Буря, яка піднялася після рішення Конституційного суду України (КСУ) визнати нелегітимними цілий ряд статей антикорупційного законодавства, була легко прогнозованою. Одним рішенням служителі Феміди створили Україні цілий ряд проблем на самих різних напрямках - від розвалу сотень справ в судах до кризи відносин із Заходом. "Апостроф" розповідає докладніше про те, якими можуть бути наслідки рішення КСУ і на які кардинальні заходи зважилася піти влада. Адже тепер в Україні вимальовується вкрай неприємна ситуація - коли дві владні вертикалі - судова і виконавча - зійшлися в прямому протистоянні.
Управлінська криза
З ранку 29 жовтня на сайті Національного агентства з попередження корупції (НАЗК) з'явилася заява, в якій говорилося, що тепер переможці місцевих виборів не можуть вступити на посаді, оскільки в НАЗК не можуть перед цим перевірити їх електронні декларації. Насправді мова йшла не про всіх переможців виборів. Але навіть тих, хто підпадає під спецперевірку вистачить, щоб створити в Україні управлінську кризу.
"КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливо тільки після проходження ними спецперевірок", - йдеться в заяві НАЗК.
Згідно зі статтею 56 закону "Про запобігання корупції" під спецперевірку не потрапляють глави сіл, міст і старости, але ось призначення на посади всіх перерахованих вище - можливе тільки після проходження ними спецперевірок. До речі, те ж саме стосується і перших заступників мерів - вони теж зобов'язані пройти спецперевірку.
"Процес дійсно частково заблокований щодо тих посадових осіб, які обрані, і для вступу на посаду яким необхідне проведення спецперевірки, складовою якої є повна перевірка декларацій претендентів на посади. Без спецперевірки, яку провести зараз не можна, таких кандидатів практично неможливо призначити", - пояснив представник Зеленського в Конституційному суді Федір Веніславський.
Кінець безвізу?
З ранку по ЗМІ розлетілася новина про те, що рішення КСУ нібито може привести до припинення безвізового режиму з Україною. Насправді все не так страшно: про таку можливість говорилося у відповіді представника України при ЄС Миколи Точицького на запит віце-прем'єра з питань євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиной, який опинився у розпорядженні "Апострофа" з джерел в Кабміні.
"За неофіційною інформацією з Єврокомісії, рішення Конституційного суду України № 13-р / 2020 року, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською Комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму", - йдеться в документі.
Тобто припиняти безвізовий режим прямо зараз з Україною навряд чи стануть, однак і міркування в ЗМІ окремих персонажів про те, що у нас його не заберуть ні в якому разі - занадто самовпевнені. Можливість призупинення безвізового режиму з ЄС визначена спеціальним механізмом. У ньому прописані умовно дві групи критеріїв, які відстежують партнери України на Заході.
Першу групу критеріїв можна віднести до умовно міграційних і в даному випадку вони значення не мають. Друга група стосується стійкості реформ. Тут є цілий перелік пунктів, які охоплюють усі можливі сфери, включаючи боротьбу з корупцією. Механізм відкликання безвіза в цьому випадку прописаний досить туманно, але в найближчі роки Європейська комісія ще буде щорічно подавати до Європарламенту звіт по Україні щодо дотримання нами усіх умов щодо безвізового режиму. Вже на підставі цього звіту може бути прийнято рішення щодо запуску механізму щодо припинення безвізу.
Справа ця непроста. Ясно, що Євросоюз не піде на такий крок без крайньої потреби, але виключати такий ризик не можна, як би цього комусь не хотілося.
Транш МВФ і США
Увечері 28-го жовтня прем'єр Денис Шмигаль похвалився "швидким зближенням України з МВФ" на черговій зустрічі з представниками фонду. "Провели тільки що продуктивну зустріч з нашими міжнародними партнерами з Фонду. Україні вдалося істотно просунутися у виконанні своїх зобов'язань. Велике спасибі Альфреду Каммеру і МВФ за діалог", - радів глава уряду.
Схоже, що зустріч відбулася до оприлюднення рішення КСУ, оскільки скасування цілої пачки антикорупційних статей навряд чи може бути сприйняте представниками МВФ як "просування України у виконанні зобов'язань". Очевидно, що поки проблема існує - ні про який новий транш мови бути не може. Якщо в державі дають зелене світло корупціонерам, то про які запозичення може йти мова?
"Я думаю, що наслідки цього рішення Конституційного суду будуть набагато ширше, ніж просто зупинка або припинення безвізового режиму Україна-ЄС. Насправді, у тих, хто ініціював це рішення, а це як проросійські політики, так, на мою думку, і політики, які сидять у фракції "Слуга народу", була мета згорнути взагалі співпрацю України з Заходом. Йдеться і про Міжнародний валютний фонд, і про Сполучені Штати Америки, і ясна річ, про Європейський Союз... Міністр закордонних справ Кулеба на сьогоднішній прес-конференції сказав, що, на його думку, ще немає прямих підстав для призупинення безвізового режиму. Але вони з'являться, якщо їй не запобігти та ситуація, яка виникла після рішення КСУ ", - сказав "Апострофу" юрист-міжнародник, дипломат Вадим Трюхан.
Що може зробити Зеленський?
Вранці 29 жовтня президент Зеленський терміново скликав РНБО, щоб розробити план по виходу з кризи. "Апостроф" поспілкувався з юристами і декількома нардепами "Слуги народу". Склалася вкрай непроста ситуація, коли ні Зеленський, ні РНБО не можуть (безпосередньо) скасувати рішення КСУ. Повернути систему е-декларування в законному полі можна тільки ініціювавши законопроект, яким би обмежувалися повноваження Конституційного суду. Однак є проблема - навіть в разі прийняття Радою, цей законопроект повинен буде пройти через сам КСУ, оскільки торкається питань Конституції. Відповідь же суддів, думається, в даному випадку буде очевидною. Та й для цього потрібно набрати необхідні 300 голосів.
Щоб загасити пожежу, можна ще винести на розгляд Ради невідкладний законопроект, яким закрити виниклі в законодавстві прогалини. При цьому, по суті, проігнорувавши рішення КСУ. І тим самим виграти час. Справа в тому, що в КСУ не зможуть самостійно винести нове рішення - для цього потрібно буде зробити нове подання, пройти всі процедурні моменти, що займе час. До того ж в партії влади вважають, що зможуть написати такий законопроект, до якого претензій у КСУ більше не виникне.
Увечері 29 жовтня Зеленський зробив заяву за підсумками РНБО, в якій підтвердив, що влада збирається в терміновому порядку розробити невідкладний законопроект. "Відразу скажу головне, щоб ні у кого не було ні найменшого сумніву - система електронного декларування в Україні буде працювати", - заявив президент.
Але законодавчим полем все не обмежилося. Схоже, на Банковій швидко зрозуміли, що якщо владі не вдасться швидко вирішити цю проблему, то вирішувати її буде вулиця. Так вже було в 2010-му році, коли судді КСУ вирішили скасувати діючу на той момент чотири роки Конституцію і повернутися до попереднього варіанту: таким чином тодішній президент Віктор Янукович зумів одним махом наростити собі повноваження, перетворивши країну з парламентсько-президентської на президентсько-парламентську. Чим все це закінчилося - ми прекрасно знаємо.
В результаті, в Офісі президента вирішили взятися за КСУ серйозно. Головна несподіванка: за підсумками засідання РНБО прем'єр Денис Шмигаль видав постанову про відновлення роботи реєстру декларацій, фактично повністю відмовившись виконувати рішення Конституційного суду. Прем'єр доручив Національному агентству з попередження корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ на своєму офіційному сайті до реєстру декларацій. Також НАЗК доручено проводити спецперевірки чиновників. "Така оперативність, коли рішення РНБО оформляються в той же день, відбувається дуже рідко. Таким чином, Кабмін, по суті, визнав рішення Конституційного суду нікчемним", - вважає екс-нардеп Сергій Лещенко. Показово, що НАЗК буквально протягом години після постанови Кабміну запустило реєстр.
Несподіване рішення уряду може означати старт першої повномасштабної війни між виконавчою вертикаллю і Конституційним судом. Тим більше, що переданий ще один однозначний сигнал щодо того, що у президента не будуть прощати свавілля Конституційному суду: увечері 29 жовтня слідчі ДБР викликали на допит главу КСУ Олександра Тупицького в рамках розслідування кримінальної виробництва, що стосується підозр у скоєнні злочинів у складі злочинної організації. Слідство вивчає вплив злочинної організації на діяльність господарських судів, винесення ними неправосудних рішень в інтересах наближених осіб для незаконного відчуження майна.
Апогеєм стала реєстрація у Верховній Раді президентського законопроекту про розпуск нинішнього складу Конституційного суду.
Війна - оголошена. До чого це призведе? Сказати складно. У Банкової було два варіанти: проковтнути рішення КСУ і отримати колапс на внутрішній і зовнішній арені, або ж жорстко піти "в кістку" і не виконувати (хоча б безпосередньо) рішення КСУ. Явно обрана друга модель. Втім, цей варіант теж загрожує колапсом, але правового характеру. Адже де-факто мова піде про "громадянську" війну між виконавчою і судовою системою країни. Наслідки якої можуть бути самими непередбачуваними...
