В Брюсселі триває засідання Європейської ради, на якому зокрема розглянуть питання початку переговорів про вступ України до Європейського союзу. Консенсусу серед лідерів країн ЄС поки немає. Українське питання гальмує насамперед угорський прем'єр Віктор Орбан. Також є ще кілька країн ЄС, які до кінця не визначилися щодо розширення союзу. Чи зможуть лідери країн ЄС досягнути компромісу, чого насправді добивається Орбан та яку політику слід вести Україні з сусідами - своїм поглядом в етері Апостроф TV поділився виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда.
Все залежить від того, наскільки вагомим стало рішення Єврокомісії про розблокування суми в 10 мільярдів євро для Угорщини, і наскільки достатньою вона буде для Орбана. Адже шантажисти в принципі працюють за однаковими методами і вони в цьому сенсі не є унікальними. Орбан достатньо успішно продає те, що Угорщина є членом Євросоюзу.
Але для нас, як це парадоксально не звучить, це хороша школа. Ми маємо цьому вчитися і розуміти, що потрібно вести переговори, маємо шукати союзників і важелі впливу.
Читайте: Саміт невизначеності: Брюссель бачить Київ у ЄС, але є нюанси
Не виключаю, що питання про початок переговорів з Україною буде перенесене на березень 2024 року. Але тоді це буде поразка не лише України, але й Урсули фон дер Ляєн і Європейської народної партії (ЄНП). Тобто не треба скидати з шальок терезів той факт, що питання розширення ЄС є однією з передвиборчих тем ЄНП. А на початку червня 2024 року відбудуться вибори до Європейського парламенту, де Орбан і фон дер Ляєн будуть опонентами. І тому європейські політичні сили працюють кожна на свій електорат і на свої перспективи.
Що стосується позиції словацького прем'єра Роберта Фіцо. Йому зараз немає сенсу йти дорогою Орбана і розкривати свої карти, оскільки процес європейської інтеграції України триватиме достатньо довго. Набагато цікавішим став той факт, що канцлер Австрії Карл Негаммер наголосив на тому, що Австрія не виступатиме за створення преференцій для України. І це зрозумілий факт, бо Австрія більше лобіює інтереси країн західних Балкан і їхню європейську інтеграцію. Вони мають до цього політичний і економічний інтерес. Україна для них менш цікава.
Повертаючись до Орбана, зазначу, що він хоче ще більше безкарності. Він хоче безкарно шантажувати Брюссель і продавати це перед виборами до Європарламенту своїм виборцям. Він хоче показувати, що Брюссель для нього - дійна корова, яка перебуває в угорському хліву. І він може доїти її, коли заманеться. Вся його політична кар'єра показує, що Орбан - політик цинічний, нахабний і водночас гнучкий. І на сьогоднішній день немає як перебити ту підтримку, якою він користується серед громадян Угорщини. На жаль, немає у ЄС такої процедури, щоб приїхала делегація Єврокомісії, поставила його на місце і все вирішила - такого немає. Бо це не відповідає європейським принципам здійснення політики.
Читайте: Орбан лобіює у США припинення допомоги Україні: деталі скандалу
Тому нам слід шукати інші можливості, якщо Орбан не хоче вести з нами діалог. До всього іншого, ми перебуваємо ще й в пастці завищених очікувань, бо керівники нашої держави казали, що ми за два роки будемо готові до вступу до Євросоюзу. Але це не так. Тобто нам треба шукати можливості для альянсів з тими ж румунами, словаками, сербами, де в неділю теж пройдуть парламентські вибори. Треба шукати різни форми і прояви своєї діяльності, а не просто розраховувати на якесь диво, в даному випадку, на Дунаї.
Щодо початку ери Туска в Польщі. Процитую легендарну фразу Леоніда Кучми: "Це ж було вже". Зараз Туск перебуває в ситуації, коли йому треба боротися не лише проти своїх опонентів, а й до певної міри проти самого себе, оскільки всередині коаліції є чимало різних питань, які доведеться вирішувати достатньо швидко. Плюс є ще сильна опозиція в особі "Права і справедливості", яка хоч і втратила владу, але залишається найбільшою фракцією польського Сейму.
Читайте: Відповідь угорцям Закарпаття: що пропонує Орбан Україні замість членства в ЄС
