RU  UA  EN

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Політика
Погляд

Зерно спотикання: чому Україні не варто сваритися з сусідами

Замість того, щоб йти та розмовляти, Україна вирішила підвищувати ставки

Замість того, щоб йти та розмовляти, Україна вирішила підвищувати ставки Через зерно не варто сваритися з сусідами Фото: 24tv.ua

Зернові війни між Україною та західними сусідами - Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією - ні до чого доброго не призведуть. Замість того, щоби подавати позови до Світової організації торгівлі, блокувати імпорт важливих продуктів харчування - слід проводити консультації із цими країнами. Чи можна уникнути зернової конфронтації та які можливі альтернативні шляхи вирішення щодо експорту українського збіжжя - в етері Апостроф TV розповів політтехнолог Олексій Голобуцький.

Проблема між Україною та цими трьома країнами має свою передісторію. Це був не зерновий коридор суходолом, а конкретний експорт українського збіжжя в ці держави. Тобто недовіра партнерів до українців побудована на тому, що ми скидали своє продовольство на територіях цих держав, а не здійснювали транзит. Що їм абсолютно не вигідно.

Читайте: Польща припинить допомагати біженцям з України в 2024 році: що відомо

Прем'єр Шмигаль має не лаятися з нашими сусідами від яким ми залежимо, а шукати компроміси. Бо таке зернове протистояння ні дочого хорошого нас не доведе в будь-якому разі. Адже наша держава залежить від Євросоюзу, від цих країн, які нам допомагають, де знаходиться величезна кількість наших біженців.

Наприклад, у Словаччині партія, яка не дуже добре відноситься до України і каже про те, що вона не буде надавати нам зброю та фінансову допомогу, може виграти вибори. І що тоді? І таке може відбуватися в різних країнах Європи.

Якщо ще вчора у нас проблема була тільки з Угорщиною в ЄС, то сьогодні вже з Польщею, завтра зі Словаччиною, а післязавтра взагалі може бути з будь-якою країною Євросоюзу. Тому треба домовлятися, шукати якісь механізми врегулювання, а не доводити до такої конфліктної ситуації.

Також треба розвивати своє власне виробництво. Не сировину продавати, а готову продукцію з більш довгим плечем, як це робить Туреччина. Вона закуповує наше зерно зі знижками дешевше ніж на ринку, потім переробляє у себе його на борошно, а вже потім продає по всьому світу. Ось так і ми повинні робити - займатися переробкою власного збіжжя в Україні, а потім вже експортувати готову продукцію за кордон.

Читайте: Тепер тільки морем: ще один сусід України блокує наше зерно

Читайте також