RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Політика

Томос Україні: що вирішив Константи­нополь

Стали відомі деталі функціонування майбутньої української помісної церкви

Стали відомі деталі функціонування майбутньої української помісної церкви Фото: УНІАН

Надання автокефалії українському православ'ю з питання церковного самоврядування за останні місяці перетворилося в найважливіше політичне питання. Священний синод Вселенського патріархату затвердив проект статуту для автокефальної православної церкви в Україні, а на середину грудня очікується проведення об'єднавчого собору в Києві. Якою буде нова церква, розбирався "Апостроф".

У Стамбулі на засіданні Священного синоду Вселенського патріархату 27-29 листопада був затверджений статут автокефальної православної церкви в Україні. Як стверджує радник президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко, який курирує автокефальний проект від президента Петра Порошенка, сам томос буде особисто переданий Вселенським патріархом Варфоломієм обраному предстоятелю новоствореної церковної структури. Ні текст томосу, ні написаний на його основі статут так і не були опубліковані для широкого загалу. У розпорядженні "Апострофа" опинився проект статуту в перекладі з грецької мови, переданий редакції джерелами в церковних колах. Ми вибрали з цього великого документа найбільш важливі, на наш погляд, положення.

Митрополит Київський, а не патріарх

У проекті йдеться про те, що вищим титулом в автокефальній церкві буде митрополит Київський: "Митрополит Київський несе канонічну відповідальність за окормлення народу Божого у своїй архієрейській області і, крім того, є Головою Архієрейського собору, Священного Синоду та Предстоятелем автокефальної Православної церкви в Україні". Нагадаємо, що багато автокефальних православних церков очолюються патріархами. Титул патріарха мав і Філарет, глава УПЦ (КП). Глава УПЦ (МП) Онуфрій має титул митрополита Київського і всієї України.

Можна говорити, що вводиться грецька практика управління церквою: на її чолі стоїть Митрополит Київський, а не патріарх, замість Священного Синоду вводиться так званий Річний Синод, що складається з 12 митрополитів, які змінюються щороку. Усе інше - система виборів архієреїв, здійснення судочинства тощо - викладається за зразком статуту грецьких церков.

Неформальним главою Православної церкви в Україні буде Константинопольський патріарх. Він же стає і останньою інстанцією з усіх найважливіших питань нової церкви: "Щодо церковних питань величезної важливості, що потребують роздумів і сприяння ... Архієрейський собор в Україні зв'язується зі Вселенським патріархом". Якщо при заміщенні вакантної кафедри Київської Митрополії виникнуть непереборні проблеми, що порушують єдність Церкви, то, як мовиться в документі, про це повідомляють Вселенського Патріарха, першого в Православній Церкві, і він вживає заходів для вирішення цієї ситуації.

Також у проекті статуту прописано право апеляції до Константинопольського патріарха. Саме він буде приймати рішення щодо конфліктних питань: "Архієрей, якому призначено покарання, пов'язане з позбавленням архієрейського сану, або зі скиненням з кафедри, або із забороною на здійснення богослужінь, що тягне скинення, може скористатися правом апеляції до Вселенського патріарха".

Українська діаспора під управлінням Константинополя

Ще один момент статуту - обмеження на контакти з українською діаспорою за кордоном. У тексті сказано: "У православній діаспорі православні християни-українці окормляються єпархіальними архієреями Вселенського Патріархату". Тобто вся українська православна діаспора в церковному відношенні буде підпорядковуватися Константинополю, і українські парафії за кордоном будуть управлятися із Фанара, а не з Києва. Українська автокефальна церква, на відміну від інших автокефальних церков, не зможе відкривати власні парафії на території інших країн. Як правило, автокефальні церкви самі відкривають свої закордонні парафії і самі управляють ними.

Нова автокефальна церква матиме нерозривний зв'язок із Константинопольським патріархатом, про що йдеться в тексті статуту наступним чином: "Православна церква в Україні ... є членом Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської церкви і нерозривно з'єднаної з Константинопольською матір'ю-церквою, а через неї з усякою іншою автокефальною Православною церквою".

Святі й отримання мира

Ще один цікавий момент - процедура канонізації святих. Таке право є частиною повноважень автокефальних церков. Як сказано в затвердженому проекті статуту для нової церкви, архієрейський собор майбутньої Православної церкви в Україні "піклується про отримання святого мира від Матері-Константинопольської церкви, ... готує пропозицію щодо внесення в святці нових святих і подає його в Священний синод Вселенського патріархату", який і здійснює акт канонізації.

Середина грудня

Поки складно сказати, чи збережуться ці пункти в нинішньому вигляді в останній редакції статуту. Як зазначають наші джерела в церковних колах, якщо його текст не був опублікований, це означає, що робота над документом триває.

Чи влаштує статут у такому вигляді українських архієреїв, які виступають за автокефалію, залишається відкритим питанням. Адже на Банковій, зважаючи на заяви, які лунають звідти, чекають, що учасники майбутнього Об'єднавчого собору українських православних церков беззастережно затвердять текст, а обраний ними предстоятель повинен отримати томос із рук Константинопольського патріарха. І станеться це вже скоро. За інформацією "Апострофа", церковний форум пройде вже 15 грудня.

Читайте також