RU  UA  EN

Субота, 27 квітня
  • НБУ:USD 39.35
  • НБУ:EUR 42.00
НБУ:USD  39.35
Політика

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Саакашвілі вирішив, яку посаду хоче в Україні, а в його соратників проблеми

"Руху нових сил" доведеться зіткнутися з низкою труднощів

"Руху нових сил" доведеться зіткнутися з низкою труднощів Фото: Прес-служба президента

Після того як у лютому лідера партії "Рух нових сил" Міхеіла Саакашвілі видворили з України, а він влаштувався в Європі, в його політичній силі настали непрості часи. Хоча соратники Міхо на публіку намагаються демонструвати оптимізм і переконують у швидкому поверненні лідера РНС в Україну, дехто все ж визнає, що Банковій вдалося, нехай і тимчасово, деморалізувати політсилу. Що зараз відбувається в таборі соратників Саакашвілі і яку посаду в українській владі хотів би обійняти нинішній вигнанець, дізнався "Апостроф".

З реформаторів у вигнанці

Грузинський політик Міхеіл Саакашвілі приїхав до України на запрошення свого університетського друга і за сумісництвом українського президента Петра Порошенка.

Політичне життя екс-президента Грузії в Україні було більш ніж насиченим: він очолював Одеську облдержадміністрацію, агітував за прихильників Порошенка на виборах, пізніше перейшов у опозицію до діючої влади, почавши її критикувати та влаштовувати масштабні акції протесту за відставку президента, засновував кілька політичних сил і рухів, зупинившись у підсумку на "Русі нових сил".

Коли протистояння між Саакашвілі та Банковою досягло апогею, Порошенко видав указ про позбавлення свого колишнього друга українського громадянства. Приводом для цього стали помилкові дані, які екс-президент Грузії нібито вказав при заповненні анкети на отримання українського паспорта. Таким чином, колишній губернатор Одеської області став апатридом – особою без громадянства. Однак це не завадило Саакашвілі (на момент позбавлення громадянства він перебував за межами країни) повернутися в Україну в результаті гучного прориву через кордон із Польщею.

Пізніше генпрокурор Юрій Луценко звинуватив Саакашвілі та його команду у зв'язках із олігархом-втікачем Сергієм Курченком, який нібито фінансував мітинги РНС. Лідеру партії інкримінували статтю 256 КПК (сприяння учасникам злочинних організацій та приховування їх злочинної діяльності). У межах цієї ж справи затримали керівника київського осередку "Руху нових сил" Северіона Дангадзе, якого генпрокурор назвав сполучною ланкою між Курченком і Саакашвілі.

І врешті-решт українська влада спритно позбулася Міхо, виславши його за процедурою реадмісії. Саакашвілі влаштувався в Європі, звідки періодично роздає інтерв'ю українським і зарубіжним ЗМІ, а також курирує діяльність своєї партії. Нещодавно Саакашвілі зустрічався зі своїми соратниками в Австрії, де вони обговорювали подальші дії.

Зустріч Саакашвілі з соратниками в Австрії Фото: facebook.com/Ruhnovihsyl

Не найкращі часи

Однопартійці Саакашвілі намагаються зберігати хорошу міну. Однак, як стало відомо "Апострофу", зараз в "Русі нових сил" не найкращі часи: Міхо за межами України, а повноцінного лідера-оратора, який би зміг об'єднати людей, немає.

"Зараз у партії немає лідера, здатного замінити Саакашвілі, поки той за кордоном, хто б зміг так само запалити натовп і прихильників. Є низка політиків, які претендують на цю роль, але їхній авторитет всередині політсили просто не визнають", - говорить "Апострофу" один зі співрозмовників, знайомих із ситуацією.

Непублічно прихильники та партнери РНС визнають, що після від'їзду Саакашвілі в лавах партії спостерігається сум'яття. "Звичайно, продемократичні табори будуть підтримувати один одного, але якихось конкретних планів ще немає. До виборів, президентських і парламентських, Міхо точно не повернеться, а навіть якщо і спробує, влада його депортує. Тому можна сказати, що Банкова домоглася свого", - коментує "Апострофу" один із нардепів.

"У партії особливих лідерів немає. Ті, хто зібрався навколо Саакашвілі, швидше за все, мають намір через нього потрапити у велику політику", - додає в коментарі "Апострофу" політолог Петро Олещук.

Самі ж представники "Руху нових сил" не визнають, що в них проблеми. "У нас все добре, настрій бойовий", - сказав один із членів РНС.

Союзники

"Рух нових сил" активно шукає надійних союзників, з якими партія могла б об'єднати зусилля на президентських виборах. Серед потенційних - "Самопоміч" Андрія Садового, "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка, "Хвиля" Віктора Чумака, "Демократичний альянс" Василя Гацька й "Альтернатива" Єгора Фірсова. У понеділок, 2 квітня, лідери РНС зустрілися з деякими з представників цих сил, що самі підтвердили "Апострофу". На цьому етапі такі зустрічі необхідні для визначення спільних цілей.

Андрій Садовий ("Самопоміч"), Анатолій Гриценко ("Громадянська позиція"), Віктор Чумак ("Хвиля"), Василь Гацько ("Демальянс"), Єгор Фірсов ("Альтернатива")

Більшою мірою це стосується президентських виборів, які відбудуться в 2019 році. Оскільки нинішній глава держави Петро Порошенко має не найвищі рейтинги, інші політсили активізувалися для участі в президентській гонці.

"Для всіх дуже важливо, кого Саакашвілі підтримає на президентських виборах. А ми готові підтримувати того, хто буде реалізовувати наш план реформ", - говорять в "Русі нових сил".

У РНС наполягають на необхідності об'єднання демократичних сил перед майбутніми виборами. У розмовах з "Апострофом" представники партії кілька разів зробили акцент на цьому.

Але якщо вдасться домовитися про єдиного кандидата від умовно проєвропейської опозиції, то у разі його перемоги на виборах Саакашвілі, за даними джерел, хотів би зайняти пост прем'єр-міністра України.

Тільки не всі сили, як вдалося з'ясувати "Апострофу", готові співпрацювати з Саакашвілі і Ко. Наприклад, у Демальянсі здивувалися таким намірам з боку РНС. У "Самопомочі" будь-які переговори з Саакашвілі заперечують, хоча визнають, що можуть подумати про співпрацю (але не про союз). А на єдиного кандидата там готові погодитися, тільки якщо таким кандидатом буде їхній лідер – мер Львова Андрій Садовий.

У партії "Батьківщина", лідерка якої Юлія Тимошенко підтримувала Саакашвілі, "Апострофу" сказали, що хоч і не налаштовані вороже проти РНС, але і про співпрацю мова не заходить. Як відомо, "Батьківщина" має високі рейтинги, тому не потребує об'єднання з будь-ким. І у партії Саакашвілі розуміють, що можуть бути нецікаві Юлії Володимирівні.

Міхеіл Саакашвілі і Юлія Тимошенко Фото: myrotvorets.center

Політолог Петро Олещук все ж пропонує не списувати проект Саакашвілі з рахунків. "Одна справа – мати союзником Саакашвілі поруч: такого союзника, можливо, не всі хочуть. Але інша справа – мати Саакашвілі в якості обличчя у Skype. У такому образі він вигідний для багатьох політиків", - поділився він своїми думками з "Апострофом".

Внутрішні проблеми

Перед лідерами "Руху нових сил", які залишилися в Україні, виникає ще одне випробування – як би не посваритися на ґрунті боротьби за владу всередині партії.

Один із депутатів, знайомих з процесом, розповів "Апострофу", що частина прихильників Саакашвілі намагається скористатися його від'їздом. "Люди [нардепа Юрія] Дерев'янка беруть під контроль обласні представництва партії", - повідомив співрозмовник.

На такі припущення Юрій Дерев'янко й інший близький соратник екс-глави Одеської області Давід Сакварелідзе реагують із посмішкою, переконуючи, що Банкова не дочекається. "Ми зараз зайняті посиленням ролі партії в регіонах, а не сварками", - сказав "Апострофу" один з лідерів РНС.

Петро Олещук вважає, що члени партії будуть змушені шукати альтернативні політичні проекти або все ж почнуть боротьбу між собою.

"Війна може бути в контексті захоплення контролю над проектом Саакашвілі, щоб вже від свого імені вступити в переговори з кимось із відомих політиків", - припустив експерт.

Ще одна проблема – фінансування. Як стверджують у "Русі нових сил", їхніми головними спонсорами є представники українського малого та середнього бізнесу. Крім того, вкладаються в проект і самі члени партії. "Минулого року я вклав у партію 55 тис. грн, цього року сума буде ще більше", - розповів "Апострофу" один з представників політсили.

Але більше за все партія постраждала саме від відсутності Саакашвілі. Адже об'єднуючим фактором слугувала зовсім не програма чи ідеологія, а особистість екс-президента Грузії.