Сьогодні на Донбасі на стороні України воюють кілька сотень чеченців. Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповіла одна з найвідоміших жінок-бійців АТО, прес-секретар полку "Київ", чеченка за національністю АМІНА ОКУЄВА. Аміна є бійцем добровольчого батальйону ім. Джохара Дудаєва і не приховує, що її соратники спеціально шукають на полі бою зустрічі з чеченцями, котрі воюють за бойовиків, або, як вона їх називає, "кадирівцями". За її словами, ці люди не заслуговують на жодну поблажливість, оскільки спочатку нищили та принижували власний народ, а зараз прийшли грабувати і знищувати чужу землю.
- Аміна, чи є якісь дані, скільки чеченців зараз воює на Донбасі на стороні України?
- Мені важко назвати точну цифру, але знаю, що чеченці є в багатьох підрозділах. Багато з них пішли служити в кадрові підрозділи ЗСУ або добровольцями. Ті, хто має легалізацію, пішли офіційно. Переважна ж більшість з них приховують свою присутність. Загалом наразі можна говорити про сотні чеченців, які воюють на Донбасі.
- Тобто чеченці воюють не тільки в батальйоні Дудаєва?
- Крім батальйону Дудаєва є ще виключно чеченський підрозділ – батальйон Шейха Мансура, який складається лише з чеченців. Є також ще підрозділ, який називається "Шалена зграя" у складі ЗСУ. Це ті, хто підкреслюють свою присутність. А решта просто розкидані по різних підрозділах.
- Це переважно рядові або хтось вже дослужився до якихось звань?
- Єдиний генерал-чеченець служить у Нацгвардії, але я не готова називати його прізвище. Ви можете самі довідатися, він досить відомий у певних колах.
- А чи є дані щодо кількості чеченців, які воюють на боці російських бойовиків і терористів?
- Наскільки нам відомо, таких наразі дуже мало. Відтоді, як Кадиров заявив, що він виводить своїх підлеглих з Донбасу, вже близько року минуло. За нашою інформацією, зараз на Донбасі присутні тільки чеченці - кадрові працівники ФСБ, ГРУ і російські кадрові військові. Саме "кадирівців" сьогодні немає, але є чеченомовні росіяни, які офіційно служать у підрозділах силових відомств.
- Чи були за час конфлікту на Донбасі зіткнення між тими чеченцями, які воюють на нашій стороні і на стороні бойовиків?
- У нашого батальйону не було, хоча ми старанно намагаємося збирати інформацію і вирушати туди, де можлива їхня присутність. Але ще не стикалися. За нашою інформацією, коли тут були "кадирівці", вони дуже рідко висувалися на передову. Як правило, вони були в тилу, в окупованих містах – Донецьку, Луганську і там займалися розбоєм, намагаючись уникати бойових дій.
- Чи багато сьогодні серед чеченців є тих, які бажають приєднатися до частин української армії? І якою є динаміка їхньої присутності в наших підрозділах – їх стає більше, або, навпаки, кількість потроху зменшується?
- Наразі офіційно триває перемир'я, але є дуже багато бажаючих до нас приєднатися. Практично щодня звертаються з-за кордону - з Європи, інших регіонів ті, хто хотів би приїхати і допомагати. Але, на жаль або на щастя, сьогодні ми відмовляємо бажаючим, оскільки немає необхідності розширювати чеченський контингент. По-перше, ми ще чекаємо від України документального підтвердження того, що тут потрібні іноземні громадяни і, зокрема, чеченці. По-друге, дійсно зараз роботи на фронтах менше, ніж за попередніх часів, і ми справляємося тією кількістю особового складу, яку маємо.
- Як ви думаєте, що стане з вашим батальйоном, коли війна на Донбасі закінчиться? Можливо, будете воювати проти Росії в інших країнах, де РФ розпалює конфлікти?
- Ми зараз не замислюємося над цим. Ще довго до перемоги тут, і тому ми так далеко не заглядаємо.
Прес-секретар полку "Київ" Аміна Окуєва
- Чи були випадки потрапляння чеченців у полон до російських бойовиків?
- У нас, у батальйоні Дудаєва, на щастя, такого не було. А щодо інших підрозділів у мене немає інформації.
- У лютому 2015 в Дебальцеве загинув командир батальйону ім. Дудаєва Іса Мунаев. Чи значні втрати чеченців, які воюють на боці України?
- Це наша найбільша втрата. В інших випадках були якісь незначні поранення бійців - чеченців за національністю.
- А як щодо надання чеченцям, які воюють у зоні АТО, українського громадянства?
- У мене особисто українське громадянство є вже дуже давно, ще до початку цих подій. Але, наскільки я знаю, ніхто з наших бійців українського громадянства не отримав. У деяких навіть є проблеми з оформленням виду на проживання, як, наприклад, у мого чоловіка Адама Осмаєва.
- Наскільки я розумію, схожа ситуація і з отриманням статусу учасника бойових дій?
- Його теж, наскільки мені відомо, ніхто не отримав.
- Як, на вашу думку, Україна може перемогти у війні на Донбасі?
- Нинішня ситуація - це битва не лише на передовій, дуже важливим є дипломатичний фронт. Я маю на увазі посилення санкцій проти Росії. Як вони проти нас ведуть гібридну війну, так і ми повинні об'єднувати всі наші зусилля за різними напрямами для досягнення перемоги. Ми зараз підтримуємо ту політику, яку проводить Україна, і в цілому вважаємо її правильною. Це той шлях, який країна вибрала на дипломатичній арені, ведучи переговори з нашими партнерами з цивілізованих країн, зміцнення санкцій і подальшого дипломатичного тиску на країну-агресора. Звичайно, також потрібно тримати наші передові позиції, щоб не було просування загарбників вглиб країни.
- Ви говорите про дипломатичний шлях, а чи є сенс і в інших діях, наприклад у ліквідації ватажків бойовиків, таких як Захарченко і Плотницький?
- Я думаю, що є. Це терористи, з якими жодна цивілізована держава не веде переговорів. Це терористи, які перебувають на наших територіях, окупованих Росією. І це колабораціоністи, які допомагають окупантам. Тому, звичайно, за найменшої можливості наші силові структури повинні намагатися їх ліквідувати.
- А як щодо "Гіві" або "Мотороли"? Якби ви зустріли їх на полі бою, то взяли б їх у полон або все-таки ліквідували б?
- Наскільки я знаю, на війні завжди прагнуть у першу чергу взяти в полон, і тому я думаю, що це найкращий вихід. Бо це люди, які можуть дати багато корисної інформації.
- А що б ви зробили, якби зустріли на Донбасі на полі бою Рамзана Кадирова?
- Це питання, напевно, швидше, до письменників-фантастів. Я про те, що Кадиров може сам приїхати воювати. Він боягуз жахливий, їздить у кортежі з сотні машин, до того ж ніхто не знає, в якому саме автомобілі він знаходиться. Він навіть боїться пересуватися повністю підконтрольною йому територією окупованої Чечні, тому я дуже сильно сумніваюся, щоб він сюди приїхав.
- Як ви вважаєте, чи вирішило б щось для Чечні усунення Кадирова, чи там знайдеться, ким його замінити?
- Гадаю, ні. Усунення Кадирова нічого б не вирішило. Він, звичайно, дуже відданий Путіну, він дуже жорстокий, патологічно жорстокий. Але я думаю, що на окупованих територіях, як на Північному Кавказі, так і в Україні, все залежить не від маріонеток, таких як Захарченко, Плотницький, Кадиров. Путін знайде, ким їх замінити. Саме Путін повеліває, а вони не відступають від усього, запланованого ним. Я не думаю, що їхнє усунення дало б щось.
- А якщо впаде влада Путіна, Кадиров теж піде?
- Кадиров сам по собі взагалі нічого не представляє, він просто маріонетка. Без Путіна, без російських штиків, на яких його влада тримається, він взагалі ніщо. Як свого часу народ розірвав на частини Каддафі, так буде і з ним. Без російського фінансування, управління з Кремля Кадиров, я думаю, не протягне навіть декількох днів.
- Тобто, на вашу думку, у Кадирова серед чеченського народу зараз немає підтримки?
- Його ненавидить абсолютно весь народ. І навіть багато з тих силовиків, хто в нього служить, за винятком хіба що найбільш наближених, яких там, можливо, кілька сотень. Тих, хто завдяки наближеності до нього мають реально великі гроші.
- А чи можуть розраховувати на вашу поблажливість "кадирівці", яких змусили воювати?
- Однозначно ні. Це наші найперші вороги, яких ми спеціально шукаємо. Ми взагалі думаємо, що чоловік не повинен собі дозволяти слабкість. Те, що вони ненавидять (Кадирова) в душі, - це їхні суто особисті проблеми. Спочатку вони нищили та принижували власний народ, а тепер вони прийшли на чужу землю знищувати і грабувати чужий народ. Тому вони не заслуговують на жодну поблажливість.
Прес-секретар полку "Київ" Аміна Окуєва
- Яка сьогодні ситуація на Донбасі? Чи помітне посилення бойовиків?
- Вони підтягують сили. І розвіддані, і те, що ми бачимо на передовій, свідчать про те, що кількість людей і техніки в них тільки збільшується. За нашою інформацією, упродовж останніх декількох тижнів їхній контингент істотно посилився.
- Як ви думаєте, якби Путін не стояв сьогодні біля керма російської влади, це закінчило б війну на Донбасі?
- Це складне питання. Путін - породження російського народу, такого, яким він є тепер. Є такий вислів, що кожен народ заслуговує на такого правителя, якого він має. Я думаю, щось у цій фразі є. Щодо Путіна - просто в точку. Це такий замкнутий круг: його правління посилює зомбування російського суспільства, а таке становище в суспільстві призводить до влади Путіна. Принципово змінити ситуацію могла б зміна наявного імперського ладу, який з Росії нікуди не зникав. На початку 90-х років були якісь надії на зміну на краще, але, на жаль, не склалося. Навпаки, розпочалася кровопролитна війна в Чечні, яка згодом поширилася на весь Північний Кавказ. Відтоді ще більше закручуються гайки, і нині ситуація наближається до сталінських часів. Якщо б місце Путіна зайняв хтось з його оточення, це навряд чи щось принципово змінило би.
- Як Україні повернути Крим і коли, на вашу думку, це можна буде зробити?
- У Криму ситуація нині є дуже складною. Щоденна окупація дуже погано позначається на кримських татарах і тих українцях, які там залишилися. Вони дуже страждають від цього, щодо них посилюються репресії. Мені наразі важко відповісти, яким чином це питання можна вирішити. Єдине, що вселяє оптимізм, - це те, що жодна цивілізована держава світу не погодилася з анексією Криму.
Крим – це те, через що не слабшають санкції. Адже хоча Росія каже, що її військ немає на Донбасі, але вона сама визнала, що окупувала Крим. Міжнародне співтовариство повинно посилювати санкції.
Сьогодні Росія перебуває на межі розпаду. Якщо все продовжиться в тому самому дусі, то, за моїми прогнозами, протягом кількох років Російська Федерація буде поступово розвалюватися, і одного дня першим від неї відвалиться Крим, звичайно, він відійде назад Україні, а потім настане черга Північного Кавказу, Уралу, Зауралля.
