Трохи більше півроку минуло з тих пір, як президент України Петро Порошенко підписав указ, яким оформив правовий статус іноземних бійців у Збройних силах України. Таким військовим дозволили укладати контракти з ЗСУ і воювати АТО на легальних підставах. Втім, самі іноземці скаржаться, що президентський указ нормально не працює і в Україні вони досі знаходяться в невизначеному стані. Чому так відбувається, розбирався "Апостроф".
Штрафи від погранців
За оцінками військових експертів та Генерального штабу, у зоні АТО на стороні України воює близько тисячі іноземних громадян - з Грузії, Білорусі, США, Франції та навіть Росії. До легалізації всі ці військові служили в добровольчих батальйонах, але після того, як їм дали право укладати контракти з ВСУ, деякі іноземці вирішили служити офіційно.
"Грузинський легіон" і його командир Мамука Мамулашвілі один з перших легалізувався на фронті, як тільки це стало можливим. Грузини увійшли до складу ЗСУ, проте, за словами командира, безліч бюрократичних проблем залишаються невирішеними.
"Основна зміна в тому, що нам видали зброю на законних підставах. Ми не користуємося більше трофейною зброєю. Але основні проблеми, які були до підписання указу, так і залишилися. Це проблема з в'їздом і виїздом бійців з країни. Наприклад, за законом військовий квиток прирівнюється до виду на проживання, але цього чомусь не знають прикордонники. При кожному виїзді з країни бійцям доводиться платити штраф 510 гривень. А бійці іноді їдуть відвідувати свої сім'ї. Але, за поняттями прикордонників, у бійців минули строки легального проживання в Україні, і їх змушують платити штраф. Ця проблема досі не знята. З моральної точки зору це неприйнятно, коли чоловік воює за країну, а його штрафують за те, що він пробув у цій країні довше, ніж йому було дозволено. Це незаконно, але незважаючи на це, прикордонні служби в Бориспільському аеропорту, аеропорту "Жуляни" це роблять. Більш-менш лояльно до цього питання ставляться тільки в порту в Одесі", - розповів "Апострофу" Мамука Мамулашвілі.
Командир додав, що, відправляючи бійців додому, кожному з них він дає супровідний лист, у якому повідомляється, що людина офіційно проходить службу в ЗСУ, але такі листи часто просто ігноруються на прикордонних пунктах пропуску.
"А коли боєць назад в'їжджає в Україну, на прикордонні пункти іноді доводиться їхати половині батальйону, щоб його впустили в країну", - скаржиться Мамулашвили.
У Держприкордонслужбі "Апострофу" відповіли, що не чули про такі факти і попросили назвати прізвища бійців, із яких стягували штрафи, щоб розібратися з кожним конкретним випадком.
Крім того, грузинські легіонери виявляються персонами нон грата вже на своїй батьківщині. "До Грузії нам неофіційно заборонили в'їзд. Коли боєць їде до Грузії, його зупиняють в грузинському аеропорту. За те, що він воює за Україну, його починають обробляти. Дають не більше двох діб, щоб покинути країну, адже офіційно в Грузії немає закону, за яким нас можна заарештувати і звинуватити, але неофіційно попереджають, що є дві доби, щоб зібратися і виїхати. Якщо не виїхати, можуть підкинути щось бійцю, а потім сказати, що чоловік був зі зброєю. Від грузинського уряду зараз можна чекати чого завгодно, тому що він проросійський. Звичайно, люди, які воюють проти імперіалістичної політики для уряду неприйнятні, тому з нами всіляко борються", - резюмував Мамулашвілі.
Замкнене коло
Ще складніше доводиться добровольцям з Росії та Білорусі, які воюють на боці України.
"Якщо людина прострочила своє перебування, їй треба виїхати в свою країну, а потім знову в'їхати в Україну. Але, ясна річ, громадяни Росії чи Білорусі не можуть повернутися назад, і дуже часто вони стають заручниками ситуації", - розповідає "Апострофу" юрист Української Гельсінської групи з прав людини Ганна Ющенко.
Згідно із законом, військовий квиток дійсно дає право іноземцям знаходиться на території України і жодних додаткових документів у міграційній службі отримувати не потрібно. Строки тимчасового легального перебування в країні визначаються дією контракту військовослужбовця з ВСУ. Скільки боєць офіційно служить - стільки і може жити в Україні. Але щоб укласти контракт з армією і отримати військовий квиток, а разом з ним і вид на проживання, необхідно надати документи, що посвідчують особу іноземця та... підтвердити легальність свого перебування на території України. А з моменту, коли іноземці їхали в Україну і приходили на службу в добробати, до моменту, коли їм дозволили легально служити в армії, усі терміни їх перебування в нашій країні, природно, минули.
У Державній міграційній службі запевняють, що замкнуте коло бюрократії розривають в індивідуальному порядку. "Це суто індивідуальні кейси, і, якщо ми зустрічаємося з такими ситуаціями, ми продовжуємо терміни перебування для оформлення контракту з ЗСУ. Для цього потрібно звернутися в міграційну службу", - пояснив керівник прес-служби ДМС України Сергій Гунько.
Але вид на проживання - далеко не єдина перешкода на шляху легалізації добровольців. Закон вимагає від іноземців, які йдуть в українську армію, надати довідку про несудимість. За словами Адама Осмаєва, який на фронті командує чеченським батальйоном їм. Джохара Дудаєва, отримати такий документ на практиці не завжди можливо.
"Необхідність подання довідки про несудимість з батьківщини є проблематичним для багатьох росіян, оскільки там вже порушено справи на багатьох добровольців і поїхати туди не представляється можливим. Така ж проблема виникає і при подачі документів на отримання громадянства України. Ми вважаємо, що необхідність одержання такої довідки можна перенести з окремої людини на МВС або СБУ, які можуть направити запит в країну самостійно", - розповів "Апострофу" Адам Осмаєв.
У свою чергу Ганна Ющенко додає, що у багатьох добровольців проблеми не тільки з довідками, але і з паспортами. "Вони або втрачені, або згоріли, різні ситуації бувають. Відповідно, і відновити ці документи вони не можуть, адже для цього потрібно знову-таки повертатися в Росію чи Білорусь або звертатися в посольство. Особливий порядок для таких людей не розроблений", - підкреслила експерт.
Тим не менш юрист запевняє, що в армії часто просто закривають очі на відсутність деяких документів у іноземців або легальні строки їх перебування в країні. "Мені відомо, що незважаючи на всі проблеми, ЗСУ укладають з ними контракти, але можуть виникати проблеми з виплатами, відкриттям рахунків у банку і так далі", - резюмувала Ганна Ющенко.
Але якщо на фронт у складі ЗСУ іноземці можуть відправитися вже зараз, то з отриманням українського громадянства доведеться почекати. У березні минулого року Порошенко своїм указом спростив процедуру отримання громадянства для іноземців, які служать за контрактом в ЗСУ. Отримати український паспорт вони зможуть тільки після трьох років офіційної служби в армії, тобто служба добровольцем зараховуватися не буде. Правда, закон залишає за людиною право на отримання громадянства "за видатні заслуги перед Україною", а служба в АТО напевно може вважатися такою заслугою, але добровольці відзначають, що довести свій статус досить важко.
"Багато добровольців не можуть підтвердити свою участь в АТО, так як там були, по суті, у якості волонтерів, хоча і віддавали свої життя та здоров'я. Цю проблему можна було б вирішити отриманням довідки від будь-якого підрозділу, яким людина допомагала в якості волонтера", - зазначив Адам Осмаєв.
Утім, не всі іноземці, які захищають Україну на Донбасі, рвуться легалізувати своє становище в армії або отримати громадянство. Один з таких людей білорус з позивним "Сябар", який служить в добровольчому батальйоні. "Я не збирався в ЗСУ і ніколи туди не піду, тому закон мені нічим не допоміг", - розповів "Апострофу" військовий.
На питання, чи не боїться він депортації, білорус впевнено відповів: "Не боюся. Нехай приїдуть на фронт і мене депортують", - сміється боєць.
