На четвертому році війни на Донбасі Верховна Рада може нарешті визнати Росію країною-агресором на законодавчому рівні. Відповідне формулювання, за словами представника президента у ВР Ірини Луценко, з'явиться в законопроекті про реінтеграцію окупованого Донбасу. Чи прискорить цей новий статус Кремля повернення українських територій і що принципово може змінитися, розбирався "Апостроф".
Війна без агресії
Вперше розмови про новий план з порятунку Донбасу з'явилися ще в червні, коли секретар РНБО Олександр Турчинов заявив про те, що формат АТО себе вичерпав. Відповідно, країні необхідно виробити нові механізми щодо протистояння гібридній агресії Росії. Тоді ж депутати парламентської коаліції розповіли про якийсь законопроект, точніше його концепцію, яка передбачала введення воєнного стану в прифронтових містах, створення Оперативного штабу з координації дій силовиків, відновлення соцвиплат жителям ОРДЛО разом з послабленням пропускного режиму на блокпостах і офіційне визнання територій, зайнятих так званими Л/ДНР, тимчасово окупованими.
"Розробляється новий інструмент для юридичного оформлення тієї ситуації, що склалася, - пояснює "Апострофу" нардеп від "Блоку Петра Порошенка" Олексій Гончаренко. - Сьогодні проти нас ведеться гібридна війна, і нам потрібен інструментарій. Інструментарій АТО себе вичерпав, і він не відповідає тим реаліям, які є на Сході України".
Оформити концепцію в повноцінний законопроект депутати обіцяли ближче до осені. Обіцяли - зробили.
"До консультацій з приводу цього закону були залучені експерти і фахівці зі США. І я можу сказати, що він на 99,9% вже готовий до внесення і реєстрації в парламенті", - зазначила Ірина Луценко.
Принципове нововведення законопроекту - визнання Росії країною-агресором в рамках конфлікту на Донбасі.
До речі, за словами джерела "Апострофа" в дипломатичних колах, проти такого формулювання спочатку були в БПП, проте їх коаліційні партнери з "Народного фронту" переконали колег.
Варто нагадати, що у січні 2015 року ВР вже визнавала Росію державою-агресором і закликала до солідарності ООН, парламентські асамблеї ООН, Раду Європи, НАТО, ОБСЄ, ГУАМ. Але це було зроблено у формі постанови, а не закону.
"Є дві ситуації: де-юре і де-факто. Де-юре у нас стратегічне партнерство з РФ, стан миру, торгівля, дипломатичні відносини, не розірвані міждержавні угоди, - каже "Апострофу" дипломат, експерт "Майдану закордонних справ" Олександр Хара. - Питання навіть не в Донбасі, адже з точки зору закону "Про оборону", який чітко дає визначення, що таке збройна агресія, дії Росії потрапляють під це визначення, починаючи з першого дня блокування наших Збройних сил в Криму. Є якісь сепаратисти на Донбасі чи немає, підтримує їх Росія чи ні... Росія стала агресором в той момент, коли почали розвиватися події в Криму. А ось де-факто ми живемо в стані військової агресії. Але парламент реформує правове поле, щоб ввести гібридний стан ні війни, ні миру".
Росія стала агресором в той момент, коли почали розвиватися події в Криму. Фото: ЕРА/UPG
Дійсно, закон "Про оборону України" чітко визначає, що збройна агресія - це "вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України".
Офіційно РФ заперечує своє вторгнення, але навіть "іхтамнєти" передбачені законом, а актом збройної агресії може вважатися і "засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, які здійснюють акти застосування збройної сили проти України".
Для відсічі збройної агресії президент приймає рішення про повну або часткову мобілізацію та вводить режим воєнного стану по всій країні або в окремих регіонах, йдеться у законі.
"Президент часто говорить про збройну агресію на сході України, але в правовій площині та державній політиці це не реалізовано, - нарікає Хара. - Наприклад, як же ми можемо вимагати виконання якихось конвенцій, коли в конфлікті ми використовуємо визначення "заручники", а не "військовополонені"? Як ми можемо говорити про правовий статус наших ЗСУ, які застосовують силу на території України без воєнного стану і військової агресії, а армія не може бути використана у внутрішньому конфлікті".
Що змінить закон
Якщо Росія в українському правовому полі буде згадуватися з позначкою "агресор", це понесе за собою зміни в практичному плані.
"Це потрібно визнати для того, щоб були успішні справи в міжнародних судах, і наша дипломатія не викручувалася і не придумувала нісенітницю, показуючи, що це гібридна війна. Це дасть можливість для того, щоб європейці змінили тон, адже якщо це не війна, то ми будемо надалі з Росією торгувати і можна з Путіним мати справу, - це ж не війна. Але якщо це війна, то, ймовірно, і Європа повинна вже по-іншому ставитися до РФ", - зазначив Хара.
До речі, згідно зі статтею 5 Резолюції Генасамблеї ООН №3314 "Визначення агресії", визнаний акт агресії тягне за собою міжнародну відповідальність. Крім того, "жодні міркування будь-якого характеру, будь то політичного, економічного, військового чи іншого, не можуть служити виправданням агресії". Тобто розповіді Путіна про допомогу "пригнобленому російськомовному населенню" Донбасу за серйозні аргументи вже не вважатимуть. Нарешті "ніяке територіальне придбання або особлива вигода, отримані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними". Відповідно, ніхто ніколи не визнає Донбас як російську територію.
Розповіді Путіна про допомогу "пригнобленому російськомовному населенню" Донбасу за серйозні аргументи
вже не вважатимуть. Фото: ЕРА/UPG
Визначаючи Росію агресором, наступний крок - назвати її окупантом Донбасу, як це було у випадку з Кримом.
"Якщо території визнаються окупованими, а для цього згода країни-окупанта не потрібна, вся відповідальність за підтримку інфраструктури та життєдіяльності мирного населення покладається на країну-окупанта, - пояснює "Апострофу" аналітик "Українського інституту майбутнього" Ігар Тишкевич. - Якщо сьогодні Київ змушений виправдовуватися, чому не виплачуються пенсії, не подається світло або тепло, то в разі ухвалення закону, вирішення будь-якого гуманітарного питання буде проявом доброї волі Києва, але ніяк не зобов'язанням".
Очевидно, що такий "подарунок" РФ не потрібен. "Росії це буде не подобатися, адже така ситуація у фінансовому плані повністю повісить на її шию цей регіон", - додає Тишкевич.
Взяти офіційно Донбас під своє крило Росія не наважиться - це загрожує новими санкціями і ще більшим конфліктом із Заходом, відповідно регіон просто зависне у безправовій реальності.
Але чи допоможе це повернути Донбас, адже визнання Криму окупованою територією в 2014 році анітрохи не допомогло процесу реінтеграції півострова.
На думку екс-заступника глави Донецької ВЦА Віктора Андрусіва, закон дійсно не допоможе повернути території.
"Виходячи з озвучених заяв, мова йде про те, що Україна припиняє активні дії з повернення цих територій, вважає ці території окупованими і перекладає всю відповідальність за утримання територій на Росію, - каже "Апострофу" Андрусів. - Але, разом з тим, оскільки ми припиняємо спроби відновити контроль, ми починаємо вибудовувати якісь відносини так, як сьогодні це відбувається з Кримом: можна поїхати в Крим, люди приїжджають звідти. У чому тут реінтеграція? Можливо, у вибудовуванні цих відносин, але якщо говорити про повернення територій, то тут цього зовсім немає".
"Цей законопроект буде спрямований на правову фіксацію статусу-кво, але на реінтеграцію це не вплине, - зазначив "Апострофу" юрист-міжнародник Геннадій Друзенко. - Реінтеграція може початися з простої речі: коли Україна отримає контроль над тими територіями. На сьогодні я не бачу жодної можливості отримати цей контроль за допомогою законодавства".
