Відносини України з Польщею, одним з головних її партнерів, останнім часом загострилися. Польські політики несхвально висловлюються на адресу влади України, висувають претензії на український Львів і заявляють про неготовність Києва вирішувати існуючі проблеми. Чим це може обернутися, чи ризикує Україна втратити потужного союзника на європейській арені та в чому помиляються і поводяться наївно політики у Києві, оцінюючи причини та масштаб конфлікту, розбирався "Апостроф".
Словесна атака
У п'ятницю, 17 листопада, у Кракові відбулося надзвичайне засідання співголів консультаційного комітету президентів України і Польщі. Зустріч, в якій взяли участь заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв та керівник Офісу президента Польщі Кшиштоф Щерський, ініціював Петро Порошенко після того, як у відносинах двох держав намітилася певна криза. Сторони домовилися про те, що необхідно зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт і відновити їх.
Напруга у відносинах між Києвом і Варшавою стала наростати після справжньої словесної атаки польських політиків і дипломатів проти України. Із заявою щодо українського питання встиг виступити навіть президент Польщі Анджей Дуда, який зажадав від Порошенка усунути від влади політиків з антипольськими поглядами.
Але рекордсменом за кількістю недружніх випадів можна сміливо назвати міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського, який на початку листопада побував з візитом в Україні.
"До цього дня ми стискали зуби, оскільки, враховуючи нашу військово-політичну доктрину і безпеку, збереження незалежної України є безцінним. Однак ми вважаємо, що нас використовують, що Україна досить безтурботно дивиться на цю проблему і виходить з розрахунку, що ми безумовно будемо підтримувати безпеку і незалежність України, стояти на її стороні в конфлікті з Росією і не вимагати вирішення двосторонніх проблем", - заявив головний польський дипломат.
Ващиковський назвав "кісткою незгоди" у двосторонніх відносинах історію і освіту, а також питання повернення польській громаді в Україні церковного майна – костелів і парафіяльних будинків. Побувавши у Львові, глава польського МЗС не знайшов "оптимістичних новин" для свого президента і вирішив не рекомендувати тому відвідувати Україну (такий візит запланований на грудень).
Польський міністр також анонсував заборону на в'їзд в країну українцям, які сповідують "антипольські погляди". Судячи з усього, одним з них став директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, який, за неофіційною інформацією, став у Польщі персоною нон ґрата. А в суботу, 18 листопада, стало відомо, що в Польщу не пустили українця з "чорного списку" - Святослава Шеремету, секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. Йому повідомили про заборону на в'їзд до країни на рік.
Що стосується скандальних заяв, то незабаром після Ващиковського такою відзначився й віце-консул генерального консульства Польщі в Луцьку Марек Запур, який назвав український Львів польським містом. І хоча за деякий час чиновник став стверджувати, що його слова неправильно зрозуміли, в загальній картині загострення польсько-українських відносин його заява збереглася.
Віце-консул генерального консульства Польщі в Луцьку Марек Запур назвав український Львів польським містом
На тлі цих подій у Варшаві пройшов багатотисячний марш ультраправих, одним із його гасел було: "Пам'ятаємо про Львів і Вільнюс".
У той же час українське МЗС, відповідаючи на випади польської сторони, дотримувалося досить помірної риторики, відзначаючи, що "позиція України є абсолютно дружньою і конструктивною". "Ми виходимо з того, що більшість українців позитивно ставляться до Польщі, незважаючи на відмінності в оцінках складного історичного минулого. І у нас є чітке розуміння необхідності подальшого зміцнення співпраці з Польщею в інтересах обох народів", - говорилося в заяві відомства.
В усьому винна політика
Редактор українського порталу в Польщі Prostir.pl Ігор Ісаєв пояснює, що напружена ситуація у відносинах двох держав склалася ще трохи раніше.
"У 20-х числах жовтня в Києві перебував польський віце-прем'єр Петро Глинський, і йому не вдалося домовитися з українською стороною про відновлення ексгумації поляків-жертв різних репресій на території України. А для Польщі це – важлива тема. Навесні минулого року Український інститут національної пам'яті порадив це заблокувати, поки Польща не з'ясує питання знищених українських пам'ятників на своїй території. З того моменту почався обмін "гарячою картоплею" між сторонами, - розповідає журналіст "Апострофу". – З української сторони цю "гарячу картоплю" перекидає тільки Український інститут національної пам'яті, усі інші державні установи намагаються бути дуже стриманими, але інститут і особисто В'ятрович відповідають трохи різкіше, ніж інші українські органи. Але це зрозуміло, бо проти В'ятровича в Польщі піднялася абсолютно незрозуміла хвиля ненависті на державному рівні".
Серед причин загострення відносин він називає також прийдешні перестановки в польському уряді.
"На початку грудня в Польщі буде переформатування уряду, і міністр Ващиковський – одна з перших персон на виліт з цього уряду, тому, я думаю, Ващиковський і його відомство вирішили жорстко висловлюватися стосовно України, щоб показати, мовляв, ми дійсно працюємо", - пояснює Ісаєв.
Історик та політолог Євген Магда зазначає, що напередодні перекроювання уряду і майбутніх виборів у Польщі правляча партія "Право і справедливість" свідомо використовує радикальну риторику щодо України.
"Для партії "Право і справедливість" історична політика – це органічна частина її внутрішньої політики. І зараз на тлі переформатування уряду і очікування відставки пана Ващиковського, а також майбутніх виборів партія хоче монополізувати "правий" фланг. Вони використовують ту тему, яка для них зрозуміла, яка знаходить відгук у серцях значної частини їхніх виборців. І Україна – заручниця того, що Польща випереджає нас у своєму політичному розвитку, що польські політики оперують не цукром і гречкою, а питаннями цінностей", - зазначає експерт в коментарі "Апострофу".
Політологи вважають, що напередодні перестановок в уряді і виборів у Польщі правляча партія "Право і справедливість" свідомо використовує радикальну риторику щодо України
На думку народного депутата, співголови депутатської групи з міжпарламентських зв'язків із Польщею Оксани Юринець, такі заяви носять виключно внутрішньополітичний характер і не можуть значно вплинути на відносини двох держав.
"Є заяви однієї особи, які тривають в період декількох тижнів, коли почалися розмови про ротацію в уряді, зокрема про ротації в МЗС. Тому треба розуміти, що іноді політичні амбіції можуть превалювати над професіоналізмом, - зазначає нардеп. – Це були не ноти, не офіційні заяви, а просто заяви в коментарях та інтерв'ю. Трактувати їх як відносини країни проти країни не варто. У Кракові проходила зустріч, і я думаю, що це дасть відповіді й розставить крапки над "і", дасть певні рішення".
Політолог Євген Магда також упевнений, що засідання консультаційного комітету України і Польщі у Кракові допоможе досягти взаєморозуміння.
"Період непростий, але треба розуміти, що відносини України і Польщі важливі, що псувати їх далі не можна, бо це може призвести до негативних наслідків не тільки в двосторонніх відносинах, але і для відносин у всій Центральній Європі. Тому я думаю, що шанси на порозуміння, на зменшення напруги є, інше питання, що ці шанси треба реалізувати", - вважає він.
Однак журналіст Ігор Ісаєв впевнений, що поки в української сторони немає чіткого розуміння, як далі будувати відносини з країною-сусідом, особливо беручи до уваги той факт, що партія PiS зі своїми радикальними настроями у владі надовго.
"В Україні панує дитяче здивування щодо останніх подій, немає розуміння, звідки це в Польщі виникає. А це виникає з того, що в Польщі розкрили крила більш радикальні спільноти, особливо радикальні щодо діалогу з Україною. Київ з цим нічого не робив останні роки, тому Київ страждає від злочинної бездіяльності. Особливо враховуючи, що уряд "Права і справедливості" дуже скоро не зміниться, що підтверджують соціологічні опитування і досить поганий стан польської опозиції, - зазначає журналіст. – Наївна віра, що все у відносинах з Україною відкотиться назад, теж помилкова. Так не станеться, рівень напруги в історичних питаннях дуже сильно виріс. І навіть лібералам, коли вони прийдуть до влади, буде важко погасити пожежу, бо спільноти, які вимагають радикального ставлення до України в історичних питаннях, просто так нікуди не подінуться. Крім того, треба розуміти, що у польської умовно ліберальної спільноти немає альтернативної позиції щодо України, вони переймають наратив чинного уряду".
