RU  UA  EN

Субота, 4 квітня
  • НБУ:USD 27.10
  • НБУ:EUR 29.20
НБУ:USD  27.10
Політика

Епідемія коронавірусу: головні новини, статистика, динаміка поширення

Зона комфорту в Кабміні закінчилась і будуть дуже серйозні наслідки - Денис Монастирський

Про реформи і потрясіння глава комітету з правоохоронної діяльності

Денис Монастирський інтерв'ю Апостроф Денис Монастирський Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

ДЕНИС МОНАСТИРСЬКИЙ - український юрист, політик, а з недавнього часу і народний депутат України у складі фракції "Слуга народу". Він очолює Комітет з питань правоохоронної діяльності. В інтерв'ю "Апостроф" Монастирський розповів про невідворотну кадрову ротацію у Кабінеті міністрів, особисту відповідальність президента Володимира Зеленського за призначення в.о. голови Державного бюро розслідувань Ірини Венедиктової, а також про реформи в правоохоронній системі України.

- Не можу не запитати про групи впливу у фракції "Слуга народу", в яку ви входите. Вас відносять до групи Арсена Авакова. Чи існує ця група у фракції і скільки людей до неї входить?

- Я багато читав про те, які групи у нас є. Безумовно, якщо аналізувати голосування, то дуже легко побачити певні закономірності. Наприклад, коли голосували за законопроект 2285-д про легалізацію грального бізнесу в Україні, то було видно вплив різних груп. Фракція велика, так, вона має свій фундамент - це позиція президента, а далі вже різні інтереси і групи впливу. По суті, парламент і фракція СН є чистісіньким відображенням нашого суспільства.

Звичайно, є розділеність на певні групи - 15 формальних груп і неформальні. Відбувається здорова побудова роботи фракції - і це більше робота з формальними групами. І ми розуміємо, чи є підтримка цього закону або ні. Зокрема, це також робота і з неформальними групами, які об'єктивно існують. Але чим сильніші формальні групи, тим слабші неформальні й навпаки.

- А є сама група?

- Я не спостерігаю таку закономірність, але можливо це через те, що немає таких законів, де б чітко ставало зрозуміло, що являє із себе інтерес Авакова. Все ж таки ми в комітеті працюємо над загальнодержавними речами, зараз у нас з "гарячого" розглядається законопроект про "злодіїв в законі" - питання організованої злочинності. І ми шукаємо модель, яка допомогла б подолати це явище. Природно, з огляду на той факт, що дане питання безпосередньо пов'язане з роботою поліції, а Аваков - профільний міністр, то, я думаю, тут буде легко прив'язати когось до Авакова.

- Наскільки численна група у Коломойського?

- Можна говорити про 20-50 депутатів, є такі оцінки, або є бажання, щоб була така кількість. Але ці групи проявляються лише в певних моментах.

- А президент намагається якось вплинути на ці неформальні групи? Можна згадати скандал з групою Дмитра Соломчука, коли його звинуватили в підіграванні олігархові Рінату Ахметову, після чого групу розпустили.

- Президент впливає на фракцію в цілому. Природно, є певний порядок денний. Наприклад, у нашого комітету є план на 2020 рік. І плани, і основні законодавчі ініціативи йдуть від президента або від уряду. І президент зустрічається з фракцією, доносить свою думку через заступника голови Офісу президента, чує фідбек з боку парламенту. Він працює з фракцією в цілому, і звичайно, коли підходить час голосування, то обговорюються мінуси і виклики тих чи інших законопроектів.

Денис Монастирський: "Президент доносить свою думку через заступника голови Офісу президента" Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

- Ще по Авакову. Головою фракції Давидом Арахамією озвучувалося, що він буде тимчасовим міністром, до нового року. Чи вірите ви в те, що Аваков буде замінений або це все було сказано "для годиться"?

- Ні, це було сказано не "для годиться", але давайте не будемо вірити, а будемо бачити. Я думаю, що протягом найближчого місяця у нас будуть серйозні турбулентності в уряді, і рівень цих турбулентностей буде досить високим, враховуючи останній спалах (через невдалу відставку Гончарука, - "Апостроф"). І це може привести до дуже серйозних наслідків. І тому ніхто з міністрів сьогодні не може сказати, що, мовляв, я точно залишаюся в своєму кріслі. Зона комфорту, з якої стартували у вересні, розуміючи, що в парламенті є своя більшість, закінчилася.

- Ви натякаєте, що будуть замінені міністри?

- Так, і глибина цих замін може помінятися за найближчий місяць кардинально. Ніхто з міністрів зараз не перебуває в зоні комфорту.

- Перейдемо до вашого безпосереднього профілю. Наприкінці грудня Ірину Венедиктову було призначено тимчасовим виконувачем обов'язків глави Держбюро розслідувань. Чому саме цей кандидат, а не хтось інший з правоохоронної системи?

- Відповідно до ухваленого нами у Верховній Раді закону, повинно було відбутися перезавантаження керівництва ДБР. Зокрема, протягом п'яти днів після вступу в силу закону повинно було відбутися призначення тимчасово виконувача обов'язків. Це відповідальність президента, це його функція і його кандидатура.

Надалі призначати директора повинні за результатами конкурсу. Зараз ми якраз формуємо конкурсну комісію, збираємо пропозиції фракцій, і, я думаю, в перших числах лютого ми визначимося з тим, хто представлятиме Верховну Раду в цій комісії. Всього в ній буде дев'ять осіб: троє від уряду, троє від Верховної Ради і троє від президента.

Призначення Венедиктової - це чітка позиція президента. Вона пішла з посади голови комітету, і можна припустити, що саме Венедиктова надалі претендуватиме на посаду директора: немає сенсу йти тимчасово на посаду, припиняти депутатські повноваження, будучи при цьому головою комітету. Я думаю, що Ірина Венедиктова попрацює ці кілька місяців, покаже відповідний результат, здатність керувати цим непростим правоохоронним органом - і після цього її можливо оберуть директором ДБР.

Денис Монастирський: "Призначення Венедиктової - це чітка позиція президента" Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

- З огляду на те, що в комісії буде по три людини від президента, від Ради і уряду - це по суті будуть всі люди президента...

- Це не так. Навіть якщо брати квоту президента, то до неї увійдуть представники Інституту держави і права ім. Корецького, вчені. Звичайно, можна припустити, що вони там опиняться невипадково - багатьох з них я знаю багато років - але говорити про їх ангажованість я б не став.

Квота Верховної Ради зараз, напевно, викликає найбільшу інтригу, тому що є різні концепції і підходи щодо того, хто повинен стати членом цієї комісії. Є підхід, що це повинні бути тільки народні депутати, є бачення, що це можуть бути взагалі не члени парламенту.

Найправильніший варіант, на мій погляд, це комбінування - наприклад, одна людина з нашого комітету і ще два представники громадськості. Але це залежить від позиції парламенту, тому що парламент новий і ще хоче працювати. До мене підходило декілька десятків депутатів, і говорили про своє бажання увійти до комісії.

До кінця лютого вже повинен бути затверджений склад комісії. І потім два місяці дається комісії на обрання глави ДБР. Тобто вже на початку травня ми повинні почути ім'я нового директора.

- У контексті цього всього цікаво, наскільки, на вашу думку, незаангажованим буде новий глава ДБР? Я чесно, дуже сумніваюся, що призначена президентом Венедиктова стане ініціювати відносно близьких до Зеленському людей якісь справи...

- Для мене поки що ДБР це історія, яка не "злетіла". Якщо вийти на вулицю і спитати - що таке Державне бюро розслідувань, то люди нічого толком не скажуть: ну, чули, там якісь справи є...

- ... Про Порошенка, можливо, згадають в контексті ДБР?

- Може. Але основна його функція полягає все-таки не в гонитві за топ-чиновниками. Філософія ДБР полягає в тому, щоб розслідувати злочини, які скоюють правоохоронці. Пізніше на цей базис були накладені інші функції. Але для мене як громадянина було б правильно, щоб цей орган розслідував злочини, які скоюються саме в поліції або армії. Не варто забувати, що топ-корупція це підслідність НАБУ. А ось "середня" корупція, наприклад, в поліцейському райвідділі, серед місцевих прокурорів - якраз те, з чим стикаються звичайні громадяни - це функція ДБР. І якщо ДБР вийде переламати в цьому ситуацію, то я думаю, у відомства буде шанс.

Окреме серйозне питання - протидія тортурам. Чим більше у нас відбувається різних подібних ситуацій в тюрмах, на зонах, поліцейських відділеннях, де б'ють людей і вибивають свідчення, тим меншому ми можемо претендувати на європейську ідентичність. Стежити за цим - теж одне із завдань ДБР.

Денис Монастирський: "Окреме серйозне питання - протидія тортурам" Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

До створення Бюро такі справи майже не розслідувалися. Зараз там з'явилися перші такі справи, і мені дуже важливо, щоб сталінський метод вибивання свідчень пішов назавжди.

Моя задача, і ми спілкуємося зараз з Венедиктовою і я їй про це теж кажу: важливо, щоб орган запрацював. Я не читав, наприклад, справи по Порошенку і не знаю, чи є там конкретний склад злочину, чи достатньо зібрано доказів, чи будуть ці докази визнані судом як допустимі.

- Тим не менш, багато експертів звертають увагу на те, що у випадку з подібними призначеннями немає ніяких запобіжників. Коли за Порошенка спостерігалося протистояння з "Народним фронтом", це не давало Банковій можливості створення системи єдиноначальності, зокрема і в ДБР. У випадку з Венедиктовою запобіжників, які б захистили від повної ангажованості, немає...

- Гарне питання. Ви відразу закладаєте в нього думку про те, що запобіжник - це політична боротьба. Само по собі це говорить про те, що ДБР - політичний інструмент...

- У нас в країні, по суті, так і є...

- Але важливо, щоб це було мінімізовано, щоб те, що стосувалося безпосередньо людей, не було політизованим. Хоча я не ходжу в рожевих окулярах і не можу сказати, що цього зовсім не буде. Саме ДБР, по ідеї, є запобіжником проти злочинів з боку правоохоронців. Колись він був в прокуратурі, але там виходило так, що прокурор сам розслідував і слідчий з сусіднього відділу наглядав, чи правильно все відбувається в цій справі. Тобто виходило, що рука руку миє. Це велика проблема, на яку звернули увагу ще в 90-х роках і вказали в Конституції, що це повинно бути розділене. Тепер у нас в якості запобіжника - якщо ми говоримо не про політичну систему, а про Кримінальний процесуальний кодекс - все побудовано дуже логічно: є слідчий поліції, який діє тільки в рамках прописаного закону, є прокурор, який спостерігає за законністю дій поліцейського. У разі, якщо поліцейський помиляється, то прокурор може йому дати вказівки і підкоригувати його діяльність. Якщо ж поліцейський порушує закон, то тут починається зовсім інша ситуація. Включається ДБР, яка розслідує діяльність поліцейського. І тут уже слідчий ДБР контролюється прокуратурою. Тобто ключовою тут є прокуратура.

Тому говорячи про ДБР, ми повинні говорити, що не може бути запобіжника більш ефективного, ніж прокурор. Проблема в тому, що прокуратура перебуває на етапі реформування. Зараз формується новий Офіс генпрокурора, в якому знаходиться департамент з контролю за ДБР.

Денис Монастирський: "Проблема в тому, що прокуратура перебуває на етапі реформування" Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Але реформування даної системи закінчиться не раніше вересня цього року, а від ДБР чекають результатів уже зараз. Наприклад, зрозумілість в розслідуванні справ Майдану. Шість років розслідування в ГПУ, після цього - соціальна напруга при передачі справ в ДБР - все це викликало серйозний резонанс, це все привернуло увагу до теми справ Майдану. І це вірно. Для мене особисто дуже сумно, що через стільки років ми говоримо про проблеми в розслідуванні цих справ. Друге: оперативний блок в ДБР ще не сформований. Це призводить до "зливів": ти не можеш якісно працювати і першочергове завдання для директора ДБР - створити цю оперативну службу.

- З приводу справ Майдану. Ви вважаєте, що з такими керівниками відділу, що займається "справами Майдану", як Олександр Буряк, що фігурує на скандальних записах судді Окружного адміністративного суду Павла Вовка, а також призначеними заступниками Венедиктової, серед яких значиться колишній адвокат Януковича Олександр Бабіков, можливо буде внести ясність в ці справи?

- За справи Майдану в цьому випадку несе пряму відповідальність керівник ДБР. Чиє ім'я ми б зараз не називали - Буряк, Варченко, інших діячів, пряму відповідальність за це питання несе тільки одна людина - на сьогоднішній день це Ірина Венедиктова. Це її рішення щодо того, кого вона залучає, це її ризики, які вона, я впевнений, бачить. Адже спитають тільки з неї.

- Перед своїм вступом на посаду і Зеленський і представники його команди говорили про те, що буде перезавантажено антикорупційні органи. На вашу думку, чи є доцільність зараз перезавантажувати ці органи - САП, НАБУ? А то в "Слузі народу" якось про це замовкли...

- За останні п'ять років була запущена масштабна антикорупційна інфраструктура - НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Антикорупційний суд, НАЗК. Останні два елементи цієї структури були перезапущені/запущені вперше. До антикорупційної структурі ми також повинні віднеси і ДБР, тому що "середня" корупція це якраз їх повноваження. Цього року в будь-якому разі буде замінено керівника САП, оскільки закінчується за законом термін повноважень і, можливо, це може торкнутися керівника НАБУ.

Але є зворотний бік медалі: такий перезапуск ламає систему, тому що люди розуміють, що навіть якщо вони пройшли конкурс на сім років, а їх знімають через рік-два, це означає, що вони завжди перебуватимуть у підвішеному стані і що б не було прописано в законі, наступна влада їх може знести. Це поганий прецедент.

- Так сталося з ЦВК до речі...

- Абсолютно вірно, це поганий прецедент. Але водночас ми розуміємо, що перезапуск не може відбутися через рік, тому що суспільство вже не сприйме це як перезапуск, а сприйме це як помсту. Тому я вважаю, що кардинальні зміни повинні відбутися протягом першого року повноважень президента. Тобто термін закінчується десь в липні. Ось до цього моменту може статися примусове перезавантаження НАБУ і САП. Якщо цього не станеться до цього терміну, то я вважаю нелогічним проводити це в подальшому.

Денис Монастирський: "Кардинальні зміни повинні відбутися протягом першого року повноважень президента" Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

- Ви - автор законопроекту 1208-2 про Бюро фінансових розслідувань. Рада відхилила його минулого сесійного тижня без обговорення. Чому сталося таке рішення, адже створення відомства обговорювалося досить довго?

- Створення бюро - це процес, який не має зворотної дії. Бюро фінансових розслідувань, або воно буде називатися якось інакше - буде створено. Історія цього питання налічує вже років п'ять, тому що в попередньому парламенті лобіювали створення Національного бюро фінансових розслідувань. Не вистачило буквально року, щоб питання було доведено до кінця і конфлікт між політичними силами цьому посприяв.

Ми зараз вперлися в концепт цього органу, думаємо про те, що може є сенс створювати його за типом НАБУ і ДБР, тому що бюро теж буде займатися розслідуваннями, а тому є сенс відразу зробити його незалежним правоохоронним органом. І те, що минулого тижня був відхилений цей законопроект, говорить про те, що концепція, яка закладена з самого початку - а з самого початку було закладено, що Бюро стане органом центральної виконавчої влади, який входить в структуру Міністерства фінансів і координується Міністерством - підтримана парламентом не буде. Я думаю, що в новій сесії вже 4 лютого зареєструють новий законопроект, який передбачатиме нову концепцію.

- У контексті всіх цих органів хочеться ще запитати про АРМА - Національное агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Якось про нього майже ніхто не згадує, хоча в грудні по-тихому був замінений Антон Янчук. Наскільки ефективним є цей орган?

- АРМА - це частина механізму, який був по суті скопійований з інших країн, вмонтований в нашу систему і ще приживається. Поки це чужорідне тіло для правоохоронної системи, але сама філософія його позитивна.

- На нього йдуть гроші з бюджету. Немає особливо часу, щоб приживатися...

- Товариство інвестує, але потрібен час, щоб це спрацювало. Або не виключено, що через якийсь термін ми скажемо, що ця інституція не прижилася і ми відмовляємося від неї. Ті механізми, які використовує АРМА, ґрунтуються на важливому постулаті: справедливе правосуддя. Якщо воно є, то АРМА це ідеальний механізм. У нас же є велике питання до правосуддя. І майбутнє АРМА стане зрозумілим уже найближчим часом, зокрема і після зміни керівника.

Читайте також

Українці в шоці: на кого влада воліє витрачати гроші під час епідемії коронавірусу

Керівники держкомпаній в Україні отримують мільярди гривень у вигляді зарплат і премій. Апостроф дізнався деякі суми

Віддати "Приват" або врятувати Україну: "слуг" посадили на "вилку" Коломойського

У стінах парламенту повинні вирішити - або допомогти Коломойському, або довести Україну до дефолту

Шахов і мат у Верховній Раді: як депутати перелякалися коронавірусу

Верховна Рада може перейти на віддалену роботу, але для цього потрібно внести зміни до законодавства

Фотогалереї

Всі

Новости партнеров

Загрузка...