У Мадриді продовжує роботу 36-й саміт НАТО, який розпочався у вівторок, 28 червня. З'їзд лідерів країн Альянсу став із ключових після завершення Холодної війни на тлі війни РФ проти України та погроз Кремля на адресу Литви, яка перебуває в НАТО. Напруження військово-політичного протистояння з путінською росією зумовило програму саміту, учасники якого вирішили переглянути стратегічну концепцію Альянсу та розглянути додатковий пакет допомоги Києву. "Апостроф" розбирався, яке значення для інтересів нашої країни має нинішній саміт.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг незадовго до початку саміту заявив німецьким журналістам, що Альянс має намір суттєво переглянути бачення стратегічних реалій сучасного світу.
"Ми схвалимо нову стратегічну концепцію, а також зміцнимо нашу обороноздатність і ухвалимо рішення про комплексний пакет допомоги Україні", - заявив Йєнс Столтенберг у недавньому інтерв'ю журналу Der Spiegel.
Тема України проходить червоною ниткою по всій програмі саміту, який триватиме до 30 червня. У перший день саміту президент Володимир Зеленський переговорив телефоном з Єнсом Столтенбергом, який вкотре запевнив українського президента у готовності допомагати нашій країні.
"Поговорив із президентом Зеленським про агресивну війну Росії. На нашому саміті НАТО ми посилимо підтримку нашого близького партнера України – зараз і в довгостроковій перспективі", – написав генсек НАТО у Twitter.
Нова концепція
Перед початком з'їзду Єнс Столтенберг повідомив, що НАТО має намір перевести в режим підвищеної бойової готовності близько 300 тис. військовослужбовців, що виправдано на тлі кремлівської агресії проти України та провокаційних заяв російської верхівки щодо Литви.
Спілкуючись із журналістами перед початком другого дня саміту, генсек Столтенберг явно дав зрозуміти, що в оновленій стратегічній концепції НАТО РФ фігуруватиме як явний воріг. Для Альянсу це буде офіційним розворотом на 180 градусів, оскільки в концепції, ухваленій у 2010 році, Москва була названа "стратегічним партнером".
Він також уточнив, що Китай не розглядається як противник, і в документі згадуватися не буде.
"Є очікування, що коли лідери (країн НАТО - "Апостроф") узгодять сьогодні стратегічну концепцію, вони чітко заявлять, що Росія становить пряму загрозу нашій безпеці. І це, звичайно, буде відображено у всій концепції", - сказав Єнс Столтенберг.
В результаті, не відкладаючи рішення в далеку скриньку, лідери країн Організації Північноатланічного договору (НАТО) ухвалили нову стратегічну концепцію, згідно з якою Російська Федерація становить загрозу безпеці в євроатлантичному регіоні.
Альянс своїми рішеннями демонструє готовність дати блискавичну відповідь на випадок, якщо кремлівським "стратегам" спаде на думку прямо вдарити по одній із країн НАТО. У тому числі з урахуванням недавніх хамських заяв російського МЗС про те, що колони, які йдуть із західною технікою в Україну, нібито є "законними цілями" для окупантів.
Командування військами Альянсу переведе на східний фланг НАТО ще більше техніки, озброєнь, боєприпасів та частин ППО, посиливши командні пункти та логістику.
"Цьогорічний саміт НАТО є трансформаційним за своєю суттю, оскільки Альянс вперше з кінця Холодної війни зіткнувся з такими викликами безпеки. Кремль ще до відкритого вторгнення в Україну вимагав від Брюсселя "гарантії", погрожуючи не лише нам, а й Польщі та країнам Балтії, Рішення переглянути стратегічну концепцію і посилити військовий компонент блоку – абсолютно адекватна реакція. І Кремлю на цьому саміті було надіслано чіткого сигналу, що час для шантажу та погроз вичерпано", - заявив глава Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Зелене світло для шведів та фінів
Наступною темою для саміту стало подальше розширення Альянсу за рахунок приєднання Фінляндії та Швеції. Уряд Туреччини, який раніше ветував їхнє членство в блоці, відмовився від заперечень.
Анкара, Стокгольм та Гельсінкі на полях мадридського саміту підписали меморандум, націлений встановити механізм взаємодії на всіх рівнях влади. Сторони очікують, що таке рішення допоможе зміцнити "співпрацю з протидії тероризму, організованій злочинності та загальним викликам".
Фінляндія та Швеція зобов'язалися боротися з тероризмом відповідно до положень документів та політики НАТО, а також погодилися виконати важливу умову Туреччини – розглянути заявки цієї країни про депортацію чи екстрадицію, враховуючи розвідувальні дані, надані Анкарою.
Уряди Швеції та Фінляндії у меморандумі вказали намір розслідувати факти можливого фінансування та вербування членів Робочої партії Курдистану, яку Анкара вважає терористичною, а також інших терористичних організацій.
Раніше Анкара блокувала вступ двох скандинавських держав до НАТО на тій підставі, що ті нібито "приховують терористів".
Розширення НАТО вигідне Україні через дві обставини. По-перше, це створює додатковий воєнно-політичний тиск на Кремль. По-друге, чим більше в Альянсі заможних і добре озброєних держав, то краще. Бо в такому разі НАТО матиме більше можливостей для сприяння Україні.
Київ просить ППО
Президент Зеленський, зідзвонившись напередодні саміту з Єнсом Столтенбергом, попросив НАТО про сприяння, наголосивши на потребі ЗСУ у потужній протиракетній обороні.
Звертаючись безпосередньо до учасників саміту, глава держави попросив Альянсу про допомогу, щоб зупинити російський терор.
"Війна не повинна затягуватися. Щоб цього не було, щоб ми зламали російську артилерійську перевагу, нам потрібно набагато більше таких сучасних систем, сучасної артилерії", - сказав Володимир Зеленський, повторивши прохання про постачання сучасних протиракетних комплексів та систем ППО.
Такі постачання, як наполягає Володимир Зеленський, здатні зламати тактику РФ щодо знищення міст та мирного населення.
"Відстань від Києва до Мадриду – менша, ніж дальність тих ракет, які застосовуються проти нас. Хіба може одна держава відповісти на таку загрозу без допомоги партнерів? Ви можете надати цю допомогу", - наголосив глава держави.
Він також закликав підтримати Київ не лише озброєннями, а й фінансами та санкціями проти РФ, які суттєво ускладнюють Кремлю можливість "оплачувати війну".
"Для НАТО настав момент істини. Очікується, що після мадридського саміту постачання зброї та техніки піде у вищому темпі. Лідери окремих країн Альянсу прямо кажуть, що Україну негайно слід дати системи ППО і ракетні системи не просто для придушення російської артилерії, а для створення передумов для ефективних тактичних та стратегічних наступальних операцій зі звільнення територій. Інакше, як визнають західні аналітики, війна може тривати роками, що не відповідає ні нашим інтересам, ні інтересам НАТО", - зазначив у коментарі "Апострофу" генерал, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.
У будь-якому випадку відомості, що стосуються деталізації поставок озброєнь та номенклатури, можуть не озвучуватись публічно через вимоги секретності. Важливо, що країни НАТО (приклад стійкості Литви тут показовий) демонстративно проігнорували кремлівські погрози, відкрито маючи намір дати відсіч противнику, якщо він вирішить посягнути на територію країн Альянсу.
