Поїздка української делегації на Всесвітній економічний форум в Давосі принесла чимало новин. Втім, вони здебільшого були пов'язані з конфузами, непорозуміннями, а також порожніми заявами українських чиновників про "мільярдні інвестиції" і "діджиталізацію". Чому українські топ-чиновники в Швейцарії запам'яталися "фейлами" і "фейками", а також про причини того, чому участь в одній з головних міжнародних подій року Україна записує собі в пасив, розбирався "Апостроф".
Трамп проти Грети на трибуні Давосу
Попри щорічні заяви експертів про те, що Економічний форуму у Давосі (ВЕФ) "вже не той що був раніше", даний захід залишається однією з головних міжнародно-політичних подій року. Ювілейний 50-й Всесвітній економічний форум за рівнем представництва явно випереджав минулорічний захід. Зокрема, приїхав сам Дональд Трамп, виступивши із "передвиборчою промовою", як її вже встигли охрестити ЗМІ. Президент США також встиг посперечатися з Гретою Турнберг про кліматичні зміни, але в результаті дещо неочікувано приєднався до екологічної ініціативи ООН з посадки мільярду дерев. Загалом, тема екології та кліматичних змін була головною на цьогорічному форумі. Також світові лідери обговорювали теми "діджиталізації", вповільнення темпів зростання світової економіки та інші глобальні й локальні проблеми.
Такий дещо аполітичний порядок денний Всесвітнього економічного форуму склався внаслідок того, що для глобальних гравців він вже давно не є майданчиком обговорення чи прийняття рішень.
"У нашому медійному просторі значення Давоського економічного форуму традиційно дещо перебільшують. Для прикладу, як перебільшують значення Євробачення. Глобальна еліта не надто серйозно сприймає заяви на ВЕФ. Цей форум радше потрібен гравцям з другого та третього світу - до яких відноситься і Україна - яким потрібно прокомунікувати між собою, зустрітися з інвесторами тощо. Але Форум не є майданчиком для вироблення стратегічних рішень", - розповів "Апострофу" політичний консультант Ярослав Божко.
Утім, для нашої країни даний форум був гарним шансом покращити свій імідж в очах світових "китів" фінансово-економічної сфери. Але, на жаль, українська влада спромоглася показати на Всесвітньому економічному форумі лише непрофесіоналізм та відсутність навіть базових знань про реалії світової політики та економіки.
Одкровення про ЄС у виконанні Арахамії
Фронтменом української делегації в Давосі став президент Зеленський, який перед майже порожньою залою проголосив наповнену пафосом промову, в якій запам'яталася хіба що "домашня заготовка" у вигляді заклику організувати для України "ентер" до ЄС в зв’язку з тим, що Британія вирішила здійснити "екзіт".
Усе це виглядало б хоч якось органічно, якби після виступу Зеленського міркуваннями про перспективи євроінтеграції України не вирішив поділитися Давид Арахамія. Головний "слуга народу" в українському парламенті заявив всьому світу про тиск на Україну.
"Багато сусідніх країн тиснуть на нас, схиляючи до так званої "гармонізації законодавства". Однак я вважаю, що для України це неправильно. Якщо слабка економіка об'єднується з сильною, то вона завжди буде залишатися слабкою, граючи за однаковими правилами. Якщо ми гармонізуємося, то можемо стати найслабшою економікою в ЄС, чимось на зразок Словенії. Будучи величезною державою, ми будемо мати дуже малий вплив, оскільки правила гри вже існують", - заявив журналістам Арахамія.
Давід Арахамія
Дуже дивно, що Арахамія вирішив навести в якості ілюстрації своїх переконань "бідну Словенію”. Авжеж, можна списати ці слова на банальну помилку - в Зекоманді полюбляють плутати назви країн: Литву вони називати Латвією, а Канаду — Канадією. Але навіть якщо головний парламентський "слуга" хотів назвати Словаччину замість Словенії, то все одно він явно промахнувся. Бо ні Словаччина, ні Словенія не є найбіднішими країнами ЄС. Більш того, Словенія за своїми економічними показниками взагалі є найкращим прикладом успішної євроінтеграції пост-соціалістичної країни.
Але головна проблема - навіть не в слабкій обізнаності Арахамії. Фактично головний парламентський "слуга" поставив під сумнів щирість закликів Зеленського про готовність України увійти до ЄС. До того ж сказано це все було російським журналістам. В результаті виходить, що Заходу українці на форумі розповідають одні речі, Росії - мало не протилежні. Яким після цього буде рівень міжнародної довіри до України? Відповідь очевидна.
"Представники президентської сили - непрофесійні і неосвічені. Але тут немає чому дивуватися — людям просто пощастило потрапити до влади, і вони вважають себе найрозумнішими. І до того ж, судячи з усього, не слухають радників. І спроби Арахамії потім взяти свої слова назад тільки підтверджують це", - розповів "Апострофу" політолог Олексій Голобуцький.
Як повідомляли журналісти з українського представництва в Давосі, після "одкровень" Арахамії його мало не всією делегацією просили більше ні слова не казати про євроінтеграцію. І якби все обмежилося лише цією заявою Арахамії, то в принципі все було б ще непогано...
Як Гончарук Укрзалізницю німцям передавав
Сенсацією стала заява прем’єр-міністра України Олексія Гончарука на українському сніданку в Давосі про те, що Україна на 10 років передає "Укрзалізницю" німецькій компанії Deutche Bann. Але не встигли в Україні навіть толком осмислити слова прем’єра, як пролунала офіційна заява Deutche Bann. Там пояснили, що ні про яке управління не йдеться і німецька компанія лише консультуватиме українців.
Олексій Гончарук
Невже український прем’єр був не в курсі того, який меморандум насправді підписував? Проста логіка дозволяє відкинути це припущення. Скоріше Гончарук на тлі нещодавнього "касетного скандалу" так поспішав похвалитися успіхами в Давосі, що не надто роздумував над формулюваннями.
"Від Гончарука почали чекати дуже конкретних і чітких результатів після скандалу зі зливом аудіозаписів. Яких він, вочевидь, не може дати. І тому Гончарук комунікує таким чином, щоб показати великі досягнення, маючи в реальності доволі посередні події", - вважає Ярослав Божко.
Вирішивши попіаритися успіхами в Давосі, Гончарук продемонстрував черговий провал комунікаційної політики і лише підтвердив тезу про готовність українського політикуму заради піару йти на перебільшення своїх успіхів та навіть відверті фейки. Тому не дивно, що на Заході сприйняли з великим скепсисом обіцянки президента про персональних "няньок" для інвесторів та податкові пільги.
"Україні потрібна чітка програма, конкретні пропозиції, які направлені не та ще, щоб "хайпанути", а щоб запропонувати те, що зацікавить всіх топ-гравців. Але поки що влада займається тим, що намагається видати бажане за дійсне, розповідаючи, як у нас все класно. І такі заяви дуже небезпечні в контексті відносин з іншими країнами. Коли влада висловлює різні ініціативи, всі насамперед дивляться на практику. У нас борються з ігорним бізнесом — але він існує, у нас вимагають зниження цін на пальне — вони залишаються на тому ж рівні. І тому обіцянки, що все буде не так як завжди - без проведення реальних реформ - виглядають як відверта дурниця. Адже інвестори чудово знають, яка ситуація в Україні, і тому тричі подумають, перш ніж вкладатися в країну з непрацюючими судами і правоохоронною системою", - зазначив Олексій Голобуцький.
Звісно ж, не провалами єдиними означилися українські відвідини Давосу. Але на жаль, сильні і цікаві спікери та озвучені ними нетривіальні думки та ідеї просто загубилися на фоні "ляпів" з боку перших осіб української держави. І якщо Зеленський не хоче подальших серйозних репутаційних втрат для себе і України, то в майбутньому до подібних заходів його команді варто готуватися більш ретельно. Або ж не ганьбитися й не їхати на них взагалі...
