Священнослужитель, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості ГЕОРГІЙ КОВАЛЕНКО розповів "Апострофу" про значення Великого посту та важливість сповіді і причастя перед Пасхою.
- Скажіть, чи відрізняється чимось процедура підготовки до Великодня для тих, хто витримав піст, і для тих, хто не дотримувався посту?
- Пасха – це поєднання і старозавітного свята, і новозавітного. Колись Бог вивів свій народ з єгипетського полону до Обіцяної землі. Бог дав свободу своїм людям. І саме це згадують, коли святкують Пасху.
Пасха перекладається як перехід, як вихід з рабства до свободи. Але з приходом у світ Господа нашого Ісуса Христа до цього святкування додався ще один сенс, пов'язаний зі Світлим Христовим Воскресінням. І для нас, християн, Пасха – це ще згадка про Воскресіння Христове. Ми святкуємо перемогу над смертю. Ми святкуємо відкриті врата раю. Колись перша людина зробила помилку, і боголюдина, Христос, її виправила.
Колись приносилися жертви за людські гріхи у вигляді тварин, а тут Господь приніс себе в жертву, відмінивши ті жертви. І жертва стала безкровною. І від нас Господь просить одного – віри та добрих справ. Звістку про воскресіння християни понесли по всьому світу. І найголовнішими в цей день є наші привітання один одному. Ми говоримо "Христос Воскрес" і чуємо у відповідь "Воістину Воскрес". Ми прославляємо Христа, що воскрес із мертвих. Ми збираємося ще вночі на богослужіння та починаємо співати радісну пасхальну пісню.
В тій книзі, по якій ми звершуємо богослужіння, є така ремарка: "Нехай буде всім відомо, що ані м'ясо, ані яйця, ані сир, ані пасочки не є Пасха. Пасха – сам Христос. І тільки той, хто причащається, істинно вкушає Пасху". Всі запитують: "Як бути тим, хто не постував чи постував не весь час, чи не втримав посту?" І відповідь на це запитання дається в тому читанні, яке є традиційним на Пасху. Це слово Іоанна Златоуста, він говорить: "І ті, хто постував, і ті, хто не постував, усі прийдіть. Трапеза готова".
Насправді справжня пасхальна трапеза – це причастя за божественною пасхальною літургією. Вже потім Церква благословляє вкушати непісну їжу. Але це продовження того свята, яке починається в храмі. І протягом 40 днів ми з вами будемо святкувати Пасху, протягом 40 днів ми будемо один одного вітати "Христос Воскрес" і відповідати "Воістину Воскрес". Більше того, протягом всього року кожний воскресний день, кожна неділя є також малою Пасхою. Бо ми, християни, віримо в те, що Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував. Тобто відкрив для нас двері Царства небесного і вічного життя.
- Кажуть, що під час Пасхи не можна бажати комусь зла, мати погані думки тощо. Чи дійсно це так і чи можна, наприклад, перед Пасхою очиститися від цього під час сповіді?
- Звичайно, перед Пасхою - протягом страсного тижня - варто було би посповідатися, щоб підійти до Святого причастя з чистим серцем, з омитою душею. Ті, хто постував, ті, хто сповідався, зазвичай протягом цілого тижня можуть підходити до Святого причастя.
Читайте також: Великдень-2018: священик розповів, як правильно готуватися до цього свята
Дуже важливо, щоб Пасха міняла нас, щоб сповідь очищувала нас і щоб, коли ми віруємо у Воскресіння Христове, розуміли, що його шлях до воскресіння лежав через Голгофу, через самопожертву. Тому і шлях християнина до справжнього життя у Христі лежить через любов до ближнього, жертовне служіння ближньому, добрі справи, через добрі думки, добрі слова. І все це робить нас подібними до Христа. Бо Бог колись створив першу людину за образом своїм і подобою. Образ на нас є завжди, а от подоба досягається. І, дивлячись на Христа, на його життя, на його служіння, дивлячись на служіння святих апостолів, святих всіх часів, дивлячись на тих віруючих людей, які нас оточують - це все є прикладом для нас у житті. Ми так само приєднуємося до Божого народу, до святої Церкви та стаємо справжньою спільнотою – боголюдством, боголюдською спільнотою Церкви.
