23-24 серпня у Києві пройшов третій міжнародний саміт "Кримської платформи". Цього року, незважаючи на війну, що триває в Україні, коло учасників саміту розширилося. У ньому взяли участь 63 держави та міжнародні організації. Крім країн Європи та Азії, були представники Африки та обох Америк. У ніч проти 24 серпня, якраз у той час, коли у Києві проходив саміт "Кримської платформи", на Кримському півострові відбулася символічна подія: підрозділи української розвідки на мисі Тараханкут поставили державний прапор України. Про те, які рішення було ухвалено на саміті, яке його значення для деокупації Криму і що необхідно міняти, читайте у матеріалі "Апострофа".
Висловлювали стурбованість
Перший установчий саміт, започаткований з ініціативи президента України Володимира Зеленського, "Кримської платформи" відбувся 23 серпня 2021 року. Тоді у ньому взяли участь 43 держави та 4 міжнародні організації. Тоді ж було й визначено головну мету заходу – деокупацію Криму та повернення його Україні мирним шляхом.
Але вже на другому саміті 2022 року, після початку повномасштабної російської агресії, стало очевидним, що деокупація Кримського півострова мирним шляхом неможлива. Учасники саміту, які представляють вже 59 країн і міжнародних організацій, ухвалили тоді спільну заяву, в якій "висловили занепокоєння і рішуче засудили неспровоковане та невиправдане вторгнення Росії, її агресивну війну проти України, особливо використання тимчасово окупованого Кримського півострова та українських територіальних вод для війни".
Читайте також: Багато хто зруйнується: є дві тенденції, які хвилюють людей у Криму
"На жаль, другий саміт був менш ефективним: він мав жорсткіше реагувати з питання звільнення Криму, політично задекларувати те, що звільнення Криму переходить з "дипломатичного" на "військовий" шлях. Проігнорував саміт і питання про сучасний стан українців Криму в окупації", - зазначив тоді представник Крайової Ради українців Криму та головний редактор газети "Кримська світлиця" Андрій Щекун.
Розплющились очі
У нинішньому, третьому саміті "Кримської Платформи" взяли участь представники вже понад 60 держав та міжнародних організацій. Одні приїхали до Києва особисто, інші брали участь онлайн. Деякі візити можна назвати історичними. Наприклад, уперше за 22 роки Україну відвідав президент Португалії.
Відкриваючи третю "Кримську платформу", Володимир Зеленський вкотре заявив, що Крим буде звільнено, як і всі інші території України, які зараз перебувають під російськими окупантами.
"Україна не торгує Кримом і сама обиратиме шлях деокупації півострова", - сказав глава держави. При цьому всі учасники заходу поділяли думку, що наразі деокупація Криму мирним шляхом неможлива.
На думку голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, представники Заходу на саміті все ж таки визнали свої помилки.
"Після першого Установчого саміту говорили про те, що звільнення Криму можливе лише в діалозі з Росією шляхом пошуку різних компромісів. Але потім сталося повномасштабне вторгнення російських військ. Ці страшні злочини російських військових на території багатьох областей, материкової частини України протверезили світових політиків. Вони розкрили їм очі" , - сказав Рефат Чубаров.
Як зазначив Чубаров, який був присутній на саміті особисто, у виступі прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні прозвучала фраза про те, що позиція багатьох європейських політиків у 2014 році була помилковою. Західні країни повністю не зрозуміли масштабу того, що відбувалося, і, можливо, сподівалися, що імперські устремління Москви цим і обмежаться.
"Для нас і раніше не було різниці між Донбасом та Кримом. І ту, й іншу територію треба було звільняти, - зазначає у коментарі "Апострофу" Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI", головний редактор журналу "Чорноморська безпека" Михайло Гончар, - Але наші західні партнери виділяли ці дві території в різні кейси. Тепер ось добре, що вони прозріли".
Бізнес-бум
Важливою темою для обговорення стало майбутнє Криму після деокупації. За словами Зеленського, для відновлення економіки вже укладено контракти із десятками західних компаній. Вони готові розпочати роботу на півострові одразу після звільнення території від російських окупантів.
"У рамках заходів Третього саміту "Кримська платформа" було підписано Меморандум про співпрацю та партнерство представників бізнесу для відновлення та розвитку підприємництва в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі", - повідомила Постійний представник президента в Автономній республіці Крим Таміла Ташева.
За словами Ташевої, серед підписантів представники як українського, так і міжнародного бізнесу.
"Деякі з них починали в Криму, але після 2014 року були змушені переїхати на материкову частину України. Наразі знову у справі", - зазначила представник президента в АРК.
"Розвинена інфраструктура, великі ІТ-кластери, міжнародні інвестиції, інтеграція в європейську систему автомобільних та туристичних маршрутів, функціонування міжнародних аеропортів, перезапуск та зміцнення туристичного бізнесу, організація великих фестивалів, відкриття місцевих майстер-класів, підтримка ремісничого виробництва, інвестиції у розвиток малого та середнього бізнесу, реалізація концепту цілорічного курорту з постійним потоком туристів із країнами Азії, Європи та Африки, відкриття сучасних міських парків – все це має стати реальністю для Криму”, – перерахувала все заплановане в рамках реінтеграції Криму в Україну Таміла Ташева.
Що не так
"Третій Саміт "Кримської платформи" показав, що нас підтримують наші партнери, кількість яких зросла. І це добре", - каже у коментарі "Апострофу" юрист-міжнародник, колишній представник президента України в АРК Крим Борис Бабін.
Експерт, проте, виділив і недоліки саміту.
"У мене викликала стурбованість відсутність експертних механізмів. Саміт названий міжнародним, але там був присутній лише один іноземний експерт – представник Естонії. Можливо, що до нас хотіли приїхати й інші іноземні експерти, але чомусь не приїхали. Я це пов'язую з роботою організаторів заходу. У даному випадку я б порадив їм покращити цей момент у майбутньому. Адже нам цікава думка не тільки українських експертів", - сказав Бабін.
Крім того, за словами Бориса Бабіна, влада обіцяла в середині серпня ухвалити документ "Стратегія деокупації та інтеграції Криму". Але його досі немає.
"Я не знаю чому. Ось це у мене і викликає певні занепокоєння", - резюмував експерт.
А ось на думку Михайла Гончара, "Кримська платформа" має змінити формат.
"Одна справа, коли в 2020 році ця платформа формувалася, і інша справа зараз, - каже Гончар, - Тоді була одна ситуація, а зараз інша. У нас окуповано більше територій і, на мій погляд, "Кримська платформа" має один суттєвий недолік - ми виносимо Крим в окреме питання".
За словами експерта, у 2014 році наші західні партнери нав'язали нам концепцію розглядати Крим та Донбас окремо.
"Кримська платформа має трансформуватися в Чорноморську платформу звільнення від російської військової присутності в країнах Причорномор'я, включаючи Грузію з окупованою Абхазією та Південною Осетією і навіть Молдову з Придністров'ям, - зазначив Гончар, - Наша влада має про це подумати. Я думаю, що і Молдова, і Грузія також не будуть проти".
Читайте: Буде ще більше подібних новин: у ГУР розповіли деталі "бавовни" на базі ЧФ у Перевальному
