Осіння призовна кампанія на строкову службу у Збройні сили України і Національну гвардію в самому розпалі. Воєнкоми рапортують про впевнене виконання плану з призову і в той же час агітують приходити навіть тих молодих людей, яким і зовсім не прийшла повістка. У всіх деталях осіннього призову 2017 року розбирався "Апостроф".
Призов строковиків
Часові рамки призову-2017 ще в лютому своїм указом №44/2017 визначив президент. Так, весняний призов традиційно проходив у квітні-травні, а осінній набір був запланований на жовтень-листопад. Правда, в липні Петро Порошенко вирішив внести зміни в свій же указ і переніс на серпень призов строковиків на службу до лав Нацгвардії. За даними Міноборони, у серпні в НГУ набрали тисячу осіб.
Кого призивають. Тут без особливих сюрпризів. Призову на строкову службу підлягають усі чоловіки від 20 до 27 років, які не мають права на відстрочку та будуть визнані придатними до проходження служби за станом здоров'я. Строк служби також не змінився: 18 місяців для юнаків без вищої освіти і рік для тих, хто встиг отримати диплом вузу.
Кому відстрочка. Згідно із законом "Про військовий обов'язок і військову службу", призовники мають чотири основних причини для відстрочки.
- За сімейними обставинами: наприклад, якщо чоловік має дитину до трьох років, двох дітей або сам виховує дітей старших трьох років. Вагітна дружина, непрацездатні батьки, які перебувають на утриманні призовника, - також привід для того, щоб почекати зі службою. До речі, навіть якщо призовник має право на відстрочку, але не бажає ним скористатися і сам рветься на службу, призовна комісія може не взяти такого солдата в армію, якщо встановить, що "його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких він повинен утримувати".
- За станом здоров'я: наприклад, якщо під час проходження медкомісії призовника визнали тимчасово непридатним. У такому разі "невдалий" солдат отримує відстрочку на рік.
- Для отримання освіти: надається студентам вузів денної форми навчання, студентам духовних навчальних закладів, аспірантам, докторантам.
- На час роботи: шкільним педагогам, поліцейським, медпрацівникам, священикам, сільським головам і навіть мерам міст на час виконання ними своїх обов'язків.
До речі, якщо на призовника заведено кримінальну справу, то в армію його теж не візьмуть до рішення суду.
Чисельність і географія призову. Згідно із законодавством, конкретну чисельність призовників визначає Кабмін. На осінній призов цього року Кабмін склав план – 10 тисяч 460 осіб. З них 6 тисяч 360 призовників підуть служити в ЗСУ, 3500 – у Нацгвардію і ще 600 – в Державну спеціальну службу транспорту.
Найбільш рясний "врожай" призовників планують зібрати в трьох областях України: Дніпропетровській – 980 осіб, Харківській – 700 і Львівській – 635. Найменше доведеться попрацювати воєнкомам Закарпатської області – всього 155 осіб.
Чи відправлять в АТО. У Генштабі твердо запевняють, що направляти строковиків у зону бойових дій на Донбасі ніхто не буде. Правда, якщо строковик сам виявить бажання піти на війну, підписавши контракт зі Збройними силами, відмовляти його не мають наміру.
У Генштабі твердо запевняють, що відправляти строковиків в зону бойових дій на Донбасі ніхто не буде
Проте військовий експерт Олег Жданов у коментарі "Апострофу" зазначає, що на практиці все виглядає дещо інакше.
"Після 6 місяців служби командири починають тиснути на солдата, мовляв, підпиши контракт, ти вже дорослий, сам можеш вирішувати. Солдат підписує контракт – і за місяць він вже в АТО", - говорить експерт.
Чи призвуть "піджаків". У травні міністр оборони Степан Полторак підписав історичний указ про призов на строкову службу офіцерів запасу, так званих "піджаків", які свого часу закінчили військові кафедри цивільних вузів, отримали молодші офіцерські звання, але жодного дня не служили в реальній армії. Влітку воєнкоми активно збирали таких призовників віком до 43 років та у підсумку призвали тисячу осіб.
"Призов пройшов відмінно, на позитиві. Усі добре відучилися, і ми припускаємо, що кожен четвертий укладе контракт із ЗСУ", - розповів "Апострофу" заступник начальника головного управління персоналом Генштабу ЗСУ Марк Андрусяк.
Що стосується осінньої призовної кампанії, в Генштабі ще думають, чи продовжувати експеримент з "піджаками".
"Зараз у нас таких даних [про призов випускників військових кафедр] немає. Якщо рішення буде ухвалене, призов буде, але наразі рішення немає", - заявив "Апострофу" заступник начальника управління зв'язків з громадськістю ЗСУ Юзеф Венскович.
Правда, Андрусяк зазначає, що новий призов "піджаків" однозначно планується. "Зараз це питання на етапі ухвалення рішення. Наступного тижня буде точна інформація", - додав він.
Скільки призов буде коштувати країні. Призов кожного придатного до служби чоловіка обійдеться державі в 3 тисячі 293 гривні 13 копійок. При цьому 3200 гривень з цієї суми піде на виплату разової грошової допомоги майбутньому солдату.
Розумні запитання від дорослих
Нововведенням осіннього призову строковиків цього року мали стати зміни до статті 38 закону "Про військовий обов'язок і військову службу", які в травні затвердив парламент. Згідно з ухваленими змінами, місцева влада, керівники навчальних закладів та підприємств зобов'язані на вимогу військкоматів повідомляти призовникам про виклик до призовної дільниці та забезпечувати їх своєчасне прибуття. Раніше це стосувалося тільки тих адміністративно-територіальних одиниць, де немає військкоматів. Втім, ухвалений Радою закон ще не підписав президент, а значить, він поки не працює. Але за словами Юзефа Венсковича, це не означає, що місцева влада не співпрацює з воєнкомами.
"Створюється приймальна комісія, яку очолює перший заступник голови держадміністрації. До складу комісії входять представники військових комісаріатів, Національної поліції, медичні працівники, працівники освіти, соцзахисту населення та інші чиновники за рішенням голови комісії. Цей орган ухвалює всі рішення з приводу призову, накладення адміністративних та інших стягнень у разі неявки призовника. Не військовий комісар одноосібно вирішує, а призовна комісія. Якщо призовник відмовляється прибути на призовну дільницю, комісія направляє його дані в органи Нацполіції з постановою про примусову доставку. Хоча такі випадки зараз бувають дуже рідко", - резюмував Венскович.
Медогляд призовників у військкоматі
У Генштабі відзначають, що на екваторі осінньої призовної кампанії 2017 року воєнкомам вдалося виконати вже більше половини плану.
"На цей час план виконаний на 70%. Призов проходить без зривів, тому що є великий вибір призовників. Кількість юнаків призовного віку набагато перевищує ті цифри плану, які потрібно виконати", - пояснив Венскович.
Але в той же час представник Генштабу ЗСУ Валерій Дендебера на нещодавньому брифінгу агітував юнаків призовного віку йти у військкомати, навіть якщо їм не прийшла повістка. Значить, не все так гладко?
"Призовники розуміють, що реальної служби на "строчці" немає, - каже Олег Жданов. – Там забезпечення життєдіяльності частин, тобто півтора року в наряді. На сьогодні за рівнем дисципліни та укомплектованості армія повертається на позиції 2013 року".
До речі, про укомплектованість. Після вибухів на військових складах у Калинівці заступник міністра оборони Ігор Павловський зазначав, що чисельність армії треба збільшити на 10-20 тисяч людей, щоб було кому охороняти арсенали від диверсантів. Але пропозиція заступника міністра ніяк не відбилася на цифрах плану осіннього призову. Більше того, торік восени в армію призвали на 3 тисячі 448 осіб більше.
"Зараз вохровці (воєнізована охорона, - "Апостроф") – це дідусі з берданками, яким за 60 років, і реально для охорони складів вони малоефективні. А поставити технічні засоби зв'язку: комплекси РЕБ, системи раннього попередження, зенітно-ракетні установки для того, щоб збивати БПЛА – це дуже дорого. Але те, що заявив Павловський, Міноборони не врахувало. Значить, у нас склади і надалі будуть охороняти дідусі і бабусі з берданками. Міноборони нас обдурило", - нарікає в розмові з "Апострофом" військовий експерт Олег Стариков.
"Якщо зараз провести повноцінний призов, щоб укомплектувати ЗСУ і призвати тисяч 80, суспільство відреагує дуже гостро, - додає Жданов. – Адже чому відмовилися від мобілізації? Тому що мобілізовані – дорослі люди, і вони ставлять розумні запитання, а в армії неприйнятно пояснювати солдату, чому він повинен копати з ранку і до обіду. Був розрахунок на те, що оголосять контракт – і на 7 тисяч половина країни побіжить служити, але всі, хто хотів служити за ці гроші, вже давно в строю".
