Рівно рік тому, 4 березня, Верховна Рада відправила у відставку уряд Олексія Гончарука. На його місце відразу ж призначили Дениса Шмигаля і сформували новий склад Кабінету Міністрів. З перших же днів роботи нові керівники потрапили під шквал критики: парламент так і не затвердив програму уряду, залишивши його без імунітету від звільнення. Багато в чому скептики мали рацію, хоча справедливості заради треба сказати, що цей рік вийшов для України безпрецедентно важким. На яких напрямках у Кабміну Шмигаля виникли найбільші труднощі, чи довго ще прем'єр протримається на посаді та чи були за цей рік серйозні успіхи - читайте в матеріалі "Апострофа".
"Вони провалили головне"
У момент відставки Кабміну Гончарука Україна вже входила в період боротьби з епідемією коронавірусу. На той момент країна виявилася повністю не готовою до нових викликів, за що колишній прем'єр-міністр отримав заслужену порцію критики. Але розгрібатися з купою проблем довелося вже його "спадкоємцям".
Найважливішим питанням стало призначення нового глави МОЗ, і тут відразу ж була допущена помилка: на цю посаду поставили відомого кардіохірурга Іллю Ємця, який не протримався і місяця - вже 30 березня він був відправлений у відставку. А на його місце поставили колишнього губернатора Одеської області Максима Степанова. Важко назвати вдалим і це призначення. Епопея з виділенням грошей українським лікарям, які борються з COVID-19, нестача кисню і тестів в лікарнях, провалений влітку період підготовки до другої хвилі коронавірусу і - на завершення - повна анархія з постачанням вакцини від "корони" - все це демонструє профнепридатність Степанова.
У Раді вже давно не приховують того, що хочуть крові глави МОЗ. Найактивніше за це виступають депутати з фракції "Голос", однак і в "Слузі народу" кажуть, що він висить на волосині.
"Він завалив не тільки вакцинацію, а також тестування, підготовку лікарень, кисень, закупівлю ліків. У нього багато завалених напрямків, майже всі. І вакцинація вже стала жирною крапкою", - сказала "Апострофу" народний депутат "Голосу" Ольга Стефанишина.
Складається враження, що Офіс президента теж не буде сильно упиратися відставці Степанова, але перед цим йому потрібно знайти адекватну заміну, за яку проголосувала б Верховна Рада. Інакше в МОЗ ми зіткнемося з тим же хаосом, який весь рік твориться в Міненерго. Останній шанс глави МОЗ зберегти посаду - оперативна доставка нових вакцин в Україну. Обіцянку розпочати щеплення населення одними з перших в Європі влада вже не виконала. Однак поки ще є маленький шанс виправити становище, якщо найближчим часом Україна все ж отримає обіцяні 10 млн вакцин від компаній в Ізраїлі і майже двох млн вакцин з Китаю, які повинні прибути за контрактом до 6 березня.
"Уряд фактично було призначено в розпал пандемії і часу на розкачку не було зовсім. З цієї точки зору справді виникли складнощі, але що стосується відповіді на пандемію, то вони категорично з цим не впоралися, проваливши все, що тільки можна. Не були закуплені вакцини: інші країни почали підписувати контракти ще влітку 2020-го року. Коли ми зараз дивимося на вакцинацію, то неозброєним оком видно, що логістику геть провалено. В день роблять буквально по 1000 вакцинацій. І ще один момент - постійний корупційний шлейф навколо них. Незрозумілі фірми, прокладки, засекречене питання ціни закупівлі цієї вакцини. Вони провалили головне - боротьбу з епідемією", - зазначив у розмові з "Апострофом" політолог Олександр Леонов.
Енергетика в Україні - це "дикий захід"
Історія з призначенням повноцінного керівника в Міненерго дійсно схожа на клоунаду. 4 березня виповнюється рік, як на цій ключовій для України ділянці немає постійного голови: найдовше в якості в.о. протрималася Ольга Буславець, яку не без підстав вважали орієнтованою на Ріната Ахметова. Восени вона втратила посаду, а виконуючим обов'язки став колишній заступник Буславець Юрій Бойко. А менше ніж за місяць Банкова вирішила зробити ставку на Юрія Вітренка, розпочавши епопею, яка триває досі.
Юрій Вітренко
При цьому поки Верховна Рада і Кабмін не можуть знайти консенсус в питанні нового керівника Міненерго, в українській енергетичній сфері триває вакханалія Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського. Весь цей час обидва мільярдери не соромляться спекулювати на всьому, до чого дотягуються руки. Як писав "Апостроф", з кінця лютого в країні почали рости ціни на бензин - це пов'язують зі спекуляціями на ринку нафти, що може мати безпосереднє відношення до інтересів Коломойського. Державні підприємства "Енергоатом" і "Центренерго" тонуть у збитках - водночас обидва олігархи генерують мільярдні прибутки, фактично торгуючи повітрям. Окрема історія - "зелена енергетика" в Україні, по боргам за яку держава щорічно платить ДТЕК Ахметова кілька мільярдів гривень.
При цьому Вітренко обіцяє виправити ситуацію і навіть вивести держпідприємства зі збитків. "Я зроблю так, щоб "Енергоатом" був прибутковим, "Центренерго" було прибутковим, щоб ми позбулися критичної залежності від будь-яких енергоносіїв з Росії", - заявив він в кінці лютого. Чи можливо це, якщо врахувати, що той же Ахметов дуже тісно співпрацює з Офісом президента і має безпосередній вплив на багато кадрових питань в Кабміні? У таке віриться насилу.
Ще одна обіцянка Вітренка - фіксація комунальних тарифів в їх нинішньому стані. Однак іронія в тому, що його прихід дав початок історії з їх підвищенням з 1 січня - наказ про це був підписаний виконуючим обов'язки в останні дні 2020 року. Зрозуміло, про те, що тарифи в Україні підвищаться, говорили і раніше - той же Юрій Бойко попереджав про це ще на початку грудня, але склалося враження, що влада не змогла прорахувати всю ступінь невдоволення населениям цим рішенням і потім почала панічно гасити пожежу, яка розгорілася в країні.
Відносини з МВФ все гірше
Як повідомляв "Апостроф" ще в середині лютого, фактично Міжнародний валютний фонд припинив співпрацю з Україною. "Обговорення було продуктивним, проте потрібен більший прогрес на користь завершення першого перегляду програми stand-by. Дискусії триватимуть", - заявив за підсумками зустрічі глава представництва МВФ в Україні Йост Люнгман.
Перекладаючи з дипломатичної мови європейців, це означає, що Україна не отримає грошей найближчим часом, а коли це трапиться - ніхто говорити не береться. Дуже схоже, що представники МВФ уже втомилися звертати увагу українських чиновників на необхідність боротьби з корупцією, поліпшення нагляду за банками і нарешті змусити їх почати боротися з дефіцитом держбюджету. Окрема історія - судова реформа і взаємини української влади з керівниками антикорупційних органів - в першу чергу директором НАБУ Артемом Ситником, робота якого залишається в підвішеному стані ще з вересня 2020-го року. Втім, за інформацією нашого видання, у Зеленського вже сформували шорт-лист з кандидатів, які теоретично можуть влаштувати Захід - в такому випадку питання з Ситником може вирішитися відносно безболісно.
Ускладнення відносин з МВФ тягне за собою цілий ланцюжок складнощів із залученням грошей від інших кредиторів - без "дзвіночка" від головного фінансового донора України на Заході гроші дають з набагато більшим скрипом. Втім, на перші кілька місяців грошей Україні точно вистачить: благо, що в кінці року ми отримали кредит від Світового банку, Євросоюзу і виручили круглу суму за рахунок розміщення євробондів. До літа цього буде достатньо, а от що буде далі - невідомо.
Хто підсидить Шмигаля?
Чутки про те, що Дениса Шмигаля можуть ось-ось звільнити з посади, витають майже рік - благо, що приводів для цього вистачає. Та й претендентів на крісло прем'єр-міністра зараз є як мінімум два.
За інформацією джерел "Апострофа", прямо зараз найбільше бажання зайняти цю посаду виявляє міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, який прийшов в Кабмін з посади голови Київської обладміністрації.
Правда, йдучи на підвищення, він не забув "кинути якір" на старому місці, залишивши на посаді свого колишнього заступника Василя Володіна - спочатку в якості виконуючого обов'язки, а кілька місяців по тому той став вже повноцінним керівником. Втім, на цьому його кар'єрний ріст може не закінчиться.
"У разі підвищення Чернишова, Володіну знайдеться тепла посада в Кабінеті міністрів. Швидше за все, в канцелярії. Мінрегіон в такому випадку відійде будівельному лобі. Дуже проситься нардеп від "слуги" Олена Шуляк", - повідомило виданню джерело.
При цьому Чернишов, який сам пов'язаний з будівельними схемами, перебуває в хороших відносинах із Зеленським: на Новий рік він і його дружина їздили разом з президентом відпочивати в резиденцію "Синегора" на Прикарпатті. Рік тому в таку ж поїздку президент взяв Дениса Шмигаля - результат відомий.
Ще один серйозний претендент на крісло прем'єра - виконуючий обов'язки міністра енергетики Юрій Вітренко. Минулого тижня Володимир Зеленський продавив через Верховну Раду відновлення повноважень виконуючих обов'язки міністра - тепер колишній топ-менеджер "Нафтогазу" може спокійно працювати як в.о, однак є всі підстави вважати, що найближчим часом його кандидатуру спробують знову протягнути через парламент - не тільки заради зміцнення в статусі глави Міненерго, але і для призначення на посаду першого віце-прем'єр-міністра. А звідти до посади прем'єр-міністра залишається всього один крок.
"Виглядає досить правдоподібно, що Вітренко стане кандидатом на заміну Шмигаля, коли закріпиться в повноцінному статусі першого віце-прем'єр-міністра. Тому йому був потрібен статус. Фактично ця задача була вирішена", - зазначив у розмові з "Апострофом" політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк.
Мало хто вірив, що Денис Шмигаль і його уряд зможуть протриматися цілий рік, однак їм це вдалося. Втім, є великі сумніви, що у цього Кабміну буде ще одна річниця.
"У цього прем'єра другої річниці точно не буде. Занадто багато навколо нього негативу, хоча певним чином він - заручник обставин. Зараз прем'єр це номінальна фігура. Фактично ми маємо справу з урядом Зеленського-1 і урядом Зеленського-2. Якщо нічого не зміниться, то буде і третій. Єдиний варіант, якщо президенту доведеться йти на якісь поступки і укладати коаліційну угоду - тоді уряд може стати більш стійким", - вважає політолог Леонов.
