарати долетіли до цілі.

Російська офіційна пропаганда розцінила інцидент як "терористичний акт", вчинений українськими військовими для замаху на Володимира Путіна. Далі пішли бадьорі уточнення, що російський диктатор цілий і неушкоджений.

"Володимир Путін не постраждав і продовжує працювати у звичайному режимі", - цитують російські ЗМІ представників Кремля.

Читайте: Дрон ударив по самому куполу: що відомо про атаку БПЛА на Кремль, фото, відео та всі подробиці

Власне, вивчивши ці відео, у експертів виникло ще одне закономірне питання – а який сенс українським військовим бити по дахах та флагштоках? Адже там Путін точно не сидить.

Утім, нема його і в самому Кремлі. У цьому зізналася і путінська "балакуча голова" Дмитро Пєсков, який зазначив, що самого бункерного диктатора в момент атаки безпілотників у Кремлі не було. Пєсков також додав, що, незважаючи на подію, Парад Перемоги на Червоній площі 9 травня, як і планувалося, відбудеться за безпосередньої участі Володимира Путіна.

"Ця історія більше схожа на провокацію Росії, щоб звинуватити Україну, відвернути увагу від терористичних ударів по наших містах і, не виключено, заради скасування параду на 9 травня. Путін боїться, у тому числі, і своїх генералів. Він спеціально на різні посади розставляє персон, які конфліктують один з одним. У нього на тлі військових поразок і роздратування з боку російського генералітету посилюється параноя. Він і так рідко виходить з бункера, а зараз його страхи лише посилюються", - каже "Апострофу" голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Загалом, якщо виходити з "офіційної" версії Кремля, чергова партія безпілотників без проблем не лише пройшла через усі системи ППО, а й долетіла до Кремля, який має бути надійно прикритий.

"Швидше за все, це провокація росспецслужб, щоб виправдати подальші удари по мирному населенню України. В іншому випадку ми спостерігаємо продовження вже традиційної ситуації, коли російська ППО виявилося настільки "дірявим", що не здатне прикривати стратегічні об'єкти окупантів. Починаючи з недавнього удару по нафтобазі в Севастополі, нинішніх вибухів на нафтобазі на Тамані, для росіян має стати звичним, що наші сили здатні атакувати військові об'єкти в РФ, у цьому сенсі цікаві не удари по Кремлю (не факт, що Путін там), а по російських військових аеродромах і літаках", - зазначив у розмові з "Апострофом" військовий експерт, полковник ЗСУ у запасі Роман Світан.

Кремлівський самообстріл

Утім, нічого дивного в тому, що окупанти пов'язали атаку безпілотників з Україною і вже заявили, що винен у всьому київський режим, немає. Адже це можливість вкотре погрожувати Києву. Власне, у Путіна і пригрозили "відповісти на спробу удару по Кремлю, де і коли вважатиме за потрібне".

Зазвучали й натяки на те, що треба вдарити безпосередньо по українській владі.

"Жодних переговорів з режимом Зеленського бути не може. Вимагатимемо застосування зброї, здатної зупинити і знищити київський терористичний режим", - заявив речник Держдуми РФ В'ячеслав Володін.

Ще більш неадекватними виявились заяви екс-президента РФ Дмитра Медведєва, який закликав до "фізичного усунення Зеленського та його кліки".

В Офісі президента Володимира Зеленського відкинули усі звинувачення, нагадавши, що ціль Києва – звільнення окупованих російськими військами українських територій, а не Москва.

"У нас немає інформації про так звані нічні атаки на Кремль, але, як неодноразово заявляв президент Зеленський, усі наявні сили та засоби Україна спрямовує на звільнення власних територій, а не на атаку чужих", - зазначив у коментарі журналістам прес-секретар президента Сергій Никифоров.

Він також уточнив, що терактом можна назвати зруйновані під'їзди житлових будинків у Дніпрі, Умані та інших українських містах, "а те, що сталося в Москві, очевидно, нагнітання ситуації перед 9 травня".

Аналогічну думку висловив радник глави президентського Офісу Михайло Подоляк, зазначивши, що Україні не атакувала Кремль, а російська влада спеціально використовує цю історію, щоб "перехопити інформаційну ініціативу" та підготувати відповідне інформаційне тло.

З іронією поставилися до кремлівських істериків та звинувачень у ЗСУ.

"Ось так з першого погляду можна сказати, що це було – мабуть, НЛО, знаєте. Я не можу прямо сказати, що це взагалі відбувалося, наскільки це ефективно. Там флаг видно, на тому відео, він навіть не похитнувся, і ніяких наслідків від цього немає", - розповів речник Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

В історії з ударами дронів можна виділити три версії, каже "Апострофу" політтехнолог Олексій Голобуцький, і лише одна з них стосується можливої участі України.

"Припустимо, по Кремлю могли вдарити наші як такий собі жест демонстрації сили. Але є ще кілька інших версій. Удар по Кремлю організували самі російські спецслужби по відмашці з Адміністрації президента РФ, щоб отримати "формальний привід" для ударів по Банковій. Звідси всі розмови про "замах" на Путіна та "тероризм". Наступна версія, що ця постановка потрібна Путіну перед 9 травня для політичної мобілізації населення та демонстрації його лідерських якостей. Мовляв, "вставай, страна огроманая" за Росію та Путіна", - пояснив Олексій Голобуцький.

Останні дві версії, незважаючи на сумнівні тактичні виграші, все ж таки кидають тінь на російське начальство. Виходить, що як мінімум системи ППО, встановлені на московських дахах, не змогли прикрити головний "центр прийняття рішень".

Про систему ППО говорить у коментарі "Апострофу" військовий експерт, головний редактор Defense Express Олег Катков.

"Якщо ми розглядаємо, що дрон умовно летів з України, це щонайменше 450 кілометрів, за які він мав подолати протиповітряну оборону прикордонних районів Росії - ці С-300, С-400, "Панцирі" і ТОРи, що стоять навколо Білгорода тощо Після цього він мав пройти протиповітряну оборону Московської області, яка була найпотужнішою в Росії ще за часів Радянського Союзу, там встановлено велику кількість об'єктів ППО: радари, пускові, комплекси ПРО із захистом Москви, це унікальний комплекс для всієї Росії та один з небагатьох у світі в принципі. Зрештою, після цього, коли треба було вдарити по Кремлю, він мав пролетіти повз уже ППО самої Москви, в якій вони поставили на дахах "Панцирі", а між житловими будинками С-400, вирубавши сквери. І далі він ще має атакувати Кремль. Кремль, очевидно, є найбільш захищеним об'єктом у Росії щодо боротьби із дронами. Ще у 2016 році самі москвичі скаржилися, що навіть поблизу Кремля навігатори не працюють, більше того – вони показують, що ти в аеропорту "Внуково". Там було встановлено комплекс, що динамічно підміняє координати. Про інші засоби, комплекси РЕБ, радіоелектронну розвідку, які можуть ставити перешкоди на канали управління дронами, які можуть перехоплювати управління дронами, я взагалі мовчу. Враховуючи параною ватажка рашистів, напевно, там найдорожче, що взагалі є у світі, куплене за сірими схемами. Все це не допомогло", – зазначив експерт.

Загалом, на думку Олега Каткова, ця подія у будь-якому випадку є безпрецедентною.

"Те, що ми побачили - унікальна подія. Справа в тому, що востаннє Кремль так постраждав 81 рік тому (у березні 1942 року в одну з будівель Кремля потрапила бомба німецької авіації, - "Апостроф"). І ура, 2023-й увійшов до історії", - зазначив він.

Читайте: Ленін вирішив закурити: мем і фотожаби на збиття дронів над Кремлем

Читайте також

Новини партнерів