Священнослужитель, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості ГЕОРГІЙ КОВАЛЕНКО розповів "Апострофу", що і в який день слід робити у Страсний тиждень перед Великоднем і яке значення для християн має Чистий четвер.
- Той, хто не пройшов за Христом день за днем в Страсний тиждень, навряд чи зможе по-справжньому відчути радість Світлого Христового Воскресіння. Тому ми маємо пройти, прожити цей тиждень, який почався у Вербну неділю, коли Господь урочисто входить у Єрусалим, його зустрічають люди, але він вже говорить про свої майбутні страждання. Христос знає, навіщо він іде в Єрусалим.
І куди він йде спочатку? Він йде в храм. Для чого? Щоб вигнати звідти торговців. Так само і ми. Якщо йдемо до Пасхи, якщо проживаємо Страсний тиждень, маємо хоча б на тиждень з власної душі повиганяти торгашів.
У Великий понеділок Страсного тижня Господь осушив смоковницю, яка не приносила плоду. Так само і ми маємо, крокуючи до Пасхи, принести певні плоди. Це не тільки слова, це й реальні добрі справи.
Вівторок Страсного тижня – це вівторок притч, повчань і викриття, тому що Господь дуже багато розповідає в цей день. Розповідає про майбутнє, Страшний суд, пожертву вдови, десятьох дів, виноградарів. Дуже багато притч в цей день. Але, напевно, найголовніша – про Страшний суд. Ми всі звикли бачити в храмі ікону, на якій зображені святі, які крокують до раю, і грішники, які крокують до пекла.
Але що говорить Господь? Господь так само розділяє праведників і грішників. Одних ставить праворуч і каже: "Ви мене напоїли, нагодували, вдягли, приютили, відвідали у лікарні, у в’язниці. Увійдіть у Царство Небесне. А ви, ті, хто ліворуч, мене не вдягли, не нагодували, не відвідали, не приютили. Ідіть від мене". І всі запитують: "Господи, коли ж ми тебе бачили?" І він відповідає: "Коли ви це не зробили одному з ближніх ваших, цього не зробили чи зробили мені".
Тому для нас дорога в Царство Небесне, дорога до Христа лежить через добрі справи до ближнього. Ми можемо послужити Богові, коли служимо ближньому. І ми зустрічаємося з Богом в особі того, хто служить ближньому.
Велика середа – це день зради, бо саме в цей день Іуда за 30 срібняків продає Христа. Іуда був тим, у кого була каса апостольської громади. І, напевне, він зрозумів, що все йде до подій, які стануться за декілька днів. І що він не стане міністром фінансів у майбутньому царстві цього Христа. І тому він продав, зрадив його.
Четвер – це четвер Таємної вечері. Це, напевно, один з найважливіших днів Страсного тижня. В народі його називають Чистим. Не тому, що треба було прибрати до цього дня, що зазвичай так і робили, а тому, що в цей день всі йшли до сповіді і до причастя. Бо у Великий четвер на Таємній вечері Господь встановив найголовніше таїнство Церкви. Таїнство причастя, те, що відрізняє нас, Церкву, від звичайної організації. Тому що Церква – це боголюдський організм. І як ми єднаємося з Богом? Коли причащаємося. І от якраз Великий четвер – це день Святого Причастя.
Страсна п'ятниця починається у четвер ввечері, і ми в храмах читаємо 12 страсних Євангелій. Ми розповідаємо і слухаємо про ті жахливі, страсні події, які відбувалися в Єрусалимі.
І Господь сходить на хрест, Господь приносить себе в жертву за нас із вами. І, насправді, шлях християнина – це теж шлях на Голгофу. Але для нас, християн, хрест не є знаряддям вбивства і страти. Він є символом перемоги над смертю, символом воскресіння. Бо насправді, коли ми прославляємо хрест, ми славимо і воскресіння. І навіть на Пасху, коли співатимемо "Христос Воскрес", будемо згадувати, що він смертю смерть подолав. Цього року Велика субота, тиха субота, співпадає зі святом Благовіщення (Благовіщення Діви Марії про те, що в неї народиться Спаситель). І блага вість про воскресіння Христове, яке от-от має настати, поєднується цього року з Благовіщенням.
Субота називається тихою, бо ми зазвичай менше говоримо в цей день. І вже зосереджуємося на тому, що має відбутися пасхальної ночі. Вже храми і оселі наші прибрані. Ми день за днем пройшли за Христом Страсний тиждень, прожили його, продумали і зробили добрі справи, очистили свою совість сповіддю. І всі крокуємо до пасхального богослужіння. І маємо пам'ятати, що в тій книзі, по якій церква звершує пасхальну службу, написано: "Буде відомо всім, що ані паски, ані яйця, ані сир, ані м'ясо не є Пасха. Пасха – сам Христос. І тільки той, хто причащається, істинно вкушає Пасху".
- А як же треба готуватися до Пасхи?
- Головне – підготувати до свята душу. Але ми складаємося не тільки з однієї душі. Є й тіло. Є не тільки духовні потреби, але й матеріальні. Ми маємо прибратися в своїх оселях, приготувати пасхальний стіл, спекти пасочки чи зробити писанки. Зазвичай все це робиться протягом Страсного тижня, між богослужіннями або в той час, коли ми не працюємо. Немає спеціальних годин для підготовки, встановлених церквою. Це встановлює традиція і передається з покоління в покоління. Але життя вносить і нові традиції. Це робочий тиждень. І тому ми маємо зробити все так, щоб і на богослужіння встигнути, і роботу свою не закинути, і до Пасхи підготуватися. І якщо нам вдається цю ієрархію вибудувати, яка починається все ж таки з сенсів, богослужінь, євангельських читань, то я думаю, що в нас завжди знайдеться і та година, в яку ми можемо приготувати все до пасхального столу.
