RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Політика
Погляд

Залягти на дно в Анкарі: про що розмовляли глави розвідок США та Росії

Розмова Бернса і Наришкіна, схоже, стосувалася ядерної зброї та обміну полоненими

Розмова Бернса і Наришкіна, схоже, стосувалася ядерної зброї та обміну полоненими Фото:

У Туреччині відбулася зустріч глав Центрального розвідувального управління США Вільяма Бернса та Служби зовнішньої розвідки РФ Сергія Наришкіна. Спілкування проходило за умов, вкрай невигідних для держави-окупанта. Які саме установки Вільям Бернс міг донести російському "колезі" і чому їхню зустріч не можна вважати змовою за спиною у Києва, читайте у колонці керівника Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталія Кулика.

Зустріч шефа ЦРУ та глави російської СЗР проходила в умовах, які були максимально невигідні Москві. Відхід з Херсона, провал ядерного шантажу та фейків про "брудну бомбу", а також відсутність союзників, окрім Тегерана та режиму Лукашенка. Навіть Китай, який бачився Москві умовним союзником, стрімко дистанціювався від кремлівського ватажка, заявивши про категоричну неприпустимість використання ядерної зброї.

Незважаючи на те, що на Заході сприймають Наришкіна як одного з представників Кремля, який ще не втратив зв'язок з реальністю, він зустрічався з Бернсом, "відповідно до посади". ЦРУ та СЗР – дві структури, які відповідають за зовнішню розвідувальну активність. Якби Наришкін був головою ФСБ, його б на переговорах в Анкарі не було.

Зустріч Бернса та Наришкіна не була навіть близько переговорами про "заморожування" війни або "договорняком" за спиною у Києва. Мала місця дипломатія спецслужб, обговорення умов та динаміки війни РФ проти України, у тому числі, з метою створення певної "гарячої лінії" для обговорення найгостріших питань конфлікту, який уже вийшов на світовий рівень.

Читайте: Роздіти Путіна до трусів: скільки мільярдів репарацій Росія передасть Україні

Судячи з інформації від обізнаних джерел, основних тем для розмови було дві – ядерна зброя, а точніше категоричне неприйняття її використання Кремлем в Україні, а також обмін полоненими та утримуваними особами. Тут може йтися не лише про агентуру, а й громадян США, яких путінський режим може утримувати як заручників. Адміністрації Джо Байдена, яка націлюється на переобрання у 2024 році, важливо показати всередині США, що вони борються буквально за кожного громадянина, щоб повернути його додому. Не виключено, що найближчим часом ми побачимо великий обмін між Вашингтоном та Москвою.

Примітно, що розмова Бернса з Наришкіним відбувалася практично одночасно із зустріччю Джо Байдена з главою КНР Сі Цзіньпінем, під час якої сторони жорстко зафіксували, що будь-яке застосування ядерної зброї в сучасному світі є неприйнятним. Останні сподівання Кремля, що Пекін може якось підтримати росіян, звалилися. До цього на зустрічі канцлера ФРН Олафа Шольца з китайським лідером було зроблено аналогічну заяву.

Скоріш за все, Бернс буквально "на пальцях" пояснив Наришкіну, що буде з Путіним особисто і російськими військами у разі, якщо вони наважаться використовувати тактичну ядерну зброю проти нашої країни. Загальна картина ймовірної відповіді зрозуміла – найпотужніший удар неядерними силами, повне знищення російських військ в Україні, включаючи і територію тимчасово окупованого Криму, а також Путін перетворюється на законну мету для удару, оскільки його дії ставлять під загрозу безпеку всього світу.

Путін може не прислухатися до попереджень США і проігнорувати позицію Китаю з цього питання, але сумнівно, що він настільки відірвався від реальності і остаточно втратив страх. Якби все було саме так, він не ховався б у бункері і не саджав гостей за десятиметровий стіл.

Читайте також