Центральна виборча комісія (ЦВК) відмовилася призначати на осінь перші вибори в низці об'єднаних територіальних громад (ОТГ), пославшись на законодавчу колізію. Незважаючи на бурхливу реакцію топ-чиновників, це рішення вигідне і провладним партіям, і опозиції: немає виборів – немає переможців і переможених на старті президентської кампанії.
Відклавши вибори в ОТГ, ЦВК знову дала привід вимагати зміни її складу, яка не відбувається з 2014 року. Лобісти цієї ідеї у Раді хочуть провести ротацію вже у вересні, після того як парламент повернеться з канікул. Але головним наслідком сформованої ситуації може стати повна зупинка реформи децентралізації в Україні, про що говорять співрозмовники "Апострофа".
У довгий ящик
На засіданні 9 серпня ЦВК звернулася до парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя з проханням роз'яснити з точки зору закону питання проведення референдумів. Закон "Про всеукраїнський референдум" від 6 листопада 2012 року Конституційний суд України (КСУ) визнав неконституційним ще у квітні, розбираючи подання 57 народних депутатів, внесене у грудні 2014 року. З того часу в юридичних колах точиться суперечка: якщо цей закон скасовано, то, ймовірно, автоматично відновив дію закон "Про всеукраїнський і місцевий референдум" від 3 липня 1991 року. Але в такому разі об'єднання тергромад або їх приєднання до більш великого утворення можливе тільки за результатами місцевого референдуму. Сценарій проведення виборів у новій ОТГ входить з цим законом в колізію. Офіційно звернення ЦВК в комітет Ради продиктоване бажанням прояснити ситуацію.
Щоправда, ідея роз'яснити ситуацію у Верховній Раді викликала подив у Конституційному суді. Суддя Василь Лемак, який був доповідачем з боку КСУ з питання референдуму, стверджує: закон вимагає від Центрвиборчкому звернення саме в цей суд. "Якщо говорити по суті, то необхідності такої і немає, тому що суд не встановив в рішенні можливості застосування попереднього закону [про референдум], бо не вважав це за необхідне. Суд і не міг встановити, тому що попередній закон 1991 року має значно ширший предмет і головне – очевидно не узгоджується з Конституцією 1996 року", - написав Лемак на своїй сторінці в Facebook.
Однак для ЦВК тут важлива політична сторона питання, про що говорять не під запис. "Насправді одні парламентарії нас лякають переслідуванням за законом за те, що ми не призначаємо вибори в ОТО, інші – що ми збираємося це зробити: а це буде замахом на права громад без проведення референдуму. Якби було рішення профільного комітету, то якщо не юридично, то хоча б політично з нас була би знята відповідальність. Проти нас працює невизначеність статусу більшості членів ЦВК і нападки з цього приводу. Ось ми і не хочемо, щоб нас звинуватили у підтримці тієї чи іншої сторони", - пояснює логіку комісії один з її членів, який попросив "Апостроф" про анонімність.
До речі, це позиція лише частини Центрвиборчкому, хоча і більшості членів. За інформацією "Апострофа", заступник голови Андрій Магера, члени комісії Катерина Махніцька, Ігор Жиденко, Олег Діденко, Олександр Осадчук виступають за проведення виборів в ОТГ. Як запевняє співрозмовник видання в ЦВК, до цієї п'ятірки можна зарахувати ще одного члена комісії Валерія Шелудька, який не голосував з причини відпустки.
Як писав "Апостроф", у 12 з 15 членів Центрвиборчкому, включаючи його голови Михайла Охендовського, семирічний термін повноважень закінчився ще 1 червня 2014 року. А 3 лютого 2017 року закінчився термін повноважень вже 13-го члена комісії. Комісія залишається заручником рішення Ради, яка дозволила старому складу ЦВК працювати, поки йому не знайдуть заміну.
Cui bono
Щоб ще сильніше убезпечити себе від критики, на засіданні 16 серпня Центрвиборчком змінив порядок призначення виборчого процесу в ОТГ. Згідно із законодавством, перші місцеві вибори в ОТГ призначаються не пізніше ніж за 70 днів до дня голосування. Як правило, це остання неділя жовтня або квітня. Щоб вибори відбулися 28 жовтня цього року, ЦВК мав винести відповідне рішення 17 серпня, чого так і не зробив. Замість цього комісія встановила, що, як виняток, голосування може бути призначене на будь-яку іншу дату.
"Якщо комітет збереться і дасть роз'яснення, образно кажучи, сьогодні, нам нічого не буде заважати, виходячи з їхніх висновків, розглянути це питання завтра. Однак депутати негласно у комітеті кажуть, що вони не будуть ухвалювати жодного рішення, бо не хочуть брати на себе відповідальність [за наслідки], - прокоментував "Апострофу" член комісії Олександр Шелестов.
"ЦВК не хоче бути крайнім у ситуації, коли незрозуміло, який закон діє, - пояснив "Апострофу" політолог Вадим Карасьов. – Якщо питання не прояснити, результати виборів і рішення про зміну меж тергромад будуть оскаржені".
Втім, усіх собак вже вішають саме на Центрвиборчком. Віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадій Зубко написав на своїй сторінці в Facebook, що перших виборів чекають в 98 громадах, додаткових – у 53-х, а це "більше мільйона громадян". Юридичних перешкод для відкриття виборчого процесу він не бачить.
Цікавіше трактування його шефа – голови Кабміну Володимира Гройсмана. "Незважаючи на численні звернення громадськості, ЦВК не змогла ухвалити рішення щодо виборів в ОТГ. Поважаючи незалежність ЦВК, вважаю, що за спробою зупинити децентралізацію стоять брудні політичні ігрища. Всім, хто хоче зупинити децентралізацію, ще раз наголошую – не вийде", - написав він на своїй сторінці в Facebook, назвавши реформу "найважливішою для людей". Твердження не голослівне: співрозмовники видання в місцевих адміністраціях, які курують хід реформи на своєму рівні, говорять про чутки, які дійшли до них, щодо зупинки децентралізації і навіть її згортання.
"В такий сценарій я не вірю. Просто навколо ЦВК знову створюється нездоровий ажіотаж, щоб змусити супротивників ротації складу здатися", - запевнив "Апостроф" політолог Кость Бондаренко. Як писало видання, проти "перезавантаження" Центрвиборчкому довгий час виступала друга партія влади "Народний фронт" (НФ) через побоювання, що новий склад комісії буде підконтрольним Адміністрації президента (АП) і дасть старт достроковим виборам у Раду. А для НФ з його низьким рейтингом це б означало випадання з політики.
Народний депутат від Радикальної партії Ігор Попов бачить політичне підґрунтя іншого штибу. "У "Батьківщині" кожен тур виборів в ОТГ використовують для пропаганди слогану "Юлія Тимошенко – електоральний лідер". Хоча при цьому дещо вільно оперують статистикою, змішуючи кандидатів, висунутих партією та "підтриманих партією". Штабу [президента Петра] Порошенка такі праймеріз ні до чого, тому їм, очевидно, вигідно відкласти вибори в ОТГ до президентської кампанії. А правове обґрунтування яке знайшли", - пояснив парламентарій "Апострофу".
Погоджуючись із цією версією, у президентському іменному блоці звертають увагу, що партія Тимошенко відмовчується щодо дій ЦВК. "Адже вони могли б засудити "злочину владу", яка в своїх інтересах позбавляє народ волевиявлення", - прокоментував не під запис народний депутат від "Блоку Петра Порошенка".
Якщо це пояснення вірно, то вибори в ОТГ пройдуть нескоро, а значить, децентралізацію поставили на ручник. Це в стилі влади, яка так вчинила з багатьма іншими питаннями, для яких немає швидкого рішення або воно не вигідне для неї. Інша справа, що не факт, що вибори в ОТГ відбудуться і в наступному році: після президентської кампанії країна відразу перемкнеться на парламентські вибори. І знову питання об'єднаних громад ризикує зникнути з порядку денного Центрвиборчкому...
